Блокада – Антикор

Війна в Ірані коштувала ринку нафти понад $50 млрд

Світовий ринок втратив понад $50 млрд через недовидобуту нафту з початку війни в Ірані, яка триває майже 50 днів. Про це свідчать розрахунки Reuters та оцінки аналітиків.

За цей час із глобального ринку вибуло понад 500 млн барелів сирої нафти та конденсату, що стало найбільшим порушенням постачання енергоносіїв у сучасній історії, свідчать дані Kpler.
Інакше кажучи, 500 мільйонів барелів нафти, втрачених для ринку, еквівалентні скороченню світового авіаційного попиту на 10 тижнів, цілковитій відсутності дорожнього руху будь-якого транспорту у світі протягом 11 днів або п’яти дням без нафти для всієї світової економіки.

За оцінками аналітиків, втрачений обсяг нафти еквівалентний майже місячному споживанню у США або понад місячному – в Європі. Також це відповідає приблизно шести рокам споживання пального армією США або чотирьом місяцям роботи світової індустрії морських перевезень.

Як зазначається, у березні країни Перської затоки втратили близько 8 млн барелів нафти на добу видобутку – це майже дорівнює сукупному видобутку компаній Exxon Mobil і Chevron. Експорт авіаційного пального з регіону також різко скоротився – з 19,6 млн барелів у лютому до 4,1 млн барелів у березні та квітні.

За середньої ціни близько $100 за барель ці втрачені обсяги означають приблизно 50 мільярдів доларів недоотриманих доходів, зазначив старший аналітик Kpler Йоганнес Раубаль.
Це дорівнює скороченню річного валового внутрішнього продукту Німеччини на 1% або приблизно всьому ВВП таких менших країн, як Латвія чи Естонія.

Аналітики зазначають, що відновлення роботи родовищ у Кувейті та Іраку може тривати 4-5 місяців, тоді як повне відновлення енергетичної інфраструктури регіону – роки, зокрема через пошкодження нафтопереробних потужностей і газового комплексу Ras Laffan у Катарі.

Раніше стало відомо, що комерційний рух через Ормузьку протоку 20 квітня майже завмер після короткого і хаотичного відкриття на вихідних, яке завершилося першим захопленням іранського судна Сполученими Штатами.
Іран пропонує новий формат проходу через Ормуз

Кувейт оголосив форс-мажор через блокаду Ормузької протоки

Кувейт оголосив форс-мажор щодо постачання сирої нафти та нафтопродуктів, оскільки блокада Ормузької протоки унеможливлює виконання зобов’язань перед клієнтами. Про це повідомляє Bloomberg.

Державна компанія Kuwait Petroleum повідомила клієнтів про застосування договірного положення, що дозволяє постачальнику скасувати або відтермінувати постачання, мовиться у документі, який опинився у розпорядженні Bloomberg. Водночас цей крок не означає повного припинення постачань, уточнило джерело.

Війна в Ірані призвела до майже цілковитої зупинки руху через Ормузьку протоку, що спричинило переповнення нафтосховищ у регіоні та сколихнуло світові ринки.

Країни регіону змушені скорочувати видобуток нафти й газу, а також виробництво нафтопродуктів унаслідок закриття Ормузької протоки та іранських ударів. Раніше уряд США підрахував, що у квітні буде зупинено видобуток понад 9 млн барелів нафти на добу.

Кувейт зазнав численних ударів по нафтовій інфраструктурі, і нині рівень видобутку відповідає показникам початку 1990-х років. Відновлення повних обсягів потребуватиме часу після зниження інтенсивності бойових дій, що потенційно означає тривалий вплив на експорт.

Кувейтські посадовці заявляли, що зможуть відновити видобуток до довоєнного рівня протягом кількох місяців після завершення конфлікту.

Іран відновив перекриття Ормузьку протоку

Іран поновив блокаду Ормузької протоки, бо США відмовилися зняти морську блокаду іранських портів у Перській затоці. Про це повідомляє британська газета The Guardian.
Контроль над Ормузькою протокою “повернувся до попереднього стану” на тлі конфлікту зі США щодо морської блокади іранських портів, заявив Тегеран.
Оперативне командування іранських збройних сил Хатам аль-Анбія назвало блокаду портів з боку США “піратством”.
“З цієї причини контроль над Ормузькою протокою повернувся до попереднього стану, і цей стратегічний водний шлях перебуває під суворим управлінням та контролем збройних сил”, – йдеться в заяві.
Іранські військові додали, що поки США “не відновлять повну свободу судноплавства для суден, що прямують з Ірану до пунктів призначення та з пунктів призначення назад до Ірану, ситуація в Ормузькій протоці залишатиметься під суворим контролем і в попередньому стані”.

