Ринок – Антикор

Імпорт мотоциклів в Україні зріс на понад 300%

У березні ринок двоколісного транспорту в Україні продемонстрував суттєве зростання у всіх ключових сегментах. Найбільшу динаміку зафіксовано в імпорті вживаної техніки – +303,7% проти лютого. Про це повідомив Інститут досліджень авторинку (ІДА).

Також зросли внутрішні перепродажі та імпорт нової техніки – на 160% та 154% відповідно. У річному вимірі імпорт вживаних мотоциклів зріс на 53%, тоді як внутрішній ринок – на 22%.

Аналітики відзначають, що зростання активності збіглося з початком весняного сезону та підвищенням попиту на двоколісний транспорт як альтернативу автомобілям.

На внутрішньому ринку зберігається домінування вживаної техніки, зокрема японських виробників, які традиційно формують основну частку перепродажів. Водночас у структурі пропозиції зростає частка відносно “свіжих” моделей, які потрапляють на вторинний ринок після короткого періоду експлуатації.

Як зазначається, у сегменті імпорту вживаних мотоциклів переважають преміальні та класичні бренди, котрі формують попит серед досвідчених користувачів і колекціонерів.

На ринку нової техніки основну частку продажів забезпечують виробники бюджетного та середнього сегмента, зокрема моделі класу ендуро та міських мотоциклів. Саме доступна ціна та універсальність залишаються ключовими факторами попиту.

Загалом, пояснюють аналітики, березневі показники свідчать про відкладений попит, накопичений у зимовий період, та активізацію ринку з настанням теплого сезону. Нагадаємо, у березні автопарк України поповнили близько 5,9 тис. нових легкових авто, з них – 64% легковиків було реалізовано приватним клієнтам, а 36% придбали юридичні особи. Український автопарк у березні поповнили 247 автобусів (вкл. мікроавтобуси), що на 21% більше, ніж у березні торік.

Через помилкову атаку військових у Нігерії загинуло понад 100 людей

У Нігерії військовий авіаудар, спрямований на бойовиків угруповання “Боко Харам”, помилково влучив у цивільний ринок у штаті Йобе, спричинивши загибель понад 100 мирних жителів. Інцидент стався в північно-східній частині країни, неподалік кордону зі штатом Борно – регіоном, який протягом багатьох років є осередком збройного конфлікту. Трагедія стала наслідком операції нігерійської авіації проти ісламістських екстремістів. Про це повідомляє The Guardian.

За даними правозахисників і місцевих джерел, серед загиблих було багато дітей, а десятки людей отримали поранення. Нігерійські чиновники визнали факт “помилкового удару”, утім, подробиці не уточнили. За словами представників Amnesty International, оцінка кількості жертв базується на свідченнях очевидців і тих, хто пережив трагедію.

Метою атаки були бойовики, що діють у цьому районі, однак ринок, де перебували цивільні особи, опинився в зоні ураження. Схожі інциденти раніше вже траплялися: під час військових операцій у Нігерії протягом останніх років загинуло сотні мирних мешканців.

Регіон на північному сході країни понад десятиліття перебуває в стані конфлікту через діяльність екстремістських угруповань. Це призвело до тисяч загиблих і масштабного переміщення населення.

Як зазначає видання, правозахисні організації закликають до незалежного розслідування останнього інциденту, щоб визначити обставини і запобігти повторенню таких трагедій у майбутньому.

Раніше повідомлялося про заяву президента США Дональда Трампа щодо військової операції проти бойовиків ІДІЛ у Нігерії. Її метою було припинення нападів на християн у регіоні.

В Нігерії бойовики викрали 25 школярок та вбили їхнього вчителя

Китай відкрив свій ринок для борошна з України

Україна та Китай підписали угоду, яка відкриває можливість експорту українського пшеничного борошна на китайський ринок. Про це повідомив голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук на своїй сторінці у Facebook.
Протокол укладено між Держпродспоживслужбою та Генеральною митною адміністрацією Китаю.
Він визначає чіткі вимоги до всіх етапів виробництва і постачання продукції, зокрема від вирощування пшениці до експорту готового борошна, включно із забезпеченням простежуваності та дотриманням санітарних і фітосанітарних норм.
Відкриття ринку Китаю створює для українських виробників нові можливості, зокрема доступ до одного з найбільших ринків світу, розвиток переробки та збільшення експорту продукції з доданою вартістю.
Мова не тільки про розширення географії експорту, а й про поступовий перехід від сировинної моделі до експорту готової продукції.

