Німецький оборонний концерн Rheinmetall почав серійне виробництво безпілотних надводних катерів у порту німецького Гамбурга. Про це мовиться в повідомленні компанії на її сайті.
Спершу на корабельні Blohm+Voss планують щорічно випускати близько 200 таких безпілотних катерів. Однак згодом обсяги виробництва можуть бути збільшені до 1000 одиниць на рік.
Безпілотні катери успішно використовуються Україною для оборони від російського вторгнення.
Rheinmetall виробляє ці надводні судна в партнерстві з британською компанією Kraken Technology Group.
Катер K3 Scout може використовуватися у військових або цивільних цілях. Він дистанційно керований і, як передбачається, в майбутньому зможе працювати в автономному режимі.
Раніше ми писали, що Rheinmetall та нідерландський стартап Destinus мають намір створити спільне підприємство з виробництва ракет.
Rheinmetall та Boeing Australia спільно вироблятимуть бойовий дрон
Позначка: Оборонне виробництво
Україна та Норвегія підписали стратегічну угоду про оборону
Офіційний візит української делегації до Осло ознаменував перехід військової співпраці між країнами на якісно новий рівень. Ключовим результатом зустрічі стало підписання стратегічної декларації про оборонне партнерство, яка фокусується на спільному виробництві безпілотних систем, розвитку промислового потенціалу та зміцненні енергетичної стійкості. Чим стратегічна угода про військову співпрацю допоможе Україні? Про що домовились? Під час візиту президента України Володимира Зеленського до Осло було закладено фундамент довгострокового військового співробітництва. Лідери двох держав підписали стратегічну декларацію про оборонне партнерство. Глава держави акцентував на тому, що український досвід протидії сучасним загрозам має стати основою для загальноєвропейської безпеки. “Детально обговорили нашу співпрацю у сфері виробництва та використання дронів. Наш досвід уже застосовується на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Ми вдосконалюємо засоби захисту від “шахедів” і переконані, що це слід також робити у Європі. Сьогодні задля цього ми ініціювали Drone Deal з Норвегією та підписали Спільну декларацію про поглиблення співпраці у сфері оборони та безпеки. Тепер наші команди опрацюють деталі”,– зазначив Зеленський. Своєю чергою норвезька сторона розглядає цей союз як взаємовигідний обмін, де Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а й джерелом унікальних військових знань.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере наголосив, що “ми можемо винести уроки з досвіду, який Україна набуває в цій складній боротьбі проти російської агресії”.
Під час перемовин окрема увага була приділена передачі винищувачів F-16. Попри складний процес технічної модернізації та відновлення літаків, які проходили оновлення в Бельгії, норвезький уряд підтвердив готовність техніки до експлуатації. “Я думаю, що перший із цих літаків скоро надійде в стрій, але зараз це частина українських ВПС”,– повідомив прем’єр-міністр, розвіявши сумніви щодо затримок у постачанні. Українська сторона підтвердила, що була заздалегідь поінформована про необхідність ретельної підготовки бортів, що дозволить ефективно інтегрувати їх у систему оборони.
Окрім авіаційного посилення, лідери обговорили стабілізуючу роль Норвегії в енергетичному секторі Європи, що стало особливо важливим на тлі глобальних криз. “Сьогодні ми підписали угоду щодо безпілотників із Норвегією. Ми також зосередилися на наших спільних виробничих проєктах. Обговорили наші пріоритети на цей рік і співпрацю не лише в оборонній сфері. Україна вдячна Норвегії за її незмінну підтримку в енергетичному секторі. Це було дуже відчутно під час цієї складної зими, яку ми пережили. І під час великої геополітичної кризи через війну з Іраном Норвегія відіграє ключову стабілізуючу роль для Європи як потужний постачальник енергії”,– підсумував Зеленський. Завершуючи свій візит до Осло, президент України висловив глибоку вдячність норвезькому народу та особисто Йонасу Гар Стере за непохитну допомогу за військову й енергетичну допомогу Україні, зміцнення нашої ППО та готовність продовжувати підтримку PURL. Внесок Норвегії у допомогу Україні З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія вибудувала одну з найпотужніших та найстабільніших систем підтримки України у світі, перетворивши свою допомогу на стратегічний фундамент для тривалого опору. Центральним елементом цієї взаємодії є унікальна багаторічна програма імені Нансена, названа на честь видатного норвезького гуманіста та дипломата. Ця ініціатива розрахована на період до кінця 2026 р., а її сукупний обсяг фінансування перевищить 19 млрд євро. Такий підхід дозволяє Осло діяти не ситуативно, а системно, забезпечуючи передбачуваність поставок озброєння та фінансову стійкість української економіки.
