Опитування – Антикор

Опитування розкрило залежність українців від російського контенту

Міністерка культури України Тетяна Бережна у вівторок, 21 квітня, оприлюднила результати опитування, проведеного компанією Gradus за замовленням Мінкульту, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з результатами, на п’ятому році повномасштабної війни понад 71% українців продовжують регулярно переглядати російськомовний контент, і майже чверть з них роблять це на щоденній основі.

Основними причинами такої ситуації є звичка та легкий доступ до російського контенту, а не ідеологічні переконання. Бережна підкреслила, що контент може стати потужним інструментом впливу, який часто просуває ворожу пропаганду, знецінює українську ідентичність та нормалізує агресію.

З метою подолання залежності від російського контенту міністерство ініціювало програму Тисячовесна, яка покликана створити умови для розвитку якісної української альтернативи у різних культурних напрямках. Бюджет програми становить 4 млрд грн.

Бережна переконана, що об’єднання таланту українських митців з державною підтримкою допоможе витіснити російський контент з інформаційного простору України.

Раніше повідомлялося, що в розділі Рупори Кремля порталу War&Sanctions оприлюднили інформацію щодо п’яти російських блогерів, воєнкорів та інших публічних діячів, які беруть участь у дезінформаційних компаніях РФ, спрямованих на виправдання війни проти України та дискредитацію ЗСУ.

ЄС запровадив нові санкції проти пропагандистських структур РФ

У США рейтинг підтримки Трампа впав до нового мінімуму

У США рейтинг схвалення роботи президента Дональда Трампа впав до нового мінімуму. Про це повідомляє Sky News.
За даними опитування, проведеного з 30 березня по 13 квітня, лише 37% дорослих схвалюють діяльність Трампа на посаді президента. При цьому половина опитаних зараз категорично не схвалює діяльність американського лідера, а 63% опитаних висловлюють незгоду його діям.
За словами аналітиків, рейтинг підтримки президента США падає на тлі зростання стурбованості американців щодо війни з Іраном та зростання витрат.

Британці оцінили ідею повернення до ЄС

За даними дослідження, яке аналізує суспільні настрої через десять років після референдуму про Brexit, зростає підтримка серед британців за повне відновлення членства в ЄС, а не лише повернення до статусу єдиного ринку. Більше 80% прихильників Лейбористської партії, Ліберальних демократів та Партії зелених підтримують цю ідею. Такі висновки наводить дослідження Best for Britain, яке цитує Guardian у п’ятницю, 17 квітня.

Опитування показало, що хоча 61% виборців схвалюють поточну урядову політику щодо відносин з ЄС, лише 19% роблять це з повним переконанням.

Як зазначає видання, 53% усіх виборців підтримали б повне повернення до ЄС. Серед прихильників Лейбористів підтримка сягає 83%, серед Ліберал-демократів – 84%, а серед “зелених” – 82%.

Серед виборців Консервативної партії та партії Reform UK відповідний рівень підтримки становить відповідно 39% та 18%.

Нещодавно прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про проведення другого саміту Британія-ЄС, присвяченого економічній співпраці.

Стармер підкреслив, що в умовах глобальної нестабільності довгострокові національні інтереси вимагають “тіснішого партнерства” з Європейським Союзом.

Також наголошується, що британський міністр з питань зв’язків з ЄС Нік Томас-Саймондс упевнений у можливості досягнення угоди між Лондоном та Брюсселем щодо “перезавантаження” ключових аспектів економіки до початку літа.

Варто зауважити, що уряд лейбористів під керівництвом Стармера все частіше говорить про економічні наслідки Brexit, який стався при попередній консервативній адміністрації у 2020 році після референдуму 2016 року. Однак він виключив можливість повернення до єдиного ринку або вступу в митний союз.

Нагадаємо, Велика Британія хоче тісніших зв’язків з Євросоюзом у сфері оборони. Зокрема прагне участі в ініціативі SAFE по переозброєнню на 150 мільярдів євро.

