На Одещині викрили мільйоннy схему з фіктивними військовими

Правоохоронці викрили махінції із зарплатами для військовослужбовців в Одеській області – командування війської частини привласнило майже 16,7 млн гривень. Про це повідомила Нацполіція в понеділок, 20 квітня.
Слідство встановило, що командир однієї з військових частин організував злочинну групу у складі трьох своїх заступників та командира роти. У 2022-2025 роках вони реалізовували схему незаконного привласнення та розтрати бюджетних коштів, які виділялися як грошове забезпечення військовослужбовцям.
“Зловмисники добирали чоловіків призовного віку, які не бажали проходити службу, але погоджувалися на фіктивне оформлення. На них створювалася відповідна службова документація про призов та перебування на службі. Це ставало підставою для нарахування грошового забезпечення, премій та надбавок. Кошти перераховувалися на банківські рахунки псевдовійськовослужбовців, переводилися у готівку та розподілялися між учасниками угруповання”, – вказано в повідомленні.
Загалом ділки оформили щонайменше 19 осіб, які фактично не виконували військовий обов’язок. На підставі фіктивної документації їм було нараховано виплати на суму майже 16,7 млн гривень, що зрештою були привласнені командуванням.
Зловмисники були викриті та затримані. Загалом правоохоронці провели понад 100 обшуків у кількох областях України і вилучили низку речових доказів – документацію, чорнові записи, ноутбуки, телефони, банківські картки, готівку.
Фігурантам повідомили про підозри за низкою статтей Кримінального кодексу України, за якими їм “світить” до 10 років позбавлення волі .
Суд вже обрав зловмисникам запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.
Дивіться фото: На Одещині викрили мільйоннy схему з фіктивними військовими
Раніше в дев’яти областях України правоохоронці викрили 13 військових посадовців, які незаконно нарахували понад 13 млн гривень виплат військовослужбовцям, які фактично не перебували у зоні ведення активних бойових дій.

Сирський оцінив потенціал ВСП

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що Військова служба правопорядку – це значно більше, ніж орган контролю чи реагування: розвиток її потенціалу довів, що ВСП здатна діяти не лише як правоохоронна, а й як ефективна бойова складова. Про це Сирський написав у Фейсбуці з нагоди Дня Військової служби правопорядку у Збройних силах України.
За його словами, сьогодні військові правоохоронці забезпечують дотримання законності, зміцнюють військову дисципліну, протидіють правопорушенням, підтримують стабільність у військовому середовищі, а також виконують широкий спектр інших завдань.
“Особливої уваги заслуговує розвиток бойового потенціалу Служби. У надзвичайно стислі терміни були сформовані та масштабовані підрозділи спеціального призначення, які сьогодні виконують протидиверсійні завдання в районах активних бойових дій.Їхній професіоналізм, рішучість і звитяга довели, що Військова служба правопорядку здатна діяти не лише як правоохоронна, а й як ефективна бойова складова”, – зазначив він.
Сирський висловив подяку військовослужбовцям ВСП та ветеранам, котрі від початку повномасштабної збройної агресії повернулися до лав Військової служби правопорядку, ефективно виконують свої завдання, виховують надійну зміну.

Затримано заступника командира 58 окремої мотопіхотної бригади

Правоохоронці затримали заступника командира 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Про це повідомили у пресслужбі бригади напередодні, 16 квітня. “Командування бригади повністю підтримує та всіляко сприяє проведенню досудового розслідування. Ми зацікавлені у швидкому, всебічному та об’єктивному встановленні всіх обставин справи”, – мовиться в офіційній заяві.
Водночас у пресслужбі нагадали про принцип презумпції невинуватості. І додали, остаточні висновки можливі виключно після завершення всебічного слідства та набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Також командування закликало утримуватися від поширення “неперевіреної інформації, чуток та спекуляцій, які можуть зашкодити об’єктивному розслідуванню”, а також негативно вплинути на репутацію військових та боєздатність підрозділу.
“Окремо зазначаємо, що 58 окрема мотопіхотна бригада продовжує надійно утримувати визначені рубежі оборони на Харківському напрямку та сумлінно виконує поставлені бойові (спеціальні) завдання”, – додалаи у повідомленні.
За даними джерел УП, мовиться про Максима Бобровського і справи про ймовірне вимагання хабаря за переведення з однієї військової частини до іншої.

