Зеленський запідозрив Росію у хитрому плані

Росія домагалася послаблення нафтових санкцій, щоб продати об’єкти Лукойлу в Європі. Таку думку висловив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами, передає Укрінформ у п’ятницю, 10 квітня.

“Тепер вже починається припинення вогню на Близькому Сході та в Затоці. І я чекаю, коли повернуть санкції щодо російської нафти в повному обсязі, як це було. Інакше кожен день додаватиме мені впевненості в тому, що це була гра Росії: під зручним приводом зняти санкції з енергоресурсів і мати можливість продати об’єкти компанії Лукойл. Наша оцінка була така: якщо повні санкції діятимуть ще пів року, максимум рік – вони банкрути”, – розповів глава держави.

За словами Зеленського, йдеться про близько 20 об’єктів, включно з заводами в Румунії та Болгарії, які або не працюють, або кошти від їхньої діяльності не надходять до російської кишені.
“Тому я вважаю, що санкції послаблювалися, зокрема для того, щоб Росія мала можливість продати ці об’єкти. Якщо цей аналіз помилковий, то ми знову побачимо сильні санкції проти енергоресурсів Росії, бо саме енергоресурсами вони спонсорують свою війну, яку всі мають допомагати завершити”, – заявив президент.

У російському Кстово БПЛА “підпалили” НПЗ Лукойл

Під ранок неділі, 5 квітня, на території Нижньогородської області Росії сталися вибухи внаслідок атаки безпілотників. У результаті інциденту в промисловій зоні НПЗ Лукойл у Кстово виникла серйозна пожежа. Про це повідомили українські OSINT-канали.

“Кстово, вся промзона НПЗ горить”, – йдеться у повідомленні, до якого прикріплене відео нічної атаки.

На момент публікації новини офіційного підтвердження про удар із боку російської влади не було.

Тим часом, у російських Telegram-каналах з’явилася інформація про тривалу атаку на Кстово. Свідки повідомляють про щонайменше 20 вибухів за понад дві години обстрілу. Також зазначається, що системи ППО намагалися знешкодити вже третю хвилю українських дронів у регіоні.

Користувачі мереж підтвердили появу густого диму над одним із районів міста. Крім того, внаслідок атаки в Кстово почалися перебої зі світлом.

Нафтопереробний завод Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез, який у 2023 році обробив 15,8 мільйона тонн нафти. За останні роки об’єкт уже неодноразово ставав мішенню подібних нападів: такі інциденти фіксувались у січні, березні й липні 2025 року.

Нагадаємо, бійці СБУ спільно з воїнами 1-го окремого центру Сил безпілотних систем ЗСУ вдруге за місяць завдали удару по Алчевському металургійному комбінату. Через завдані ушкодження комбінат зупинив роботу.

Лукойл оцінив збиток від санкцій США

Чистий збиток російського Лукойлу за 2025 рік з урахуванням припинення діяльності частини активів становив 1,06 трлн рублів ($13,2 млрд) проти 851,5 млрд рублів ($10,6 млрд) чистого прибутку роком раніше. Про це пишуть росЗМІ.
Лукойл повністю списав свою частку в Lukoil International GmbH – закордонному бізнесі групи. Відтак, збиток від знецінення активів компанія оцінила в 1,7 трлн руб ($19,8 млрд).

У жовтні 2025 року США запровадили санкції проти Лукойлу, після чого російська компанія вирішила продати закордонні активи. Лукойл досяг попередньої угоди про продаж Lukoil International GmbH з американським інвестиційним фондом Carlyle. Дозвіл на угоду має надати Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.

США сповільнили продаж активів Лукойлу для тиску на Росію – ЗМІ

США сповільнили процес продажу міжнародних активів Лукойла з метою тиску на Росію під час переговорів про досягнення миру в Україні. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на чотири джерела, знайомі з обговореннями.
Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) у четвер, 26 лютого, продовжить термін завершення угод з 28 лютого до 1 квітня, йдеться в документі, з яким ознайомився ЗМІ.
Представники ‌США, Росії та України в останні тижні так і не досягли прогресу на переговорах у ‌Женеві, Абу-Дабі та Майамі.
Джерела зазначили, що під час обговорень порушувалися питання санкцій проти Роснефти та Лукойлу, введених Вашингтоном у жовтні 2025 року.
Міністерство фінансів продовжує термін дії обмежень, щоб створити умови для переговорів з Лукойлом та укладання мирної угоди.
Умовою операції має бути те, що Лукойл не матиме виплат авансом, а всі надходження від продажу будуть заморожені на рахунку під юрисдикцією США.

