Позначка: Інвестиції

ЄС виділить €1,07 млрд на оборонні проєкти з участю України

Європейський Союз за результатами конкурсів 2025 року виділить 1,07 млрд євро на реалізацію 57 нових проєктів у межах Європейського оборонного фонду, до частини з яких залучатимуть і українські компанії. Про це повідомляє ЄП у середу, 15 квітня.

Проєкти охоплюють ключові оборонні напрями, зокрема штучний інтелект, кіберзахист, безпілотні системи та засоби протидії дронам. Загалом у них беруть участь 634 компанії з 26 країн ЄС та Норвегії.

Після оцінки Єврокомісія погодила інвестиції в межах Європейського оборонного фонду, які також передбачають залучення українських партнерів за підтримки Офісу інновацій ЄС у сфері оборони в Києві.

За даними Єврокомісії, співпраця з українською оборонною промисловістю поглиблюється та спрямована на її інтеграцію до європейської промислової бази. Зокрема, в межах проєкту STRATUS передбачено розробку системи кіберзахисту на основі штучного інтелекту для роїв дронів, до якого залучили українського субпідрядника.
Інвестиції підтримають цілі, визначені в Дорожній карті оборонної готовності ЄС до 2030 року, і забезпечать необхідне фінансування для чотирьох основних флагманських оборонних ініціатив ЄС: Європейської ініціативи з протидії дронам, Східного флангу, Європейського повітряного щита та Європейського космічного щита.

Загалом 675 млн євро спрямують на 32 проєкти розвитку оборонного потенціалу, ще 332 млн євро – на 25 дослідницьких проєктів. Підписання грантових угод очікується до кінця 2026 року.

Раніше Європейська Комісія схвалила робочу програму в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) на 1,5 млрд євро для зміцнення оборонних потужностей ЄС та України, розвитку технологій і підвищення виробничої стійкості.

Нагадаємо, Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології.

ЄК перевіряє ядерний проєкт Франції на €70 млрд

Франція очікує, що нарощення атомних потужностей стане значним внеском у виробництво електроенергії в ЄС. Про це повідомляє euobserver.
Уряд Франції зробив відповідну заяву на тлі перевірки Єврокомісією державної підтримки зведення нових енергоблоків. ЄК оцінить відповідність фінансування правилам ЄС щодо такої допомоги.
“Новий сектор ядерної енергетики Франції в найближчі роки стане основним джерелом електроенергії, що виробляється в ЄС”, – мовиться у заяві.
Програма відновлення атомної генерації передбачає зведення шести нових ядерних реакторів загальною потужністю 9 990 МВт.
Країна має намір підтримати програму, надавши державній компанії EDF субсидований кредит за пільговою ставкою, котрий покриє 60% від загальної оціночної вартості будівництва у 72,8 млрд євро.
Нові реактори зведуть на майданчиках АЕС: Penly, Gravelines та Bugey. Введення блоків в експлуатацію заплановане на період між 2038 і 2044 роками. Передбачається, що термін служби кожного становитиме 60 років.

OpenAI залучила рекордні $122 млрд

Американська компанія OpenAI завершила інвестиційний раунд на $122 млрд. Її оцінка з урахуванням залучених коштів (post-money) становила $852 млрд.

“Це фінансування дає нам ресурси для збереження лідерства у масштабах, яких вимагає нинішній момент”, – зазначили у компанії.

Якірними інвесторами в межах останнього раунду – найбільшого в історії Кремнієвої долини – стали стратегічні партнери компанії: Amazon.com Inc., Nvidia Corp. та SoftBank.

“Nvidia залишається основою нашої інфраструктури, – заявили в OpenAI. – Наші системи навчання та основна частина технологічного стеку для інференсу (експлуатації моделей ШІ) і надалі працюватимуть на графічних процесорах Nvidia, і з цим раундом ми поглиблюємо це партнерство в міру масштабування операцій”.

Водночас OpenAI уклала хмарну угоду з Amazon, яка розміщуватиме її моделі штучного інтелекту та поширюватиме їх серед підприємств. Партнери ділитимуть виручку між собою.

Чергові інвестиції також здійснила Microsoft Corp., яку OpenAI назвала “довгостроковим партнером”.