Британія і Франція очолять місію в Ормузькій протоці

Стали відомі популярні й непопулярні лідери демократичних країн

Німецький канцлер Фрідріх Мерц став найнепопулярнішим серед лідерів 24 демократичних країн. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Morning Consult, повідомляє Euronews.
Тільки 19% опитаних німців заявили, що задоволені роботою канцлера Німеччини. Мерц має найвищий рівень несхвалення – 76%.
Президент Франції Емманюель Макрон посів друге місце з кінця, отримавши 18% схвалення та 75% несхвалення в опитуванні.
Зі своїми низькими рейтингами Мерц тепер опинився нижче за колишнього канцлера Олафа Шольца, який навіть у свій найгірший період був значно популярнішим за Мерца. Зокрема, в середині червня 2024 року 28% респондентів заявили, що схвалюють роботу Шольца на посаді канцлера, а 67% оцінили її як незадовільну.
Водночас 36% респондентів в Туреччині заявили, що задоволені діяльністю президента країни Реджепа Ердогана. Втім, 50% турецьких респондентів висловили незадоволення.
Президент США Дональд Трамп посів 10-те місце з кінця: близько 38% американців заявили, що задоволені його роботою, а 57% – незадоволені.
У середині рейтингу опинилися прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес (38% “за”, а 57% “проти”) та прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні (39% проти 55%).
Заразом найвищий рейтинг схвалення здобули прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді (70%), президент Південної Кореї Лі Чже Мюн (63%) та прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш (55%).
Як ми вже писали, рейтинг президента США Дональда Трампа впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому.
У Росії триває рекордне падіння рейтингу Путіна

Європейці вважають США більшою загрозою, ніж Китай – опитування

Населення шістьох країн Європейського Союзу сприймає США за часів президентства Дональда Трампа скоріше як загрозу, аніж союзника. Про це свідчать дані опитування Politico.
Зазначається, що лише 12% опитаних у березні в Польщі, Іспанії, Бельгії, Франції, Німеччині та Італії вважали США близьким союзником, тоді як 36% сприймали їх як загрозу.

При цьому Китай вважали загрозою 29% опитаних у цих шести країнах.

На національному рівні загроза з боку США випередила КНР у чотирьох країнах, і лише респонденти у Франції та Польщі сприймали загрозу з боку Китаю більшою.

Росія, як свідчить опитування, є очевидним ворогом – 70% усіх респондентів вважають її загрозою.

Найбільш негативно до США ставилися жителі Іспанії: 51% з них заявили, що Штати становлять загрозу для Європи, що є найвищим показником серед опитаних.

В Італії 46% опитаних заявили, що США становлять загрозу; цю позицію поділяють 42% бельгійців, 37% французів та 30% німців.

Винятком стала Польща, яка межує з Росією і розглядає союз із США як свою ключову гарантію безпеки: лише 13% опитаних заявили, що Штати становлять ризик.

Опитування проводили з 13 по 21 березня. Воно охопило 6 698 європейців у Іспанії, Німеччині, Франції, Італії, Польщі та Бельгії.