Військовий аспект норвезької допомоги охоплює критично важливі напрямки, серед яких особливе місце посідає посилення протиповітряної оборони. Осло не лише постачає зенітно-ракетні комплекси NASAMS, які довели свою надзвичайну ефективність у захисті українського неба, а й активно фінансує підготовку персоналу та обслуговування цих систем.
Крім того, Норвегія відіграє ключову роль у авіаційній коаліції, забезпечуючи передачу винищувачів F-16 та їхню попередню модернізацію до найсучасніших стандартів.
Важливим кроком стало і впровадження ініціативи Drone Deal, що передбачає обмін технологіями та спільне виробництво безпілотних апаратів, де досвід бойового застосування поєднується з високими технологічними можливостями норвезької промисловості.
Енергетична сфера є ще одним пріоритетом, у якому Норвегія демонструє лідерство як потужний постачальник ресурсів для всієї Європи. Під час енергетичної кризи Осло взяло на себе роль ключового гаранта стабільності, виділяючи значні кошти на закупівлю газу для України та відновлення енергомереж, пошкоджених внаслідок атак. Норвезька підтримка забезпечує світло та тепло в оселях, лікарнях і школах, що є критично важливим для гуманітарної безпеки.
Окрім прямої фінансової та військової допомоги, Норвегія активно інвестує у виробництво боєприпасів та артилерійських систем через механізми спільного виробництва. Це партнерство виходить далеко за межі звичайних поставок, адже воно стимулює розвиток українського ОПК. Не лише Осло, але й Берлін До Осло українська делегація побувала в Берліні. Візит завершився закріпленням партнерства та погодженням оборонного пакету на 4 млрд євро. Ключовим пріоритетом стало посилення ППО та розвиток далекобійних можливостей. Україна підписала контракти на постачання ракет для Patriot та систем IRIS-T для захисту міст. “Берлін профінансує контракт на кілька сотень ракет для Patriot – це суттєво посилить захист українських міст і критичної інфраструктури. Також передбачені поставки 36 пускових установок IRIS-T, що зміцнить багаторівневу систему ППО. Окрім цього, домовлено про 300 млн євро інвестицій у далекобійні можливості, що дозволить нарощувати виробництво українського озброєння. У межах ініціативи Build with Ukraine запускається спільне виробництво middle-strike дронів із використанням штучного інтелекту. На першому етапі планується випуск 5 тис.дронів для Сил оборони”, – підкреслив міністр оборони Михайло Федоров. Німеччина також інвестує 281 млн євро у спільне виробництво безпілотників, визнаючи технологічну перевагу українських розробок. “Ми домовилися про нові пакети допомоги у сфері ППО. Це стосується також далекобійного озброєння, дронів і боєприпасів. Крім того, йдеться про спільне німецько-українське виробництво – це дрони, які були розроблені та випущені протягом останніх років на дуже високому технічному рівні, на такому рівні, якого Німеччина ще не досягла. Тому те, що ми будемо робити в межах цієї співпраці, буде корисним не лише для України, для її захисту, але й особливо для нас, для нашої безпеки”,- наголосив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Підписання декларації про стратегічне партнерство закріплює перехід Німеччини до ролі ключового оборонного союзника України.
Вікторія Хаджирадєва
США вичерпали запаси і перетягують автогігантів на військові рейки – ЗМІ
Сполучені Штати Америки можуть розширити виробництво зброї коштом цивільної промисловості. Пентагон уже веде переговори з великими автовиробниками та індустріальними компаніями. Про це повідомляє видання The Wall Stree Journal.
Американські оборонні чиновники обговорюють із бізнесом можливість залучення виробничих потужностей для випуску боєприпасів та військової техніки, зокрема, з General Motors та Ford Motor.
Переговори, які пройшли з предстваниками автогігантів охоплюють широкий спектр питань – від можливості швидкого перепрофілювання заводів до бар’єрів у сфері контрактів і тендерів.
Влада США оцінює, чи здатні цивільні виробники оперативно перейти на оборонні замовлення.
Причиною перепрофілювання автогігантів стало виснаження запасів озброєння через тривалі конфлікти, зокрема війну в Україні та загострення на Близькому Сході.
У Пентагоні вважають, що традиційних оборонних підрядників може бути недосить для швидкого нарощування виробництва.
До обговорень також залучені промислові та аерокосмічні компанії, зокрема GE Aerospace та Oshkosh Corporation.
Ініціативу вже порівнюють із практикою часів Другої світової війни, коли автоконцерни масово переходили на виробництво військової техніки.
Новий оборонний бюджет США, який може сягнути 1,5 трлн доларів, передбачатиме значні інвестиції у виробництво боєприпасів і безпілотників.
Україна та Норвегія підписали декларацію про оборонне партнерство
Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере 14 квітня в Осло підписали декларацію про оборонне партнерство. Трансляцію підписання здійснював ютуб-канал Офісу президента.
