Позначка: Оборона

ЄС виділить €1,07 млрд на оборонні проєкти з участю України

Європейський Союз за результатами конкурсів 2025 року виділить 1,07 млрд євро на реалізацію 57 нових проєктів у межах Європейського оборонного фонду, до частини з яких залучатимуть і українські компанії. Про це повідомляє ЄП у середу, 15 квітня.

Проєкти охоплюють ключові оборонні напрями, зокрема штучний інтелект, кіберзахист, безпілотні системи та засоби протидії дронам. Загалом у них беруть участь 634 компанії з 26 країн ЄС та Норвегії.

Після оцінки Єврокомісія погодила інвестиції в межах Європейського оборонного фонду, які також передбачають залучення українських партнерів за підтримки Офісу інновацій ЄС у сфері оборони в Києві.

За даними Єврокомісії, співпраця з українською оборонною промисловістю поглиблюється та спрямована на її інтеграцію до європейської промислової бази. Зокрема, в межах проєкту STRATUS передбачено розробку системи кіберзахисту на основі штучного інтелекту для роїв дронів, до якого залучили українського субпідрядника.
Інвестиції підтримають цілі, визначені в Дорожній карті оборонної готовності ЄС до 2030 року, і забезпечать необхідне фінансування для чотирьох основних флагманських оборонних ініціатив ЄС: Європейської ініціативи з протидії дронам, Східного флангу, Європейського повітряного щита та Європейського космічного щита.

Загалом 675 млн євро спрямують на 32 проєкти розвитку оборонного потенціалу, ще 332 млн євро – на 25 дослідницьких проєктів. Підписання грантових угод очікується до кінця 2026 року.

Раніше Європейська Комісія схвалила робочу програму в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) на 1,5 млрд євро для зміцнення оборонних потужностей ЄС та України, розвитку технологій і підвищення виробничої стійкості.

Нагадаємо, Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології.

ЗСУ швидше отримуватимуть оборонні інновації

Уряд запустив експериментальний проєкт, який дає змогу швидко закуповувати, тестувати та впроваджувати інноваційні рішення для потреб оборони. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров у Telegram у понеділок, 13 квітня.

За його словами, раніше не існувало процедури, яка дозволяла б Міноборони закуповувати інновації для тестування у військах. Тому інновації потрапляли у війська несистемно.

Відтепер Міноборони має право швидко закуповувати інноваційну продукцію за спрощеною процедурою. Підрозділи ЗСУ отримують інновації для бойового тестування й ухвалюють рішення про їх ефективність. Перевірені в бою рішення отримують шлях для включення в потребу на постачання.

“Цей проєкт разом із попередніми змінами щодо нового підходу до оборонних закупівель БпЛА має на меті забезпечити війська лише перевіреною на ефективною технікою. Ідеться про інноваційні товари, технології, програмне забезпечення та рішення, які можуть посилити спроможності війська вже зараз”, – заявив Федоров.

Урядова ініціатива дає змогу скоротити шлях від розробки до застосування, швидше реагувати на потреби фронту та вибудувати системний зворотний зв’язок між військовими й розробниками. Кабінет міністрів також затвердив політику управління інтелектуальною власністю в оборонно-промисловому комплексі. Оновлена політика передбачає:

  • захист прав на технології, які створюють у державному секторі або закуповують за державні кошти;
  • чіткі правила для державних замовників і підприємств щодо управління інтелектуальною власністю;
  • можливість ефективно масштабувати вже створені рішення у виробництві.

    • “Підприємства приватного сектору можуть адаптувати підходи під власні операційні потреби. Це створює єдині правила гри для всіх учасників оборонного ринку та дає змогу швидше впроваджувати технології у виробництво”, – зазначив глава Міноборони. За словами Федорова, дотримання прав інтелектуальної власності – основа довіри у відносинах з міжнародними партнерами та умова для розвитку спільних оборонних проєктів.