Українці визначилися зі ставленням до росіян і білорусів

Найнижча соціальна дистанція в Україні зафіксована до україномовних українців і російськомовних українців, далі йдуть євреї-жителі України, канадці та німці (з близькими значеннями показника). Найбільша соціальна дистанція, як і раніше – до росіян-жителів Росії – 6,5 балів, потім – до білорусів-жителів Білорусі та українців-жителів Росії (обидві групи – 5,6 ). Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології.
У порівнянні з 2022 р. помітно зросла соціальна дистанція до російськомовних українців (+0,7 балу), найбільш помітно щодо поляків (+1,1 бала)
Найменша соціальна дистанція – до україномовних українців (індекс 2,4) і російськомовних українців (3.5), що свідчить про готовність більшості респондентів допускати представників цих груп до найближчих соціальних контактів – як членів родини та близьких друзів.
За даними соціологів, далі йдуть євреї-жителі України, канадці та німці (індекси в межах 3,9), тобто ставлення до цих груп є доволі близьким і різниця між ними незначна. Наступну групу формують поляки, французи та американці (індекси близько 4,0-4,1), після яких ідуть білоруси-жителі України (4,5) і румуни (4,7). Вищий рівень соціальної дистанції спостерігається щодо росіян-жителів України (4,8), африканців (5,2) і ромів (5,3). Ще більш віддаленими є білоруси-жителі Білорусі (5,6) та українці-жителі Росії (5,6).
Найбільша соціальна дистанція в умовах війни – до росіян-жителів Росії (6,5 при максимумі 7; сім – це “не пускав би в Україну” – ред.), що є максимальним значенням серед усіх груп і свідчить про дуже високий рівень відчуження.
“Переважна більшість (80%) не допускали б росіян навіть як туристів”, – повідомляється у прес-релізі.
У порівнянні з 2022 роком, то в цілому соціальна дистанція до більшості етнічних груп зросла, тобто ставлення дещо погіршилося. Соціологи пояснюють це зменшенням ефекту “гуртування навколо прапора” та накопиченням втоми від війни.
Відомо, що погіршення ситуації впливає і на підвищення рівня міжетнічної нетолерантності.
Найбільш помітне зростання соціальної дистанції спостерігається щодо поляків (+1.1 бала). У 2022-2023 роках ставлення до поляків було одним із найкращих і залишалося стабільно позитивним. Імовірно, погіршення ставлення пов’язане насамперед із напруженням у двосторонніх відносинах, яке виникло у 2023-2024 роках.
Значний резонанс мали конфлікти навколо експорту українського зерна, коли польські фермери блокували кордон і виступали проти імпорту української аграрної продукції.
На суспільні настрої могли вплинути і політичні дискусії між Україною та Польщею, зокрема щодо історичної пам’яті (Волинська трагедія) та окремі жорсткі заяви політиків з обох сторін.
У меншій мірі зміни стосувалися канадців і американців (+0.4 балу) та африканців (+0.3 балу). Також дещо зросла дистанція до ромів, румунів і білорусів – жителів Білорусі (приблизно на 0.2-0.3 бала).
Соціальна відстань до росіян-жителів Росії становить 6.5 і вища ніж до будь-якої етнічної групи за понад 30 років вимірювання соціальної дистанції.
Дещо нижча, але теж дуже висока відстань до білорусів-жителів Білорусі – 5.6. Соціальна відстань також значно зросла порівняно з 2013 роком. Також погіршилося ставлення до росіян і білорусів, що мешкають в Україні.
Ставлення до євреїв-мешканців України покращилося з 2013 року і тепер вони (разом з канадцями і німцями) – найближчі до українців. Дослідження
Протягом 19 вересня-5 жовтня 2025 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого за власною ініціативою додав запитання про ставлення до тих чи інших етнічних груп за шкалою соціальної дистанції Богардуса.
Методом телефонних інтерв’ю CATI на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних регіонах України було опитано 1008 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше), що проживали на території України, яка контролювалася урядом України.
Методологія
Дослідження за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса передбачають таке: для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).

