Фінансове становище російських компаній швидко погіршується: в січні 2026 року вони заробили 2 трлн рублів. Востаннє російські компанії заробляли менше у травні 2025 р. – 1,76 млрд рублів, повідомив Росстат.
Частка компаній, які працюють у плюс, скоротилася до 62% з 67,1% у січні 2025 р., а їхній сукупний прибуток зменшився на 16,6% (3,3 трлн руб.).
Втрати тих, хто працює в мінус, за рік зросли на 16,1%, їхній загальний збиток склав 1,3 трлн руб.
Фінансове становище компаній на початку року було “неоднорідним”, наголошували керівники Центробанку, обговорюючи у березні ключову ставку.
За підсумками 2025 р. їх результати знизилися в основному через “слабкі результати у видобувних галузях”.
Катастрофа у вугільній галузі все ще триває: збитки за місяць склали 25 млрд руб. Збитки російських вугільних компаній за минулий рік склали 408 млрд руб.
Впали прибутки у нафтогазових компаній: вони в січні заробили 189 млрд руб., Це 29,3% від результату січня 2025 р. Загалом у видобутку корисних копалин прибуткових компаній стало менше, ніж збиткових: 48% і 52%.
За даними Росстату, за два місяці виробництво легкових автомобілів скоротилося до січня-лютого 2025 р. на 2%, вантажних на 33%, автобусів на 21%, машин для комунального господарства та утримання доріг на 41%.
Пошта Росії закриває відділення, втрачає співробітників через низькі зарплати, а уряд готує закон про її підтримку.
Майже на третину (32,9%) зменшилися прибутки у сільському господарстві, майже вчетверо у лісовій галузі, на 41% у транспортній.
Прибуток упав навіть у деяких військових галузях. У виробництві комп’ютерів, електронних та оптичних виробів вона в січні була на 19,4% меншою, ніж роком раніше.
На прибуток компаній тисне уповільнення економіки. У січні-лютому ВВП був на 1,8% менше, ніж за перші два місяці 2025 р. Високі ставки підірвали попит та збільшили платежі за кредитами.
Попри гальмування економіки, продовжують зростати зарплати. У січні вони, за даними Росстату, були в середньому на 15,1% вищими, ніж у січні-2025. Оплата праці продовжує швидко витісняти валовий прибуток у структурі ВВП за доходами, зазначає ЦМАКП.
Позначка: Оборонне виробництво
Boeing потроїть виробництво обладнання для ракет до ЗРК Patriot
Міноборони США заявило про досягнення рамкової семирічної угоди з компанією Boeing для потроєння виробничих потужностей головок самонаведення для ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE систем ППО Patriot. Про це мовиться в заяві на сайті Пентагону.
Угода знаменує собою ключовий крок у реалізації бачення президента США Дональда Трампа та глави Пентагону Піта Гегсет створити Арсенал свободи, прискорюючи постачання критично важливих компонентів військовим та створюючи тисяч робочих місць у всій оборонно-промисловій галузі.
Семилітня угода з Boeing, виробником ключового компонента для ракет-перехоплювачів PAC-3, безпосередньо слідує за недавно оголошеною угодою з Lockheed Martin про більш ніж потроєння загального обсягу виробництва PAC-3 MSE.
Головки самонаведення, вироблені компанією Boeing, надають дані активних вимірювань, які використовуються для наведення ракет PAC-3 MSE, що забезпечує точне перехоплення цілі.
“Щоб створити справжній Арсенал свободи, ми повинні зміцнити кожну ланку в ланцюзі”, – сказав заступник міністра оборони США з питань закупівель та забезпечення Майкл Даффі.
Румунія інвестує 200 млн євро в українські дрони
Міністерство оборони Румунії обговорює з українськими виробниками дронів реалізацію проєкту по локалізації виробництва безпілотників. Проєкт з фінансуванням в 200 млн євро рамках програми SAFE. Про це повідомив міністр оборони країни Раду Міруце на своїй Facebook-сторінці.