Саудівська компанія вирішила викупити усі закордонні активи Лукойлу – ЗМІ

Саудівська Midad Energy може придбати усі закордонні активи російської нафтової компанії Лукойл, яка потрапила під санкції США. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела. Зазначається, що відповідну угоду про намір було підписано наприкінці січня на тлі “напруженої боротьби з конкурентами”. Компанія Midad погодилася купити активи Лукойлу за готівку та розмістити кошти на спеціальному рахунку до отримання дозволу Міністерства фінансів США на завершення угоди.

При цьому джерела агентства уточнили, що жодних гарантій того, що Вашингтон дозволить продаж активів Лукойлу саудівській компанії, немає. У Midad та Лукойлі домовленість про угоду не коментують.

Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, із них 0,5% припадає на зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. 2024 року вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.

Нагадаємо, наприкінці січня Лукойл оголосила, що попередньо домовилася про продаж із американським інвестфондом Carlyle. Після цього фонд розпочав переговори з інвесторами з ОАЕ для залучення партнерів у разі реалізації угоди. Однак конкуренти – Midad, Chevron, Quantum Energy Partners та інвестбанк Xtellus Partners – продовжили обговорювати покупку закордонних активів російської компанії.

Як відомо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтні 2025 року, щоб чинити тиск на Росію та домогтися припинення війни в Україні. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, із них 0,5% припадає на зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. 2024 року вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.

Лукойл втратив контроль над НПЗ в Європі

Французька нафтова компанія TotalEnergies взяла на себе повне управління нафтопереробним заводом Zeeland у Нідерландах, втім, не придбала 45% акцій заводу, що належать російській компанії Лукойл. Про це повідомляє Reuters.

Як зауважив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянн, угода з Лукойл дозволяє TotalEnergies тимчасово управляти заводом. За умовами домовленості Total постачає всю сиру нафту, оплачує операційні витрати та отримує весь вихід продукції заводу.

Він уточнив, що ця схема є частиною існуючої акціонерної угоди і діятиме до того часу, поки Лукойл не знайде покупця для своєї частки.

Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Лукойл у жовтні минулого року з метою тиску на Росію, що змусило компанію розпочати продаж міжнародних активів, початково оцінених приблизно у 22 мільярди доларів.

Російська компанія придбала свою 45%-ву частку в Zeeland у Total приблизно за 725 мільйонів доларів у 2009 році під час державного візиту тодішнього президента Росії Дмитра Медведєва до Нідерландів, що широко сприймалося як розширення впливу Москви у північно-західній Європі.

Раніше осійська нафтова компанія Лукойл, яка потрапила під санкції США, знайшла покупця на свої закордонні активи. Ним став американський інвестиційний фонд Carlyle. Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.

Транзит нафти РФ через Україну впав до історичного мінімуму

Обсяги транзиту російської нафти через Україну в 2025 році впали до історичного мінімуму. Про це свідчать дані спецалізованого видання ExPro.
ExPro зазначає, що порівняно з 2024 роком обсяги транспортування нафти південною гілкою нафтопроводу Дружба скоротилися на 14%. Таким чином поставки скоротилися до 9,73 млн тонн.
ЗМІ називає два ключові фактори, що вплинули на динаміку.
Перший – відмова Чехії від нафти з РФ: у березні 2025 року країна повністю припинила закупівлі російської сировини. У підсумку транзит у Чехію за рік склав лише 0,52 млн тонн, що в п’ять разів менше показників попереднього року.
Другий – удари по інфраструктурі. Транзит був нестабільний через атаки України на нафтоперекачувальні станції на території Росії. Зокрема, у серпні обсяги впали до десятирічного мінімуму – 430 тисяч тонн.
Основними споживачами російської нафти, що йде транзитом через Україну, залишаються дві країни – Словаччина й Угорщина.
Найбільші обсяги одержала Словаччина – 4,9 млн тонн (зростання на 24%). В Угорщину було транспортовано 4,35 млн тонн (на 8% менше, ніж у 2024-му).
Замовником послуг транспортування через українські санкції проти російської компанії Лукойл виступає угорська MOL Nyrt. Вона викуповує нафту на білорусько-українському кордоні.

Лукойл домовився про продаж міжнародних активів

Російська нафтова компанія Лукойл, яка потрапила під санкції США, знайшла покупця на свої закордонні активи. Ним став американський інвестиційний фонд Carlyle. Про це повідомила пресслужба компанії у четвер, 29 січня. Зазначається, що сторони уклали угоду щодо “дочки” Лукойлу LUKOIL International GmbH. Угода не торкається активів у Казахстані – вони залишаться у власності групи та продовжать діяльність за поточною ліцензією.
“Угода не є ексклюзивною для компанії і залежить від виконання низки відкладних умов”, – заявили в Лукойлі.
Угоду має схвалити Управління контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Лукойл також продовжує переговори з іншими потенційними покупцями.

