Страх темряви – це не звичка і не дитяча особливість, а глибоко вкорінена еволюційна реакція людського мозку. Науковці пояснюють: навіть у безпечному сучасному середовищі люди продовжують реагувати на ніч так, ніби вона може становити реальну загрозу, пише Forbes.
Протягом більшої частини історії людства темрява справді була небезпечною. Саме вночі активізувалися хижаки, тоді як люди втрачали здатність добре бачити й контролювати простір навколо. Ті, хто був більш настороженим у темряві, мали більше шансів вижити, і ця реакція закріпилася в процесі еволюції.
Ключову роль у цьому процесі відіграє амігдала – структура мозку, що відповідає за формування страху. Вона реагує на потенційну небезпеку швидше, ніж людина встигає її усвідомити. У темряві, коли інформації недостатньо, мозок автоматично обирає обережніший сценарій і припускає можливу загрозу.
Додатково на відчуття страху впливає фізіологія. У темряві зір погіршується, а мозок отримує неповну інформацію про навколишнє середовище. Це створює стан невизначеності, який підсилює тривожність. Паралельно активуються біологічні механізми, пов’язані з реакцією стресу, що ще більше підвищує настороженість організму.
Науковці зазначають, що страх темряви є універсальним: він спостерігається у дітей різних культур і з’являється приблизно у віці 4-6 років, незалежно від виховання чи досвіду. Це свідчить про його вроджений характер.
Навіть у звичайній ситуації темрява може викликати напруження або страх – як спадок еволюції, що колись допомагав нашим предкам залишатися живими.
Позначка: Дослідження
Британці оцінили ідею повернення до ЄС
За даними дослідження, яке аналізує суспільні настрої через десять років після референдуму про Brexit, зростає підтримка серед британців за повне відновлення членства в ЄС, а не лише повернення до статусу єдиного ринку. Більше 80% прихильників Лейбористської партії, Ліберальних демократів та Партії зелених підтримують цю ідею. Такі висновки наводить дослідження Best for Britain, яке цитує Guardian у п’ятницю, 17 квітня.
Опитування показало, що хоча 61% виборців схвалюють поточну урядову політику щодо відносин з ЄС, лише 19% роблять це з повним переконанням.
Як зазначає видання, 53% усіх виборців підтримали б повне повернення до ЄС. Серед прихильників Лейбористів підтримка сягає 83%, серед Ліберал-демократів – 84%, а серед “зелених” – 82%.
Серед виборців Консервативної партії та партії Reform UK відповідний рівень підтримки становить відповідно 39% та 18%.
Нещодавно прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про проведення другого саміту Британія-ЄС, присвяченого економічній співпраці.
Стармер підкреслив, що в умовах глобальної нестабільності довгострокові національні інтереси вимагають “тіснішого партнерства” з Європейським Союзом.
Також наголошується, що британський міністр з питань зв’язків з ЄС Нік Томас-Саймондс упевнений у можливості досягнення угоди між Лондоном та Брюсселем щодо “перезавантаження” ключових аспектів економіки до початку літа.
Варто зауважити, що уряд лейбористів під керівництвом Стармера все частіше говорить про економічні наслідки Brexit, який стався при попередній консервативній адміністрації у 2020 році після референдуму 2016 року. Однак він виключив можливість повернення до єдиного ринку або вступу в митний союз.
Нагадаємо, Велика Британія хоче тісніших зв’язків з Євросоюзом у сфері оборони. Зокрема прагне участі в ініціативі SAFE по переозброєнню на 150 мільярдів євро.
Британія і Франція очолять місію в Ормузькій протоці
Вчені оживили 24-тисячолітню істоту: вона знову почала розмножуватись
Дослідники повідомили про унікальний науковий експеримент: мікроскопічну тварину, яка перебувала у стані заморожування близько 24 000 років у вічній мерзлоті Сибіру, вдалося повернути до життя, повідомляє IDR.
Йдеться про коловратку (ротиферу) – мікроскопічний багатоклітинний організм, який виявили у зразках ґрунту часів пізнього плейстоцену. Після лабораторного відновлення істота продемонструвала повну біологічну активність, що стало одним із найяскравіших прикладів криптобіозу в науковій практиці.
За словами дослідників, організм почав розмножуватися безстатевим шляхом, що свідчить про збереження його клітинних функцій попри десятки тисяч років «сплячки».