“Разом з українською делегацією ми зробили перші конкретні кроки для спільного проєкту з розробки та виробництва дронів між Румунією та Україною…
Проєкт отримує фінансування у розмірі 200 млн євро в рамках програми SAFE і має чітку мету: щоб Румунія була не лише бенефіціаром, а й активною учасницею у формуванні власних оборонних можливостей”, – написав він.
Термін підписання контракту на кінець травня, паралельно фахівці та компанії з обох країн ведуть практичні обговорення технічних рішень, які можна швидко та ефективно впровадити.
“Завтра 15 українських компаній, що виробляють дрони, презентують своє технічне портфоліо, щоб визначити, наскільки потреби Румунської армії збігаються з виробничими можливостями країни, яка продемонструвала функціональність дронів у реальному світі військового конфлікту”, – зауважив міністр.
Українську делегацію очолює заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
Глава Пентагону торгував акціями перед нападом на Іран – ЗМІ
Брокер керівника Пентагону США Піта Геґсета намагався вкласти велику суму в папери американських оборонних компаній незадовго до війни з Іраном. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на свої дані.
Брокер із Morgan Stanley зв’язувався в лютому з BlackRock з приводу багатомільйонних інвестицій у фонд iShares Defense Industrials Active ETF.
У його портфель входять найбільші оборонні компанії США – RTX, Lockheed Martin і Northrop Grumman. Обсяг активів фонду iShares Defense Industrials Active складає понад 3 млрд доларів.
Угода в результаті не відбулася, бо фонд не був доступний клієнтам Morgan Stanley.
У Пентагоні спростували публікацію видання, назвавши її “повністю хибною та сфабрикованою”. Вони вимагали від видання спростування. Там також заявили, що ні Геґсет, ні хтось із його представників не зверталися до BlackRock.
Навіть якби Геґсет зумів вкласти гроші, він міг зазнати збитків. Хоча війна США та Ізраїлю проти Ірану триває п’ятий тиждень, американський оборонний сектор не показав економічного зростання.
За даними LSEG, iShares Defense Industrials Active ETF за останній місяць втратив 12,4%.
Financial Times на тім тижні повідомила про незвичайну активність трейдерів на нафтовому ринку за 15 хвилин до заяви президента США Дональда Трампа про переговори з Іраном, яка спровокувала раптове падіння цін на нафту.
Раніше Геґсет заявив, що військовий потенціал Ірану був значно ослаблений після тривалої кампанії ударів, здійснених США та Ізраїлем.
Геґсет пояснив, чи розширять США свої цілі в Ірані
Зеленський відповів на заяву глави Rheinmetall про українські дрони
Слова керівника німецького оборонного концерну Rheinmetall, який порівняв дрони з України “грою в Lego”, створеною “домогосподарками з 3D-принтерами” є “дивними”. Про це заявив президент Володимир Зеленський, відповідаючи онлайн на запитання журналістів у понеділок, 30 березня.
Голова німецького концерну Армін Паппергер в інтерв’ю The Atlantic заявив, що в українських дронах нема нновацій та порівняв їхнє виробництво з грою в конструктор Lego. Українські оборонні компанії Fire Point та Skyfall, Паппергер назвав їх “домогосподарками з 3D-принтерами”.
На думку президента України, така заява “дивно звучить”.
“Якщо кожна домогосподарка України дійсно може виробляти дрони, то тоді кожна домогосподарка України може бути гендиректором Rheinmetall. І я вітаю з цим рівнем, високим рівнем наш український оборонно-промисловий комплекс”, – зіронізував голова держави.
Сьогодні конкурувати треба не риторикою, а технологіями і результатом, вважає Зеленський.
“І результат цих технологій ми щоденно показуємо і на полі бою, на землі, і в небі, ви знаєте, і на морі. Я впевнений, що наш ОПК займе і вже займає місце у світі.
Щодо деяких наших систем, системного підходу, я вважаю, що ми ексклюзивні. Тільки у нас є відповідний досвід”, – зазначив президент Зеленський.
Як відомо, Rheinmetall опублікував офіційну заяву після нещодавніх висловлювань гендиректора Арміна Паппергера стосовно українських дронів, котрі “роблять домогосподарки”. У Rheinmetall зазначили, що особлива заслуга України полягає в тому, що вона бореться дуже ефективно навіть з обмеженими ресурсами.
