Проект – Антикор

ЄС виділить €1,07 млрд на оборонні проєкти з участю України

Європейський Союз за результатами конкурсів 2025 року виділить 1,07 млрд євро на реалізацію 57 нових проєктів у межах Європейського оборонного фонду, до частини з яких залучатимуть і українські компанії. Про це повідомляє ЄП у середу, 15 квітня.

Проєкти охоплюють ключові оборонні напрями, зокрема штучний інтелект, кіберзахист, безпілотні системи та засоби протидії дронам. Загалом у них беруть участь 634 компанії з 26 країн ЄС та Норвегії.

Після оцінки Єврокомісія погодила інвестиції в межах Європейського оборонного фонду, які також передбачають залучення українських партнерів за підтримки Офісу інновацій ЄС у сфері оборони в Києві.

За даними Єврокомісії, співпраця з українською оборонною промисловістю поглиблюється та спрямована на її інтеграцію до європейської промислової бази. Зокрема, в межах проєкту STRATUS передбачено розробку системи кіберзахисту на основі штучного інтелекту для роїв дронів, до якого залучили українського субпідрядника.
Інвестиції підтримають цілі, визначені в Дорожній карті оборонної готовності ЄС до 2030 року, і забезпечать необхідне фінансування для чотирьох основних флагманських оборонних ініціатив ЄС: Європейської ініціативи з протидії дронам, Східного флангу, Європейського повітряного щита та Європейського космічного щита.

Загалом 675 млн євро спрямують на 32 проєкти розвитку оборонного потенціалу, ще 332 млн євро – на 25 дослідницьких проєктів. Підписання грантових угод очікується до кінця 2026 року.

Раніше Європейська Комісія схвалила робочу програму в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) на 1,5 млрд євро для зміцнення оборонних потужностей ЄС та України, розвитку технологій і підвищення виробничої стійкості.

Нагадаємо, Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології.

Росія планує відновити проєкт СРСР з “повороту сибірських річок”

Російська академія наук працює над питанням відродження радянського мегапроєкту “повороту сибірських річок”. Його намагалися реалізувати в 1970-х рр., але згодом згорнули через екологічні ризики та протести вчених. Перекидання стоків сибірських річок може бути використане для постачання в окуповані Росією території України. Про це заявив головний науковий співробітник та завідувач лабораторії Інституту водних проблем РАН Михайло Болгов, повідомляє російське провладне інформагентство РИА Новости.
За його словами, проєкт може бути актуальним для півдня РФ, а також для сусідніх країн Центральної Азії, які, за прогнозами, “швидко вичерпають свої водні ресурси” і, можливо, звернуться до Росії.
Рішення відродити мегапроєкт повороту річок, вартість якого, за оцінками, може сягати 100 млрд доларів, ухвалила в жовтні наукова рада Відділення наук про Землю Російської академії наук (ОНЗ РАН).
Вчені запропонували два можливі варіанти, під які планують запросити фінансування в Міносвіти та науки РФ.
Перший пропонує спрямувати стоки Печори та Північної Двіни до басейну Волги, а потім – у Приазов’я, щоб постачати воду в посушливий південь Росії та окуповані українські регіони.
Другий варіант багато в чому повторює радянський: передбачається перенаправити частину стоку річки Обі до Аральського регіону на кордоні Узбекистану та Казахстану.
На відміну від радянських часів, тепер проєкт має реальніший вигляд як з технічної, так і з економічної точок зору, пояснював минулого року академік РАН Роберт Нігматулін. Замість відкритого каналу для перекидання води використовуватимуться пластикові труби.
У СРСР проєкт «розвороту» сибірських рік розробляли два десятиліття. Рішення про його старт прийняв 25-й з’їзд КПРС у 1976 році. Через 10 років Політбюро ЦК КПРС вирішило припинити роботи через попередження вчених про “катастрофічні наслідки” повороту річок.

Казахстан усунув Росію від будівництва ТЕЦ

Казахстан відмовився від послуг російських компаній при будівництві ТЕЦ у Семеї, Кокшетау та Усть-Каменогорську. Про це повідомляє Kursiv.