Україна використала лише половину експортного потенціалу пшениці

Україна за дев’ять місяців маркетингового року експортувала 9,7 млн тонн пшениці, що становить лише 55% від прогнозованого обсягу постачань на міжнародні ринки. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу.
Фахівці зазначили, що нинішня ситуація на ринку пшениці є нетиповою.
“За 75% часу маркетингового року ми відвантажили трохи більше половини експортного потенціалу. Це на 25% нижче показників минулого року. ЄС за рахунок власного врожаю у 144 млн тонн фактично закрив внутрішні потреби, що змусило українських експортерів переорієнтуватися на країни Африки”, – пояснили аналітики.
Протягом минулих чотирьох місяців середньомісячний експорт пшениці тримається на рівні 600 тис. тонн. За збереження таких темпів перехідні залишки на кінець сезону можуть сягнути рекордних 7,0 млн тонн. Цей показник перевищить навіть рівень 2021/22 МР, коли морські порти були повністю заблоковані.
В УКАБ розглядають три сценарії розвитку подій. Перший передбачає стабільні низькі темпи експорту, що призведе до тиску на внутрішні ціни та дефіциту потужностей для зберігання нового врожаю у липні 2026 року. Другий допускає зростання світових цін на тлі війни на Близькому Сході та здорожчання палива, що може частково нівелювати негатив від великих запасів. Третій потребує пришвидшення відвантажень до 2,4 млн тонн на місяць, що складно через пошкодження портової інфраструктури.
“Для реалізації оптимістичного сценарію Україні необхідно щомісяця відвантажувати близько 5,4 млн тонн пшениці та кукурудзи сукупно. Хоча морський шлях залишається доступним, помірний світовий попит і логістичні обмеження роблять це завдання викликом для галузі. У цих умовах перехідні залишки можуть стати для аграріїв інструментом хеджування ризиків на тлі зростання собівартості виробництва”, – додали в асоціації. У портах Чорного моря ціни на продовольчу пшеницю з початку війни на Близькому Сході зросли на 6 дол./т та досягли найвищого рівня із серпня минулого року.
Як повідомлялося, хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем.

Світові автобренди повертаються до бензинових авто

Світові автовиробники, зокрема Honda, Ford і Mercedes-Benz, спільно зі ще дев’ятьма брендами переглядають стратегії та скорочують плани з випуску електромобілів, повертаючись до бензинових і гібридних моделей. Про це повідомляє Financial Times.

Причинами називають стабільний попит на авто з двигунами внутрішнього згоряння, а також згортання державної підтримки у США та Європі.

Зокрема, Honda відмовилася від наміру повністю припинити виробництво бензинових авто до 2040 року. Компанія очікує втрати на рівні $16 млрд упродовж найближчих двох років через політику щодо електрокарів.

Mercedes-Benz, Ford, Stellantis і Volvo Cars також відійшли від планів повного переходу на електромобілі.

Тим часом, Rolls-Royce заявив, що продовжить випуск бензинових авто і після 2030 року.

Переорієнтацію пов’язують із політикою президента США Дональда Трампа. У 2025 році його адміністрація скасувала податкові пільги на електрокари, скоротила фінансування зарядної інфраструктури та послабила вимоги до викидів, що вплинуло на попит.

Євросоюз також послабив екологічні цілі.

За оцінками видання, зміна стратегій коштувала світовому автопрому понад $75 млрд минулого року.

Bentley, Lotus, Audi та Porsche, котрі планували цілковитий або частковий перехід на електрокари впродовж наступного десятиліття, також скоротили ці плани.

Lamborghini замість електрокара Lanzador, який планували до 2030 року, тепер розглядає гібридну версію з підзарядкою.

Ferrari торік удвічі зменшила ціль виробництва електромобілів до 2030 року, водночас продовжуючи роботу над своєю першою електричною моделлю.

