ДБР повідомило про підозру шістьом військовослужбовцям, зокрема працівникам ТЦК у Харкові, у справі про катування двох цивільних осіб та незаконне застосування зброї під час інциденту в приватному домоволодінні. Про це повідомила пресслужба бюро у середу, 22 квітня.
Серед фігурантів – майор ТЦК, який обіймав керівну посаду та керував діями спільників. Він залучив військовослужбовців підрозділу охорони цього ж центру, а також військовослужбовців, до повноважень яких входило здійснення рекрутингу кандидатів до військових частин для подальшого проходження військової служби за призовом.
Як з’ясувалося, фігуранти під приводом “здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу під час мобілізації” увірвалися до приватного домоволодіння.
Під час проведення так званого “обшуку”, спільники, погрожуючи зброєю цивільним, вимагали зізнання у причетності до злочинної діяльності, пов’язаної зі збутом наркотиків. Коли один із чоловіків спробував чинити опір, – відкрили вогонь, поранивши його.
Після цього двох потерпілих силоміць вивезли до приміщення ТЦК, де утримували тривалий час, били, погрожували застосуванням зброї та змушували надати інформацію, у якій були зацікавлені спільники. Також фігуранти змушували одного з потерпілих підписати документи, зокрема щодо скасування відстрочки від мобілізації.
Зрештою одного з чоловіків відпустили, іншому вдалося втекти самостійно.
Слідство встановило, що до дій були причетні шестеро осіб.
Фігурантам оголосили про підозру у катуванні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Санкції статей передбачають до десяти років позбавлення волі.
Позначка: Підозра
Ідентифікованого росгвардійця, що на ТОТ Миколаївщини зґвалтував дівчинку
Прокурори Офісу Генерального прокурора ідентифікували співробітника загону мобільного особливого призначення (ЗМОП) Росгвардії в Тюменській області, причетного до сексуального насильства стосовно неповнолітньої дівчини. Росіянину повідомлено про підозру. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.
“На початку листопада 2022 року під час тимчасової окупації Миколаївщини один із військовослужбовців зc рф примусово посадив двох неповнолітніх дівчат у автомобіль і завіз їх до житлового приміщення, де були інші російські військові. Згодом до квартири зайшов ідентифікований співробітник ЗМОП Росгвардії.
Під приводом перевірки мобільного телефону та отримання інформації про українських військових підозрюваний вдарив потерпілу прикладом автомата… Надалі він наказав іншим військовим покинути приміщення, фактично ізолював 15-річну дівчину та зґвалтував її”, – йдеться в повідомленні.
Дії підозрюваного кваліфіковано як жорстоке поводження з цивільним населенням (ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України)
Імовірному ґвалтівнику загрожує позбавлення волі на строк від 8 до 12 років; досудове розслідування триває.
В РФ заявили про затримання громадянки Німеччини “з бомбою в рюкзаку”
Громадянку Німеччини затримали, коли вона перебувала поблизу об’єкта правоохоронних органів в російському П’ятигорську. Про це повідомляє російське провладне інформагентство Интерфакс, посилаючись на заяву ФСБ.
Затримана жінка 1969 року народження буцімто мала “засоби радіоелектронної боротьби та бомбу в рюкзаку” і, як стверджують у ФСБ, готувала “на ранкові години” теракт на об’єкті правоохоронних органів. Росіяни також традиційно винуватять Україну.
У ФСБ заявили, що також було затримано громадянина однієї з республік Центральноазіатського регіону, який мав активувати бомбу в рюкзаку. Російські спецслужби переконують, що згідно з планом, “жінка мала загинути”.
Громадянка Німеччини тривалий час була так званим “дропом” (також “дропер”; від англ. to drop – “скидувати” – російське сленгове слово, що означає поплічника різних оборудок, шахрайства – ред.), заявили в у ФСБ.
Затримані вже склали свідчення. Слідчі порушили кримінальну справу за статтею “терористичний акт”.
Як ми вже писали, в Ростові-на-Дону Південний окружний військовий суд у засудив трьох українців, які потрапили в полон під час облоги заводу Азовсталь у Маріуполі.
ФСБ затримала кримчанина за схвалення ударів ЗСУ по нафтобазі
Необгрунтовані активи на 13 млн: нардепу призначили заставу у 3 млн
Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід у вигляді трьох мільйонів гривень застави до народного депутата, підозрюваного у незаконному збагаченні. Про це поінформувала пресслужба суду у п’ятницю.
Так, 17 квітня слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детектива НАБУ та застосував до народного депутата IX скликання запобіжний захід у вигляді застави у 3 млн грн.