SoftBank очолила раунд спільно з фондами Andreessen Horowitz, D. E. Shaw Ventures, MGX, TPG та T. Rowe Price Associates.

Крім того, значні кошти інвестували Appaloosa, ARK Invest, BlackRock, Blackstone, Coatue, D1 Capital Partners, Fidelity, Sequoia Capital, Temasek, Thrive Capital та University of California. Окрім цього, ARK Invest включить OpenAI до кількох своїх ETF.

OpenAI також уперше скористалася банківськими каналами для залучення індивідуальних інвесторів, які вклали понад $3 млрд.

Компанія також нагадала, що розробляє суперзастосунок, до якого увійдуть ChatGPT, платформа для програмування Codex, браузер і розширені агентські функції.

Виручка OpenAI досягла $2 млрд на місяць і зростає вчетверо швидше, ніж у компаній, що сформували інтернет- і мобільну епоху, зокрема Alphabet Inc. та Meta Platforms. Станом на кінець 2024 року виручка компанії становила $1 млрд на квартал.

Корпоративний сегмент наразі забезпечує понад 40% доходів компанії й до кінця 2026 року має зрівнятися з користувацьким.

Найближчим часом OpenAI також розраховує стати першою технологічною платформою з 1 млрд щотижнево активних користувачів (WAU). Нині WAU чат-бота ChatGPT вже перевищує 900 млн.

Раніше повідомляли, що американський виробник мікросхем Nvidia близький до завершення угоди про інвестицію у 30 млрд доларів в OpenAI.
OpenAI закриває ШІ-відеогенератор Sora та відмовляється від угоди з Disney

Румунія інвестує 200 млн євро в українські дрони

Міністерство оборони Румунії обговорює з українськими виробниками дронів реалізацію проєкту по локалізації виробництва безпілотників. Проєкт з фінансуванням в 200 млн євро рамках програми SAFE. Про це повідомив міністр оборони країни Раду Міруце на своїй Facebook-сторінці.
“Разом з українською делегацією ми зробили перші конкретні кроки для спільного проєкту з розробки та виробництва дронів між Румунією та Україною…
Проєкт отримує фінансування у розмірі 200 млн євро в рамках програми SAFE і має чітку мету: щоб Румунія була не лише бенефіціаром, а й активною учасницею у формуванні власних оборонних можливостей”, – написав він.
Термін підписання контракту на кінець травня, паралельно фахівці та компанії з обох країн ведуть практичні обговорення технічних рішень, які можна швидко та ефективно впровадити.
“Завтра 15 українських компаній, що виробляють дрони, презентують своє технічне портфоліо, щоб визначити, наскільки потреби Румунської армії збігаються з виробничими можливостями країни, яка продемонструвала функціональність дронів у реальному світі військового конфлікту”, – зауважив міністр.
Українську делегацію очолює заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.

В уряді назвали суму, необхідну для відновлення енергетики України

Україні потрібен майже 91 мільярд доларів протягом наступних десяти років для відновлення енергетичного сектору. Про це в Telegram повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль, посилаючись на оцінки Світового Банку.
“Для реалізації таких інвестицій Україні критично потрібен приватний капітал”, – підкреслив посадовець.
Він назвав найперспективніші напрями для інвестицій в енергетику:

  • системи накопичення енергії (BESS),
  • відновлювана енергетика,
  • газова генерація,
  • розвиток локальних енергетичних мереж,
  • видобуток газу,
  • нафтогазова інфраструктура.

    • Японія інвестує $40 млрд у ядерні реактори США

    Спільне підприємство GE Vernova LLC та Hitachi Ltd інвестує $40 млрд у будівництво малих модульних ядерних реакторів (ММР) у штатах Теннессі та Алабама. Про це повідомив Bloomberg напередодні, 19 березня.

    Інвестиції є частиною ширшої енергетичної угоди між Японією та США на $73 млрд. Токіо також інвестує у газові електростанції в Пенсильванії та Техасі.

    Угода щодо реактора є останньою з інвестиційного фонду на 550 мільярдів доларів, який США та Японія уклали в межах домовленостей, котрі дозволили Трампу знизити автомобільні мита та інші збори.