Вчені зазначають, що відкриття може допомогти краще зрозуміти механізми виживання клітин у екстремальних умовах, що потенційно важливо для медицини, кріобіології та майбутніх космічних досліджень.
На Місяці виявилося набагато більше заліза, ніж вважали вчені
Міжнародна команда дослідників дійшла висновку, що Місяць може бути значно багатшим на залізо, ніж вважалося раніше, повідомляє Science X.
Наразі найпоширенішою теорією походження Місяця залишається гігантське зіткнення, згідно з якою близько 4,5 мільярда років тому протопланета Тейя зіткнулася з молодою Землею. У результаті утворився Місяць, який згодом охолов і сформував свою внутрішню структуру.
Досі знання про надра Місяця базувалися переважно на сейсмічних даних, отриманих під час місій Apollo. Однак нове дослідження дозволило точніше оцінити склад мантії супутника завдяки лабораторному моделюванню умов високого тиску та температури.
Вчені провели експерименти з мінералами, характерними для місячної мантії, використовуючи сучасні методи, зокрема синхротронне випромінювання на установці SPring-8. Отримані дані дозволили змоделювати швидкість сейсмічних хвиль і щільність речовини на різних глибинах.
Результати показали, що для пояснення спостережуваних характеристик верхньої мантії Місяця (на глибині від 40 до 740 км) необхідно припустити вміст заліза на рівні близько 20%. Це значно більше, ніж вважалося раніше.
Такі висновки можуть свідчити про те, що Тейя була щільнішою і багатшою на залізо, ніж передбачали попередні моделі. Відповідно, ранній Місяць міг мати активнішу вулканічну діяльність і більш динамічні внутрішні процеси.
Дослідники також вважають, що це могло вплинути на швидкість охолодження супутника та тривалість існування його магнітного поля.
Вчені навчилися перетворювати відходи від пальм на біопаливо
Міжнародна група дослідників з університетів ОАЕ, Оману та Малайзії розробила спосіб перетворення відходів фінікових пальм на біопаливо, відкривши новий потенційний ресурс для енергетики, повідомляє Interesting Engineering. В основі технології лежить процес піроліз – нагрівання органічних матеріалів без доступу кисню.
Щороку у світі налічується близько 150 мільйонів фінікових пальм, які генерують приблизно 3 мільйони тонн біомаси – листя, волокон і насіння. Зазвичай ці відходи просто спалюють, що призводить до значних викидів вуглекислого газу та інших шкідливих речовин.
Вчені зосередилися на волокнах пальм, багатих на лігнін і целюлозу. Під час піролізу з них утворюється рідина, що містить значну частку вуглеводнів – як аліфатичних, так і ароматичних. Саме ці компоненти можуть використовуватися для виробництва пального та хімічної сировини, включно з бензолом, толуолом і ксилолом.
Для точного розрахунку енергетичних витрат дослідники застосували спеціальні кінетичні моделі, що дозволили оптимізувати процес розкладання біомаси.
За словами авторів, технологія є вуглецево-нейтральною: під час спалювання такого палива виділяється лише той вуглець, який рослини раніше поглинули з атмосфери. Водночас ефективність методу залежить від витрат на логістику, обладнання та забезпечення процесу.
Окрім палива, у процесі утворюється біовугілля, яке можна використовувати як добриво. Воно покращує структуру ґрунту, допомагає утримувати вологу та підвищує родючість, що дає додаткову користь для сільського господарства.
Літні пасажири можуть сповільнювати евакуацію з літака – дослідження
Дослідження університетів Сіднея та Калгарі показало, що неправильне розміщення літніх пасажирів у салоні літака значно збільшує час евакуації під час надзвичайних ситуацій. Вчені радять авіакомпаніям переглянути схеми посадки та проводити додаткові інструктажі для людей із обмеженою мобільністю, Express.
Науковці змоделювали 27 сценаріїв евакуації на прикладі літака Airbus A320, одного з найпоширеніших у світі, і виявили, що велика кількість пасажирів віком понад 60 років та їхнє хаотичне розташування можуть суттєво сповільнити вихід із салону.
Найшвидший сценарій, де 30 літніх людей із 152 пасажирів були рівномірно розміщені, зайняв 141 секунду – довше за нормативні 90 секунд. У найгіршому випадку евакуація тривала понад 218 секунд.
Дослідники радять авіакомпаніям рівномірно розподіляти пасажирів із обмеженою мобільністю, навіть якщо доведеться розсаджувати родини окремо, а також проводити додаткові інструктажі з безпеки для літніх людей.
