Онлайн-игра – Антикор

Стрілянина в школі на Закарпатті: подію розслідують як теракт

У місті Чоп на Закарпатті в одній із шкіл 15-річний учень здійснив кілька пострілів із пістолета, внаслідок чого поранив однокласника. Потерпілому надано меддопомогу, загрози його життю та здоров’ю немає, а стрільця, який втікав після скоєного, за лічені хвилини зупинили поліцейські. Інцидент кваліфікували як терористичний акт. Про це увечері в четвер, 16 квіьтня, повідомила поліція Закарпаття у Telegram-каналі.

Слідство з’ясувало, що підліток, імовірно, перебував під психологічним тиском невстановлених осіб, з якими він підтримував зв’язок через месенджери після знайомства в онлайн-грі. Є підозра, що йому погрожували завдати шкоди його сім’ї, якщо він не виконуватиме їхні вимоги.

Крім того, було виявлено, що пістолет, який застосовувався під час події, був спочатку шумовою зброєю, але зазнав модифікації для стрільби бойовими набоями. Наразі слідчі з’ясовують деталі інциденту та осіб, які можуть бути причетні до його організації.

Правоохоронці зазначили, що наразі триватиме розслідування для повного встановлення обставин події та причетних осіб. Затриманому підлітку оголосили підозру за статтею 258 Кримінального кодексу України – терористичний акт.

Нагадаємо, у селі Ужгородського району Закарпатської області дев’ятикласник приніс до школи зброю і під час уроку відкрив вогонь. Представники поліції повідомили, що сигнал про стрілянину надійшов 16 квітня о 09:30. Згідно з попередньою інформацією, підліток несподівано дістав пістолет у класі та здійснив два постріли, один із яких поранив іншого учня.

Раніше повідомлялося, що в російському місті Добрянка Пермського краю учень вбив вчительку на шкільному святі.

Гральний бізнес попередив щодо обмежень на азарт для військових – ЗМІ

Повна заборона урядом участі військовослужбовців в азартних іграх призведе до швидкої міграції гравців у нелегальний ринок та підвищить ризики витоку особистої інформації з єдиної бази даних військовослужбовців. Про це повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на звернення Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) до прем’єр-міністра Юлії Свириденко.
“Запровадження повної заборони участі військовослужбовців в азартних іграх не усуває попит (військовослужбовців – ред.). За відсутності легального доступу така категорія осіб переміщується до неконтрольованого сегмента, насамперед до нелегальних онлайн-ресурсів. Більшість нелегального сегмента азартних ігор має зв’язки з Російською Федерацією як державою-агресором”, – йдеться в листі.
Вказано, що 20 березня на вебсайті Міністерства цифрової трансформації України було оприлюднено для громадського обговорення проєкт постанови Кабмін Про затвердження Порядку обмеження участі військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх. Проєкт передбачає повне блокування доступу до азартних ігор для більш як 1 млн військовослужбовців через синхронізацію реєстрів військовослужбовців і осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор.
Уряду пропонується запровадити механізм, за яким кожен гравець перевірятиметься організатором азартних ігор на предмет того, чи є він військовослужбовцем. Для цього організатори азартних ігор (усього Плей.Сіті видано 34 ліцензії) надсилатимуть запит до реєстру військовослужбовців. Якщо особа перебуває в реєстрі, їй буде заблоковано доступ до гри.
“Жорсткі обмеження можуть створити додаткові ризики для самих військовослужбовців. Обмеження не вирішать проблеми залежності, а лише витіснять гравців у нелегальний сегмент. Ризик полягає в тому, що значна частина незаконних казино має зв’язки з РФ. Це створює загрозу кібератак і витоку дуже чутливих персональних даних до держави-агресора”, – прокоментував віцепрезидент АУОГБ Олег Арестархов.
На його думку, саме обробка, перевірка та зіставлення даних, які дозволяють встановити належність особи до військової служби, є “ключовою вразливістю запропонованого механізму і потребує окремої оцінки ризиків”.
У листі АУОГБ окремо наголошується, що прийняття постанови несе ризики для національної безпеки. Масовий перехід українських військовослужбовців до гри на нелегальних платформах означатиме зменшення податкових відрахувань до держави та збільшення ризиків фінансування РФ нелегальними платформами, які отримуватимуть більше доходів від українського трафіку гравців. “Перехід гравців до нелегального сегмента означає… ризик того, що ці кошти можуть спрямовуватися на фінансування діяльності, яка шкодить національній безпеці України. Одночасно держава втрачає податкові надходження від легального ринку, що є критичним в умовах воєнного стану. Таким чином, надмірні обмеження можуть мати зворотний ефект і посилити загрози, які держава прагне мінімізувати”, – підсумовується у зверненні.
Важливо, що обмеження, які готує Уряд, стосуватимуться виключно перевірок у ліцензованих операторів, акцентують в АУОГБ. На відміну від легального ринку, де діють механізми відповідальної гри, ідентифікації та контролю, нелегальні оператори не застосовують жодних обмежень. Асоціація українських операторів грального бізнесу, яка представляє виключно “білих” легальних операторів ринку, звернулася до уряду з проханням утриматися від ухвалення проєкту постанови та направила Міністерству цифрової трансформації свої пропозиції щодо врегулювання зазначеного питання.
“Найбільші учасники ринку запропонували дуже ефективне рішення – цільове блокування виключно залежних військовослужбовців через командирів. Командири краще знають свої підлеглих і мають отримати право приймати такі рішення. Ми вважаємо, що блокування понад 1 млн військовослужбовців абсолютно не виправдане з точки зору безпекових ризиків. Це – стрільба з гармати по горобцях і це не вирішить проблему”, – заявив Олег Арестархов.
У зверненні найбільших операторів ринку окремо наголошується, що уряду потрібно спочатку провести комплексне дослідження та ініціювати відповідні соціологічні дослідження для того, щоб приймати зважені урядові рішення.
Звернення АУОГБ також містить посилання на дослідження міжнародної компанії KANTAR, згідно якому військові грають в азартні ігри не більше, ніж у середньому українці, а проблема ігрової залежності серед військових не є масовою чи унікальною для цієї соціальної групи.
Раніше в АУОГБ попередили про можливе падіння грального ринку на третину у 2026 році. При цьому 50-60 тисяч українців на квартал можуть мігрувати до незаблокованих російських казино.
У Мінцифри розповіли, як працюватиме онлайн-моніторинг азартних ігор