У разі війни боєприпасів у ЄС вистачить на кілька днів – глава Rheinmetall
ЄС презентував програму оборонних інновацій з інтеграцією України
Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії.
Єврокомісар з питань оборони і космосу Андрюс Кубілюс написав у соцмережі Х, що програма передбачає “повну інтеграцію з Україною”, а також швидке фінансування високоризикових проєктів із очікуваним великим впливом.
Програма може бути відкрита для участі України відповідно до умов, викладених в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, шляхом повного або часткового приєднання до Програми, сказано в пропозиції Єврокомісії до регламенту Програми.
Програма сприятиме конкурентоспроможності Європейської оборонної технологічної та промислової бази (EDTIB) і зміцненню оборонної готовності ЄС, одночасно зменшуючи стратегічну залежність від неасоційованих третіх країн.
“Оскільки сучасна війна переживає швидку цифрову та технологічну трансформацію, AGILE створено для гравців Нової оборони, стартапів та технологічних новаторів, які рухаються на високій швидкості”, – зазначили в Єврокомісії.
AGILE прагне працювати з безпрецедентним терміном надання грантів лише за чотири місяці, а сили оборони отримуватимуть технології протягом 1-3 років.
Програма підтримуватиме від 20 до 30 проєктів, забезпечуючи до 100% фінансування всіх витрат. Компанії також зможуть вимагати відшкодування витрат, понесених у період до трьох місяців до закриття конкурсу заявок, щоб сприяти швидкому впровадженню інновацій.
Єврокомісія представить Європарламенту та Раді ЄС пропозицію щодо нового Регламенту про створення AGILE для ухвалення відповідно до звичайної законодавчої процедури.
Інструмент запрацює з початку 2027 року, щоб забезпечити швидке розгортання нових технологій у європейських збройних силах.
Ірландський завод Дерипаски працює на оборонку РФ – ЗМІ
Ірландський металургійний завод Aughinish Alumina, що належить російській компанії Русал, постачає алюміній на російські військові заводи.
Записи торгівлі та публічні дані свідчать, що після вторгнення Росії в Україну у 2022 році обсяги постачань на російські заводи зросли. У 2024 році майже 500 тисяч тонн алюмінію на близько $200 млн було відвантажено лише на завод у Красноярську, що складає близько чверті річного виробництва цього підприємства.
Aughinish Alumina є єдиним виробником глинозему в Ірландії та найбільшим виробником основної сировини для виробництва алюмінію в Європі. Частка алюмінію, виробленого на заводах Русал у Росії, згодом постачається компаніям, що виробляють озброєння, включно з ракетами, вибухівкою та бомбардувальниками.
Близько чверті акцій Русала опосередковано належать Олегу Дерипасці – російському мільярдеру, який перебуває під санкціями Великої Британії, ЄС та США.
За даними витоку, компанія ASK, через яку продавався алюміній, отримала від російських оборонних підприємств $337 млн у період із лютого 2022 до квітня 2025 року.
Представники Aughinish Alumina заявили, що компанія дотримується всіх норм ЄС, включно із санкціями, експортним контролем та торговими правилами, та забезпечує моніторинг ланцюга постачань. Ірландський уряд підтвердив, що постачання глинозему у Росію не порушують європейські санкції, оскільки товар не входить до списку санкцій.
Нагадаємо, суд Європейського Союзу в Люксембурзі відхилив позов російського олігарха Олега Дерипаски про зняття санкцій ЄС.
Україна націоналізує активи олігарха Дерипаски
Польща заявила про завершення розробки власного “шахеда”
Польща завершує роботу над створенням власного дрона типу “шахед”. Про це оголосив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, пише польське радіо RMF24.
Міністр взяв участь у підписанні угоди про створення Центру автономних систем у Варшаві, який займатиметься безпілотними літальними апаратами.
Косіняк-Камиш підкреслив, що “польський шахед” PLargonia перебуває на завершальному етапі розробки.
