Україна веде переговори з Євросоюзом щодо можливого пом’якшення або винятків із механізму вуглецевого мита CBAM для металургії. Тим часом цей інструмент уже створює серйозні ризики для експорту та може підірвати одну з ключових індустрій країни, повідомило напередодні видання Politico.
Журналісти нагадують, що CBAM, який запрацював у фінансовому вимірі з 2026 року, передбачає додаткові платежі за викиди CO₂ при імпорті продукції до ЄС, зокрема сталі. Формально він має вирівняти умови конкуренції, але для українських виробників, які працюють в умовах війни, це означає суттєве подорожчання експорту.
За даними бізнесу, вплив механізму відчувається вже зараз. Частина європейських покупців відмовляється від контрактів через нові витрати, а окремі компанії повідомляють про фактичну втрату замовлень на початку 2026 року. ЄС залишається ключовим ринком для української металургії, тому такі зміни мають системний ефект.
Додатковим фактором тиску є скорочення обсягів експорту через війну. Поставки металопродукції з України зменшилися більш ніж удвічі порівняно з довоєнним періодом. Галузь також стикається з безпековими ризиками та ускладненнями логістики, зокрема атаками на портову інфраструктуру.
На цьому тлі уряд веде перемовини з Єврокомісією щодо можливих рішень: йдеться про надання спеціальних умов або відтермінування застосування механізму для України. До процесу залучені представники уряду, які збирають додаткову аналітику та пропозиції від бізнесу.
Але у ЄС поки що немає чіткої позиції щодо можливих винятків, вказує видання: раніше подібні запити від інших країн не були підтримані, а рішення щодо України залежатиме від оцінки Єврокомісії. Окремі європейські політики допускають можливість перегляду підходів, але наголошують, що це потребує додаткового аналізу.
Українська сторона розглядає металургію як критично важливу галузь – як для економіки, так і для оборонного сектору та післявоєнного відновлення. Відтак питання CBAM виходить за межі торговельної політики і стосується економічної стійкості держави.
Попри наявність переговорів, учасники ринку оцінюють перспективи досягнення швидкого рішення як невизначені. Без змін у підходах ЄС ризики подальшого скорочення експорту та втрати частини промислового потенціалу залишаються високими.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. Загальний обсяг втрат за це період може скласти $11,3 млрд.
Позначка: Промисловість
Промислова інфляція перевищила 36% – Держстат
У березні 2026 року ціни виробників промислової продукції в Україні зросли на 2,3% порівняно з минулим місяцем і на 36,6% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
За даними відомства, зростання цін насамперед було зумовлене подорожчанням у галузі добувної промисловості та розроблення кар’єрів, де ціни підвищилися на 4,8%.
Тоді як більше зростання спостерігалося у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, становивши +75,8% у річному вимірі.
Два автогіганти РФ заглиблюються у кризу – розвідка
Два провідні автовиробники Росії, КамАЗ і АвтоВАЗ, стикаються з поглибленням кризи, яку вже неможливо приховати за офіційними заявами про “стійкість” промислової галузі. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Як повідомляє відомство, станом на 1 червня 2026 року КамАЗ переводить своїх працівників на чотириденний робочий тиждень. Відповідний наказ вже підписаний, і це не перший випадок – подібна практика використовувалась ще влітку 2025 року. За даними СЗРУ, повторне впровадження цього рішення свідчить, що тимчасовий антикризовий захід став новою нормою для компанії.
Зазначається, що фінансові результати за підсумками 2025 року показали збитки у розмірі 284 мільйонів доларів, тоді як попереднього року компанія мала прибуток у 11,3 мільйонів доларів. У березні 2026 року кредитний рейтинг КамАЗу, за оцінкою агентства АКРА, знизився із AA(RU) до A(RU) через падіння рентабельності і погіршення боргових показників.
Розвідка України вказує, що ринкові умови не сприяють відновленню. Зокрема, у січні-лютому 2026 року продажі важких вантажівок у Росії скоротилися, приблизно, на 40%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. До того ж, високі процентні ставки центрального банку суттєво ускладнюють доступ до кредитування і лізингу, що гальмує попит на комерційний транспорт.
Попри те, що КамАЗ досі утримує 37% ринку важкої техніки понад 16 тонн, китайські виробники, такі як FAW і Sitrak, уже контролюють значну частку – 21%. У сегменті середньотоннажних вантажівок JAC, Dongfeng і Foton зайняли близько 20%, пропонуючи дешевші та технологічно сучасніші моделі. У компанії очікування щодо 2026 року залишаються скромними – беззбитковість розглядається як найкращий варіант розвитку подій.
