Німецький уряд припускає причетність РФ до фішингових атак проти відомих політиків, дипломатів, військових та журналістів у месенджері Signal. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, посилаючись на урядові джерела.
Німецька служба внутрішньої розвідки BfV та її управління кібербезпеки BSI попереджали цього року про можливі атаки на користувачів месенджерів, які, ймовірно, здійснюються державною організацією.
Федеральні прокурори Німеччини заявили у п’ятницю, що розслідують фішингові атаки на месенджер Signal з середини квітня, відмовившись надати подальші подробиці.
Своєю чергою Москва неодноразово заперечувала свою участь у хакерських операціях проти інших країн.
Позначка: Слідство
У Запоріжжі викрили незаконний обіг онкопрепаратів
У Запоріжжі викрили схему незаконного ввезення та збуту незареєстрованих лікарських засобів для онкохворих, до якої причетні медпрацівниця та представник аптечного бізнесу. Про це повідомила Нацполіція у п’ятницю, 24 квітня.
“Схему незаконного ввезення та реалізації незареєстрованих лікарських засобів, до якої причетні медики та представники фармацевтичного бізнесу, викрили оперативники управління стратегічних розслідувань у Запорізькій області Нацполіції спільно зі слідчими слідчого управління ГУНП у Запорізькій області”, – зазначили у повідомленні.
Канал постачання препаратів з-за кордону організували підприємці спільно з посадовцями медичного закладу. Ліки, зокрема для лікування онкохворих, ввозили нелегально та реалізовували пацієнтам через аптеки.
Як з’ясувалося, завідувачка відділення систематично отримувала неправомірну вигоду за призначення пацієнтам конкретних препаратів і скеровувала їх до менеджерів певних аптек.
Також правоохоронці з’ясували, що до схеми причетні водії міжнародних рейсів, які перевозили препарати з-за кордону, а також підприємці з Чернівецької області, які поштою відправляли препарати до Запоріжжя.
Про підозру повідомили менеджеру аптеки та завідувачці відділення лікарні. Їхні дії кваліфікували як підкуп працівника підприємства за ч. 1 та ч. 3 ст. 354 ККУ.
На Хмельниччині судитимуть чоловіка за насильство над падчеркою
На Хмельниччині затримали 46-річного чоловіка, якого підозрюють у тривалому сексуальному насильстві над малолітньою падчеркою. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора у п’ятницю, 24 квітня.
За даними слідства, злочини відбувалися з 2022 по 2024 рік. Перший зафіксований випадок стався, коли дитині було лише дев’ять років.
Як з’ясувалося, підозрюваний систематично користувався беззахисністю дитини та відсутністю матері вдома. Тривалий час злочини залишалися прихованими, однак згодом дівчинка наважилася розповісти про пережите матері. Після цього жінка звернулася до правоохоронних органів.
Чоловіка затримали. Йому оголосили підозру у зґвалтуванні малолітньої дитини, вчиненому повторно за ч. ч. 4, 6 ст. 152 КК України.
Нині підозрюваному обрали запобіжний захід тримання під вартою без права внесення застави.
Нагадаємо, на Вінниччині чоловіка засудили за неодноразове зґвалтування дівчаток та створення порнографічних матеріалів за їхньої участі. Зловмисник отримав 15 років позбавлення волі.
На Київщині затримали чоловіка, що протягом року ґвалтував своїх падчерок.
У Києві викрили схему відстрочок через опікунство
У Києві викрили схему незаконного оформлення відстрочки від військової служби через фіктивний догляд за родичами. Про це повідомила пресслужба Нацполіції у п’ятницю, 24 квытня.
“Отримати відстрочку від служби в армії та можливість виїжджати за кордон, оформивши документи по догляду за близьким родичем – саме таку махінацію пропонував керівник юридичної організації разом зі своєю дружиною. Подружжя запевняло, що “зробить” всі необхідні документи для отримання клієнтом статусу “опікуна”, – розповіли у поліції.
Спільники залучили співробітницю управління соціальної та ветеранської політики однієї із райдержадміністрацій. Вона відповідала за належне оформлення акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Послуги зловмисників мали високий попит серед військовозобов’язаних. Роботу починали виключно лише після підписання договору, в якому зазначалися розмір винагороди, порядок її виплати, банківські реквізити та інші умови.
Щоб клієнти безперешкодно минали блокпости та пересувалися містом, організатори надавали їм фіктивні бойові повістки. Також просили оформити на них нотаріальні довіреності, щоб ті могли представляти їх інтересу в держустановах.
