Дослідники повідомили про унікальний науковий експеримент: мікроскопічну тварину, яка перебувала у стані заморожування близько 24 000 років у вічній мерзлоті Сибіру, вдалося повернути до життя, повідомляє IDR.
Йдеться про коловратку (ротиферу) – мікроскопічний багатоклітинний організм, який виявили у зразках ґрунту часів пізнього плейстоцену. Після лабораторного відновлення істота продемонструвала повну біологічну активність, що стало одним із найяскравіших прикладів криптобіозу в науковій практиці.
За словами дослідників, організм почав розмножуватися безстатевим шляхом, що свідчить про збереження його клітинних функцій попри десятки тисяч років «сплячки».
Вчені зазначають, що відкриття може допомогти краще зрозуміти механізми виживання клітин у екстремальних умовах, що потенційно важливо для медицини, кріобіології та майбутніх космічних досліджень.
Позначка: Наука
У Іспанії виявили унікальну давньоримську технологію настінного живопису
У іспанському місті Картахена, на території давньої Картаго Нова, вчені розкрили нові деталі створення античних настінних розписів у будинку Domus of Salvius, повідомляє Interesting Engineering. Хімічний аналіз показав, що майстри Римської імперії використовували раніше невідому техніку змішування фарб, яка дозволяла значно економити дорогі матеріали.
У центрі дослідження – кіновар, мінерал яскраво-червоного кольору, який у давнину називали “червоним золотом” через його високу вартість. Вчені з’ясували, що художники змішували його з дешевшим оксидом заліза, отримуючи потрібний відтінок без перевитрат.
Однак головним відкриттям стала не сама суміш, а спосіб підготовки стін. Перед нанесенням фарби майстри використовували спеціальний ґрунт на основі жовтого мінералу гетиту. Такий підхід дозволяв не лише зменшити витрати кіноварі, а й значно підвищував довговічність кольору.
Дослідження проводили фахівці з Університету Кордови та Університету Мурсії, які застосували сучасні методи аналізу, зокрема рентгенівську дифракцію та спектроскопію. Вони встановили, що для створення розписів використовувалися переважно місцеві матеріали, а сама технологія свідчить про високий рівень знань античних майстрів у галузі хімії.
Попри те, що настінні розписи Картаго Нови досліджувалися і раніше, їхній хімічний склад детально не аналізували. Нові результати дозволили не лише зрозуміти техніку створення цих робіт, а й переглянути уявлення про використання кіноварі в Римській імперії. Вважалося, що цей пігмент з часом вийшов з ужитку, однак датування розписів спростовує цю гіпотезу.
Вчені відкрили новий вид тарантулів
Дослідники виявили одразу чотири нові види тарантулів на території Аравійського півострова та Сомалі, повідомляє ScienceDaily. Ці павуки виявилися значно незвичнішими, ніж очікувалося – настільки, що вченим довелося виділити їх у абсолютно новий рід під назвою Satyrex.
За словами керівника дослідження Аліреза Замані з Університету Турку, ці павуки настільки відрізняються від найближчих родичів, що їх не вдалося вписати в жодну з існуючих класифікацій. Назва Satyrex поєднує міфологічного сатира та латинське слово “король”, натякаючи на їхню незвичайну будову.
Головна особливість нового роду – рекордно довгі педипальпи у самців. Це спеціальні відростки, які використовуються під час спарювання. У найбільшого виду, Satyrex ferox, розмах ніг сягає 14 см, а довжина одного такого відростка – близько 5 см. Це майже дорівнює довжині найбільшої ноги павука. Фото: ZooKeys Втім, така анатомія – не просто дивина, а питання виживання. Самки цих тарантулів надзвичайно агресивні, і самці ризикують бути з’їденими під час спарювання. Довгі педипальпи, ймовірно, дозволяють їм тримати дистанцію і підвищують шанси уникнути фатального фіналу.
Назва виду ferox “лютий” також не випадкова. При найменшій загрозі ці павуки піднімають передні ноги та видають гучне шипіння, створюючи звук тертям спеціальних волосків.
Окрім Satyrex ferox, до нового роду увійшли ще кілька видів: Satyrex arabicus, Satyrex somalicus і Satyrex speciosus. Також до нього перекласифікували раніше відомий вид Satyrex longimanus, описаний ще у 1903 році.
Усі представники Satyrex ведуть підземний спосіб життя, облаштовуючи нори під камінням або біля коріння рослин.
Вчені виявили неочікуване джерело помилок у дослідженнях мікропластику
Дослідники з Університету штату Мічигана дійшли несподіваного висновку: звичайні лабораторні рукавички можуть спотворювати дані про рівень мікропластику, створюючи хибне враження про його кількість у довкіллі, повідомляє Science Daily.
У центрі дослідження – нітрилові та латексні рукавички, які широко використовуються під час аналізу зразків повітря, води та ґрунту. Виявилося, що вони здатні залишати на лабораторному обладнанні частинки стеаратів – речовин, які не є пластиком, але дуже схожі на нього за хімічними властивостями.