На засіданні уряду стало відомо, що ТЕЦ у Кокшетау Казахстан вирішив будувати власними силами, тоді як ще дві зводитиме казахстансько-сінгапурський консорціум за участю компанії Самрук-Енерго.

У Кокшетау вже ведуть проєктування. Потужність станції збільшать до 820 Гкал, запуск запланований на перший квартал 2029 року. Вартість станції становитиме близько 300 млрд тенге. ТЕЦ у Семеї та Усть-Каменогорську обійдуться дорожче – приблизно 400 млрд тенге.

Спершу розглядали варіант будівництва цих ТЕЦ спільно з Росією. Проте Казахстан не отримав інформації про надання пільгового фінансування з російського боку, тому проєкти вирішили реалізовувати власними силами. Відповідно до договору, фінансування проекту мали забезпечити російські банки. Вони мали надати кредити терміном на 15 років. Але виникли складнощі з фінансуванням проекту та субсидуванням процентної ставки для закупівлі обладнання.

Угоду про будівництво ТЕЦ на території Казахстану уклали в листопаді 2023 року під час візиту глави Росії Володимир Путін до країни. Меморандум підписали міністерства енергетики обох держав. Первісно вартість будівництва оцінювали в $2,7 млрд. Слід також зазначити, що раніше російська корпорація Росатом була обрана як головний виконавець для будівництва першої атомної електростанції в Казахстані через міжнародний консорціум.

Раніше повідомлялося, що російські імпортери постали перед значним уповільненням проходження вантажів через кордон з Казахстаном: з середини червня через черги та посилені перевірки строки очікування на митних пунктах зросли з однієї години до 10 діб або більше.

ЄК перевіряє ядерний проєкт Франції на €70 млрд

Франція очікує, що нарощення атомних потужностей стане значним внеском у виробництво електроенергії в ЄС. Про це повідомляє euobserver.
Уряд Франції зробив відповідну заяву на тлі перевірки Єврокомісією державної підтримки зведення нових енергоблоків. ЄК оцінить відповідність фінансування правилам ЄС щодо такої допомоги.
“Новий сектор ядерної енергетики Франції в найближчі роки стане основним джерелом електроенергії, що виробляється в ЄС”, – мовиться у заяві.
Програма відновлення атомної генерації передбачає зведення шести нових ядерних реакторів загальною потужністю 9 990 МВт.
Країна має намір підтримати програму, надавши державній компанії EDF субсидований кредит за пільговою ставкою, котрий покриє 60% від загальної оціночної вартості будівництва у 72,8 млрд євро.
Нові реактори зведуть на майданчиках АЕС: Penly, Gravelines та Bugey. Введення блоків в експлуатацію заплановане на період між 2038 і 2044 роками. Передбачається, що термін служби кожного становитиме 60 років.

Японія інвестує $40 млрд у ядерні реактори США

Спільне підприємство GE Vernova LLC та Hitachi Ltd інвестує $40 млрд у будівництво малих модульних ядерних реакторів (ММР) у штатах Теннессі та Алабама. Про це повідомив Bloomberg напередодні, 19 березня.

Інвестиції є частиною ширшої енергетичної угоди між Японією та США на $73 млрд. Токіо також інвестує у газові електростанції в Пенсильванії та Техасі.

Угода щодо реактора є останньою з інвестиційного фонду на 550 мільярдів доларів, який США та Японія уклали в межах домовленостей, котрі дозволили Трампу знизити автомобільні мита та інші збори.

Про інвестиції оголосили в інформаційному бюлетені, оприлюдненому Білим домом лише за кілька годин після зустрічі президента Дональда Трампа з прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїті у Вашингтоні.

У бюлетені також розписали плани тіснішої економічної співпраці між Японією та США, включно зі створенням додаткових ланцюгів постачання критично важливих мінералів, а також розширенням співпраці у галузі технологій, кососу і оборони.

Прагнення розвивати енергетичну інфраструктуру, особливо нетрадиційні джерела, такі як ММР, пов’язане зі зростаючим попитом на електроенергію з боку індустрії штучного інтелекту.

ММР зазвичай мають меншу потужність, ніж традиційні реактори, але можуть бути розроблені та введені в експлуатацію швидше.

