Дослідники з Університету штату Мічигана дійшли несподіваного висновку: звичайні лабораторні рукавички можуть спотворювати дані про рівень мікропластику, створюючи хибне враження про його кількість у довкіллі, повідомляє Science Daily.
У центрі дослідження – нітрилові та латексні рукавички, які широко використовуються під час аналізу зразків повітря, води та ґрунту. Виявилося, що вони здатні залишати на лабораторному обладнанні частинки стеаратів – речовин, які не є пластиком, але дуже схожі на нього за хімічними властивостями.
Через це під час аналізу такі частинки можуть помилково ідентифікуватися як мікропластик, що призводить до значного завищення результатів. За словами авторів роботи, проблема не в самому існуванні мікропластику, а в тому, що його кількість може оцінюватися неточно.
Вчені виявили проблему під час аналізу повітряних зразків, коли показники мікропластику виявилися в тисячі разів вищими за очікувані. Після тривалого пошуку джерела забруднення дослідники встановили, що причиною стали саме рукавички. Навіть звичайний дотик до лабораторних поверхонь міг переносити тисячі частинок – у середньому близько 2000 хибних сигналів на квадратний міліметр.
Окремою проблемою стало те, що стеарати практично неможливо відрізнити від справжнього пластику навіть під мікроскопом – вони виглядають майже ідентично до поліетилену. Втім, дослідникам вдалося розробити методи, які дозволяють відфільтрувати такі хибні результати та переглянути попередні дані.
Водночас науковці зауважили, що попри можливе завищення показників, проблема мікропластику залишається серйозною. Навіть якщо реальні значення нижчі, сам факт його присутності в довкіллі викликає занепокоєння.
Позначка: Пластмасса
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Науковці виявили, що мікропластик може впливати на кісткову тканину людини, порушуючи роботу стовбурових клітин кісткового мозку та сприяючи утворенню остеокластів – клітин, що руйнують кістку. Дослідження показало, що мікропластик може знижувати життєздатність клітин, пришвидшувати старіння, змінювати диференціацію та сприяти запальним процесам. Експерименти на тваринах також підтвердили, що мікропластик може призводити до ослаблення, деформацій і патологічних переломів кісток, навіть зупиняти ріст скелета. Науковці планують дослідити, як саме мікропластик впливає на міцність кісток, використовуючи моделі на тваринах. Ці відкриття вказують на можливе ризик для здоров’я кісток та можливі наслідки для росту кісткових хвороб у майбутньому.
Мікропластик у їжі шкодить печінці та порушує метаболізм – дослідження
Мікроскопічні частинки пластику, які містяться у продуктах харчування та напоях, здатні завдавати шкоди печінці та порушувати обмін речовин. Як повідомляє South China Morning Post, такі висновки зробила команда дослідників з Університету Каліфорнії у Девісі.
Нове дослідження на мишах показало, що вживання наночастинок полістирену призводить до порушення толерантності до глюкози та ознак пошкодження печінки. Ці результати підтверджують попередні висновки про токсичність нанопластику для організму.
“Зростає занепокоєння щодо впливу мікро- та нанопластику на здоров’я, тож ми вирішили дослідити цей аспект глибше”, -пояснила керівниця дослідження Емі Паркхерст. За її словами, людина може споживати від 40 тисяч до 10 мільйонів пластикових частинок щороку разом із продуктами харчування і напоями.
Однією з причин такого забруднення є високий рівень пластикових відходів у довкіллі – там він розкладається на дрібні частинки, які потрапляють у травну систему тварин, а згодом і людини.Крім того, мікропластик може потрапляти у їжу під час виробництва, а також через упаковку, що контактує з продуктами.
Дослідники наголошують на потребі подальших досліджень для оцінки реального впливу цих частинок на здоров’я людей та вироблення заходів захисту.
Результати дослідження команда представила на конференції Американського товариства з питань харчування у Флориді.