    Про інвестиції оголосили в інформаційному бюлетені, оприлюдненому Білим домом лише за кілька годин після зустрічі президента Дональда Трампа з прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїті у Вашингтоні.

    У бюлетені також розписали плани тіснішої економічної співпраці між Японією та США, включно зі створенням додаткових ланцюгів постачання критично важливих мінералів, а також розширенням співпраці у галузі технологій, кососу і оборони.

    Прагнення розвивати енергетичну інфраструктуру, особливо нетрадиційні джерела, такі як ММР, пов’язане зі зростаючим попитом на електроенергію з боку індустрії штучного інтелекту.

    ММР зазвичай мають меншу потужність, ніж традиційні реактори, але можуть бути розроблені та введені в експлуатацію швидше.

    Конкретні деталі, зокрема коли реактори запрацюють, поки що невідомі.

    Нагадаємо, у США почалася комерційна експлуатація першого реактору AP1000 на атомній станції Vogtle у Джорджії. Енергоблок №3 запущено в роботу.
    Також Польща нещодавно обрала реактор AP1000 для своєї ядерної енергетичної програми. У червні Westinghouse оголосила, що Болгарія будуватиме енергоблок AP1000 на АЕС в Козлодуї.

    Зеленський зробив подарунок королю Великобританії

    Президент Володимир Зеленський подарував королю Великої Британії Чарльз III iPad. Про це він повідомив наприкінці виступу в парламенті Британії.
    Український президент згадував цей пристрій як інструмент, який можна використовувати для відстеження та координації оборони від дронів.
    Він також закликав світових лідерів інвестувати в сучасні оборонні технології.
    “Ми готові зробити все, щоб наша оборона випереджала тих, хто хоче вбивати. Працюйте з нами якомога тісніше, щоб ні Київ, ні Лондон, ні будь-яка інша столиця не були змушені ховатися під сітками від дронів чи жити без безпечного неба, землі та моря.
    У світі, де дрони починають домінувати, потрібні такі інструменти, як цей iPad – тобто система захисту, яку ми можемо створити разом”, – заявив він.
    Зеленський пояснив, що зробив подарунок Чарльзу III як “знак поваги і вдячності, а також для зміцнення співпраці з Великою Британією”.
    Він пожартував, що король запитав, чи має він кілька iPad, на що Зеленський відповів, що має лише один. Тоді король Британії сказав, що “поділиться” ним з прем’єр-міністром.

    На два збанкрутілих банка претендують 11 покупців – Фонд гарантування

    Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що терміни відкритих конкурсів з пошуку інвесторів для виведення з ринку неплатоспроможних АТ Перший Інвестиційний Банк та АТ Мотор-Банк продовжили до 24 березня.
    Рішення прийнято “у зв’язку зі значним інтересом ринку”.
    Кінцевий строк розгляду поданих пропозицій та визначення переможців відкритих конкурсів перенесено на 31 березня.
    Відповідно до 17 березня автоматично продовжено строки подачі заяв для допуску до кімнати даних двох банків.
    “Інтерес до цих банків дуже високий. На ознайомлення з активами до віртуальної кімнати подались 11 потенційних покупців, на наступному етапі ми очікуємо конкурсні пропозиції”, – зазначила заступниця директора-розпорядника Фонду Вікторія Степанець.
    За її словами, це не лише українські, а й міжнародні інвестори, які прагнуть розвивати свій бізнес, освоювати новий ринок. Водночас реальну спроможність придбати банк інвестори мають підтвердити в НБУ шляхом попередньої кваліфікації та/або погодження набуття істотної участі в банку.