Carlyle – один із найбільших приватних фондів прямих інвестицій США. Він управляє активами на суму 474 млрд доларів. Директором зі стратегії в енергетичному секторі є Джефф Керрі, який довгі роки був директором з аналізу сировинних ринків у Goldman Sachs.

Лукойл видобуває близько 2% світової нафти, їх 0,5% посідає зарубіжні активи. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у родовищах у Гані, Єгипті, Іраку, Казахстані, Нігерії, Мексиці та Узбекистані, а також сотнями автозаправних станцій у всьому світі, включаючи США. У 2024 році вартість її міжнародних активів оцінювалася в 22 млрд доларів.

Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.

Видобуток нафти в РФ упав до мінімуму за 16 років

Виробництво нафти в Росії за підсумками 2025 року склало 512 млн. тонн. Про це повідомив у статті віце-прем’єр Олександр Новак в коментарі для журналу Енергетична політика.
Згідно з його даними, нафтовидобуток падає третій рік поспіль: 2024 року це було 516 млн тонн, 2023-го – 530 млн тонн, а 2022-го – 535 млн. тонн.
В результаті обсяги виробництва нафти стали найнижчими з 2009 року: тоді Росія качала 494,2 млн. тонн. Навіть у кризу пандемії, 2020 року, видобуток був трохи більшим – 512,7 млн ​​тонн.
У план на рік уряд закладав збільшення видобутку до 520 млн тонн. Завантажувати більше Росії дозволяла і угода ОПЕК+, в рамках якої російська квота зросла до 8,98 до 9,57 млн барелів на добу.
Але за фактом на кінець року нафтовики РФ качали лише 9,33 млн. барелів на добу, а в грудні замість збільшення видобуток несподівано і різко почав падати – на 250 тисяч барелів на день.
Спад видобутку – результат санкцій США проти Роснефти та Лукойлу, який підірвали експорт до Індії та Китаю, зазначає Яніс Клюге, експерт німецького Інституту проблем міжнародної безпеки.
Обвал цін на російську нафту Urals, яка тепер продається по $35-37 за барель, тобто зі знижкою майже 50% до Brent, зробив видобуток на багатьох родовищах у Росії збитковим.
Російська нафтова галузь, від якої залежить чверть доходів бюджету та майже половини експортного виторгу економіки, “поступово скочується в кризу”, зазначає Крейг Кеннеді, експерт Центру досліджень Росії та Євразії Девіса в Гарварді.

Ірак націоналізує найбільший закордонний актив Лукойлу

Уряд Іраку схвалив націоналізацію оператора родовища Західна Курна-2, 75% якого належить російській компанії Лукойл. Причиною стали санкції США проти російських нафтових компаніій, повідомило у четвер, 8 січня, агентство Reuters.
Зазначаєтся, що державна компанія Basra Oil візьме на себе управління родовищем на термін 12 місяців.
“Ми прагнемо забезпечити безперебійний видобуток, поки в Іраку існує невизначеність у зв’язку з санкціями США, і протягом 12 місяців шукатимемо потенційних покупців на частку Лукойлу”, – пояснив один із представників Basra Oil.
Західна Курна–2 – одне з найбільших нафтових родовищ у світі, воно забезпечує близько 0,5% світових поставок нафти та 9% видобутку у самому Іраку. У листопаді Лукойл оголосив форс-мажор на родовищі після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою. Компанія має позбутися активів за межами Росії до 17 січня – такий крайній термін встановили США, які запровадили санкції щодо Лукойлу та Роснафти наприкінці жовтня.
Лукойл отримав право на освоєння Західної Курни–2 у 2009 році, а у 2014-му розпочав на родовищі комерційний видобуток.
Basra Oil після переходу під її контроль оператора родовища виплачуватиме зарплату, роботу підрядників, нестиме операційні витрати, сказав Reuters іракський нафтовий менеджер. За його словами, видобуток залишається стабільним на рівні близько 465 000–480 000 барелів на добу.
Зацікавленість у придбанні активів Лукойлу висловила низка нафтових та інвестиційних компаній. Однією з останніх пропозицій став намір Chevron та фонду прямих інвестицій Quantum Capital Group придбати весь портфель закордонних активів Лукойлу, включаючи видобувні, НПЗ та сховища палива, понад 2000 АЗС у Європі, Азії, США та на Близькому Сході.