Міжнародний валютний фонд погодився скасувати свою вимогу щодо ПДВ для ФОПів. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
“Під час Весняних зборів ми знайшли розуміння в партнерів у тому, що це справді сенситивна тема і не конструктивна ідея, як і казав про це президент Зеленський неодноразово представникам МВФ”, – заявила вона.
Очільниця уряду підкреслила, що під час весняних зборів у Вашингтоні проводили численні консультації з МВФ та європейськими партнерами.
“Будемо й надалі працювати разом над необхідними рішеннями та опрацьовувати інші альтернативні заходи для забезпечення дохідної частини бюджету на 2027 рік”, – зазначила Свириденко.
Позначка: Податки та мита
Зеленський підписав закон про військовий збір
Президент Володимир Зеленський підписав закон про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни. Про це свідчить картка відповідного документа на сайті Верховної Ради у вівторок, 14 квітня.
Мова йде про про зміни до Податкового кодексу України, зокрема до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення, які регулюють справляння військового збору.
Згідно з карткою законопроєкту, сьогодні документ був повернутий до парламенту з підписом глави держави.
Закон передбачає продовження дії чинних положень податкового законодавства щодо справляння військового збору на три роки, наступні за роком, в якому буде припинено воєнний стан.
Це рішення ухвалене на виконання меморандуму між Україною та МВФ про економічну та фінансову політику від 13 лютого 2026 року.
Документом передбачено, що військовий збір зараховуватиметься до спеціального фонду державного бюджету України та спрямовуватиметься на забезпечення потреб ЗСУ.
Передбачено, що протягом трьох років, наступних за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, діятимуть поточні ставки військового збору:
Мінфін оприлюднив великий податковий законопроєкт
Міністерство фінансів оприлюднило великий податковий законопроєкт, котрий передбачає обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ спрощенцями з доходами від 4 млн грн на рік, оподаткування посилок вартістю до 150 євро, продовження 5% військового збору після війни та впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (Uklon, OLX та інші).
Як зазначили у пояснювальній записці, ухвалення відповідного документа дозволить додатково залучити до держбюджету близько 60 млрд грн на рік та забезпечити надходження військового збору після завершення воєнного стану. Законопроєкт відповідає податковим зобов’язанням України за програмою МВФ.
Спрощенці повинні будуть стати платниками ПДВ з 1 січня 2027 року. Для тих, хто сплачує єдиний податок, пропонується звітним періодом встановити календарний квартал, а також застосувати штрафні санкції в 1 грн за перші п’ять порушень протягом 2027 року. Законопроєкт дозволяє складати зведені податкові накладні для постачання товарів і послуг, а також для отримання попередньої оплати, навіть якщо особа не є платником ПДВ.
Щодо військового збору, його пропонують сплачувати до набрання чинності рішення Верховної Ради про завершення реформи ЗСУ. Для ФОП першої, другої та четвертої груп пропонується ставка 10% від мінімальної зарплати, для платників третьої групи – 1% від доходу.
Доходи від цифрових платформ нині оподатковуються за ставкою 18%, проте пропонується знизити її до 5%, а для доходів до 2 тис. євро на рік – звільнити від оподаткування.
Для посилок передбачено оподаткування товарів дистанційного продажу вартістю до 150 євро, що надходять фізичним особам через електронний інтерфейс. Посилки до 45 євро, призначені для особистого або сімейного використання, звільняються від ПДВ.
Законопроєкт повинен бути ухвалений до кінця березня відповідно до умов нової програми EFF на $8,1 млрд.
Нагадаємо, Рада 10 березня провалила голосування за законопроєкт №14025 щодо оподаткування доходів, отриманих через електронні платформи. У Податковій пояснили, кому загрожують штрафи за інтернет-продажі
У Метінвесті оцінили вплив нового екомита ЄС на весь український бізнес
Запровадження в Євросоюзі механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових правил декарбонізації створює серйозні ризики не лише для української промисловості, але і для всього експорту загалом. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час дискусії Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція, організованої виданням NV у Києві, повідомила пресслужба компанії в понеділок, 16 березня.
Вказано, що у заході взяли участь представники уряду, європейських інституцій та бізнесу. Серед учасників були посол ЄС в Україні Катарина Матернова, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також керівники великих українських компаній.