    Працюючи посланцем США, зять Трампа збирає мільярди для своєї фірми

    Один із головних переговірників США і зять президента Джаред Кушнер залучає нові інвестиції для своєї приватної компанії від урядів країн Близького Сходу, де проводить переговори. Про це йдеться у статті The New York Times, яка була опублікована у п’ятницю, 13 березня.
    За даними видання, Кушнер останніми тижнями проводить переговори з потенційними інвесторами щодо залучення щонайменше $5 мільярдів для своєї інвестиційної компанії Affinity Partners. Про це повідомили п’ятеро людей, обізнаних із переговорами, які говорили на умовах анонімності.
    У межах кампанії зі збору коштів представники Affinity уже зустрічалися з Саудівським державним інвестиційним фондом (Public Investment Fund, PIF), який управляє доходами від величезних нафтових ресурсів королівства. Про це повідомили двоє джерел, знайомих із переговорами.
    PIF очолює спадкоємний принц Мохаммед бін Салман, який має тісні зв’язки з Кушнером і адміністрацією Трампа. Саме PIF став найбільшим і першим інвестором Affinity – фонд вклав 2 мільярди доларів невдовзі після завершення першої адміністрації Трампа.
    За умовами цієї угоди Саудівська Аравія має першочергове право інвестувати у будь-які наступні раунди залучення коштів Affinity.
    Крім того, інші близькосхідні суверенні інвестиційні фонди, які вже вкладали гроші в Affinity, зокрема фонди Об’єднаних Арабських Еміратів і Катару, також можуть отримати пропозиції щодо нових інвестицій.
    Очікується, що процес залучення коштів триватиме протягом більшої частини цього року.
    Також видання пише, що у січні Кушнер відвідав Давос як представник офіційної делегації США на Всесвітньому економічному форумі, де представив план адміністрації Трампа щодо “Нової Гази”.
    Під час перебування в Давосі він також у приватних зустрічах із міжнародними бізнес-лідерами обговорював можливість залучення мільярдів доларів нових інвестицій для Affinity.
    Раніше Кушнера вже звинувачували у конфлікті інтересів, але він це заперечував.
    Окрім того, у Давосі Кушнер зустрічався із представником російського диктатора Кирилом Дмітрієвим. Офіційно сторони не розкривають зміст розмови, проте очікувалося, що ключовою темою стане мирний план США та питання завершення російсько-української війни.

    В Росії зафіксували максимальне за 10 років падіння інвестицій в економіку

    У 2025 році інвестиції в основний капітал в Росії знизилися на 2,3% – це перше падіння з 2020 року та найсильніше з 2015 року, поінформував Росстат. Основне скорочення спостерігалося у транспорті, будівництві та деяких видобувних галузях, тоді як хімічна та фармацевтична промисловість залишалися стабільними.

    Як зазначається, падіння інвестицій відбувалося протягом року: у I кварталі вони зростали на 6,5%, а у II–IV кварталах спостерігалося поступове зниження – відповідно на 1%, 4,3% і 5,3%.

    Міністр економічного розвитку РФ Максим Решетников попереджав, що сповільнення економіки та зниження інвестицій є “платою за зниження інфляції”, яку регулює Центральний банк високими ставками. Аналітики пояснили, що високі ставки роблять вигіднішим тримати гроші на депозитах, а не вкладати у виробництво.

    До високих процентних ставок додається прагнення держави обмежити інвестиції, аби врятувати бюджет. В результаті, частка власних коштів в інвестиціях в основний капітал минулого року виявилася максимальною за історію спостережень (крім 1997 р.) – майже 59%. Зворотний бік медалі – це перше за багато років зниження інвестицій у основний капітал у реальному вимірі.

    Міністерство економічного розвитку очікує, що у 2026 році інвестиції скоротяться ще на 0,5%.

    Зниження інвестицій відбулося переважно у транспорті, будівництві та деяких видобувних галузях – насамперед у вугільній та нафтово-газовій. Водночас виробництво спецтехніки, хімічна та фармацевтична промисловість зберігали високий рівень інвестицій.

    Скорочення інвестицій стало однією з причин падіння імпорту, особливо машин, обладнання та транспортних засобів, який знизився на 7,7%. Тут одна із мотивацій – проблеми з обслуговуванням імпортного обладнання. Щоб уникнути їх, підприємства намагалися закуповувати російське.
    Інвестиціям це не допомогло, оскільки збільшилася частка вкладень у житлові будинки та об’єкти інтелектуальної власності, тоді як у машини та обладнання – знизилася.
    Близький до Кремля аналітичний центр ЦМАКП оцінював пропозицію інвестиційних товарів у грудні в 88% від рівня середини 2024 року. Це лише на 4% більше за антирекорд минулих п’яти років, встановлений у II кварталі 2022 року як наслідок запровадження санкцій, зазначає ЦМАКП.