Понад 600 нападів на ТЦК від початку війни: де зафіксовано найбільше

З моменту запровадження воєнного стану 24 лютого 2022 року в Україні станом на 12 квітня зафіксовано 620 нападів на представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків. Про це в четвер, 16 квітня, повідомили в Київському обласному ТЦК.

Згідно з оприлюдненими даними, найбільше випадків зафіксовано в Харківській області (69), Києві (53) та Дніпропетровській області (45).

На інших територіях кількість нападів розподілилася наступним чином: у Волинській області – 39, у Львівській – 37, в Одеській – 36, у Чернігівській – 34, у Хмельницькій – 30, у Миколаївській і Рівненській – по 29. У Черкаській та Полтавській областях у кожній зафіксовано по 26 випадків, у Київській – 24, в Івано-Франківській – 22, у Запорізькій – 20, у Тернопільській – 17, у Вінницькій та Закарпатській – по 16, у Чернівецькій – 15, у Житомирській – 14, а в Сумській та Кіровоградській – по 11. У Херсонській області зафіксований лише один випадок нападу.

Поліція зазначає, що кількість нападів на представників ТЦК щороку різко зростає, і динаміка інцидентів стає дедалі загрозливішою. У 2022 році було зареєстровано всього п’ять нападів, у 2023 році – вже 38, у 2024 році – 118. У 2025 році ця цифра зросла до 341, а з початку поточного року таких інцидентів уже нарахували 118.

Внаслідок цих нападів загинули троє військовослужбовців ТЦК та СП (двоє в 2025 році і один у 2026 році). Також унаслідок нападів втратила життя одна цивільна особа (у 2025 році), дев’ять цивільних отримали поранення.

Нагадаємо, в Харкові військовослужбовець ТЦК та СП дістав ножове поранення у живіт. Підозрюваному в нападі обрали запобіжний захід: чоловік має цілодобово перебувати під домашнім арештом за місцем реєстрації протягом 60 діб і виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки – з’являтися за викликом в органи досудового слідства. В Україні розглядають створення Офісу призову замість ТЦК – нардеп