АвтоВАЗ, зі свого боку, відправляє працівників у корпоративну відпустку в травні, пояснюючи це модернізацією виробничих потужностей. Однак представники СЗРУ наголошують, що основна причина такого рішення – переповнені склади через слабкий попит.
Показово, що навіть на тлі зростання російського ринку нових автомобілів на 31% у березні 2026 року продажі Lada зменшилися на 17,4%, і це єдиний великий виробник, якому не вдалося скористатися загальним пожвавленням.
Експерти також фіксують посилення конкуренції з боку китайських локалізованих брендів Haval, Tenet і Belgee, а також міжнародних виробників, які проникають на ринок Росії через паралельний імпорт. За оцінками СЗРУ, продукція Lada поступається конкурентам як за ціною, так і за споживчими характеристиками.
Розвідники підсумовують, що високі кредитні ставки пригнічують попит на автотранспорт, а китайські виробники дедалі активніше витісняють російські компанії. Тим часом державні замовлення, які раніше підтримували галузь, поступово вичерпуються. За прогнозами, у першому півріччі 2026 року ситуація може тільки погіршитися.
Нагадаємо також, що в Росії триває прискорений спад промислового виробництва.
Росія втратила майже $1 млрд через атаки дронів по терміналах на Балтиці
Російська промисловість прискорює падіння
Прокремлівський центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП) фіксує стагнацію російської промисловості на початку 2026 року, попри традиційно оптимістичну офіційну статистику. Про це інформує СЗРУ у неділю, 5 квітня.
За даними Росстату, у грудні-лютому промислове виробництво сукупно зросло на 1,7%. Оцінки ЦМАКП малюють протилежну картину: після короткочасного підйому в грудні виробництво у січні скоротилося на 0,6%, у лютому частково відновилося. Загалом за три місяці зафіксовано мінус 0,3%.
“Цивільні галузі російської промисловості на початку 2026 року прискорили падіння”, – констатує наближений до кремля аналітичний центр.
Галузева картина ще похмуріша. У лютому виробництво будівельних матеріалів просіло на 1,4%, чорна металургія – на 1,1%, машинобудування – на 2,2%. Сукупний внесок більшості галузей у динаміці залишається від’ємним: мінус 0,8%, включно з нафтопереробкою та металургією.
Березневий індекс PMI від S&P Global опустився до 48,3 проти 49,5 у лютому – найнижчий показник за три місяці (позначка 50 відокремлює зростання від скорочення). Виробництво скорочується 13-й місяць поспіль, експортний попит падає вже п’ятий місяць. Закупівельна активність обвалилася найшвидшими темпами за чотири роки: компанії скорочують придбання сировини через зниження замовлень і зростання цін на паливо. Зайнятість у секторі знижується четвертий місяць поспіль.
Російська металургія, яка впродовж тривалого часу вважалася флагманом економіки країни й стабільним джерелом валютних надходжень, у 2025-2026 роках поринула в системну кризу. Рентабельність по всій галузі знизилася до 9,6%, що нижче вартості обслуговування кредитів. АТ Уральская сталь – містоутворююче підприємство новотроіцка, лідер ринку мостової сталі та найважливіший виконавець держоборонзамовлення – за рік від прибутку в 11 млрд рублів дійшло до чистого збитку в понад 22 млрд. Податкова служба змушена в ручному режимі відтермінувати стягнення боргів за судовими позивами до кінця квітня, аби уникнути зупинки підприємства й звільнення 9 тис. працівників. Водночас металургійний гігант Сєвєрсталь зафіксував зменшення прибутку в п’ять разів та скорочення EBITDA на 42%.
Малий і середній бізнеси опинилися під подвійним ударом – падіння попиту і зростання податкового навантаження. Майже половина бізенсів 2025 року зафіксувала обвал прибутку. Кількість суб’єктів лише в торгівлі скоротилася на 11,5 тис. У 2026-му, за оцінками, можуть зникнути ще 250-300 тис. підприємств.
Водночас за рік заборгованість по зарплаті на рф збільшилася в 1,7 раза і становить приблизно 2 млрд рублів. За оцінками експертів, 99% затримок із виплатами відбувається за відсутності у підприємств коштів. За інформацією на кінець 2025 року, вже сотні тисяч працівників перебувають у вимушеному простої.