“Сьогодні ми започаткували drone deal з Норвегією, наші команди тепер працюватимуть над деталями. Ми також сфокусовані на наших проєктах спільного виробництва, вони вже працюють. Ми маємо зробити їх сильнішими”, – зазначив Зеленський після підписання декларації.
Також він висловив вдячність за великі внески цієї країни до програми PURL, які зміцнюють обороназдатність передусім української ППО, оскільки саме з фонду цієї програми вдається купувати американські ракети PAC-2 і PAC-3 до Петріотів, що здатні перехоплювати балістику.
Окремо Зеленський подякував Норвегії за підтримку енергетичного сектору України.
Німеччина та Україна створили два спільні підприємства з виробництва дронів
Німецька компанія Quantum Systems під час українсько-німецьких урядових консультацій 14 квітня в Берліні оголосила про створення двох додаткових спільних підприємств у рамках ініціативи Будуй з Україною. Про це йдеться у пресрелізі компанії, передає Укрінформ.
Зазначається, що Quantum WIY Industries (QWI) з українською компанією-партнером WIY Drones зміцнить українську протиповітряну оборону. Спільне підприємство зосередиться на розвитку та масштабуванні можливостей протиповітряної оборони, зокрема в галузі безпілотників-перехоплювачів та пов’язаних з ними технологій.
Створення QWI відбувається після того, як Силам безпеки та оборони України Quantum Systems поставили 15 тис. безпілотників-перехоплювачів Стріла.
Спільне підприємство Quantum Tencore Industries (QTI) разом з українською компанією-партнером Tencore зосередиться на масштабуванні виробництва перевірених у боях безпілотних наземних систем.
З Quantum Tencore Industries ми об’єднуємо реальний операційний досвід України з передовими можливостями автономності та промислового розвитку, щоб сформувати наступне покоління наземних систем, – зазначив віцепрезидент з питань наземної галузі Quantum Systems Хендрік Крамер.
Ми використовуємо лише половину потенціалу виробництва зброї – Зеленський
Обсяг можливості українського виробництва зброї у два рази більше, ніж використовується через недостатність фінансування. Про це заявив президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні у вівторок, 14 квітня.
“Обсяг можливості в два рази більше, ніж ми використовуємо. Наше українське виробництво в два рази більше. Нам просто не вистачає грошей”, – сказав глава держави.
Зеленський зазначив, що частково це було обговорено під час зустрічі, і Україна розраховує, що Німеччина допоможе розблокувати 90 млрд євро, українське виробництво можна буде поповнювати інвестиціями, тоді обсяг використання продукції на полі боя буде ще більший.
Пезидент наголосив, що Європі і країнам НАТО потрібна Україна і її сильна армія.
Нагадаємо, Україна продовжує нарощувати виробництво зброї: 76% озброєння для фронту держава централізовано купує в українських виробників. У 2026 році Україна має намір виробити понад 7 млн безпілотних літальних апаратів, що дозволить збільшити зону ураження до 100 км.
Збудовано нову оборонну індустрію – Зеленський
За чотири роки Україна збудувала нову оборонну індустрію. Про це заявив президент Володимир Зеленський з нагоди Дня працівників оборонного комплексу.
“Наші ракети, безпілотні системи, наші перехоплювачі, ударні та морські дрони й розвідники, артилерія, боєприпаси, бронетехніка, роботизовані комплекси й багато іншого. Все те, що сьогодні справді гордо називається “зброя України”. Так виглядає сила, загартована боєм, болем, вогнем. Так виглядає захист, бажання свободи й справедливості. Так виглядає якість і влучність, досконалість і далекобійність. І так виглядає незалежність. Інструменти, щоб її обороняти. Аргументи, щоб вибороти свій мир”, – наголосив президент.
За його словами, сьогодні професійний день тих, хто цю силу примножує – українських зброярів, працівників оборонно-промислового комплексу України.
“За чотири роки Україна збудувала нову оборонну індустрію. Масштабну, дієву, в усіх сенсах вражаючу. Я дякую за це всім, хто працює в нашому оборонному комплексі, у нашій збройній промисловості. Слава нашим зброярам, слава нашій «оборонці»! Дякую всім, хто допомагає! Слава Україні”, – зазначив Зеленський.
Суд стягнув з компанії 145 млн грн за порушення оборонного контракту
Господарський суд міста Києва зобов’язав комерційну компанію сплатити 145 млн грн за порушення оборонного контракту. Про це 6 квітня повідомив Офіс генпрокурора.
Йдеться про відповідальність за порушення умов контракту на постачання боєприпасів, укладеного в умовах повномасштабної війни.
Зазначається, що у 2022 році між Міноборони та комерційною компанією було укладено контракт, за яким підприємство отримало понад 600 млн грн попередньої оплати. Однак було поставлено лише частину передбаченої продукції, а невикористаний аванс у встановлені строки не повернуло.