За словами Водовіза, ринок Євросоюзу є одним із ключових для українських металургів, але водночас він залишається дуже конкурентним і жорстко регульованим. У межах євроінтеграції Україна має імплементувати екологічне законодавство ЄС, однак для енергоємних галузей це створює значні виклики.
“Ми б хотіли, щоб цей процес відбувався за моделлю, яку застосовували в Польщі. Якщо ЄС очікує від нас впровадження екологічного законодавства, логічно передбачити й фінансову підтримку для модернізації виробництва”, – сказав він.
Водовіз пояснив, що в ЄС діє система торгівлі квотами на викиди CO₂, де вартість однієї тонни може становити 100-120 євро. Також європейські підприємства отримують значну фінансову підтримку для переходу на низьковуглецеве виробництво – до прикладу, середній металургійний завод у Європі отримує близько 1 млрд євро допомоги на декарбонізацію, на відміну від українських підприємств.
Особливим викликом для українського бізнесу стає CBAM, який передбачає додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом: цей механізм створює не лише фінансові витрати, а й значні адміністративні бар’єри для експортерів, підкреслив Водовіз.
Водночас він наголосив, що вплив нового механізму не обмежиться лише металургією.
“Це питання для всіх – і для аграріїв, і для виробників добрив, і для інших експортерів. Усі мають проходити перевірки, а після цього сплачувати відповідні платежі”, – пояснив він.
Водовіз нагадав, що в умовах війни українська промисловість опинилася у значно складніших умовах, ніж підприємства в країнах Євросоюзу: вітчизняні заводи працюють під обстрілами, з перебоями енергопостачання, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. Крім того, він звернув увагу на проблему нерівної конкуренції, оскільки на європейському ринку досі присутня російська металургійна продукція.
“Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш ніж на 1 млрд євро за чотири роки”, – підкреслив Водовіз.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році.
Оподаткування грального бізнесу має стати прозорішим – асоціація
Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) найближчим часом має запропонувати Кабінету міністрів зміни до Податкового кодексу, метою яких є прозоріша та зрозуміліша система оподаткування грального бізнесу. Про це сказав президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) Олександр Когут, повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 9 березня.
За його словами, мова йде про великий спільний проєкт асоціації, Мінцифри і аудиторсько-консалтингової компанії Ernst&Young.
“Перший етап роботи з Ernst&Young – законотворчий: усе, що стосується змін оподаткування індустрії та корекції Податкового кодексу. Ми вважаємо, що ринок азартних ігор “перезрів” до більш зрозумілих податкових правил”, – заявив Когут.
За його словами, автор документу – Мінцифри, перший драфт його вже готовий, тож подача в Кабмін очікується найближчим часом.
“На жаль, розуміння податкового законодавства українськими судами та податковою службою різні. Це дає підґрунтя для тиску на бізнес. Настав час перезавантаження, час знизити галузеві ризики. Індустрія хоче більш чіткої й зрозумілої системи оподаткування”, – пояснив він актуальність документу.
Як зазначив Когут, учасники ринку готові до відкритої дискусії з Мінцифри та депутатами щодо цього проєкту поправок до Податкового кодексу.
“Ми побачимо, якою буде фінальна версія документу в Кабміні. У нас з Мінцифри спільне бачення підходів: податки мають бути простішими, прозорішими, а зміни до Податкового кодексу жодним чином не мають призводити до падіння доходів бюджету”, – наголосив президент асоціації.
Когут окремо підкреслив, що сукупна ефективна ставка оподаткування грального бізнесу в Україні на рівні близько 28,3% залишається однією з причин високої тінізації галузі.
“Така висока ставка для України – це чесна та відверта відповідь на питання, чому сьогодні майже пів ринку перебуває в тіні. Якщо ми хочете збільшити білий ринок, треба зробити податки хоча б простішими. Ми зараз не говоримо про зменшення податків”, – зазначив він.
За оцінками KANTAR, Gradus та Factum, які раніше наводила АУОГБ, нелегальний сегмент українського грального ринку становить від 39% до 53%, а великі податки для фізичних осіб – серед чотирьох ключових факторів, що впливають на вибір гравців де грати: в легальному чи нелегальному казино.