Єдиною опорою виробництва залишається державне фінансування, але й воно не забезпечує стійкого зростання. За результатами 2025 року державний борг Росії збільшився на 21%, або на 6,1 трлн руб., сягнувши 35,1 трлн руб. Ослаблення інвестиційної активності та внутрішнього попиту прискорює перехід від стагнації до повноцінного спаду.
Прибутки російських компаній упали майже на 30% за рік
Фінансове становище російських компаній швидко погіршується: в січні 2026 року вони заробили 2 трлн рублів. Востаннє російські компанії заробляли менше у травні 2025 р. – 1,76 млрд рублів, повідомив Росстат.
Частка компаній, які працюють у плюс, скоротилася до 62% з 67,1% у січні 2025 р., а їхній сукупний прибуток зменшився на 16,6% (3,3 трлн руб.).
Втрати тих, хто працює в мінус, за рік зросли на 16,1%, їхній загальний збиток склав 1,3 трлн руб.
Фінансове становище компаній на початку року було “неоднорідним”, наголошували керівники Центробанку, обговорюючи у березні ключову ставку.
За підсумками 2025 р. їх результати знизилися в основному через “слабкі результати у видобувних галузях”.
Катастрофа у вугільній галузі все ще триває: збитки за місяць склали 25 млрд руб. Збитки російських вугільних компаній за минулий рік склали 408 млрд руб.
Впали прибутки у нафтогазових компаній: вони в січні заробили 189 млрд руб., Це 29,3% від результату січня 2025 р. Загалом у видобутку корисних копалин прибуткових компаній стало менше, ніж збиткових: 48% і 52%.
За даними Росстату, за два місяці виробництво легкових автомобілів скоротилося до січня-лютого 2025 р. на 2%, вантажних на 33%, автобусів на 21%, машин для комунального господарства та утримання доріг на 41%.
Пошта Росії закриває відділення, втрачає співробітників через низькі зарплати, а уряд готує закон про її підтримку.
Майже на третину (32,9%) зменшилися прибутки у сільському господарстві, майже вчетверо у лісовій галузі, на 41% у транспортній.
Прибуток упав навіть у деяких військових галузях. У виробництві комп’ютерів, електронних та оптичних виробів вона в січні була на 19,4% меншою, ніж роком раніше.
На прибуток компаній тисне уповільнення економіки. У січні-лютому ВВП був на 1,8% менше, ніж за перші два місяці 2025 р. Високі ставки підірвали попит та збільшили платежі за кредитами.
Попри гальмування економіки, продовжують зростати зарплати. У січні вони, за даними Росстату, були в середньому на 15,1% вищими, ніж у січні-2025. Оплата праці продовжує швидко витісняти валовий прибуток у структурі ВВП за доходами, зазначає ЦМАКП.
ЗМІ оцінили втрати економіки України через європейське екомито CBAM
Європейський механізм прикордонного вуглецевого регулювання (СВАМ) призведе до суттєвих втрат для української економіки. Про це йдеться в комплексному дослідженні аналітичної агенції GMK Center, оприлюдненому напередодні.
Так, падіння ВВП лише внаслідок скорочення експорту заліза і сталі (з урахуванням ланцюгів постачання) сягне 2,1% до 2030 року. Такий прогноз різко контрастує з оцінкою Єврокомісії, яка прогнозує цей показник на рівні -0,01% ВВП.
При цьому стверджується, що ситуація різко погіршиться у 2029-2030 роках, коли тарифне навантаження зросте до 26%. Це призведе до повного припинення експорту довгого прокату і квадратної заготовки з України до 2030 року, скорочення експорту чавуну на 75% і зниження експорту плоского прокату на 30%. Це може призвести до зупинки трьох доменних печей на двох великих підприємствах із виробництва довгого прокату. Загальні втрати експорту оцінюються в $1,75 млрд до 2030 року.
“Дослідження підкреслює дискримінаційний характер CBAM для країн із нижчим рівнем доходу, які неспроможні забезпечувати державні субсидії для масштабної декарбонізації. CBAM додатково підриває інвестиційну спроможність українських металургійних підприємств, які й так потерпають від дефіциту інвестиційних ресурсів”, – підкреслили в GMK Center.