Галібаф: Іран закриє Ормуз, якщо США не знімуть блокаду

Іран попередив, що закриє Ормузьку протоку, якщо Сполучені Штати не скасують блокаду іранських портів. Спікер парламенту Ірану Мохаммед Багер Галібаф відкинув нещодавні заяви президента США Дональда Трампа, назвавши їх “хибними”. Про це він повідомив у своєму дописі на платформі X.

Галібаф підкреслив, що Трамп зробив “сім заяв за одну годину, і всі вони були неправдивими”. Хоча він не уточнив, про які саме твердження йдеться, він заявив: “Вони не здобули перемоги у війні завдяки брехні і точно нічого не досягнуть у переговорах”.

“Відкрита чи закрита протока, а також її правила визначаються на місцях, а не в соціальних мережах”, – написав він, додавши, що транзит через протоку здійснюватиметься “визначеним маршрутом” та “з дозволу Ірану”.

Іран звинуватив Дональда Трампа у поширенні неправдивої інформації щодо готовності країни йти на ядерні поступки. Тегеран не погоджувався передати США свої запаси збагаченого урану або припинити його збагачення безстроково.

Раніше Дональд Трамп заявив, що Тегеран нібито погодився на усі умови, включно з переданням збагаченого урану до США. Проте іранські посадовці категорично спростували це, підкреслюючи своє небажання позбуватися таких запасів.

Сибіга закликав ЄС зняти “орбанівську блокаду”

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до європейських партнерів із проханням якнайшвидше ухвалити важливі рішення для підтримки України, зокрема стосовно виділення 90 млрд євро фінансування. Про це він повідомив після участі в Анталійському дипломатичному форумі на своїй сторінці у Facebook у ніч проти суботи, 18 квітня.

Сибіга зазначив, що після завершення виборів в Угорщині перед Європою та Україною з’явилися нові політичні можливості. У цьому контексті він закликав Європейський Союз перейти від пасивного очікування до активних дій, подолавши бар’єри, які раніше створював уряд Віктора Орбана. Висловлюючи свою позицію, міністр порівняв необхідність усунення політичних перепон із “орбанівською блокадою,” відсилкою до терміна, який може символізувати спробу затримувати критично важливі рішення. Це було прямим закликом до європейських країн прискорити процес підтримки України.

Таким заявам передувала зміна політичного ландшафту в Будапешті. На парламентських виборах в Угорщині перемогла партія Tisza на чолі з Петером Мадяром, яка здолала команду Віктора Орбана. Орбан, відомий своїм стриманим ставленням до підтримки України, довгий час блокував ініціативи, які стосуються її інтеграції до ЄС та фінансової допомоги. За оцінками агентства, зміна влади в Угорщині може прокласти шлях до розблокування важливих фінансових рішень, зокрема й пакета допомоги в розмірі 90 млрд євро.

Окремо міністр підкреслив, що Україна все більше виступає не лише в ролі отримувача підтримки, але й як важливий партнер у сфері безпеки для своїх союзників. В умовах російської агресії та посилення нестабільності на Близькому Сході Київ одночасно прагне забезпечити швидке надання фінансування з боку ЄС і закріпити за собою статус ключового елементу європейської системи безпеки. На думку Сибіги, ситуація потребує негайних практичних дій, адже зараз йдеться не про символічні заяви, а про конкретні рішення на рівні фінансів, санкцій та політики. Зволікання в цьому процесі може знову призвести до того, що бюрократична тяганина заблокує потрібну допомогу.

Сибіга вже контактував з майбутньою главою МЗС Угорщини – посол

Перший танкер з нафтою пройшов Ормузьку протоку після блокади США

Танкер під прапором Пакистану став першим, який увійшов до Перської затоки, і вийшов через Ормузьку протоку з вантажем сирої нафти відтоді, як 13 квітня почалася блокада США. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 17 квітня.

Танкер Shalamar пройшов трохи південніше іранського острова Ларак і пізно ввечері 16 квітня вийшов в Оманську затоку з приблизно 450 тисячами барелів сирої нафти, завантаженої в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Морська блокада США тепер вимагає від судновласників отримувати дозвіл і від іранської, і від американської сторони, щоб перевозити нафту та інші товари з Перської затоки у світ.