Через це під час аналізу такі частинки можуть помилково ідентифікуватися як мікропластик, що призводить до значного завищення результатів. За словами авторів роботи, проблема не в самому існуванні мікропластику, а в тому, що його кількість може оцінюватися неточно.
Вчені виявили проблему під час аналізу повітряних зразків, коли показники мікропластику виявилися в тисячі разів вищими за очікувані. Після тривалого пошуку джерела забруднення дослідники встановили, що причиною стали саме рукавички. Навіть звичайний дотик до лабораторних поверхонь міг переносити тисячі частинок – у середньому близько 2000 хибних сигналів на квадратний міліметр.
Окремою проблемою стало те, що стеарати практично неможливо відрізнити від справжнього пластику навіть під мікроскопом – вони виглядають майже ідентично до поліетилену. Втім, дослідникам вдалося розробити методи, які дозволяють відфільтрувати такі хибні результати та переглянути попередні дані.
Водночас науковці зауважили, що попри можливе завищення показників, проблема мікропластику залишається серйозною. Навіть якщо реальні значення нижчі, сам факт його присутності в довкіллі викликає занепокоєння.
На станції Академік Вернадський завершилася перезмінка експедицій
На станції Академік Вернадський завершилася перезмінка українських антарктичних експедицій. Як повідомили в Національний антарктичний науковий центр, 31-ша Українська антарктична експедиція (УАЕ) вже повноцінно приступила до роботи, тоді як 30-та команда вирушила додому.
Полярників чекає тривалий шлях: спочатку криголам Ноосфера доставить їх до міста Пунта-Аренас, після чого вони дістануться літаком до Польща, а звідти автобусом повернуться в Україна.
У НАНЦ зазначили, що 30-та експедиція протягом року проводила дослідження за трьома основними напрямами – геофізика, метеорологія та біологія, а також забезпечувала безперебійну роботу станції. Зібрані дані є одними з найдовших в Антарктиці та використовуються науковцями у всьому світі для вивчення глобальних процесів.
Окрім науки, учасники експедиції активно долучалися до міжнародної співпраці та популяризації України. Зокрема, на станції працювали представники першої мексиканської антарктичної експедиції, а також полярники прийняли майже 2 тисячі туристів із різних країн і провели понад 130 онлайн-зустрічей для школярів.
Відомо, що до складу 31-ї експедиції входять 14 учасників: дев’ять науковців, кухар, лікарка, системний адміністратор, дизеліст і механік. Очолила місію метеорологиня Анжеліка Ганчук – вперше в історії незалежної України керівницею антарктичної експедиції стала жінка.
Реп чи класика: вчені заявили, що тексти пісень свідчать про рівень IQ
Дослідження, опубліковане в Journal of Intelligence, показало, що музичні вподобання людини можуть давати невидимі підказки про її когнітивні здібності, пише РsyРost.
Вчені відстежували слухання музики 185 учасників протягом п’яти місяців за допомогою спеціального додатку на смартфоні. Було зібрано дані про 58 247 пісень, включно з аудіо-характеристиками та ліричним змістом. Учасники також проходили короткий тест на когнітивні здібності, що включав вербальні, логічні та математичні завдання.
Результати показали невеликий, але надійний зв’язок між музичними вподобаннями та когнітивними показниками. Найінформативнішими виявилися тексти пісень: меланхолійні або сумні композиції, теми “тут і зараз”, чесність та домашнє життя корелювали з вищим рівнем інтелекту. Натомість перевага соціальних слів або невпевнених виразів, які використовуються у репі, передбачала нижчі показники.
Аудіо-характеристики мали мінімальний вплив, окрім одного: перевага студійних записів над живими виступами асоціювалася з вищим інтелектом. Також ті, хто слухав більше музики загалом або композиції іншими мовами, мали кращі результати тесту.
Дослідники наголошують, що результати кореляційні і не означають причинно-наслідкового зв’язку. Однак вони демонструють, що повсякденна цифрова поведінка, така як музичні вподобання, може давати невеликі, але помітні сигнали про когнітивні відмінності.
ChatGPT провалив тест на наукові гіпотези
Американські вчені провели масштабний експеримент, щоб з’ясувати, наскільки точно сучасні системи штучного інтелекту здатні оцінювати наукові твердження. Для цього вони запропонували ChatGPT проаналізувати понад 700 гіпотез із реальних наукових досліджень і визначити, чи є вони правдивими, чи хибними, повідомляє znaj.org.
На перший погляд результати виглядали досить оптимістично. У 2024 році точність відповідей становила 76,5%, а вже у 2025-му зросла до 80%. Однак після врахування фактору випадкового вгадування реальна ефективність системи значно знизилася – приблизно до 60%.