Конкретні деталі, зокрема коли реактори запрацюють, поки що невідомі.

Нагадаємо, у США почалася комерційна експлуатація першого реактору AP1000 на атомній станції Vogtle у Джорджії. Енергоблок №3 запущено в роботу.
Також Польща нещодавно обрала реактор AP1000 для своєї ядерної енергетичної програми. У червні Westinghouse оголосила, що Болгарія будуватиме енергоблок AP1000 на АЕС в Козлодуї.

Цукерберг згортає метавсесвіт Horizon Worlds

Власник корпорації Meta мільярдер Марк Цукерберг закриває один із найбільших і найдорожчих проєктів в історії компанії – метавсесвіт Horizon Worlds, сукупні збитки якого сягнули $80 млрд. Про це повідомляє qz.

Підтримку VR-платформи на пристроях Quest припинять до середини червня, а вже наприкінці березня застосунок зникне з магазину.

Проєкт запустили у 2021 році після ребрендингу Facebook у Meta і він був ключовою ставкою компанії на нове майбутнє інтернету. Передбачалося, що метавсесвіт стане новим соціальним середовищем, де користувачі взаємодіятимуть через пристрої віртуальної реальності. Однак очікування не виправдалися: авдиторія Horizon Worlds не перевищила кількох сотень тисяч активних користувачів на місяць.

Підрозділ компанії з розвитку метавсесвіту Reality Labs витрачав значні кошти без перспективи виходу на прибутковість. Цього року Meta почала згортати цей напрям: у січні було скорочено 1500 співробітників Reality Labs, закрито кілька внутрішніх VR-студій, бюджет VR-підрозділів урізали на 30%, а VR-фітнес-сервіс Supernatural (придбаний за $400 млн) припинив випуск нового контенту.

Водночас компанія заявляє, що повністю від віртуальної реальності не відмовляється і продовжить розвивати VR-пристрої, зокрема “розумні” окуляри.

“Захист від нелегалів”: Чилі почала копати рів на кордоні з Перу

Новий президент Чилі консерватор Хосе Антоніо Каст менш як через тиждень після своєї інавгурації оголосив про початок будівництва бар’єру вздовж кордону з сусіднім Перу. Він планує таким чином перешкодити нелегальним мігрантам перетинати кордон і потрапляти в його країну. Про це повідомляє Associated Press.
Роботи стартували на півночі Чилі у пустельному районі Чакальюта на кордоні з Перу, одному з головних маршрутів нелегального трафіку.
Проєкт новообраного президента, що має назву Прикордонний щит, передбачає будівництво системи ровів глибиною 3 м та огорож заввишки 5 м подовж найризикованіших ділянок кордону з сусідніми Перу та Болівією, а також їх патрулювання дронами і військовими.
“Для всього Чилі це важлива віха Ми прийняли чіткі та конкретні рішення закрити наш кордон для нелегальної міграції, наркоторгівлі та організованої злочинності”, – сказав Каст перед початком робіт.
Поділяючи підхід свого союзника, президента США Дональда Трампа, Каст у перші дні свого перебування на посаді використав надзвичайні повноваження, щоб видати близько десятка указів, спрямованих на посилення безпеки кордонів та депортацію іноземців, які незаконно в’їхали до країни.
Кількість іноземних громадян у Чилі між 2017 і 2024 роками подвоїлася, і тепер вважається, що у країні з населенням близько 20 мільйонів проживає понад 300 тисяч іноземців без належних документів, багато з яких є венесуельцями.
Хоч рівень злочинності в Чилі усе ще один із найнижчих у регіоні, але криміногенна обстановка в раніше стабільній країні погіршилася, і невдоволені місцеві жителі почали звинувачувати в цьому новоприбулих нелегалів.
Зліт Каста знаменує собою найбільш правий поворот Чилі з 1990 року, коли країна відновила демократію після 17 років жорстокого військового правління генерала Аугусто Піночета – лідера, за якого Каст агітував у молодості.

Японія інвестує $36 млрд у три проєкти в США

Президент США Дональд Трамп затвердив перші інвестиційні проєкти в межах оголошеної минулого року торговельної угоди з Японією, повідомив міністр торгівлі США Говард Лутнік. Про це пише Bloomberg.