Хоча минулого тижня тріо супертанкерів із неіранською нафтою змогло вийти, протягом останніх семи тижнів через Ормузьку протоку пройшло небагато інших суден із таким вантажем.

До останнього кроку США іранський флот продовжував повільно проходити через протоку, перевозячи в березні майже 1,7 млн барелів сирої нафти на добу. Тепер цей потік майже зупинився, поки обидві сторони розглядають можливість нового раунду переговорів.

Напередодні повідомлялося, що два судна, пов’язані з Іраном, які перебувають під американськими санкціями, пройшли через Ормузьку протоку і увійшли до Перської затоки, ймовірно, за новим маршрутом. Блокада Ормузу: прояв відчаю Трампа чи новий козир у перемовинах

Іран пропонує новий формат проходу через Ормуз

Іран під час переговорів щодо завершення війни запропонував новий формат проходу суден через Ормузьку протоку. Мова про рух уздовж протилежного, оманського берега за умови досягнення домовленостей, які запобігатимуть відновленню бойових дій. Про це повідомляє Reuters із посиланням на обізнане джерело.

У разі укладення відповідної угоди Іран готовий дозволити такий транзит без перешкод зі свого боку.

Ормузька протока шириною близько 34 км розділена між Іраном та Оманом. Нині Іран вимагає від суден, яким дозволяє прохід, рухатися вздовж свого узбережжя, а з деяких стягує плату. Також Тегеран прагнув і надалі контролювати вантажі, що проходять через протоку.

Тим часом, іранський посадовець зазначив, що нова пропозиція передбачає збереження Іраном контролю у межах власних територіальних вод, але без втручання у води Оману. За його словами, цей крок покликаний продемонструвати готовність до деескалації, і Тегеран очікує аналогічних кроків від США.

Джерело у західних спецслужбах повідомило, що ідея безперешкодного проходу суден через оманські води вже розглядалася, однак невідомо, чи була відповідь з боку США.

За оцінкою Reuters, така ініціатива може стати першим кроком до відновлення статус-кво судноплавства через Ормузьку протоку, через яку до початку війни транспортували близько 20% світових поставок нафти та скрапленого природного газу.

Два судна, пов’язані з Іраном, пройшли через Ормуз попри блокаду США – ЗМІ

Два судна, пов’язані з Іраном, які перебувають під американськими санкціями, пройшли через Ормузьку протоку і увійшли до Перської затоки, ймовірно, за новим маршрутом. Про це пише Bloomberg у четвер, 16 квітня.

“Щонайменше два судна, пов’язані з Іраном, що перебувають під санкціями США, у четвер пройшли через Ормузьку протоку і увійшли до Перської затоки, використавши, можливо, новий маршрут, незважаючи на те, що американська блокада триває третій день”, – йдеться в матеріалі.
За інформацією видання, газовоз для перевезення скрапленого нафтового газу G Summer увійшов до Перської затоки, пройшовши між іранськими островами Ларак та Кешм вдень 15 квітня. Цей порожній танкер передавав, що перебуває в китайській власності та під управлінням китайського екіпажу і зазначав пунктом призначення іракський порт Хор-ель-Зубайр.

Незабаром після цього супертанкер Hong Lu, який також був занесений США до списку санкцій через зв’язки з Іраном, пройшов між зазначеними островами і зараз рухається на захід вздовж іранського побережжя.

Тим часом Bloomberg зазначає, що суден, які пройшли через Ормузьку протоку, може бути більше ніж два. Зокрема, є дані, що напередодні тим же маршрутом пройшов суховантаж Rosalina, який передавав, що прямує до іранського порту з продовольством.

Крім того, є дані, які свідчать про те, що невеликий танкер для нафтопродуктів Nobler також перетнув протоку у східному напрямку і вийшов до Оманської затоки.

За даними служб стеження за суднами, 14 квітня протоку перетнуло 11 торговельних суден, тоді як на вихідні, перед початком блокади США, їх було в середньому по 16. До воєнних дій через протоку проходило близько 135 суден на день. Як відомо, 13 квітня розпочалася блокада Ормузької протоки силами американських військ. США запевняють, що повністю зупинили морську торгівлю з Іраном.