    Бюджет війни: Трамп збільшить витрати на оборону за рахунок соціалки

    Президент США Дональд Трамп представить у п’ятницю проєкт федерального бюджету на 2027 фінансовий рік, який передбачатиме стрімке збільшення воєнних витрат за рахунок скорочення програм з охорони здоров’я та наукових грантів. Про це у четвер, 2 квітня, повідомило Bloomberg із посиланням на джерела.
    Очікується, що витрати на оборону зростуть на третину – до близько 1,5 трлн доларів із менш як 1 трлн у поточному фінансовому році. Частково це планується профінансувати за рахунок скорочення витрат на внутрішні урядові агентства.
    Водночас бюджетні пропозиції адміністрації не враховуватимуть програми обов’язкових соціальних виплат, зокрема Social Security і Medicare, які формують значну частину державних витрат. Через це документ, як очікується, не міститиме традиційних 10-річних прогнозів дефіциту.
    Запропонована бюджетна стратегія може становити політичний ризик для Білого дому на тлі непопулярної війни з Іраном і зростання цін на пальне, а також викликати спротив навіть серед республіканців через можливі скорочення фінансування у сферах охорони здоров’я та науки.
    Раніше адміністрація Трампа заявляла, що податкові скорочення вартістю близько 4 трлн доларів будуть компенсовані надходженнями від тарифів, однак значну їхню частину було скасовано рішенням Верховного суду США. Президент запропонував альтернативні заходи, зокрема одноразові виплати платникам податків у розмірі 2 тис. доларів замість частини тарифів, що потребує схвалення Конгресу.
    При цьому видання зазначає, що економічні прогнози, закладені в бюджеті, можуть швидко застаріти через наслідки війни з Іраном, яка спричинила зростання цін на нафту та інфляційні ризики.
    Також адміністрація розглядає можливість подальшого скорочення федерального уряду, зокрема за рахунок зменшення чисельності держслужбовців і обмеження фінансування окремих програм, однак Конгрес раніше не підтримав частину таких ініціатив.
    У межах бюджетного процесу можуть бути використані спеціальні процедурні механізми для ухвалення рішень простою більшістю голосів, що дасть змогу обійти блокування з боку опозиції в Сенаті.

    Підприємство повернуло Міноборони 57,5 млн за невиконаний контракт

    Прокуратура повернула Міністерству оборони України 57,5 млн гривень, сплачених за оборонний контракт, який підприємство так і не виконало в повному обсязі. Про це повідомила пресслужб Офісу генерального прокурора в четвер, 2 квітня.

    Йдеться про договір 2009 року з підприємством на виготовлення продукції оборонного призначення. Після завершення його дії у 2017 році частину продукції та придбані за бюджетні кошти комплектуючі замовнику так і не передали.

    Прокурори домоглися рішення Господарського суду міста Києва про передачу Міноборони відповідного майна, однак підприємство тривалий час його не виконувало. Під час примусового виконання встановлено, що частина продукції фактично навіть не була виготовлена.

    У 2025 році суд змінив спосіб виконання рішення – замість передачі майна підприємство зобов’язали сплатити кошти. У лютому 2026 року виконавче провадження завершено, Міноборони отримало 57,5 млн гривень.

    У прокуратурі зазначили, що ці кошти спрямують на потреби оборони.

    Європейські країни НАТО вперше витратили понад $500 млрд на оборону

    Європейські країни НАТО вперше витратили на оборону понад $500 млрд. Такі дані про оборонні витрати наведені у звіті за 2025 рік.
    “Європейські країни та Канада надто довго надмірно покладалися на військову міць США. Але настрої всерйоз змінилися. У європейських членів альянсу та Канади вони вперше перевищили півтрильйона доларів, досягнувши $574 млрд”, – заявив журналістам 26 березня генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
    Зростання порівняно з 2024 роком склало майже 20% у реальному вираженні (з урахуванням інфляції), другий рік поспіль збільшившись на таку величину. Наразі шість країн альянсу за часткою витрат на оборону випереджають США (3,19% ВВП): це Польща (4,3%), усі країни Балтії (Литва – 4%, Латвія – 3,74%, Естонія – 3,42%), а також Данія (3,34%) та Норвегія (3,2%).
    Три країни вже витратили понад 3,5% ВВП. Таку мету країни НАТО поставили собі минулого року на 2035 рік; ще 1,5% мають бути вкладені у суміжні області із забезпечення безпеки, включаючи кіберзахист та інфраструктуру. Самі США поки що не досягли позначки 3,5%, хоча в абсолютному вираженні витратили більше ($838 млрд), ніж решта країн альянсу разом узятих.
    Як відомо, військовий бюджет США цього року становить $892,6 млрд. Президент Дональд Трамп заявляв, що хоче збільшити його до $1,5 трлн.

    Канада досягла рівня витрат на оборону у 2% ВВП вперше за 30 років

    Канада вперше за 30 років змогла досягти встановленого НАТО рівня витрат на оборону у 2% ВВП. Про це повідомляє канадський суспільний мовник CBC News із посиланням на офіційні дані НАТО.
    “Канада перетнула політично значущий поріг витрат на оборону у розмірі 2% ВВП”, – йдеться у повідомленні.
    Востаннє Канада витрачала на оборону 2% ВВП наприкінці 1980-х років.
    “Чинний уряд Канади зміг забезпечити цей показник, додатково виділивши Міноборони 9,3 млрд дол. у черні минулого року, довівши загальні оборонні видатки до 61 млрд канадських дол. (близько 47 млрд дол. США)”, – йдеться у публікації.
    Зазначається, що Канаді довгий час бракувало інституційної спроможності ефективно освоювати виділені на оборону кошти, “Міноборони часто доводилося повертати до скарбниці невикористані мільярди”.