Раніше Японія погодилася інвестувати в американську економіку $550 млрд, а США – зменшити мито на японський імпорт з 25% до 15%.

Перші проєкти в межах угоди передбачають інвестиції на $36 млрд і стосуються електрогенерації, нафтової та газової галузей і обробної промисловості.

Найбільший проєкт – газова електростанція поблизу Портсмут. Він передбачає інвестиції на $33 млрд, зазначається на сайті Міністерства торгівлі США. За словами Лутніка, це буде найбільша “газова електростанція в історії” потужністю 9,2 ГВт. Оператором станції стане SB Energy – підрозділ японської SoftBank.

Другий проєкт передбачає будівництво глибоководного терміналу Texas GulfLink для експорту нафти на узбережжя Мексиканської затоки в окрузі Бразорія (штат Техас), у який Японія інвестує $2,1 млрд. Оператором терміналу стане Sentinel Midstream. Передбачається, що термінал дозволить експортувати нафту на $20–30 млрд на рік ($400–600 млрд за 20 років).

Третій проєкт – виробництво синтетичної алмазної крихти, що дозволить повністю задовольнити американський попит. Потужність вартістю близько $600 млн розташована в штаті Джорджія та буде управлятися компанією Element Six (дочірня компанія De Beers). Алмазна крихта є критично важливою сировиною для напівпровідникової, автомобільної та нафтово-газової промисловості. Наразі на ринку синтетичних алмазів домінує Китай.

Ці три проєкти дозволять створити тисячі високоякісних робочих місць, зазначає Лутнік.

До повернення початкових японських інвестицій прибуток від проєктів ділитиметься порівну, після чого США отримуватимуть 90%, а Японія – 10%.

Оголошуючи угоду у липні 2025 року, Трамп зазначав, що США почнуть постачати в Японію автомобілі, рис та інші сільськогосподарські продукти.
Трамп хоче бачити японські кей-кари на дорогах США

Вірменія виключила участь РФ у проекті Маршрут Трампа

Міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян заявив, що Росія не братиме участі в проекті Маршрут Трампа (TRIPP), який має з’єднати Азербайджан з Нахічеванню через територію Вірменії. Він підкреслив, що участь Росії у проекті не обговорювалася, і що рамки цього проекту вже визначені. Також міністр зазначив, що Вірменія не має наміру виключати Росію, і що розблокування транспортних комунікацій у регіоні є вигідним для всіх сусідів. Раніше Мірзоян разом з американським колегою Марко Рубіо підтвердили реалізацію проекту TRIPP, угодилися про створення спільної компанії TRIPP Development Company, яка буде керувати проектом протягом 49 років. 74% акцій цієї компанії належатимуть США, а 26% – Вірменії, проте пізніше частка Вірменії може зрости до 49%.

ГУР реалізує проєкт із захисту Чорноморського регіону

Напередодні Нового року Кирилу Буданову представили новий оборонний проєкт Тиша з посилення безпеки Чорноморського регіону. Про це інформує пресслужба ГУР у п’ятницю, 2 січня.
Деталі проєкту наразі залишаються закритими, втім, у повідомленні зауважили, що його ефект уже відчули мешканці прибережних регіонів України.
Тиша спрямована на посилення захисту морського простору та збереження стабільності критично важливих морських маршрутів. “До реалізації ініціативи долучилися партнери розвідки з культурного середовища – зокрема хор Гомін та teatr.org.ua, гурти ТНМК та Шмальгаузен, проєкт Хроніки Сили, а також співак Максим Барських. Водночас наголошуємо: навіть вони не обізнані з деталями розробки”, – додали у повідомленні.
У ГУР зауважили, що реалізація проєкту потребує значних ресурсів – загальна вартість становить 50 мільйонів гривень. Утім, запевнили, що її внесок у зміцнення безпеки морських рубежів України та захист критично важливого для нашої економіки й світової продовольчої безпеки “зернового коридору” – неоціненний. Над проєктом працюють фахівці українського оборонно-промислового комплексу за підтримки благодійного фонду Діани Подолянчук.