Протягом березня українські далекобійні удари спричинили Росії втрати на щонайменше 2 мільярди 300 мільйонів доларів. Про це під час вечірнього звернення у неділю, 19 квітня, сказав президент Володимир Зеленський.
За його словами, у квітні ця робота триватиме.
“Хочу за це особливо відзначити 1-й окремий центр СБС Збройних Сил України, 98-й розвідувальний центр ССО, 19-ту ракетну бригаду, 360-ту окрему берегову ракетну бригаду й наші спеціальні сили: Службу безпеки України, розвідки – та кожного й кожну, хто старається, щоб можливості Росії зменшувались і щоб нашої безпеки – безпеки України – було більше”, – зазначив президент.
Він також обговорив із Головнокомандувачем Олександром Сирським продовження “далекобійних санкцій” проти Росії.
Як відомо, після послаблення американських санкцій проти російської нафти Україна посилила свої санкції, регулярно атакуючи нафтопереробні та нафтоперевалочні об’єкти на території Росії. Один з наймасшатніших ударів стався в ніч на 18 квітня, коли були атаковані відразу чотири такі об’єкти.
У СБС пояснили логіку ударів по півночі Росії
Позначка: Збитки
Збитки на закупівлях для Укрнафти: фігурант отримав підозру
Повідомлено про підозру фігурантуу справі на понад 6,8 млн грн збитків бюджету на закупівлях для Укрнафти. Про це повідомила поліція Києва.
Зазначається, що чоловік був посередником у схемі постачання понад 100 000 пар захисних рукавиць для працівників виробничих підрозділів, які не відповідали заявленим якостям.
Корупційну схему на закупівлях для ПАТ Укрнафта викрили слідчі Печерського управління поліції спільно зі співробітниками СБУ та за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури.
Під час досудового розслідування слідчі встановили, що нафтовидобувне підприємство оголосило тендер на закупівлю понад 100 тисяч пар робочих захисних рукавиць. Вони були необхідні працівникам для запобігання хімічним опікам, забрудненням, порізам та іншим виробничим ризикам. Переможцем тендеру стала торговельна компанія, з якою підприємство уклало договір на постачання товару.
За даними слідства, 45-річний киянин, який виступав координатором між постачальником і службовими особами підприємства, знав, що запропоновані до поставки рукавиці не відповідають умовам договору. Зокрема, вони не мали необхідних захисних властивостей, у тому числі від опіків. Попри це, продукцію формально визнали такою, що відповідає стандартам – без фактичної перевірки, лише на підставі документів.
Після цього службові особи ПАТ Укрнафта, не підозрюючи про невідповідність, підписали акти приймання-передачі, що стало підставою для оплати товару. У результаті державному підприємству було завдано збитків на понад 6,8 млн грн.
Слідчі повідомили фігуранту про підозру – пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає до 12 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років та з конфіскацією майна.
Як повідомлялося раніше, до суду скеровано обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, якого обвинувачують у заволодінні коштами ПАТ Укрнафта, ухиленні від сплати податків та службовому підробленні.
Збитки російського “вбивці Microsoft” збільшилися на понад 230%
Фінансові показники російської “альтернативи” Microsoft Office, розробника МойОфис, погіршилися за підсумками 2025 року. Виручка материнської компанії бренду Новые облачные технологии скоротилася з 2 млрд рублів до 1 млрд – чистий збиток зріс на 233%, з 1,2 до 4 млрд руб. Про це свідчать дані СПАРК-Интерфакс.
Раніше компанія зростала на хвилі імпортозаміщення, коли її офісний пакет програм і поштові рішення активно закуповували державні органи. Особливо успішним для компанії став 2022 рік, коли на тлі відтоку іноземців з Росії виручка зросла з 842 млн до 3,3 млрд руб.
Одначе тепер фінансові справи компанії погіршуються третій рік поспіль.
Восени 2024 року в компанії змінився топ-менеджмент, а серед акціонерів спалахнув конфлікт.
Основним власником Новые облачные технологии з 2022 року є Лабораторія Касперського. Вона увійшла до капіталу компанії ще у 2019 році з часткою 29,5%, а потім збільшила її до контрольної. Тепер їй належить 68,8% бізнесу.
У березні 2026 року МойОфис анонсував масштабні звільнення на тлі мільярдних збитків.
Як ми вже писали, російська промисловість прискорює падіння. Сукупний внесок більшості галузей у динаміці залишається від’ємним.