Страждають всі. Нова блокада Трампа проти Ірану

Понад 10 000 американських військовослужбовців та 12 кораблів ВМС США беруть участь у блокаді іранських портів, яка застосовується “щодо суден усіх країн”, що заходять до іранських портів або виходять з них, зазначило командування. 13 квітня США почали повну морську блокаду портів Ірану, а президент Дональд Трамп заявив, що кожен іранський корабель, який наблизиться до неї, буде знищений.
Цьому передувало оголошення президента США, що американський флот почне блокаду іранських портів і не пропускатиме “судна, які платили плату Тегерану”. Йдеться про данину, яку Іран збирав з окремих танкерів, які все ж пропускав через Ормузьку протоку – до 2 млн доларів із судна.
Без допомоги
Вашингтону не вдалося створити коаліцію, готову до військово-морської операції у протоці, ні із союзниками по НАТО, ні з ключовими державами Азії, які постраждали від припинення комерційного судноплавства через Ормуз. Доводиться діяти власними силами, а їх не так багато, як може здатися.
До початку операції проти Ірану США зібрали на Близькому Сході чималу армаду. До наявних там есмінців, сторожових та інших кораблів додалися два авіаносних угруповання з десятками літаків і вертольотів, а зараз підтягується третє.
Але лише незначна їх частина здатна діяти в умовах вузької Ормузької протоки.
Основні ударні сили — авіаносці, супроводжуючі їх ракетні есмінці та атомні субмарини — розміщуються на безпечній відстані від іранських берегів. Немає зараз сенсу вводити в Ормузьку протоку на дистанцію прямого гарматного пострілу й інші кораблі — командні, десантні, розвідувальні, судна тилового забезпечення.
А до проведення наземної операції на території Ірану, хоча б з метою знищення пускових позицій іранських ракет або взяття під контроль берегової лінії, американське військове командування не готове.
На цей час для операцій у безпосередній близькості від Ірану США мають у своєму розпорядженні лише два вільні ракетні есмінці — Mitscher і McFaul, три кораблі прибережної зони — Canberra, Tulsa і Santa Barbara, а також шість малих патрульних кораблів, що перебувають біля узбережжя Бахрейну.
Цього недостатньо, щоб забезпечити безпечний прохід танкерів через Ормузьку протоку, коли Іран і далі має можливість мінувати акваторію та завдавати ракетних і дронових ударів. У мирний час цим маршрутом щодня користувалося приблизно 150 комерційних суден.
Страждати будуть всі
Варіант, який обрав Дональд Трамп, на перший погляд, виглядає раціональним: якщо вже Іран блокує судноплавство через Ормузьку протоку, то нехай і сам потерпає від цього. Технічно завдання здійсненне: перехоплення суден, пов’язаних з іранським тіньовим флотом, в Оманській затоці та Аравійському морі, на віддалі від іранських берегів, знижує ризики для американських кораблів.
На таку морську блокаду сил уже достатньо, до того ж 5-й флот США, до чиєї зони відповідальності входить Близький Схід, — гнучка структура, його склад може швидко змінюватися залежно від поставленого завдання. За заявою Дональда Трампа, в регіон уже прямує підкріплення.
Але від рішення Трампа страждає не лише Іран. США не тільки не поспішають зняти блокаду Ормузької протоки, яка з початком військової операції і без того стала вкрай небезпечною для судноплавства, а фактично посилюють її. Страшно проходити через протоку, нашпиговану іранськими мінами та таку, що прострілюється ракетами, а зустрітися на вході чи виході з войовничо налаштованим американським есмінцем страшно подвійно.
Прямих збитків зазнають торгові партнери країн Перської затоки, постачання зриваються, світові ціни на нафту знову різко злетіли.
Ще невідомо, як відреагує на американську блокаду протоки Китай з його значними військово-морськими силами та військовою базою в Джибуті.
Але й союзники США не мають приводу для оптимізму — багато з них також опинилися серед постраждалих, не беручи участі у війні.

Понад 10 тисяч військових США залучені до блокади Ормузької протоки

Центральне командування США поінформувало, що до блокування іранських портів залучені більш як 10 000 американських військовослужбовців.

Загалом в операції задіяно понад 10 тисяч військовослужбовців ВМС, морської піхоти та Повітряних сил США, а також понад десяток бойових кораблів і десятки літаків.

За даними командування, протягом перших 24 годин жодне судно не змогло пройти через блокаду, тоді як шість торговельних суден виконали вказівки американських сил і повернулися до іранських портів у районі Оманської затоки.

У CENTCOM зазначили, що блокада застосовується до всіх суден незалежно від країни прапора, які входять або виходять з іранських портів, зокрема в Перській та Оманській затоках.

Водночас у повідомленні наголошується, що американські сили забезпечують свободу судноплавства для кораблів, які проходять через Ормузьку протоку до портів, що не належать Ірану.