У зв’язку з цим прокуратура заявила вимоги про стягнення фінансових санкцій, зокрема інфляційних втрат та 3% річних за користування коштами.
У жовтні 2025 року прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави. За результатами розгляду суд ухвалив рішення про стягнення з комерційної компанії 145 млн грн.
У Росії помер творець гіперзвукової ракети Циркон
У Росії на 75-му році життя помер голова та генеральний конструктор військово-промислової корпорації НПО машинобудування, розробник гіперзвукової ракети Циркон Олександр Леонов. Про це повідомили росЗМІ в неділю, 5 квітня. Леонов мав звання “героя праці РФ” і очолював підприємство в Реутові Московської області, яке входить до корпорації Тактичне ракетне озброєння. Саме це об’єднання є головним розробником низки ракетних комплексів, зокрема гіперзвукових ракет Циркон та блоків Авангард.
Під його керівництвом та за безпосередньою участю було розроблено гіперзвукову протикорабельну ракету Циркон та бойове обладнання для міжконтинентальних балістичних ракет Авангард.
Крім того, Леонов брав участь у створенні та ухваленні на озброєння комплексів Граніт, Вулкан та Бастіон із надзвуковою ракетою Онікс. Також при ньому були виведені на орбіту два малі супутники дистанційного зондування Землі Кондор-Е і отримав розвиток російсько-індійський проект БраМос.
Наприкінці січня Леонов прозвітував про різке збільшення виробництва Цирконів за підсумками 2025 року.
У 2024 року російський диктатор Володимир Путін заявив, що Циркон застосовувався для ударів по Україні. Очільник Кремля стверджував, що ця ракета “не має аналогів у жодній країні світу”. За даними розробників, Циркон здатний розвивати швидкість 9 Маха і має дальність ефективної стрільби до 1000 км.
Розробка ракети Циркон розпочалася 2011 року, випробування стартували 2016-го. У серпні 2022 року Міноборони РФ оголосило про початок серійного виробництва. Ракета запускається з кораблів та підводних човнів, і, за деякими даними, може бути адаптована до берегових пускових установок.
Нагадаємо, у березні українські військові знищили у Криму російську пускову установку ракет Циркон. Ще одна пускова установка була пошкоджена. Також було знищено дві дороговартісні ракети Циркон.
Президент критикує оборонкомпанії, які відкривають виробництво за кордоном
Президент Володимир Зеленський розкритикував українські оборонні компанії, які без згоди держави будують виробничі потужності за кордоном для експорту, передає Укрінформ.
“Я говорив з лідером однієї з країн на Близькому Сході. Він мені назвав компанію, з якою домовився про купівлю наших перехоплювачів, але гроші ще не заплатив. Він мені каже: “Поясни, я не можу зрозуміти. Компанія українська, але розташована вона в Іспанії. Керівник цієї компанії був тут у нас в країні тиждень, всюди пропонував продукцію, у всі кабінети зайшов. “Ви будете нас тренувати?” Я кажу: “Ні, ми не будемо тренувати ні вас, ні когось іншого, якщо наша держава не отримала за це гроші”, – розповів Зеленський.
Президент наголосив на тому, що логіка у відкритті експорту під час війни полягає в тому, щоб отримати гроші, на які ці самі компанії отримають замовлення зброї, потрібної на фронті.
За словами Зеленського, деякі приватні компанії хочуть продавати без координації з державою.
“Воно так не працює. Чому? По-перше, це не тільки їхній здобуток. Щоб ці дрони працювали, наші військові їх випробовували, воювали з ними, їх посилювали, доводили до результату. Це не просто бізнес”, – зазначив президент.
Він додав, що держава у війні має визначати, яким може бути експорт, щоб посилити оборону передусім.
Також Зеленський акцентував, що український захист неба працює тільки в системі – дрони, інтеграція з іншими елементами ППО, софт, досвідчені люди.
“Представники різних країн навіть не на рівні лідерів, а на рівні підприємств приїжджають в Україну і щось купують… А потім воно не спрацьовує так, як потрібно, бо потрібний системний підхід – самі дрони, плюс експертиза наших фахівців, плюс софти і багато інших речей”, – заявив Зеленський.
Згадуючи своє близькосхідне турне, він зазначив, що тепер ставить завдання укласти 10 угод про оборонне співробітництво на мінімум 10 років.
“Станом на зараз я хочу 10 контрактів як мінімум по 10 років – це мільярди в розвиток нашого ОПК. Велика інвестиція в нашу державу. Я зроблю це. Авжеж. Якщо паралельно відкриється 50 не погоджених заводів за кордоном, буде складно. Але це глухий кут для тих, хто так відкриває. Все одно держави приходять до держав по співробітництво”, – підсумував президент.