Аналітики вважають, що сукупні платежі за CBAM для українського експорту металургійної продукції у 2026-2030 роках можуть сягнути 1,2 млрд євро. Це еквівалентно капітальним інвестиціям українських меткомбінатів за два роки порівняно з $650 млн, інвестованими у 2024 році.
За оцінками GMK Center, українська економіка не зможе компенсувати втрати від CBAM до 2 млрд доларів річного експорту, 0,9 млрд доларів капітальних інвестицій та 1,6 млрд доларів податкових надходжень на рік за рахунок інших секторів через брак бізнес-моделей такого масштабу в країні.
Втрати ВВП можуть перевищити прогнозні 2,1% до 2030 року залежно від змін структури післявоєнної економіки. Наразі ВВП України підтримується військовими витратами, які фінансують міжнародні партнери, причому частка оборонних видатків перевищує 43% ВВП.
“Будь-яке скорочення таких витрат спричинить економічне стиснення, що зробить 6 млрд доларів втрат, пов’язаних із CBAM (з урахуванням ефектів для ланцюгів постачання), критичним додатковим навантаженням”, – вказано в дослідженні.
Згідно з аналізом, наразі Україна потребує перегляду оцінки Єврокомісією втрат нашої держви від CBAM, та відновлення діалогу про відтермінування зобов’язань, а також обговорення нових механізмів фінансування проєктів із декарбонізації за участі ЄС.
“Це забезпечить виживання сектору і збереження його стратегічної цінності для європейських ланцюгів постачання”, – резюмували в GMK Center.
Раніше в уряді визнали нерівні умови для українських металургів в ЄС через європейське екологічне мито СВАМ. Наша країна втрачає валютну виручку та конкурентоспроможність.
А ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM вже почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
В уряді визнали нерівні умови для українських металургів в ЄС
Український бізнес закликав уряд визначити чітку позицію щодо механізму CBAM та його впливу на експорт, зокрема через втрату валютної виручки. А у владі підтверджують, що українські та європейські металурги працюють у нерівних умовах через різний рівень державної підтримки. Про це говорили на Саміті експортерів від Forbes Ukraine, що пройшов у Києві, повідомила пресслужба групи Метінвест в понеділок, 30 березня.
Так, під час галузевої дискусії керівник офісу CEO Метінвесту Олександр Водовіз заявив, що під виглядом захисту довкілля ЄС запровадив податок, який фактично є інструментом захисту європейського ринку.
“СВАМ це фактично податок, який насправді не має стосунку до екології: це інструмент захисту європейського ринку й стимулювання їхнього експорту. У результаті ми змушені скорочувати постачання , бо не можемо там конкурувати. У той час, як інші країни захищають свої ринки, Україна недоотримує валютний виторг. Тож постає питання до уряду України: які наші спільні дії, розрахунки? Який план?”, – сказав він.
За словами Водовіза, через дію CBAM українські виробники змушені скорочувати постачання до ЄС, що обмежує їхню конкурентоспроможність на ключовому ринку.
У свою чергу віцепрем’єр-міністр Тарас Качка визнав, що умови конкуренції України та ЄС є нерівними, адже рівень фінансування дуже відрізняється.
“Європейська металургія вже близько 20 років розвивається за рахунок декарбонізації з державною підтримкою. Тоді як в Україні рівень такої підтримки був нульовим”, – зазначив він.
Крім того, європейські компанії отримують значні субсидії на “зелену” трансформацію, в той час як українські виробники мають тільки зростання витрат під час війни. Качка також підкреслив, що ринки металургії є висококонкурентними та політизованими, однак Україна веде переговори з ЄС щодо збереження прийнятних умов експорту.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. Загальний обсяг втрат за це період може скласти $11,3 млрд. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) – це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.
Цивільна економіка Росії прискорила падіння – аналітики
Цивільні галузі російської промисловості на початку 2026 року прискорили падіння. Про це заявив прокремлівський аналітичний центр ЦМАКП, посилаючись на свої розрахунки.
Без галузей з домінуванням ВПК промислове виробництво зменшилося за три зимові місяці на 2% і в лютому було всього на 1,1% більше від середньомісячного рівня 2021 р. Останній раз промислове виробництво без військових галузей було менше, ніж тепер, у березні 2023 р.
У переважній більшості галузей випуск швидко падає. За підсумками січня-лютого з основних галузей у плюсі до минулого року лише фармацевтична (8,3%) та дві з трьох військових: виробництво комп’ютерів, електронних та оптичних виробів (7,3%), інших транспортних засобів та обладнання (19,8%).