“Розуміння впливу розсадження пасажирів дозволить впроваджувати більш продумані схеми, не знижуючи ефективності роботи авіаперевізників”, – зазначив співавтор дослідження доктор Ченьян Чжан.
Українці визначилися зі ставленням до росіян і білорусів
Найнижча соціальна дистанція в Україні зафіксована до україномовних українців і російськомовних українців, далі йдуть євреї-жителі України, канадці та німці (з близькими значеннями показника). Найбільша соціальна дистанція, як і раніше – до росіян-жителів Росії – 6,5 балів, потім – до білорусів-жителів Білорусі та українців-жителів Росії (обидві групи – 5,6 ). Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології.
У порівнянні з 2022 р. помітно зросла соціальна дистанція до російськомовних українців (+0,7 балу), найбільш помітно щодо поляків (+1,1 бала)
Найменша соціальна дистанція – до україномовних українців (індекс 2,4) і російськомовних українців (3.5), що свідчить про готовність більшості респондентів допускати представників цих груп до найближчих соціальних контактів – як членів родини та близьких друзів.
За даними соціологів, далі йдуть євреї-жителі України, канадці та німці (індекси в межах 3,9), тобто ставлення до цих груп є доволі близьким і різниця між ними незначна. Наступну групу формують поляки, французи та американці (індекси близько 4,0-4,1), після яких ідуть білоруси-жителі України (4,5) і румуни (4,7). Вищий рівень соціальної дистанції спостерігається щодо росіян-жителів України (4,8), африканців (5,2) і ромів (5,3). Ще більш віддаленими є білоруси-жителі Білорусі (5,6) та українці-жителі Росії (5,6).
Найбільша соціальна дистанція в умовах війни – до росіян-жителів Росії (6,5 при максимумі 7; сім – це “не пускав би в Україну” – ред.), що є максимальним значенням серед усіх груп і свідчить про дуже високий рівень відчуження.
“Переважна більшість (80%) не допускали б росіян навіть як туристів”, – повідомляється у прес-релізі.
У порівнянні з 2022 роком, то в цілому соціальна дистанція до більшості етнічних груп зросла, тобто ставлення дещо погіршилося. Соціологи пояснюють це зменшенням ефекту “гуртування навколо прапора” та накопиченням втоми від війни.
Відомо, що погіршення ситуації впливає і на підвищення рівня міжетнічної нетолерантності.
Найбільш помітне зростання соціальної дистанції спостерігається щодо поляків (+1.1 бала). У 2022-2023 роках ставлення до поляків було одним із найкращих і залишалося стабільно позитивним. Імовірно, погіршення ставлення пов’язане насамперед із напруженням у двосторонніх відносинах, яке виникло у 2023-2024 роках.
Значний резонанс мали конфлікти навколо експорту українського зерна, коли польські фермери блокували кордон і виступали проти імпорту української аграрної продукції.
На суспільні настрої могли вплинути і політичні дискусії між Україною та Польщею, зокрема щодо історичної пам’яті (Волинська трагедія) та окремі жорсткі заяви політиків з обох сторін.
У меншій мірі зміни стосувалися канадців і американців (+0.4 балу) та африканців (+0.3 балу). Також дещо зросла дистанція до ромів, румунів і білорусів – жителів Білорусі (приблизно на 0.2-0.3 бала).
Соціальна відстань до росіян-жителів Росії становить 6.5 і вища ніж до будь-якої етнічної групи за понад 30 років вимірювання соціальної дистанції.
Дещо нижча, але теж дуже висока відстань до білорусів-жителів Білорусі – 5.6. Соціальна відстань також значно зросла порівняно з 2013 роком. Також погіршилося ставлення до росіян і білорусів, що мешкають в Україні.
Ставлення до євреїв-мешканців України покращилося з 2013 року і тепер вони (разом з канадцями і німцями) – найближчі до українців. Дослідження
Протягом 19 вересня-5 жовтня 2025 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого за власною ініціативою додав запитання про ставлення до тих чи інших етнічних груп за шкалою соціальної дистанції Богардуса.
Методом телефонних інтерв’ю CATI на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних регіонах України було опитано 1008 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше), що проживали на території України, яка контролювалася урядом України.
Методологія
Дослідження за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса передбачають таке: для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).