Перше завдання для Центру автономних систем – це довести проєкт до стадії експлуатації.
Центр об’єднає можливості військових інститутів, науково-дослідних інститутів, збройних сил та польської промисловості для створення нових БпЛА, додав міністр.
За підрахунками міністерства, цього року Польща виділить 25 млрд злотих (5,8 млрд євро) на безпілотні дрони, автономні системи та антидронові системи. Ці кошти надійдуть з програми ЄС з переозброєння SAFE.
Федоров анонсував впровадження ШІ у військові технології
В Україні створюють систему центрів компетенцій військових технологій при Міністерстві оборони. Найближчим часом за кожним ключовим напрямом сучасної війни з’явиться окремий центр: дрони, Middle Strike, Deep Strike, артилерія та інші. Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.
“Завдання центрів – постійно аналізувати поле бою, технології та визначати наступні кроки розвитку. У технологічній війні перемагає той, хто швидше проходить цикл інновацій. Першим таким центром стає Defense AI Center “A1″, який ми реалізуємо за підтримки уряду Великої Британії”, – зазначив він.
Основні завдання центру:
За словами Федорова. Центр допоможе швидше перетворювати бойовий досвід і дані з фронту на технологічні рішення та прискорювати впровадження інновацій у військах.
“AI-рішення стануть частиною кожного домену сучасної війни – від розвідки до управління. Наше завдання – створити найефективнішу оборонну систему Європи. Це AI-driven армія нового покоління, що базується на швидкості інновацій, автономних системах і мережевій перевазі”, – наголосив Федоров.
У разі війни боєприпасів у ЄС вистачить на кілька днів – глава Rheinmetall
Голова правління найбільшого німецького збройового концерну Rheinmetall Армін Паппергер заявив про критичний дефіцит боєприпасів у Європі. Про це він сказав в інтерв’ю газеті Neue Zürcher Zeitung. За словами Паппергера, “майже ні в кого в Європі їх (боєприпасів – ред.) не вистачає”. Тож, у разі реальних бойових дій запаси будуть витрачені за лічені дні.
Концерн Rheinmetall планує збільшити випуск артилерійських снарядів із нинішніх 70 тис. до 1,5 млн на рік до 2030 року. Паппергер також вказав на високий попит на бронетехніку, наголосивши на необхідності захисту військ від дронів і ракет. Зараз портфель замовлень Rheinmetall наближається до 70 млрд євро і може подвоїтися протягом року, а основні поставки заплановані на 2029-2030 роки, додав глава концерну.
The Moscow Times пише, що слова Паппергера підтверджуються даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI): за останні п’ять років (2021-2025) країни Європи збільшили імпорт озброєнь більш ніж утричі та стали найбільшим регіоном із закупівель, поглинувши 33% світових постачань. При цьому майже половина зброї, що ввозиться (48%), вироблена в США. Штати зміцнили своє домінування, наростивши експорт до Європи на 217%. Російський експорт озброєнь за той же період обвалився на 64%. У результаті загальна частка РФ у глобальних постачаннях становила 6,8%.
На тлі дефіциту та зростаючої залежності від заокеанських поставок Європа шукає шляхів розвитку власного оборонпрому, активно використовуючи український досвід. Як повідомляє The Wall Street Journal, у рамках ініціативи Будуємо разом з Україною (Build With Ukraine) європейські країни отримують доступ до перевірених у боях сучасних українських технологій. У лютому під Мюнхеном відкрився завод із виробництва дронів Лінза, спільне підприємство німецької Quantum Systems та української Frontline Robotics. Близько 80% його співробітників – українці. Продукція піде як на фронт, так і європейський ринок.
Уряд Німеччини прагне переорієнтувати оборонне замовлення з традиційної бронетехніки на інновації, щоб підтримати стартапи у сфері безпілотників та штучного інтелекту. Крім Німеччини, аналогічні СП створюються у Норвегії та інших країнах. Раніше повідомлялося, що Rheinmetall наразі виробляє більше боєприпасів, ніж має укладених контрактів, зокрема з Україною. Чехія спорядила Україні майже 2 млн боєприпасів минулого року