Гральний бізнес попередив щодо обмежень на азарт для військових – ЗМІ

Повна заборона урядом участі військовослужбовців в азартних іграх призведе до швидкої міграції гравців у нелегальний ринок та підвищить ризики витоку особистої інформації з єдиної бази даних військовослужбовців. Про це повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на звернення Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) до прем’єр-міністра Юлії Свириденко.
“Запровадження повної заборони участі військовослужбовців в азартних іграх не усуває попит (військовослужбовців – ред.). За відсутності легального доступу така категорія осіб переміщується до неконтрольованого сегмента, насамперед до нелегальних онлайн-ресурсів. Більшість нелегального сегмента азартних ігор має зв’язки з Російською Федерацією як державою-агресором”, – йдеться в листі.
Вказано, що 20 березня на вебсайті Міністерства цифрової трансформації України було оприлюднено для громадського обговорення проєкт постанови Кабмін Про затвердження Порядку обмеження участі військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх. Проєкт передбачає повне блокування доступу до азартних ігор для більш як 1 млн військовослужбовців через синхронізацію реєстрів військовослужбовців і осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор.
Уряду пропонується запровадити механізм, за яким кожен гравець перевірятиметься організатором азартних ігор на предмет того, чи є він військовослужбовцем. Для цього організатори азартних ігор (усього Плей.Сіті видано 34 ліцензії) надсилатимуть запит до реєстру військовослужбовців. Якщо особа перебуває в реєстрі, їй буде заблоковано доступ до гри.
“Жорсткі обмеження можуть створити додаткові ризики для самих військовослужбовців. Обмеження не вирішать проблеми залежності, а лише витіснять гравців у нелегальний сегмент. Ризик полягає в тому, що значна частина незаконних казино має зв’язки з РФ. Це створює загрозу кібератак і витоку дуже чутливих персональних даних до держави-агресора”, – прокоментував віцепрезидент АУОГБ Олег Арестархов.
На його думку, саме обробка, перевірка та зіставлення даних, які дозволяють встановити належність особи до військової служби, є “ключовою вразливістю запропонованого механізму і потребує окремої оцінки ризиків”.
У листі АУОГБ окремо наголошується, що прийняття постанови несе ризики для національної безпеки. Масовий перехід українських військовослужбовців до гри на нелегальних платформах означатиме зменшення податкових відрахувань до держави та збільшення ризиків фінансування РФ нелегальними платформами, які отримуватимуть більше доходів від українського трафіку гравців. “Перехід гравців до нелегального сегмента означає… ризик того, що ці кошти можуть спрямовуватися на фінансування діяльності, яка шкодить національній безпеці України. Одночасно держава втрачає податкові надходження від легального ринку, що є критичним в умовах воєнного стану. Таким чином, надмірні обмеження можуть мати зворотний ефект і посилити загрози, які держава прагне мінімізувати”, – підсумовується у зверненні.
Важливо, що обмеження, які готує Уряд, стосуватимуться виключно перевірок у ліцензованих операторів, акцентують в АУОГБ. На відміну від легального ринку, де діють механізми відповідальної гри, ідентифікації та контролю, нелегальні оператори не застосовують жодних обмежень. Асоціація українських операторів грального бізнесу, яка представляє виключно “білих” легальних операторів ринку, звернулася до уряду з проханням утриматися від ухвалення проєкту постанови та направила Міністерству цифрової трансформації свої пропозиції щодо врегулювання зазначеного питання.
“Найбільші учасники ринку запропонували дуже ефективне рішення – цільове блокування виключно залежних військовослужбовців через командирів. Командири краще знають свої підлеглих і мають отримати право приймати такі рішення. Ми вважаємо, що блокування понад 1 млн військовослужбовців абсолютно не виправдане з точки зору безпекових ризиків. Це – стрільба з гармати по горобцях і це не вирішить проблему”, – заявив Олег Арестархов.
У зверненні найбільших операторів ринку окремо наголошується, що уряду потрібно спочатку провести комплексне дослідження та ініціювати відповідні соціологічні дослідження для того, щоб приймати зважені урядові рішення.
Звернення АУОГБ також містить посилання на дослідження міжнародної компанії KANTAR, згідно якому військові грають в азартні ігри не більше, ніж у середньому українці, а проблема ігрової залежності серед військових не є масовою чи унікальною для цієї соціальної групи.
Раніше в АУОГБ попередили про можливе падіння грального ринку на третину у 2026 році. При цьому 50-60 тисяч українців на квартал можуть мігрувати до незаблокованих російських казино.
У Мінцифри розповіли, як працюватиме онлайн-моніторинг азартних ігор

Понад 10 тисяч військових США залучені до блокади Ормузької протоки

Центральне командування США поінформувало, що до блокування іранських портів залучені більш як 10 000 американських військовослужбовців.

Загалом в операції задіяно понад 10 тисяч військовослужбовців ВМС, морської піхоти та Повітряних сил США, а також понад десяток бойових кораблів і десятки літаків.

За даними командування, протягом перших 24 годин жодне судно не змогло пройти через блокаду, тоді як шість торговельних суден виконали вказівки американських сил і повернулися до іранських портів у районі Оманської затоки.

У CENTCOM зазначили, що блокада застосовується до всіх суден незалежно від країни прапора, які входять або виходять з іранських портів, зокрема в Перській та Оманській затоках.

Водночас у повідомленні наголошується, що американські сили забезпечують свободу судноплавства для кораблів, які проходять через Ормузьку протоку до портів, що не належать Ірану.

У Хмельницькому п’яний, у розшуку і без прав військовий скоїв ДТП

Військовий, який перебував у розшуку за самовільне залишення частини, влаштував ДТП у Хмельницькому. Його затримали та повідомили про підозру. Про це інформує Державне бюро розслідувань у вівторок, 14 квітня.

За даними слідства, 10 квітня у Хмельницькому чоловік, керуючи власним автомобілем, не впорався з керуванням і врізався в електроопору. Унаслідок аварії ніхто не постраждав.