Додамо, що спад економіки РФ визнав і місцевий диктатор Володимир Путін. За його словами, у січні поточного року валовий внутрішній продукт Росії виявився на 2,1% нижчим, ніж рік тому.
На Одещині директор виноробні отримав підозру за забруднення земель
В Одеській області оголосили підозру директору виноробного підприємства за забруднення земель державної власності, що завдало державі збитків на понад 12,5 млн грн. Про це повідомила Нацполіція у середу, 8 квітня.
Під час досудового розслідування встановили, що директор одного з приватних підприємств у Білгород-Дністровському районі, яке спеціалізується на виробництві виноградних вин, з метою економії коштів умисно не забезпечив проєктування, будівництво та введення в експлуатацію вигребу для відходів виробничої діяльності.
Натомість він організував незаконний скид відходів безпосередньо на земельну ділянку, орендовану у громади, а також на суміжну ділянку, де зробив землепоглиблення для їх накопичення.
Зрештою, відбулося екологічне забруднення двох земельних ділянок державної форми власності загальною площею 0,855 гектара.
Згідно з висновками експертів, матеріальна шкода перевищує 12,5 мільйона гривень.
Слідчі повідомили керівнику підприємства про підозру у зловживанні повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам за ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України, а також у забрудненні земель речовинами та відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що спричинило тяжкі наслідки за ч. 2 ст. 239 КК України.
Санкції статей передбачають до шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Нині суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави в розмірі трьох мільйонів гривень.
В АПЛ клуби витрачають гроші та опускаються на дно витрат
В англійській Прем’єр-лізі, згідно з даними The Athletic, показати фінансову привабливість у вигляді більших доходів і менших збитків змогли лише шість клубів.
При тому, що показати свою звітність вирішили лише 19 клубів чемпіонату, шість із них зробили це із цифровою полярністю на користь одержаного прибутку.
Окремо в ряду фінансово успішних команд стоять Ньюкасл і Астон Вілла, які, щоб здаватися привабливими, продали клубні активи.
Відзначено, що задля позитивної фінансової звітності сезону Ньюкасл пішов на продаж прав на володіння стадіоном Сент-Джеймс Парк. Викупила майнові права деяка компанія із Саудівської Аравії.
Збитками всіх англійських клубів, що розкрили власний прибуток за минулий сезон, у сукупності стали 713 мільйонів фунтів стерлінгів.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
Челсі зафіксував рекордні збитки в історії АПЛ
Челсі оголосив про рекордні фінансові втрати, повідомляє BBC.
Зазначається, що лондонський клуб зафіксував збитки в сезоні 2024/25 на рівні 262 млн фунтів до сплати податків. Це тепер новий рекорд для АПЛ щодо втрат за один сезон. Попередній рекорд належав Манчестер Сіті, який втратив 197,5 млн фунтів у сезоні 2010/11. Варто зауважити, що прибуток Челсі за сезон склав 490 млн фунтів, що є другим найкращим показником в історії клубу. Таким чином, Челсі зможе залишитися в рамках фінансових норм АПЛ і уникне додаткових штрафів.
Через війну на Близькому Сході ЄС втратив 14 млрд євро – єврокомісар
Місяць військової операції США та Ізраїлю проти Ірану додав 14 мільярдів євро до витрат Європейського Союзу на імпорт викопного палива. Про це заявив єврокомісар з питань енергетики Ден Йоргенсен після зустрічі міністрів енергетики ЄС 31 березня, передає Суспільне.
За словами Йоргенсена, з початку війни на Близькому Сході ціни на газ у Євросоюзі зросли приблизно на 70%, а на нафту -на 60%. Безпосереднього дефіциту нафти й газу в ЄС наразі немає, проте на ринках дизельного та авіаційного палива є напруження. Крім того, обмеження на світових газових ринках підвищують ціни на електроенергію, що загрожує додатковими фінансовими витратами для промисловості та домогосподарств.
“Ми не повинні мати ілюзій, що наслідки цієї кризи для енергетичних ринків будуть короткочасними, бо це не так”, – зазначив єврокомісар.
Він закликав країни-члени ЄС діяти злагоджено й уникати розрізнених національних заходів, які можуть дестабілізувати енергетичні ринки. Йоргенсен додав, що Єврокомісія незабаром представить комплекс заходів, аби допомогти державам захистити сім’ї та підприємства.
Як повідомлялося, вартість пального в Європі значно зросло через війну в Ірані, зокрема в Німеччині ціна літра бензину досягла 2,48 євро.