Застава має бути внесена не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу.
На нього також поклали процесуальні обов’язки:
Народний депутат IX скликання підозрюється у незаконному збагаченні за ст. 368-5 КК України.
Раніше повідомляли, що чинному народному депутату повідомили про підозру у незаконному збагаченні на понад 12,7 млн грн.
Як зазначило джерело Інтерфакс-Україна, мовиться про Олександра Качного. Він був обраний до Верховної Ради IX скликання від партії Опозиційна платформа – за життя, № 36 в списку. Член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Раніше Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок у справі судді Київського райсуду Одеси Людмили Салтан.
Індекс сприйняття корупції: Україна піднялася в рейтингу
Активи на 13 млн: нардепу призначили заставу у 3 млн
Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід у вигляді трьох мільйонів гривень застави до народного депутата, підозрюваного у незаконному збагаченні. Про це поінформувала пресслужба суду у п’ятницю.
Так, 17 квітня слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детектива НАБУ та застосував до народного депутата IX скликання запобіжний захід у вигляді застави у 3 млн грн.
Застава має бути внесена не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу.
На нього також поклали процесуальні обов’язки:
Народний депутат IX скликання підозрюється у незаконному збагаченні за ст. 368-5 КК України.
Раніше повідомляли, що чинному народному депутату повідомили про підозру у незаконному збагаченні на понад 12,7 млн грн.
Як зазначило джерело Інтерфакс-Україна, мовиться про Олександра Качного. Він був обраний до Верховної Ради IX скликання від партії Опозиційна платформа – за життя, № 36 в списку. Член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Раніше Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок у справі судді Київського райсуду Одеси Людмили Салтан.
Індекс сприйняття корупції: Україна піднялася в рейтингу
Теракт у Броварах: затриманим оголосили підозри
У Броварах двом затриманим оголосили підозру у вчиненні терористичного акту через вибух, внаслідок якого постраждав чоловік. Про це повідомив Офіс генпрокурора у середу, 15 квітня.
Мова про вибух, який стався ввечері 13 квітня у місті Бровари. Внаслідок підриву біля приватного будинку постраждав 36-річний чоловік.
Саморобний вибуховий пристрій було закладено біля паркану та дистанційно приведено у дію. Для цього підозрювані використали мобільний телефон.
Один із затриманих – 23-річний місцевий житель – забезпечив спостереження за місцем вчинення злочину. Інший – 17-річний житель Вінниччини безпосередньо виготовив і заклав вибухівку.
Підліток отримав завдання через месенджер та діяв за вказівками представника спецслужб РФ, який пообіцяв винагороду – близько 5 тисяч доларів.
Обом затриманим уже вручили повідомлення про підозру. Нині вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу. Прокуратура наполягатиме на триманні під вартою без визначення застави.
Окремо встановлено, що неповнолітній підозрюваний має наркотичну залежність та вже раніше притягувався до кримінальної відповідальності. У зв’язку з цим прокуратура перевірить дії батьків, а також відповідальних органів та служб, які мали забезпечити захист прав дитини.
За процесуального керівництва ювенальних прокурорів Київської обласної прокуратури двом особам повідомили про підозру у вчиненні терористичного акту за ч. 2 ст. 258 КК України.
Також встановлюється повне коло інших причетних осіб.
СБУ встановила організатора викрадення музейних цінностей у Херсоні
Правоохоронці заочно повідомили про підозру колаборанту Андрію Мальгіну за організацію вивезення російськими військовими майже 11 тисяч експонатів із Херсонського обласного художнього музею під час окупації міста. Про це повідомила пресслужба СБУ у середу, 15 квітня.
Як встановило розслідування, впродовж 1 – 2 листопада 2022 року фігурант організував вивезення експонатів із захопленого на той час Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка.
Пограбування культурної установи відбулося під час втечі росіян з обласного центру на тлі контрнаступу Сил оборони.
За матеріалами справи, під керівництвом Мальгіна росіяни викрали та вивезли 10 тисяч 785 цінних предметів музею.
Після цього награбоване спершу переправили на лівобережжя Херсонщини, а далі – на територію Криму.
Мальгін ще у 2014 році підтримав агресію РФ та захоплення українського півострова. Вже тоді, очолюючи Центральний музей Тавриди, він ініціював та сприяв “перереєстрації” державної установи за “законодавством” РФ.
Після початку повномасштабної війни зловмисник взяв участь у пограбуванні культурних установ на тимчасово окупованій частині території України.