“Наше спільне завдання з регулятором – зменшити сірий ринок, збільшити обсяг коштів у легальній індустрії і, відповідно, наростити обсяг сплачених податків. Як цього досягти? Через розумну податкову політику, зважене регулювання та головне – ефективне блокування державою “чорного ринку”, – зазначив Олександр Когут.
За даними асоціації, у 2025 році гральна галузь України сплатила рекордні 17,4 млрд грн податків, з яких 78,7% (13,7 млрд грн) забезпечили члени АУОГБ. За словами Когута, із п’яти видів податків, які наразі генерує галузь до бюджетів різних рівнів, найбільше проблем у легальних операторів постає з трьома: податком на прибуток, податком на GGR (валовий дохід від ігор) та оподаткуванням доходів фізичних осіб. Асоціація українських операторів грального бізнесу була створена у 2025 році. Це незалежна саморегулівна організація, що об’єднує провідних ліцензованих операторів індустрії. Заявлена мета – формування прозорих правил функціонування ринку та протидія нелегальному бізнесу.
Раніше в АУОГБ попередили про можливе падіння грального ринку на третину у 2026 році. При цьому 50-60 тисяч українців на квартал можуть мігрувати до незаблокованих російських казино.
Зростає частка жінок-гравчинь онлайн-казино – дослідження
Скасування тарифів Трампа: долар падає, бізнес вимагає компенсацій
Долар США послабився після рішення Верховного суду США скасувати основну частину тарифної політики президента Дональда Трампа. Про це пише Reuters в понеділок, 23 лютого. Зазначається, що це було сприйнято як сигнал на користь глобального економічного зростання, хоча невизначеність щодо нових тарифів і геополітичні ризики, повʼязані з Іраном, стримували різкі рухи валют.
Євро піднявся приблизно до 1,18 долара, британський фунт до близько 1,35 долара, тоді як долар знизився майже на 0,4% до 154,40 єни. Швейцарський франк, який традиційно вважають безпечною валютою, додав 0,5% і досяг рівня 0,7727 франка за долар.
Окрім тарифного питання, ринки відстежують нарощування військової присутності США на Близькому Сході, що посилює тиск на Іран, аби той відмовився від ядерних амбіцій. Інвестори також очікують на звернення Трампа до нації 24 лютого. Тим часом американський бізнес почав масово вимагати компенсації після скасування тарифів Трампа. Наразі вже подано позовів на понад 130 млрд доларів, повідомляє Financial Times. Торгова палата США та Національна федерація роздрібної торгівлі (NRF) одразу закликали до відшкодування мільярдів доларів мит, сплачених після запровадження тарифів Трампа минулого року.
NRF, що представляє таких ритейлерів, як Walmart, а також власників незалежних магазинів, наголосила на необхідності “забезпечити безперебійний процес повернення тарифів імпортерам США, що стимулюватиме економіку та дозволить компаніям реінвестувати у власну діяльність, персонал та клієнтів”.
Торгова палата підтримала цю ініціативу та закликала менші компанії домагатися повернення сплачених мит. Американська асоціація одягу та взуття також заявила, що рішення передбачає обов’язкове повернення коштів.
Невідомий в ефірі розкритикував суд США: у мережі підозрюють Трампа
Невідомий чоловік, який назвався Джоном Барроном, зателефонував під час прямого ефіру до телеканалу C-SPAN та розкритикував заборону мит Верховним судом США. У мережі припускають, що це був президент Дональд Трамп, повідомила газета New York Post в неділю, 22 лютого.
Так, чоловік, що представився республіканцем з Вірджинії Джоном Барроном, та голосом, який дуже нагадував мову Трампа з затиснутим пальцями носом, розкритикував рішення Верховного суду.
“Це, по суті, найгірше рішення у вашому житті”, – заявив Баррон.
Після цього він назвав лідера демократів у Палаті представників Хакіма Джеффріса “дурнем”, а лідера демократів у Сенаті Чака Шумера – людиною, “яка навіть чизбургер приготувати не може”.
Невідомий заявив, що демократи нібито будуть раді рішенню Верховного суду, але, за його словами, “справжні американці” не радітимуть.
Після цього ведуча C-SPAN Грета Браунер перервала дзвінок і переключилася на інших співрозмовників.
Газета зазначає, що на початку свого першого терміну Дональд Трамп використовував ім’я Джона Баррона, аби “анонімно” коментувати журналістам події, які стосувалися його як політика.