На Прикарпатті викрили нелегальний кар’єр промислових масштабів
В Івано-Франківській області викрили нелегальний кар’єр, де протягом півроку видобували піщано-гравійну суміш на території трьох ділянок. Збитки довкіллю становлять майже 50 млн грн. Про це інформує Офіс генпрокурора у вівторок, 24 березня.
“За процесуального керівництва прокурорів Івано-Франківської обласної прокуратури викрито незаконний кар’єр у селі Хутір-Будилів Коломийського району, де у промислових масштабах без жодних дозволів видобували піщано-гравійну суміш (так званий “шутр”)”, – мовиться у повідомленні.
Як зазначається, двоє мешканців Снятина віком 54 і 42 роки організували видобуток на ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею близько гектара. Земля належала родичам одного з організаторів, інший відповідав за технічну частину – забезпечив роботу трьох екскаваторів, трьох вантажівок і обладнання для дроблення. До робіт залучили ще двох місцевих жителів.
На місці працювали два майданчики видобутку, звідки сировину вивозили на переробку в сусідні села. Там її очищали, сортували за фракціями і продавали як оптом, так і вроздріб.
Прибуток розподіляли між учасниками, основну частину отримували організатори.
Кар’єр діяв щонайменше пів року. За цей час видобули понад 28 тисяч кубометрів суміші, що еквівалентно більш як 2300 вантажівкам. Шкода довкіллю становить майже 50 мільйонів гривень.
Усім учасникам повідомлено про підозру у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненому організованою групою за ч. 4 ст. 240 ККУкраїни. Організаторам суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення застави у 998 тис. грн і 665 тис. грн. Двом спільникам призначили цілодобовий домашній арешт.
Спецтехніку, яку використовували для незаконного видобутку, арештували.
Раніше Нацполіція викрила масштабну схему незаконного видобутку піску на Київщині, яка могла призвести до екологічної катастрофи.
Також повідомлялося, що викрито злочинну схему видобутку дорогоцінного каміння. Фігурантам загрожує до восьми років ув’язнення.
На Харківщині викрили незаконний видобуток піску на мільярд
Світові автобренди повертаються до бензинових авто
Світові автовиробники, зокрема Honda, Ford і Mercedes-Benz, спільно зі ще дев’ятьма брендами переглядають стратегії та скорочують плани з випуску електромобілів, повертаючись до бензинових і гібридних моделей. Про це повідомляє Financial Times.
Причинами називають стабільний попит на авто з двигунами внутрішнього згоряння, а також згортання державної підтримки у США та Європі.
Зокрема, Honda відмовилася від наміру повністю припинити виробництво бензинових авто до 2040 року. Компанія очікує втрати на рівні $16 млрд упродовж найближчих двох років через політику щодо електрокарів.
Mercedes-Benz, Ford, Stellantis і Volvo Cars також відійшли від планів повного переходу на електромобілі.
Тим часом, Rolls-Royce заявив, що продовжить випуск бензинових авто і після 2030 року.
Переорієнтацію пов’язують із політикою президента США Дональда Трампа. У 2025 році його адміністрація скасувала податкові пільги на електрокари, скоротила фінансування зарядної інфраструктури та послабила вимоги до викидів, що вплинуло на попит.
Євросоюз також послабив екологічні цілі.
За оцінками видання, зміна стратегій коштувала світовому автопрому понад $75 млрд минулого року.
Bentley, Lotus, Audi та Porsche, котрі планували цілковитий або частковий перехід на електрокари впродовж наступного десятиліття, також скоротили ці плани.
Lamborghini замість електрокара Lanzador, який планували до 2030 року, тепер розглядає гібридну версію з підзарядкою.
Ferrari торік удвічі зменшила ціль виробництва електромобілів до 2030 року, водночас продовжуючи роботу над своєю першою електричною моделлю.
Лукойл оцінив збиток від санкцій США
Чистий збиток російського Лукойлу за 2025 рік з урахуванням припинення діяльності частини активів становив 1,06 трлн рублів ($13,2 млрд) проти 851,5 млрд рублів ($10,6 млрд) чистого прибутку роком раніше. Про це пишуть росЗМІ.
Лукойл повністю списав свою частку в Lukoil International GmbH – закордонному бізнесі групи. Відтак, збиток від знецінення активів компанія оцінила в 1,7 трлн руб ($19,8 млрд).
У жовтні 2025 року США запровадили санкції проти Лукойлу, після чого російська компанія вирішила продати закордонні активи. Лукойл досяг попередньої угоди про продаж Lukoil International GmbH з американським інвестиційним фондом Carlyle. Дозвіл на угоду має надати Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.