Опитування пророкують поразку кандидатам Орбана в частині округів

Опозиційна партія Тиса збільшила шанси на перемогу над багаторічними депутатами від керівної партії Фідес в кількох виборчих округах. Раніше кандидати від політичної сили Віктора Орбана регулярно вигравали там з високими результатами. Про це свідчать результати опитувань Дослідницького центру 21 на замовлення партії Тиса, які цитує видання Telex.
Ситуація є невтішною для кандидатів партії Віктора Орбана у містах Бая, Секешфегервар, Мішкольц, Печ, а також у кількох округах навколо Будапешта.
Найбільшою несподіванкою став округ у місті Бая (Бач-Кішкун 6), де представник Фідес Роберт Жиго не програв жодних виборів з 1998 року. Свіжі опитування показують, що нинв він поступається кандидату від Тиси Бенце Чонтошу. Розрив становить 49% проти 45% на користь опозиціонера.
Опитування відзначають різку зміну електоральних симпатій в останній період перед виборами. У містечку Дабаш (Пешт 13) ще наприкінці лютого між кандидатами була фактична нічия. Однак протягом березня рейтинг представника Тиси зріс на 6 пунктів, тоді як підтримка кандидата від влади впала.
Партія Фідес опинилася у складній ситуації, попри те, що майже в усіх округах виставила чинних депутатів. Хоча вони значно відоміші за своїх опонентів з Тиси, запит на зміни виявився сильним.
Опитування проводилися методом телефонного інтерв’ю у лютому та березні 2026 року. Вибірка в округах становила від 600 до 800 осіб, похибка – 4%.
Як ми вже писали, в Угорщині опозиційна партія Тиса на 23 процентні пункти збільшила свою перевагу над політсилою Фідес.
Орбан зчинив істерику через опозиційних мітингарів

У Росії заявили про рекордне падіння рейтингу Путіна

Рейтинги російського правителя Володимира Путіна пішли вниз на тлі масових відключень інтернету та блокування Телеграм. Про це свідчать дані Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), оприлюдненні в п’ятницю, 27 березня.
Так, рівень схвалення діяльності Путіна з 19 по 22 березня становив 70,1%, що на 1,9% менше, ніж тижнем раніше, показало опитування. При цьому 12-18 січня показник становив 75,2%, а нижче за поточне значення опускалось лише до повномасштабного вторгнення в Україну – 20 лютого 2022 року. Тоді діяльність Путіна схвалювали 64,3% опитаних.
Одночасно з цим рівень довіри Путіну склав 75%, знизившись за тиждень на 1,7%, а з початку року – на 4,3%. До цього показник нижче за поточний останній раз також фіксувався перед початком війни у лютому 2022 року (67,2%). Крім того, зросла кількість тих, хто відкрито не схвалює діяльність Путіна – у середині січня таких було 14,8%, а станом на 22 березня – 18,3%. Про недовіру в січні заявили 16,1% росіян, тоді як у березні – 20,1%.
Також упав рейтинг провладної партії Єдина Росія – до 29,3% проти 33,8% у середині січня.
ВЦВГД проводив опитування методом телефонного інтерв’ю серед 1600 повнолітніх росіян. У всіх випадках респондентам ставили відкриті запитання. Наприклад: “Скажіть, будь ласка, ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Путіну”.
Як пише The Moscow Times, рейтинги Путіна та інших представників влади впали після того, як на початку лютого Роскомнагляд оголосив початок обмеження роботи Телеграм, а до середини березня фактично заблокував месенджер. В результаті росіяни втратили останній масовий засіб для спілкування, яким користувалися понад 90 млн осіб.
Також у березні на вимогу ФСБ у Москві на 19 днів відключили мобільний інтернет, через що бізнес втрачав до 1 млрд рублів на день. Перед цим Путін підписав закон, який зобов’язує операторів зв’язку призупиняти послуги на вимогу спецслужби. Згідно з документом, компанії у таких випадках звільняються від відповідальності перед абонентами за неналежне виконання зобов’язань.
Крім цього, на рейтингах Путіна могло позначитися загальне погіршення економічної ситуації. Після підвищення ПДВ з 20% до 22% та податків для малого бізнесу у січні ВВП Росії скоротився на 2,1%, а промислове виробництво знизилося на 0,8%. У цьому дефіцит бюджету січні–лютому становив 3,5 трлн крб. Сам Путін заявляв, що в цьому немає нічого несподіваного і закликав уряд повернути Росію на траєкторію сталого економічного зростання.