Журналісти пишть, що незабаром після телефонної розмови в ефірі C-SPAN справжній Трамп піднявся на трибуну у залі для прес-брифінгів Білого дому та різко розкритикував Верховний суд.
“Вони просто дурні та посіпаки республіканців-новачків та радикальних лівих демократів, і їм взагалі не місце в ньому. Вони дуже непатріотичні та нелояльні до нашої Конституції”, – заявив Трамп.
a guy who claimed to be named John Barron and sounded a lot like Trump called into C-SPAN to complain about the Supreme Court’s tariff decision and call Hakeem Jeffries “a dope” (John Barron is a pseudonym Trump has used for himself when talking to journalists) pic.twitter.com/UixNjll7NB — Aaron Rupar (@atrupar) February 22, 2026
Трамп анонсував жорсткіші мита у відповідь на рішення Верховного суду США
Президент США Дональд Трамп оголосив про підготовку нових тарифів після того, як Верховний суд визнав незаконними частину митної політики. Про це повідомляє CNN у п’ятницю, 20 лютого. Американський лідер заявив, що “глибоко розчарований” рішенням Верховного суду й що йому соромно за суддів. За словами Трампа, його адміністрація розглядає альтернативні механізми, які можуть виявитися навіть жорсткішими. Підхід до тарифної політики буде змінено.
“Тепер я збираюся піти в іншому напрямку, ймовірно, в тому напрямку, в якому я повинен був піти спочатку”, – заявив президент США, додавши, що новий варіант може бути “навіть сильнішим, ніж наш первісний вибір”.
Трамп також наголосив, що рішення суду не означає повної відмови від мит у майбутньому. За його словами, адміністрація може застосувати інші правові механізми, зокрема закон про розширення торгівлі та попередні законодавчі акти, включаючи закон про мита 1930 року. “У нас є альтернативи. Чудові альтернативи”, – заявив лідер США.
Нагадаємо, Верховний суд США визнав незаконними більшість мит, запроваджених Трампом через застосування закону про надзвичайні повноваження. Трамп пригрозив митами країнам, які будуть проти анексії Гренландії
Японія інвестує $36 млрд у три проєкти в США
Президент США Дональд Трамп затвердив перші інвестиційні проєкти в межах оголошеної минулого року торговельної угоди з Японією, повідомив міністр торгівлі США Говард Лутнік. Про це пише Bloomberg.
Раніше Японія погодилася інвестувати в американську економіку $550 млрд, а США – зменшити мито на японський імпорт з 25% до 15%.
Перші проєкти в межах угоди передбачають інвестиції на $36 млрд і стосуються електрогенерації, нафтової та газової галузей і обробної промисловості.
Найбільший проєкт – газова електростанція поблизу Портсмут. Він передбачає інвестиції на $33 млрд, зазначається на сайті Міністерства торгівлі США. За словами Лутніка, це буде найбільша “газова електростанція в історії” потужністю 9,2 ГВт. Оператором станції стане SB Energy – підрозділ японської SoftBank.
Другий проєкт передбачає будівництво глибоководного терміналу Texas GulfLink для експорту нафти на узбережжя Мексиканської затоки в окрузі Бразорія (штат Техас), у який Японія інвестує $2,1 млрд. Оператором терміналу стане Sentinel Midstream. Передбачається, що термінал дозволить експортувати нафту на $20–30 млрд на рік ($400–600 млрд за 20 років).
Третій проєкт – виробництво синтетичної алмазної крихти, що дозволить повністю задовольнити американський попит. Потужність вартістю близько $600 млн розташована в штаті Джорджія та буде управлятися компанією Element Six (дочірня компанія De Beers). Алмазна крихта є критично важливою сировиною для напівпровідникової, автомобільної та нафтово-газової промисловості. Наразі на ринку синтетичних алмазів домінує Китай.
Ці три проєкти дозволять створити тисячі високоякісних робочих місць, зазначає Лутнік.
До повернення початкових японських інвестицій прибуток від проєктів ділитиметься порівну, після чого США отримуватимуть 90%, а Японія – 10%.
Оголошуючи угоду у липні 2025 року, Трамп зазначав, що США почнуть постачати в Японію автомобілі, рис та інші сільськогосподарські продукти.
Трамп хоче бачити японські кей-кари на дорогах США
Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ
Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
“Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.