В одному з випадків спільники за 8 тисяч доларів спершу запропонували замовнику послуги стати опікуном для його батька, але коли дізналися, що той давно помер – переграли алгоритм дій. Він полягав на фіктивному одруженні зі знайомою, якій спільники оформлять липову психічну хворобу.
Після того, зловмисники віддавали всі документи до райдержадміністрації, вказуючи рандомну адресу проживання в межах адміністративної території району. Там їх спільниця без належної перевірки та фактичного виїзду за адресою складала та надавала документи на опікунство.
Нині усім учасникам схеми оголошено про підозру за зловживання впливом за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України. Зловмисникам загрожує до восьми років позбавлення волі.
Оголошено підозру судді РФ за “вирок” українському військовополоненому
Заочну підозру оголосили судді російського військового суду, котрий ухвалив вирок щодо українського військовослужбовця, порушивши норми міжнародного права та гарантії справедливого судового розгляду. Про це повідомила пресслужба Нацполіції у четвер, 23 квітня.
“У межах кримінального провадження слідчі Головного слідчого управління спільно з оперативними працівниками Департаменту карного розшуку та працівниками Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України зібрали доказову базу щодо судді 2-го Західного окружного військового суду РФ”, – зазначили у повідомленні.
Під час виконання бойових завдань на території Курської області РФ військовослужбовці Збройних Сил та інших складових сектору безпеки і оборони України були взяті у полон. Згодом російський суддя пред’явив одному з них обвинувачення за статтями, пов’язаними з нібито вчиненням терористичних актів, незаконним перетином державного кордону, незаконним обігом зброї та створенням незаконних збройних формувань.
Російський суддя, усвідомлюючи факт існування міжнародного збройного конфлікту та статус українського військовослужбовця як комбатанта, який перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, діючи всупереч вимогам статті 4, 5 та 99 Женевської конвенції, ухвалив завідомо неправосудний вирок.
Російський суд призначив українському військовополоненому покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.
“У такий спосіб його було умисно позбавлено права на належний та справедливий судовий розгляд, а також можливості реалізувати право на захист”, – додали у повідомленні.
Нині дії судді кваліфікували як порушення законів та звичаїв війни за статтею 438 Кримінального кодексу та заочно оголосили підозру.
Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 12 років.
У Києві затримали пару за шантаж родини мобілізованого
У Києві затримали двох осіб, які вимагали 20 тисяч доларів у жінки за нібито “звільнення” її цивільного чоловіка з територіального центру комплектування та оформлення йому непридатності до військової служби. Про це повідомила Нацполіція у четвер, 23 квітня.
“Чергову схему заробітку на військовозобов’язаних припинили оперативники Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції у взаємодії зі слідчими Шевченківського управління поліції. Щоправда, цього разу ділки вдалися до радикальних методів та намагалися спіймати на гачок цивільну дружину щойно мобілізованого”, – мовиться у повідомленні.
Так, 31-річний уродженець Донеччини разом зі своєю співмешканкою – 27-річною киянкою, гарантували звільнення її чоловіка від проходження мобілізаційних процедур та з приміщення одного зі столичних територіальних центрів комплектування. Надалі обіцяли ще й оформити непридатність до військової служби. Оплату за таку “допомогу” – 20 тисяч доларів, вимагали готівкою та якнайшвидше.
Для переконливості навіть вдавалися до психологічного тиску на потенційну “клієнтку”. Систематично телефонуючи, ділки погрожували швидкою відправкою її цивільного чоловіка до бойової бригади.
Поліціянти стали на заваді зловмисників та затримали їх “на гарячому”.
Спільникам вже повідомили про підозру за Зловживання впливом, вчинене за попередньою змовою за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу.
За вчинене їм загрожую до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На Буковині чоловік завдав ножем удари в шию військовим ТЦК
Чоловік з ножем та гайковим ключем у автомобілі напав на працівників ТЦК у Чернівецькій області: 29-річному місцевому жителю повідомлено про підозру у замаху на умисне вбивство військових та хуліганстві. Про це повідомляє Чернівецька обласна прокуратура у Facebook.
Пригода сталася неподалік села Струмок Дністровського району Чернівецької області під час перевезення чоловіка до мобілізаційного центру. Між місцевим жителем і двома військовослужбовцями районного ТЦК та СП – одному 33 роки, а другому 51 рік – виник конфлікт в понеділок, 20 квітня.