Половина росіян вірить у домовиків і ясновидців – опитування

Росіяни масово вірять у надприродне – лісовиків, русалок, домовиків і ясновидців. Про це свідчить опитування ВЦВГД.
Близько двох третин допускають існування вищих сил і святих, здатних оберігати у дорозі чи бою. Більш як половина жителів Росії вірять у духів і божеств-покровителів. Кожен другий росіянин вірить у домовиків та ясновидців, кожен третій – в чортів, а кожен п’ятий – в русалок.
Учасники опитування у всіх вікових групах подеколи беруть участь у ритуалах та практиках, що пов’язано найперше з бажанням оздоровитися та опанувати долю. З віком схильність до віри у надприродне у росіян посилюється.
Більшість відвідували священні джерела з цілющою водою. Половина жителів РФ орієнтується на гороскопи та астрологію. Понад третина росіян мали досвід ворожіння. Кожен четвертий використовує амулети та обереги, а кожен сьомий звертався до цілителів чи жерців.
Загалом під час цього дослідження було опитано 1600 респондентів.
Експерт ВЦВГД Марія Григор’єва зазначає, що забобони знижують стрес від невизначеності завдяки перенесення контролю на зовнішні сили та формують відчуття передбачуваності.
На її думку, в умовах економічних та геополітичних проблем віра виконує роль механізму психологічного захисту.
Член Російської асоціації центрів вивчення релігій та сект Олександр Чаусов каже, що захоплення окультними практиками може бути шкідливим через зниження критичного сприйняття реальності та фінансових втрат.
Якми вже писали, приблизно 20% росіян упевнені, що Сонце обертається навколо Землі, а ще 16% – що люди жили одночасно з динозаврами
Росіяни назвали умови, за яких вони підтримають зупинку війни в Україні

Політичний проєкт за участі Гетманцева обійшов Слугу народу – опитування

Потенційний політичний проєкт за участі голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, а також Віталія Кіма, Ігоря Терехова та Олександра Вілкула, отримав вищий рівень підтримки, ніж правляча партія Слуга народу. Про це свідчать результати опитування Центру соціологічних та маркетингових досліджень СОЦИС, оприлюднені в четвер, 26 березня.
Вказано, що за умовну політичну силу Гетманцева-Кіма-Терехова-Вілкула готові проголосувати 9,4% респондентів, тоді як Слугу народу підтримують 7,9% опитаних.
Лідерами рейтингу є потенційні політичні проєкти, пов’язані з послом України у Великій Британії, ексголовнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним та головою Офісу президента Кирилом Будановим, які підтримують 14,5% та 10,6% опитаних відповідно.
У президентському рейтингу, за даними дослідження, перше місце посідає діючий глава держави Володимир Зеленський із показником 22,6%, друге – Валерій Залужний, якого підтримують 19,3% респондентів. Третю позицію займає Кирило Буданов із 10,5%. Далі йдуть Петро Порошенко – 5,7%, Ігор Терехов – 3,4%, Дмитро Разумков – 3,3%, Андрій Білецький – 3,1% та Юлія Тимошенко – 2,2%. Інфографіка СОЦИС Також СОЦИС дослідив зміну суспільних пріоритетів. Поряд із війною респонденти найчастіше називали серед ключових проблем корупцію у владі – 49,3%, зростання цін на продукти харчування – 33,4%, високі тарифи на комунальні послуги – 28,8%, низький рівень пенсій і соціальних виплат – 28,1%, низькі доходи населення – 26% та наслідки бойових дій, зокрема обстріли й перебої з базовими послугами – 25,2%. Опитування СОЦИС проходило 12-18 березня 2026 року. Дослідження було опитано 1204 респондентів за квотною стратифікованою вибіркою. Опитування проводили методом особистого інтерв’ю з використанням планшетів (СAPI). Статистична похибка вибірки становить ±2,5%.