Особливо швидко скорочується випуск будматеріалів (в середньому на 1,4% на місяць). Найбільше – цегла, цемент і бетон (на 1,7-2,8% на місяць).
Трохи повільніше знижувався випуск у чорній металургії (-1,1% на місяць із поправкою на календар), продовжує ЦМАКП.
Без поправки на календарний фактор металургійне виробництво знизилося у січні–лютому на 11% до рівня 2025 року.
Триває “швидке згортання” виробництва машин та обладнання, констатує ЦМАКП: -2,2% у лютому після -1,2% у січні та -3,5% на місяць у середньому за IV квартал (з поправкою на календар). Тут у лютому центр оцінює випуск уже лише у 75% від середньомісячного рівня 2024 року.
Відновився спад деревообробки, продовжує ЦМАКП. Хоч основний спад у ній припав на 2022 р., у лютому випуск знизився на 1,4% (з поправкою на сезонний та календарний фактори) та оцінюється центром у 91% від середньомісячного рівня 2024 р. та у 80% — від рівня 2021 р.
Ціни промвиробників в Україні зросли на 22,3% – Держстат
У лютому 2026 року ціни виробників промислової продукції України зросли на 22,3% після зростання у січні на 3,5% та падіння у грудні 2025 року на1,1%. Про це повідомила Державна служба статистики 24 березня.
Зазначається, що основним чинником став адміністративний перегляд тарифів у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (+53,1%), зумовлений рішенням НКРЕКП (постанова від 16.01.2026 №70).
У річному вимірі (відносно лютого 2025 року) за підсумками лютого 2026 року зростання цін у промисловості прискорилося до 34,5% з 11,2% за результатами січня.
“З огляду на регуляторний характер цього чинника поточний ціновий сплеск не свідчить про формування стійкої інфляційної тенденції та не є підставою для надмірно песимістичних оцінок щодо подальшої динаміки”, – зазначили у Держстаті.
Україна зберігає позиції серед найбільших виробників сталі у світі – ЗМІ
Україна навіть в умовах повномасштабної війни з Росією входить до двадцятки найбільших виробників сталі у світі. Металургія залишається одним із головних бюджетоутворювальних секторів економіки. Галузь забезпечує роботою десятки тисяч людей і формує широку виробничу екосистему, пише Громадське.
“Кістяк української металургії сьогодні – це шість ключових підприємств: виробництва повного циклу – комбінати Метінвесту Запоріжсталь і Каметсталь, а також АрселорМіттал Кривий Ріг та сталеплавильні заводи Інтерпайп Сталь, ДМЗ і Дніпроспецсталь”, – йдеться у публікації.
За даними журналістів, всі ці зводи працюють в умовах безпекових ризиків і економічних обмежень. Так, Запоріжсталь після зупинки на початку повномасштабного вторгнення відновила виробництво: нині вона може випускати до 4 млн тонн чавуну та 3,6 млн тонн гарячого прокату на рік. На підприємстві працюють близько 8,5 тисячі людей, понад 1300 з яких мобілізовані до Сил оборони.
Війна суттєво вплинула на галузь: Україна втратила частину виробничих потужностей, зокрема комбінати Азовсталь і ММК імені Ілліча в Маріуполі. Також була порушена логістика через блокування морських портів, що змусило підприємства переорієнтуватися на експорт через сухопутні маршрути.
“Близько 60% продукції сьогодні експортується переважно до країн ЄС. Водночас внутрішній ринок поступово відновлюється завдяки потребам у відбудові”, – каже аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
Попри виклики, галузь зберігає виробництво завдяки наявності власної сировинної бази: Україна має значні запаси залізної руди, що дозволяє підтримувати металургійний цикл навіть в умовах війни.
Експерти зазначають, що металургія відіграватиме ключову роль у післявоєнному відновленні країни, адже попит на сталь для будівництва житла, мостів і транспортної інфраструктури зростатиме.
Відомо, що в минулому році металургійна галузь принесла Україні 15,2% експортних доходів ($6,4 млрд). Ключовими товарами залишалися залізна руда ($2,8 млрд) і сталь ($2,4 млрд). Також ГМК забезпечив майже 20% загальних капітальних інвестицій в українську промисловість у 2024 році. А найбільші металургійні компанії галузі (Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel, Ferrexpo) сумарно сплатили майже 1 млрд доларів податкових платежів.