    Україна спільно з НАТО проводять конкурс для оборонних розробок

    Україна спільно із НАТО запустили конкурс, який передбачає створення спільних оборонних проєктів, кожен з яких отримає по мільйону євро фінансування. Про це повідомляє Міністерство оборони України.
    Зазначається, що перший конкурс у межах програми UNITE – BRAVE NATO передбачає створення спільних оборонних рішень між українськими компаніями та компаніями країн Альянсу, оголошення переможців заплановано на літо, говориться у повідомленні.
    На першому етапі конкурсу відбувається формування B2B-партнерств між компаніями з України та держав-членів НАТО для подальшої розробки спільних технологічних продуктів для українського поля бою.
    За словами міністра оборони Михайла Федорова, від України програму координує кластер оборонних інновацій Brave1.
    “Для ефективної взаємодії створили відповідний функціонал на порталі Brave1, доступний після реєстрації та проходження перевірки”, – зазначив він.
    Тематика першого конкурсу охоплює напрями протидії ворожим БпЛА та засоби протиповітряної оборони. Йдеться про системи активного захисту від FPV-дронів, протидія дронам класу Shahed, підсилення радіоелектронної розвідки (SIGINT) та електромагнітних технологій, розвиток автономних систем наведення та платформи для польотів на великій висоті.
    Бюджет першого конкурсу становить 10 мільйонів євро. До одного мільйона євро передбачено на кожен спільний проєкт, із обмеженням до 500 тисяч євро.

    Volkswagen перепрофілює завод для Залізного купола

    Німецький автовиробник Volkswagen та ізраїльська державна компанія Rafael Advanced Defence Systems, відповідальна за протиракетну оборону Залізний купол, ведуть переговори щодо перепрофілювання автомобільного заводу в Оснабрюку. Про це повідомили обізнані джерела Financial Times.

    Підприємству, розташованому у федеральній землі Нижня Саксонія на заході Німеччини, загрожує закриття.

    VW та Rafael сподіваються зберегти всі 2300 робочих місць, налагодити виробництво компонентів для Купола і згодом продавати протиракетні системи також у країнах Європи.

    Згідно з даними джерел, уряд Німеччини активно підтримує угоду. Rafael обрала Німеччину для відкриття виробництва в Європі, оскільки країна є одним з найактивніших прихильників Ізраїлю на континенті.

    “Уряд, яким я керую, жодного дня не дасть підстав сумніватися в нашій позиції. Ми на боці Ізраїлю”, – заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц через тиждень після початку ізраїльсько-американської військової операції проти Ірану.

    Раніше ми повідомляли, що Volkswagen має намір сприяти зміцненню оборонного потенціалу в Європі.
    Прибуток Volkswagen впав майже вдвічі

    Ізраїльська ППО збила іранську ракету у космосі

    Ізраїльські військові заявили про перехоплення балістичної ракети, запущеної Іраном у напрямку півдня країни. Відео перехоплення публікують ізраїльські ЗМІ.

    Балістичну ракету, яку Іран запустив у напрямку півдня Ізраїлю, було перехоплено. Про це свідчать попередні оцінки військових.

    Попередньо, перехоплення відбулося поза межами атмосфери із застосуванням далекобійної системи протиповітряної оборони Arrow 3.

    פיצוץ מחוץ לאטמוספירה: הטיל האיראני ששוגר לדרום יורט באמצעות מערכת חץ | צפו בתיעוד@VeredPelman pic.twitter.com/9lrvhVptUF — כאן חדשות (@kann_news) March 22, 2026

    Повідомляється, що внаслідок атаки ніхто не постраждав. Це вже восьмий іранський удар по Ізраїлю від ранку.

    Повітряну тривогу оголошували в місті Дімона та прилеглих населених пунктах у пустелі Негев.

    Нагадаємо, 21 березня, Іран атакував балістичними ракетами місто Дімона на півдні Ізраїлю, де розташовано ядерний об’єкт, і сусіднє місто Арад.
    Кількома днями раніше Іран балістичною рракетою ударив по НПЗ в ізраїльській Хайфі.
    Тим часом, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявляв, що Іран більше неспроможний збагачувати уран і створювати балістичні ракети.

    Президент розповів про нові оборонні домовленості

    Під час візитів до Британії та Іспанії були досягнуті нові домовленості щодо оборонної підтримки України та координації спільного захисту. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час вечірнього звернення 19 березня.
    “Сьогодні вже в Києві. Були насичені візити в Британію та Іспанію. Є в нас нові оборонні домовленості, це стосується як виробництва зброї, так і підтримки для всього нашого суспільства”, – розповів президент.
    За словами Зеленського, під час візитів українська сторона представила партнерам власні спроможності для посилення спільного захисту та оборони.
    Продовжимо цю роботу. І відчувається, що потреба в координації зусиль та в об’єднанні потенціалів зараз більша, ніж будь-коли, – наголосив він.