Американські військові переймають український досвід в підході до ведення війни. Зокрема, йдеться про сферу інновацій. Про це під час виступу на засіданні комітету з асигнувань Конгресу США заявив міністр армії США Ден Дрісколл.
Він давав свідчення вперше після того, як глава Пентагону Піт Хегсет змусив піти у відставку начальника штабу армії, генерала Ренді Джорджа. При цьому під час слухань було порушено й інші питання, зокрема, йшлося і про Україну. Дрісколл наголосив, що армія США підтримувала українську армію і “стояла пліч-о-пліч із самого першого дня війни”.
Він зазначив, що був у Києві і провів багато часу з багатьма представниками українського керівництва, додавши, що США переймають досвід України.
“Вони докорінно змінили те, як люди ведуть конфлікт. Вони виконали абсолютно приголомшливу роботу в галузі інновацій, і я публічно заявляв, що ми багато чому вчимося у них і впроваджуємо багато уроків, які вони нам дали”, – заявив міністр армії США.
Як відомо, у листопаді 2025 року до переговорного процесу між Україною та Росією несподівано долучився новий гравець – міністр армії США Деніел Дрісколл, який замінив Кіта Келлога. Однак, у грудні стало відомо, що Дрісколла відсторонили від переговорів.
Позначка: Інновації
ЗСУ швидше отримуватимуть оборонні інновації
Уряд запустив експериментальний проєкт, який дає змогу швидко закуповувати, тестувати та впроваджувати інноваційні рішення для потреб оборони. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров у Telegram у понеділок, 13 квітня.
За його словами, раніше не існувало процедури, яка дозволяла б Міноборони закуповувати інновації для тестування у військах. Тому інновації потрапляли у війська несистемно.
Відтепер Міноборони має право швидко закуповувати інноваційну продукцію за спрощеною процедурою. Підрозділи ЗСУ отримують інновації для бойового тестування й ухвалюють рішення про їх ефективність. Перевірені в бою рішення отримують шлях для включення в потребу на постачання.
“Цей проєкт разом із попередніми змінами щодо нового підходу до оборонних закупівель БпЛА має на меті забезпечити війська лише перевіреною на ефективною технікою. Ідеться про інноваційні товари, технології, програмне забезпечення та рішення, які можуть посилити спроможності війська вже зараз”, – заявив Федоров.
Урядова ініціатива дає змогу скоротити шлях від розробки до застосування, швидше реагувати на потреби фронту та вибудувати системний зворотний зв’язок між військовими й розробниками. Кабінет міністрів також затвердив політику управління інтелектуальною власністю в оборонно-промисловому комплексі. Оновлена політика передбачає:
“Підприємства приватного сектору можуть адаптувати підходи під власні операційні потреби. Це створює єдині правила гри для всіх учасників оборонного ринку та дає змогу швидше впроваджувати технології у виробництво”, – зазначив глава Міноборони. За словами Федорова, дотримання прав інтелектуальної власності – основа довіри у відносинах з міжнародними партнерами та умова для розвитку спільних оборонних проєктів.
ЄС презентував програму оборонних інновацій з інтеграцією України
Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії.
Єврокомісар з питань оборони і космосу Андрюс Кубілюс написав у соцмережі Х, що програма передбачає “повну інтеграцію з Україною”, а також швидке фінансування високоризикових проєктів із очікуваним великим впливом.
Програма може бути відкрита для участі України відповідно до умов, викладених в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, шляхом повного або часткового приєднання до Програми, сказано в пропозиції Єврокомісії до регламенту Програми.
Програма сприятиме конкурентоспроможності Європейської оборонної технологічної та промислової бази (EDTIB) і зміцненню оборонної готовності ЄС, одночасно зменшуючи стратегічну залежність від неасоційованих третіх країн.
“Оскільки сучасна війна переживає швидку цифрову та технологічну трансформацію, AGILE створено для гравців Нової оборони, стартапів та технологічних новаторів, які рухаються на високій швидкості”, – зазначили в Єврокомісії.
AGILE прагне працювати з безпрецедентним терміном надання грантів лише за чотири місяці, а сили оборони отримуватимуть технології протягом 1-3 років.