США послабили санкції проти нафти Венесуели

Міністерство фінансів США пом’якшило нафтові санкції проти Венесуели на тлі спроб адміністрації президента Дональда Трампа збільшити світові поставки нафти через війну з Іраном. Про це повідомляє AP.
Мінфін видав широкий дозвіл, що дозволяє компанії Petróleos de Venezuela S.A, або PDVSA, безпосередньо продавати венесуельську нафту американським компаніям та на світових ринках.
Білий дім повідомив, що Трамп на 60 днів скасує вимоги Закону Джонса щодо перевезення товарів між портами США суднами під американським прапором. Цей закон 1920-х років, спрямований на захист американського суднобудівного сектору, часто звинувачують у подорожчанні бензину.
Ліцензія Мінфіна має стимулювати нові інвестиції в енергетичний сектор Венесуели, збільшуючи світові поставки нафти, повідомив представник відомства агентству Associated Press.
Вона передбачає цільове послаблення санкцій, але не скасовує їх повністю. Ліцензія дозволяє компаніям, що існували до 29 січня 2025 року, купувати венесуельську нафту та здійснювати операції, які зазвичай були б заборонені згідно з американськими санкціями, відновлюючи торгівлю великого виробника нафти на світових ринках.

Під Одесою горів ринок Сьомий кілометр

Масштабна пожежа сталася на території промислового ринку Сьомий кілометр в селищі Авангард під Одесою. Про це повідомила пресслужба ДСНС Одещини у вівторок, 10 березня. За словами рятувальників, вогонь охопив три торгові павільйони. Вогнеборці локалізували та повністю ліквідували пожежу на площі 80 кв. м, врятували від знищення поруч розташовані торгівельні павільйони. Загиблих та постраждалих немає. Причини виникнення пожежі з’ясовуються.

Оподаткування грального бізнесу має стати прозорішим – асоціація

Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) найближчим часом має запропонувати Кабінету міністрів зміни до Податкового кодексу, метою яких є прозоріша та зрозуміліша система оподаткування грального бізнесу. Про це сказав президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) Олександр Когут, повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 9 березня.
За його словами, мова йде про великий спільний проєкт асоціації, Мінцифри і аудиторсько-консалтингової компанії Ernst&Young.
“Перший етап роботи з Ernst&Young – законотворчий: усе, що стосується змін оподаткування індустрії та корекції Податкового кодексу. Ми вважаємо, що ринок азартних ігор “перезрів” до більш зрозумілих податкових правил”, – заявив Когут.
За його словами, автор документу – Мінцифри, перший драфт його вже готовий, тож подача в Кабмін очікується найближчим часом.
“На жаль, розуміння податкового законодавства українськими судами та податковою службою різні. Це дає підґрунтя для тиску на бізнес. Настав час перезавантаження, час знизити галузеві ризики. Індустрія хоче більш чіткої й зрозумілої системи оподаткування”, – пояснив він актуальність документу.
Як зазначив Когут, учасники ринку готові до відкритої дискусії з Мінцифри та депутатами щодо цього проєкту поправок до Податкового кодексу.
“Ми побачимо, якою буде фінальна версія документу в Кабміні. У нас з Мінцифри спільне бачення підходів: податки мають бути простішими, прозорішими, а зміни до Податкового кодексу жодним чином не мають призводити до падіння доходів бюджету”, – наголосив президент асоціації.
Когут окремо підкреслив, що сукупна ефективна ставка оподаткування грального бізнесу в Україні на рівні близько 28,3% залишається однією з причин високої тінізації галузі.
“Така висока ставка для України – це чесна та відверта відповідь на питання, чому сьогодні майже пів ринку перебуває в тіні. Якщо ми хочете збільшити білий ринок, треба зробити податки хоча б простішими. Ми зараз не говоримо про зменшення податків”, – зазначив він.
За оцінками KANTAR, Gradus та Factum, які раніше наводила АУОГБ, нелегальний сегмент українського грального ринку становить від 39% до 53%, а великі податки для фізичних осіб – серед чотирьох ключових факторів, що впливають на вибір гравців де грати: в легальному чи нелегальному казино.
“Наше спільне завдання з регулятором – зменшити сірий ринок, збільшити обсяг коштів у легальній індустрії і, відповідно, наростити обсяг сплачених податків. Як цього досягти? Через розумну податкову політику, зважене регулювання та головне – ефективне блокування державою “чорного ринку”, – зазначив Олександр Когут.
За даними асоціації, у 2025 році гральна галузь України сплатила рекордні 17,4 млрд грн податків, з яких 78,7% (13,7 млрд грн) забезпечили члени АУОГБ. За словами Когута, із п’яти видів податків, які наразі генерує галузь до бюджетів різних рівнів, найбільше проблем у легальних операторів постає з трьома: податком на прибуток, податком на GGR (валовий дохід від ігор) та оподаткуванням доходів фізичних осіб. Асоціація українських операторів грального бізнесу була створена у 2025 році. Це незалежна саморегулівна організація, що об’єднує провідних ліцензованих операторів індустрії. Заявлена мета – формування прозорих правил функціонування ринку та протидія нелегальному бізнесу.
Раніше в АУОГБ попередили про можливе падіння грального ринку на третину у 2026 році. При цьому 50-60 тисяч українців на квартал можуть мігрувати до незаблокованих російських казино.
Зростає частка жінок-гравчинь онлайн-казино – дослідження