Особливо слабким місцем виявилася здатність ШІ розпізнавати неправдиві твердження. У цьому випадку правильні відповіді становили лише 16,4%, що, за словами дослідників, свідчить про серйозні обмеження у логічному аналізі.
Крім того, вчені зафіксували ще одну проблему – непослідовність відповідей. Навіть якщо ставити одне й те саме запитання кілька разів поспіль, ChatGPT може давати різні результати. Це ставить під сумнів його надійність у задачах, де потрібна стабільність і точність.
Дослідники наголошують, що сучасні моделі штучного інтелекту не “розуміють” інформацію в людському сенсі. Вони працюють на основі статистичних закономірностей і великих масивів даних, а не справжнього мислення. Саме тому відповіді ШІ можуть звучати переконливо, але при цьому бути помилковими.
На думку авторів роботи, створення штучного інтелекту, який дійсно здатен до повноцінного логічного мислення, може зайняти значно більше часу, ніж очікується.
У підсумку вчені радять користувачам ставитися до відповідей ШІ критично та обов’язково перевіряти інформацію, особливо коли йдеться про науку, медицину чи інші важливі сфери.
Виявлено частинку, яка у чотири рази важча за звичайний протон
Фізики Європейської організації з ядерних досліджень (ЦЕРН) у Швейцарії відкрили нову субатомну частинку Xi-cc-plus, яка вчетверо важча за звичайний протон. Відкриття допоможе краще зрозуміти природу потужної ядерної сили, що утримує атомні ядра, повідомляє The Guardian.
Учені помітили Xi-cc-plus серед уламків, які підсвітив детектор Великого адронного колайдера, де протони зіштовхуються зі швидкістю, близькою до швидкості світла.
Новий протон містить два “чарівні” кварки замість звичайних верхніх, що робить його нестабільним, проте неймовірно цінним для досліджень.
Відкриття може допомогти уточнити властивості потужної ядерної сили, яка поводиться як гума: чим більше відстань між кварками, тим сильніше вони притягуються.
У Туреччині під водою виявили 2400-річні історичні споруди
У районі Еїль провінції Діярбакир на дні місцевого водосховища виявлено давні споруди, яким приблизно 2,4 тисячі років. Про це повідомляє TRT Haber із посиланням на підводні команди пошуку та рятування (SAK) жандармерії провінції.
Згідно з повідомленням, район Еїль, що знаходиться за 52 км від центру Діярбакира, з давніх часів був домівкою для численних цивілізацій і відомий своїми релігійними, природними та культурними цінностями.
Будівництво водосховища почалося у 1986 році та завершилося у 1997-му. Воно забезпечує місто питною та технічною водою, а також приховує під своїми глибинами численні історичні об’єкти.
Раніше гробниці пророків Хазрат Зулькіфль та Хазрат Ельяс були перенесені на пагорб Небі Харун, щоб уникнути затоплення. Проте деякі скельні гробниці, а також мечеть, медресе та хамам залишаються під водою й досі привертають увагу дослідників та туристів.
Астрономи виявили новий тип планет
Астрономи припускають, що в космосі може існувати новий тип планет – “рідкі” або розплавлені світи, повідомляє The Guardian. До такого класу, за результатами нових досліджень, може належати екзопланета L98-59d, розташована приблизно за 35 світлових років від Землі.
Планета приблизно у 1,6 рази більша за Землю і обертається навколо червоного карлика L 98-59. Спочатку вчені припускали, що на ній може існувати глибокий океан рідкої води. Однак нові аналізи свідчать, що її будова може бути зовсім іншою – планета, ймовірно, перебуває у майже повністю розплавленому стані.
За словами астрофізика Гаррісона Ніколса з університету Оксфорда, поверхня планети нагадує густу лавову масу, подібну до патоки. Дослідники припускають, що під поверхнею розташований гігантський океан магми, який може простягатися на тисячі кілометрів углиб, а ядро планети також залишається розплавленим.
Температура на поверхні, за оцінками, сягає приблизно 1900 °C. Через гравітаційний вплив сусідніх планет на океані магми можуть виникати величезні хвилі, а атмосфера, ймовірно, насичена сірководнем, що створює різкий запах, схожий на запах тухлих яєць. Учені вважають такі умови практично непридатними для життя.
Детальні дані про атмосферу планети вдалося отримати завдяки космічному телескопуJames Webb. Його прилади здатні аналізувати світло зірки, що проходить крізь атмосферу екзопланети, і визначати склад газів.
Раніше спостереження показали, що атмосфера L98-59d багата на сполуки сірки – це не відповідало типовим моделям кам’янистих або водних планет. Щоб пояснити ці дані, дослідники провели комп’ютерне моделювання еволюції планети від моменту її формування до сьогодні.
Результати показали, що саме глибокий океан магми міг утримувати гази в атмосфері протягом майже п’яти мільярдів років. На думку вчених, це може означати, що розплавлені планети у Всесвіті зустрічаються значно частіше, ніж вважалося раніше.