Оподаткування грального бізнесу має стати прозорішим – асоціація

Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) найближчим часом має запропонувати Кабінету міністрів зміни до Податкового кодексу, метою яких є прозоріша та зрозуміліша система оподаткування грального бізнесу. Про це сказав президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) Олександр Когут, повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 9 березня.
За його словами, мова йде про великий спільний проєкт асоціації, Мінцифри і аудиторсько-консалтингової компанії Ernst&Young.
“Перший етап роботи з Ernst&Young – законотворчий: усе, що стосується змін оподаткування індустрії та корекції Податкового кодексу. Ми вважаємо, що ринок азартних ігор “перезрів” до більш зрозумілих податкових правил”, – заявив Когут.
За його словами, автор документу – Мінцифри, перший драфт його вже готовий, тож подача в Кабмін очікується найближчим часом.
“На жаль, розуміння податкового законодавства українськими судами та податковою службою різні. Це дає підґрунтя для тиску на бізнес. Настав час перезавантаження, час знизити галузеві ризики. Індустрія хоче більш чіткої й зрозумілої системи оподаткування”, – пояснив він актуальність документу.
Як зазначив Когут, учасники ринку готові до відкритої дискусії з Мінцифри та депутатами щодо цього проєкту поправок до Податкового кодексу.
“Ми побачимо, якою буде фінальна версія документу в Кабміні. У нас з Мінцифри спільне бачення підходів: податки мають бути простішими, прозорішими, а зміни до Податкового кодексу жодним чином не мають призводити до падіння доходів бюджету”, – наголосив президент асоціації.
Когут окремо підкреслив, що сукупна ефективна ставка оподаткування грального бізнесу в Україні на рівні близько 28,3% залишається однією з причин високої тінізації галузі.
“Така висока ставка для України – це чесна та відверта відповідь на питання, чому сьогодні майже пів ринку перебуває в тіні. Якщо ми хочете збільшити білий ринок, треба зробити податки хоча б простішими. Ми зараз не говоримо про зменшення податків”, – зазначив він.
За оцінками KANTAR, Gradus та Factum, які раніше наводила АУОГБ, нелегальний сегмент українського грального ринку становить від 39% до 53%, а великі податки для фізичних осіб – серед чотирьох ключових факторів, що впливають на вибір гравців де грати: в легальному чи нелегальному казино.
“Наше спільне завдання з регулятором – зменшити сірий ринок, збільшити обсяг коштів у легальній індустрії і, відповідно, наростити обсяг сплачених податків. Як цього досягти? Через розумну податкову політику, зважене регулювання та головне – ефективне блокування державою “чорного ринку”, – зазначив Олександр Когут.
За даними асоціації, у 2025 році гральна галузь України сплатила рекордні 17,4 млрд грн податків, з яких 78,7% (13,7 млрд грн) забезпечили члени АУОГБ. За словами Когута, із п’яти видів податків, які наразі генерує галузь до бюджетів різних рівнів, найбільше проблем у легальних операторів постає з трьома: податком на прибуток, податком на GGR (валовий дохід від ігор) та оподаткуванням доходів фізичних осіб. Асоціація українських операторів грального бізнесу була створена у 2025 році. Це незалежна саморегулівна організація, що об’єднує провідних ліцензованих операторів індустрії. Заявлена мета – формування прозорих правил функціонування ринку та протидія нелегальному бізнесу.
Раніше в АУОГБ попередили про можливе падіння грального ринку на третину у 2026 році. При цьому 50-60 тисяч українців на квартал можуть мігрувати до незаблокованих російських казино.
Зростає частка жінок-гравчинь онлайн-казино – дослідження

Асоціація грального бізнесу попереджає про можливе падіння ринку на третину

Президент Асоціації українських операторів грального бізнесу Олександр Когут прогнозує, що легальний ринок грального бізнесу в Україні може скоротитися на третину до 2026 року. Це може статися через масовий перехід гравців до нелегальних онлайн-казино, переважно російського походження. Очікується, що це призведе до втрат у бюджеті країни до 5,6 мільярдів гривень щорічно. Уряд розглядає заходи, які можуть бути реалізовані, щоб запобігти цьому, зокрема, встановлення лімітів на витрати гравців та на час гри. Експерти вважають, що такі обмеження можуть значно зменшити ринок та призвести до втрат у податках. Це також може призвести до збільшення участі у нелегальних казино. Крім того, вказують на те, що введення жорстких обмежень може спровокувати перехід клієнтів до нелегальних російських казино, що працюють в Україні.