Країни G7 розглядають використання стратегічних резервів нафти – ЗМІ

Міністри фінансів країн “великої сімки” на засіданні в понеділок, 9 березня, обговорять спільне використання стратегічних резервів для стабілізації ситуації. Про це повідомляє американське видання Financial Times, посилаючись на людей, знайомих із ситуацією, включаючи високопосадовця одного з членів G7.
Міністри та виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол проведуть телефонну конференцію, щоб обговорити наслідки війни в Ірані. За словами людей, знайомих із перебігом переговорів, три країни G7, включаючи США, вже підтримали ідею використання стратегічних резервів.
ЗМІ зазначає, що 32 країни, що входять до МЕА, мають резерви більш ніж на 1,2 млрд барелів. За словами одного з джерел FT, деякі американські чиновники вважають за доцільне спільний продаж на ринку 300-400 млн барелів, або 25-30% від сукупних запасів.
Нафта Brent, яка перед початком війни в Ірані коштувала 72,48 доларів за барель, на торгах цього понеділка подорожчала до 118,93 доларів. Таких цін не спостерігалося з часу російського вторгнення в Україну 2022 року.
З часу свого створення у 1974 році МЕА п’ять разів виводило на ринок нафту зі стратегічних резервів, останні два – у 2022 році.
Згідно з підготовленим МЕА документом, з яким ознайомилася FT, вхідні в організацію країни мають 1,24 млрд барелів державних резервів.
У сукупності вони можуть покрити майже місячний обсяг загального попиту на нафту у країнах МЕА та понад 140 днів чистого імпорту, йдеться у документі.

Максимум з 2022: ціна нафти вища за $110 за барель

Ціни на нафту перевищили позначку $110 за барель через воєнний конфлікт навколо Ірану, що спричинило помітну нестабільність на ринку енергоносіїв. Цей стрибок цін став першим із 2022 року, коли вартість залишалася нижчою за цей рівень. Про це свідчать дані біржових торгів, повідомляє CNN.

Ф’ючерси на нафту північноморської марки Brent з постачанням у травні на лондонській біржі ICE у понеділок, 9 березня 2026 року, додали 19,8% і сягнули $111,04 за барель. Вище за відмітку $110 Brent не торгувалася з 5 липня 2022 року.

Згідно з публікацією, така динаміка зумовлена побоюваннями інвесторів щодо можливих перебоїв у постачанні нафти з регіону Близького Сходу.

Ситуація ускладнюється ризиками порушення логістики та постачання енергоносіїв через напруженість у Перській затоці, особливо в районі Ормузької протоки, де можуть виникнути обмеження руху суден. Подібні фактори також створили негативний вплив на фондові ринки США, оскільки інвестори остерігаються зростання інфляції через збільшення цін на паливо.

Агентство Reuters також зауважило значне зростання цін на нафту 8 березня: за його інформацією, під час торгів марки Brent і WTI піднімалися вище $110, що стало найвищими показниками з літа 2022 року.

За оцінкою Citigroup, через перебої ринок щодня недоотримує від 7 до 11 млн барелів.

Увечері 8 березня ми повідомляли, що ціни на нафту наближаються до позначки у $100 за барель вперше майже за чотири роки на тлі скорочення видобутку найбільшими виробниками Близького Сходу.