Підозрюваний дістав ніж під час суперечки і завдав обом потерпілим кількох ударів у ділянку шиї.
Чоловік також пошкодив службовий автомобіль ТЦК та вдарив одного з військовослужбовців гайковим ключем у передпліччя.
Двом військовослужбовцям вчасно надано медичну допомогу, тепер їх життю нічого не загрожує. Підозрюваного взято під варту.
Як ми вже писали, ДБР повідомило про підозру шістьом військовослужбовцям, зокрема працівникам ТЦК у Харкові, у справі про катування двох цивільних осіб та незаконне застосування зброї під час інциденту в приватному домоволодінні.
СБУ розслідує страти 306 українських військовополонених
Служба безпеки України розслідує 116 кримінальних проваджень за фактами страт 306 українських військовополонених, вчинених російськими військовими з лютого 2022 року по квітень 2026 року. Про це повідомив начальник Головного слідчого управління СБУ Андрій Швець в інтерв’ю Цензор.НЕТ.
За його словами, з лютого 2022 року по квітень 2026 року загалом розслідується 116 кримінальних проваджень за фактами страт 306 українських військовополонених на полі бою.
Найбільш масові та жорстокі випадки позасудових страт українських військовослужбовців зафіксували на Курському та Донецькому напрямку.
“Тут відмічаються найбільш жорстокі способи страт – масовані розстріли, відрізання голови, розчленування”, – розповів Швець.
Позасудові страти українських військовослужбовців, вчинені військовими ЗС Росії, мають системний і масштабний характер та фактично санкціоновані політичним керівництвом держави-агресора.
Швець відзначив, що станом на 15 квітня оголосили підозру дев’ятьом російським військовослужбовцям. Тоді як до суду скерували справи семи осіб, п’ятьох вже засудили.
Ужгородський депутат приховав активи на понад 13,8 млн
Закарпатська обласна прокуратура скерувала до суду справу чинного депутата Ужгородської міськради, якого обвинувачують у декларуванні недостовірних відомостей на 13,8 млн грн. Про це повідомив Офіс генпрокурора у середу, 22 квітня.
За результатами перевірки декларації за 2022 рік встановлено, що депутат умисно не задекларував значну частину майна і фінансових зобов’язань. Зокрема, не вказано будинок в Ужгороді площею близько 360 кв. м, нерухомість у Києві, понад 315 тис. доларів готівкою, більше 1,3 млн грн на рахунках, близько 800 тис. грн боргів та частину доходів.
За версією слідства, готівкові кошти він передав третій особі під виглядом позики, намагаючись надати їм легального походження.
Загальна сума незадекларованих активів становить 13,8 млн грн, ще 11,5 млн грн – легалізовані кошти.
Депутата обвинувачують у внесенні недостовірних даних до декларації та легалізації незаконних доходів за ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Підозрюваному обрали запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою застави 11,5 млн грн, яку вже внесли. Також арештовано його майно та активи дружини: дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок, корпоративні права, елітні автомобілі та колекцію з 9 картин. Загальна вартість арештованого становить близько 69,4 млн грн.
Ужгородський депутати приховав активи на понад 13,8 млн
Закарпатська обласна прокуратура скерувала до суду справу чинного депутата Ужгородської міськради, якого обвинувачують у декларуванні недостовірних відомостей на 13,8 млн грн. Про це повідомив Офіс генпрокурора у середу, 22 квітня.
За результатами перевірки декларації за 2022 рік встановлено, що депутат умисно не задекларував значну частину майна і фінансових зобов’язань. Зокрема, не вказано будинок в Ужгороді площею близько 360 кв. м, нерухомість у Києві, понад 315 тис. доларів готівкою, більше 1,3 млн грн на рахунках, близько 800 тис. грн боргів та частину доходів.
За версією слідства, готівкові кошти він передав третій особі під виглядом позики, намагаючись надати їм легального походження.
Загальна сума незадекларованих активів становить 13,8 млн грн, ще 11,5 млн грн – легалізовані кошти.
Депутата обвинувачують у внесенні недостовірних даних до декларації та легалізації незаконних доходів за ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Підозрюваному обрали запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою застави 11,5 млн грн, яку вже внесли. Також арештовано його майно та активи дружини: дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок, корпоративні права, елітні автомобілі та колекцію з 9 картин. Загальна вартість арештованого становить близько 69,4 млн грн.