Програма підтримуватиме від 20 до 30 проєктів, забезпечуючи до 100% фінансування всіх витрат. Компанії також зможуть вимагати відшкодування витрат, понесених у період до трьох місяців до закриття конкурсу заявок, щоб сприяти швидкому впровадженню інновацій.
Єврокомісія представить Європарламенту та Раді ЄС пропозицію щодо нового Регламенту про створення AGILE для ухвалення відповідно до звичайної законодавчої процедури.
Інструмент запрацює з початку 2027 року, щоб забезпечити швидке розгортання нових технологій у європейських збройних силах.
Міноборони анонсувало появу цифрового офіцера в кожному корпусі й бригаді
Цифровий офіцер відтепер буде в кожному корпусі та кожній бригаді. Він має впроваджувати інновації та зміни. Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров під час зустрічі з журналістами в п’ятницю, 27 лютого.
“Працюємо над розвитком вертикалі цифрових офіцерів у Збройних силах України, які будуть провідниками інновацій у війську. Уже призначено першого цифрового офіцера. У кожному корпусі, кожній бригаді буде цифровий офіцер, який впроваджуватиме інновації та зміни”, – розповів він.
Відомство також продовжило працювати з відстрочками, щоб “люди не стояли в чергах, коли потрібно їх отримати”, розповів урядовець.
“Уже немає черг у ТЦК, як раніше, – ще пів року тому”, – додав Федоров.
Міністр також повідомив про запуск процесу створення центрів компетенцій щодо всіх технологій.
За його словами, дуже важливо створити такий за кожним напрямом: по дронах, окремо по Middle Strike, Deep Strike, артилерії та інших.
У Метінвесті розповіли про тонкощі впровадження штучного інтелекту
Впровадження штучного інтелекту (ШІ, АІ) в бізнесі часто закінчується провалом не через слабкість технологій, а через неготовність самих компаній. Про це розповів директор центру інновацій компанії Metinvest Digital Максим Баланюк.
“У 2026 році бізнес входить у нову фазу використання ШІ. Якщо раніше інструменти на кшталт ChatGPT сприймалися як розширений пошук або генератор текстів, то нині з’явилися AI-агенти та технології computer use, які здатні самостійно працювати з програмами: відкривати ERP-системи, аналізувати звіти, перевіряти пошту й виконувати завдання без класичних інтеграцій. Водночас саме це створює нові ризики”, – попередив експерт.
Баланюк застерігає: найбільша помилка – підхід “technology-first”, коли компанії спочатку купують ліцензії та складні рішення, а вже потім думають, навіщо вони потрібні. У такому разі ШІ стає не інструментом ефективності, а “множником проблем”, який лише прискорює та масштабує наявний безлад у процесах.
Практика показує, що реальну вигоду від ШІ отримує лише невелика частина компаній. Вони дотримуються принципу, за яким лише близько 10% успіху залежить від самих алгоритмів, 20% – від якості даних та інфраструктури, і аж 70% – від роботи з людьми та перебудови бізнес-процесів. Без цього навіть найсучасніші рішення не дають позитивного результату.
Перед впровадженням AI-функцій Баланюк радить спочатку спростити й стандартизувати процеси, прибрати зайву бюрократію, а для рутинних задач використовувати простіші та дешевші інструменти – автоматизацію або скрипти. Лише після цього має сенс залучати ШІ до складних рішень, прогнозування чи автономної роботи з системами.
Ключову роль у цьому процесі відіграє бізнес-аналітик. Сьогодні це не просто людина, яка описує вимоги, а фахівець, що має відфільтровувати технологічний хайп і визначати, де ШІ справді створює цінність, а де компанія лише “грається в інновації”.
Баланюк наголошує: штучний інтелект не зможе “вилікувати” бізнес, навпаки – яскраво підсвітить всі слабкі місця. Тому без попереднього аудиту процесів, роботи з даними та підготовки команд спроби швидко впровадити ШІ можуть призвести не до прориву, а до дорогого й швидкого руйнування системи.
Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок
Україна та НАТО оголосили про запуск першої спільної програми з розробки оборонних інновацій під назвою UNITE – Brave NATO. Про це повідомив Михайло Федоров, перший віцепрем’єр-міністр та голова Мінцифри України. Перший конкурс стартує в 2026 році з бюджетом у 10 млн євро, який буде фінансуватися з Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Програму з України буде координувати Brave1, з НАТО – Агенція зв’язку та інформації НАТО (NCIA). Проєкт спрямований на розробку інноваційних продуктів для протидії безпілотникам, підвищення протиповітряної оборони та систем зв’язку та навігації на фронті. Початковий термін подання заявок – лютий 2026 року, переможців оголосять весною того ж року. Планується збільшити фінансування програми до 50 млн євро.
Україна та Швеція підписали оборонну угоду
Глава Міноборони України та міністр оборони Швеції підписали лист про наміри щодо співпраці в галузі інноваційних оборонних технологій. Цей документ відкриває нові можливості для залучення шведських інвестицій і технологій до українського оборонного виробництва. Також сприятиме інтеграції України в європейський інноваційний простір. Україна висловила вдячність Швеції за підтримку під час війни, а також за надану допомогу. Обговорили можливість постачання літаків та розвиток ракетних систем.
Китай створив “найрозумнішу” радіолокаційну систему – ЗМІ
Китай успішно створив нову радіолокаційну систему, яка використовує штучний інтелект і показала вражаючі результати під час випробувань для військових літаків. Цей інноваційний радар виявив високу ефективність у відстеженні цілей навіть у складних умовах радіоелектронної протидії, показавши понад 99% точність. Розробники назвали це досягнення початком змін у проектуванні радарів. Нова технологія адаптивна і може швидко реагувати на зміни в тактиці супротивника. Якщо радар проявить свою ефективність у реальних бойових умовах, Китай може отримати значну перевагу над своїми противниками. Також цю технологію можна використовувати для цивільних потреб, наприклад, для розвитку “розумних міст”, де вона допоможе уникнути перешкод для дронів та автономних транспортних засобів.
У Римі запустили коаліцію на підтримку науки в Україні
Під час Конференції з відновлення України 2025у Римі, офіційно оголосилипро створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Про це інформує пресслужба МОН у п’ятницю, 11 липня.
У межах події представили й підписали Римську декларацію про наміри щодо науки, досліджень та інновацій в Україні, яка офіційно засвідчила створення коаліції.Співзасновником стала Швеція.
“Сьогодні ми формуємо науку, здатну витримувати виклики війни та водночас бути рушієм майбутнього. Ми оновлюємо підходи до фінансування, підтримуємо молодих дослідників, розбудовуємо інноваційну інфраструктуру. Для нас це не тимчасова ініціатива, а стратегічний курс: зробити українську науку системною, відкритою та невіддільною частиною Європейського дослідницького простору. Підписання Римської декларації – це потужний знак довіри міжнародної спільноти до цього шляху й до нашої рішучості змінюватися”, – наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Ініціатива є результатом спільних зусиль Міносвіти України, Міністерства університетів і досліджень Італії, Європейської комісії та ЮНЕСКО. До коаліції також приєдналися Австрія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Німеччина, Польща, Португалія, Словацька Республіка, Швеція, Хорватія та ПРООН.
Метою є реагування як на нагальні потреби, так і на довгострокові виклики науково-інноваційної системи України.
Зокрема, мова про сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури, підтримку українських науковців, а також визнання центральної ролі науки у відновленні держави.
Для досягнення своїх цілей коаліція:
Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) проходить 10-11 липня у Римі. Це вже четверта міжнародна зустріч високого рівня, присвячена підтримці післявоєнної відбудови та реформ в Україні. Попередні конференції проходили в Лугано, Лондоні та Берліні.
URC 2025 організовують уряди України та Італії за участю Єврокомісії, міжнародних фінансових інституцій, представників бізнесу, громадянського суспільства та місцевої влади.
Головнамета-мобілізувати політичну, фінансову та технічну підтримку України, зокрема шляхом залучення приватного капіталу, підтримки людського потенціалу, відновлення громад і регіонів, а також сприяння євроінтеграційним реформам.