Вчені назвали дату, коли населення Землі досягне 12,4 мільярда
Кількість населення Землі може досягти свого піка наприкінці 2070-х років і становити понад 12 мільярдів людей. Про це йдеться у прогнозі вчених із Університету Фліндерса (Австралія), пише Daily Mail.
Нині населення нашої планети становить 8,3 мільярда людей. Виходячи з поточних тенденцій, дослідники стверджують, що кількість людей на Землі може досягти піку на рівні 12,4 мільярда до кінця 2070-х років.
“Наші розрахунки показують, що стала чисельність населення планети ближча до 2,5 мільярда людей, якщо кожен жив би в межах екологічних обмежень та за комфортних, економічно безпечних стандартів життя”, – зазначив професор, автор дослідження Корі Бредшоу.
Дослідники стверджують, що поточний шлях людства підштовхне суспільства до глибших криз. Зазначається, що якщо населення Землі досягне 11,7-12,4 мільярда осіб, це може мати руйнівний вплив на нашу планету.
Дослідження виявило “сильний” зв’язок між збільшенням чисельності населення та підвищенням глобальної температури, збільшенням екологічного сліду та вищими викидами вуглецю.
“Менше населення з меншим споживанням створює кращі результати як для людей, так і для планети”, – підкреслив Бредшоу.
Вчені виявили неочікуване джерело помилок у дослідженнях мікропластику
Дослідники з Університету штату Мічигана дійшли несподіваного висновку: звичайні лабораторні рукавички можуть спотворювати дані про рівень мікропластику, створюючи хибне враження про його кількість у довкіллі, повідомляє Science Daily.
У центрі дослідження – нітрилові та латексні рукавички, які широко використовуються під час аналізу зразків повітря, води та ґрунту. Виявилося, що вони здатні залишати на лабораторному обладнанні частинки стеаратів – речовин, які не є пластиком, але дуже схожі на нього за хімічними властивостями.
Через це під час аналізу такі частинки можуть помилково ідентифікуватися як мікропластик, що призводить до значного завищення результатів. За словами авторів роботи, проблема не в самому існуванні мікропластику, а в тому, що його кількість може оцінюватися неточно.
Вчені виявили проблему під час аналізу повітряних зразків, коли показники мікропластику виявилися в тисячі разів вищими за очікувані. Після тривалого пошуку джерела забруднення дослідники встановили, що причиною стали саме рукавички. Навіть звичайний дотик до лабораторних поверхонь міг переносити тисячі частинок – у середньому близько 2000 хибних сигналів на квадратний міліметр.
Окремою проблемою стало те, що стеарати практично неможливо відрізнити від справжнього пластику навіть під мікроскопом – вони виглядають майже ідентично до поліетилену. Втім, дослідникам вдалося розробити методи, які дозволяють відфільтрувати такі хибні результати та переглянути попередні дані.
Водночас науковці зауважили, що попри можливе завищення показників, проблема мікропластику залишається серйозною. Навіть якщо реальні значення нижчі, сам факт його присутності в довкіллі викликає занепокоєння.
Вчені виявили зв’язок між групою крові та ризиком діабету 2 типу
Міжнародна група дослідників дійшла висновку, що люди з групою крові B можуть мати дещо підвищений ризик розвитку цукровий діабет 2 типу, повідомляє Science Alert. Згідно з великим оглядом досліджень, ймовірність захворювання у них у середньому на 28% вища порівняно з людьми з іншими групами крові.
Робота, яку очолила епідеміолог Фан-Хуа Лю з Медичного Університету Китаю, базується на аналізі 51 систематичного огляду з метааналізами. Загалом вчені перевірили близько 270 можливих зв’язків між групами крові та різними захворюваннями.
Після ретельної перевірки даних – із урахуванням статистичної достовірності, обсягу вибірок і можливих похибок – лише один зв’язок отримав переконливе підтвердження: між групою крові B і підвищеним ризиком діабету 2 типу.
Причини такого зв’язку поки що не встановлені. Попередні гіпотези вказують на можливу роль мікробіому кишківника, але це питання потребує додаткових досліджень.
Втім, хоча зв’язок із групою крові є статистично значущим, його вплив значно менший, ніж у класичних факторів ризику. Наприклад, регулярне споживання обробленого м’яса може підвищити ризик діабету на 37%, малорухливий спосіб життя – більш ніж удвічі, а надмірна вага залишається одним із найсильніших чинників.