Нині фігуранту оголосили підозру у воєнних злочинах за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України. Також вирішується питання щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.
Окрім того, тривають комплексні заходи, щоб встановити і притягнути до відповідальності його спільників.
СБУ заочно повідомила про підозру генералам та віцеадміралу РФ
Зібрано доказову базу на командування армії РФ, яке організувало повітряний удар по Харкову 23 травня 2024 року. Про це 14 квітня повідомляє СБУ.
За даними слідства, тоді цілеспрямовано атакували найбільше в нашій державі поліграфічне підприємство трьома керованими ракетами зенітно-ракетного комплексу середнього радіуса дії – С-300. Унаслідок ворожого обстрілу загинуло 7 цивільних осіб, ще 9 – зазнали поранень різного ступеня тяжкості.
Також було пошкоджено виробничі, складські приміщення поліграфічного комплексу та друкарське обладнання. Крім цього, знищено велику кількість навчальної літератури, серед якої шкільні підручники, зошити та посібники для вчителів.
За даними слідства, рішення на обстріл друкарської компанії прийняв начальник штабу – перший заступник командувача об’єднаного угруповання військ (сил) в Україні ЗС РФ генерал-полковник Олексій Кім.
Встановлено, що ініціатива про включення цивільного підприємства до переліку об’єктів повітряної атаки надійшла від його підлеглого – заступника начальника штабу з розвідки полковника Сергія Монетова.
За наказом Кіма підготовкою ракетного удару займався віцеадмірал Олександр Пешков – начальник Центру планування і координації вогневого ураження об’єднаного угруповання військ (сил) в Україні ЗС РФ.
Безпосередньо віддав наказ на здійснення пуску ракет з території Бєлгородської області генерал-лейтенант Андрій Циганов – начальника штабу військ протиповітряної та протиракетної оборони РФ.
Також встановлено, що запуск ракет здійснювали військовослужбовці спеціальної тактичної ракетної групи № 3, яка була створена на базі 568-го зенітно-ракетного полку 76-ї дивізії протиповітряної оборони 14-ї армії військово-повітряних сил та протиповітряної оборони Центрального військового округу ЗС РФ.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки заочно повідомили всім чотирьом фігурантам про підозру – порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. Тривають комплексні заходи, щоб знайти і покарати зловмисників.
Збитки на закупівлях для Укрнафти: фігурант отримав підозру
Повідомлено про підозру фігурантуу справі на понад 6,8 млн грн збитків бюджету на закупівлях для Укрнафти. Про це повідомила поліція Києва.
Зазначається, що чоловік був посередником у схемі постачання понад 100 000 пар захисних рукавиць для працівників виробничих підрозділів, які не відповідали заявленим якостям.
Корупційну схему на закупівлях для ПАТ Укрнафта викрили слідчі Печерського управління поліції спільно зі співробітниками СБУ та за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури.
Під час досудового розслідування слідчі встановили, що нафтовидобувне підприємство оголосило тендер на закупівлю понад 100 тисяч пар робочих захисних рукавиць. Вони були необхідні працівникам для запобігання хімічним опікам, забрудненням, порізам та іншим виробничим ризикам. Переможцем тендеру стала торговельна компанія, з якою підприємство уклало договір на постачання товару.
За даними слідства, 45-річний киянин, який виступав координатором між постачальником і службовими особами підприємства, знав, що запропоновані до поставки рукавиці не відповідають умовам договору. Зокрема, вони не мали необхідних захисних властивостей, у тому числі від опіків. Попри це, продукцію формально визнали такою, що відповідає стандартам – без фактичної перевірки, лише на підставі документів.
Після цього службові особи ПАТ Укрнафта, не підозрюючи про невідповідність, підписали акти приймання-передачі, що стало підставою для оплати товару. У результаті державному підприємству було завдано збитків на понад 6,8 млн грн.
Слідчі повідомили фігуранту про підозру – пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає до 12 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років та з конфіскацією майна.
Як повідомлялося раніше, до суду скеровано обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, якого обвинувачують у заволодінні коштами ПАТ Укрнафта, ухиленні від сплати податків та службовому підробленні.
У Броварах був вибух, затримані підозрювані – ЗМІ
Вибух стався в приватному секторі в місті Бровари Київської області зранку, 14 квітня. Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на джерела.
За попередніми даними, вибухнув саморобний вибуховий пристрій. Правоохоронці затримали підозрюваних у причетності до інциденту.
За словами джерел, подія має ознаки теракту. Інформація про потерпілих нині уточнюється.
Обставини вибуху встановлюються.