Водій перебував у стані алкогольного сп’яніння – 0,42 проміле, що перевищує допустиму норму. Сам водій виклав фото з місця події у соцмережі.

Слідчі встановили, що раніше на чоловіка вже склали 14 адмінпротоколів за порушення правил дорожнього руху, зокрема за керування в нетверезому стані. Його позбавили права керування транспортом на 16 років.

Під час перевірки з’ясувалося, що чоловік перебуває у розшуку за самовільне залишення частини. Інформацію передали до ДБР, після чого його затримали.

У 2024 році 26-річного чоловіка мобілізували, певний час він служив на сході, однак згодом залишив місце служби без поважних причин.

Раніше його притягували до кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень. Наразі перевіряється його можлива причетність до інших насильницьких злочинів у Хмельницькому.
Фігуранту повідомили про підозру у самовільному залишенні військової частини, вчиненому в умовах воєнного стану. Його загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі.

У ЗСУ спростували пошкодження Печенізької дамби

Дамба Печенізького водосховища на Харкывщины не зазнала пошкоджень після атаки російських КАБів 14 квітня. Скид води здійснюється у плановому контрольованому режимі. Про це повідомив 16-й армійський корпус.
“14 квітня ворог здійснив чергову спробу атаки на дамбу Печенізького водосховища. Росіяни застосували керовані авіаційні бомби (КАБ): чотири з них влучили в землю поблизу гідротехнічних споруд, ще дві – у воду”, – мовиться у повідомленні.
Вйськові відзначили, що противник “не досягнувши успіху фізично, перейшов до інформаційно-психологічної атаки”. Так, на підконтрольних РФ “псевдохарківських” пабліках почали поширювати фейки про пошкодження дамби та нібито аварійний скид води.
Насправді ж, запевнили військові, дамба не пошкоджена. Скид води відбувається у плановому контрольованому режимі. Ситуація повністю моніториться.
“Враховуючи досвід попередніх підступних атак, заздалегідь розроблені плани швидкого реагування на будь-які форс-мажорні обставини”, – наголосили у повідомленні.

Військові спростували пошкодження Печенізької дамби

Дамба Печенізького водосховища на Харкывщины не зазнала пошкоджень після атаки російських КАБів 14 квітня. Скид води здійснюється у плановому контрольованому режимі. Про це повідомив 16-й армійський корпус.
“14 квітня ворог здійснив чергову спробу атаки на дамбу Печенізького водосховища. Росіяни застосували керовані авіаційні бомби (КАБ): чотири з них влучили в землю поблизу гідротехнічних споруд, ще дві – у воду”, – мовиться у повідомленні.
Вйськові відзначили, що противник “не досягнувши успіху фізично, перейшов до інформаційно-психологічної атаки”. Так, на підконтрольних РФ “псевдохарківських” пабліках почали поширювати фейки про пошкодження дамби та нібито аварійний скид води.
Насправді ж, запевнили військові, дамба не пошкоджена. Скид води відбувається у плановому контрольованому режимі. Ситуація повністю моніториться.
“Враховуючи досвід попередніх підступних атак, заздалегідь розроблені плани швидкого реагування на будь-які форс-мажорні обставини”, – наголосили у повідомленні.

На Одещині викрили розкрадання мільйонів на житлі для військових

На Одещині директору товариства з обмеженою відповідальністю повідомили про підозру у заволодінні бюджетними коштами під час реконструкції казарми під 39-квартирний житловий будинок для військовослужбовців. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора у вівторок, 14 квітня.

Роботи виконувалися за договором із Міністерством оборони. За даними слідства, підозрюваний організував схему розкрадання коштів: системно вносив до актів виконаних робіт неправдиві відомості щодо їх обсягів і нібито придбаних матеріалів, які фактично не постачалися. На підставі цих документів здійснювалися бюджетні виплати.

Щоб приховати оборудку, після отримання коштів він здійснював лише мінімальні закупівлі для створення видимості робіт, а основну частину грошей перераховував на підконтрольне підприємство з подальшим виведенням.

Унаслідок таких дій державі завдано збитків на 8,4 млн гривень, які призначалися для забезпечення житлом військових.