Опитування – Сторінка 2

Опитування: американці незадоволені війною в Ірані

Більшість громадян США незадоволена перебігом військового конфлікту з Іраном, та побоюється його економічних наслідків: насамперед різкого зростання цін на бензин і рецесії. Про це свідчать результати опитування CBS News/YouGov, які були оприлюднені у неділю, 22 березня.
Економічна тривога – один із найголовних чинників, що формує ставлення американців до іранської кампанії. Нові ціни на паливо вже відчули 85% опитаних: стільки людей повідомили, що за останні тижні бензин у їхньому регіоні подорожчав. Лише 2% зафіксували його здешевлення.
Кількість тих, хто очікує рецесії, знову зростає: 32% планують наступний рік, вже вважаючи рецесію фактом. Ще 26% очікують уповільнення економіки. Лише 22% розраховують на зростання. При цьому 67% американців заявили, що не готові платити більше за бензин заради підтримки військової кампанії. Готових до такої жертви 33%.
Загалом 57% американців вважають, що військовий конфлікт із Іраном наразі розвивається погано або дуже погано для США. 43% вважають, що справи йдуть добре або досить добре.
Серед тих, хто незадоволений перебігом війни, домінує відчуття невизначеності та браку пояснень з боку Білого дому. 68% опитаних вказали, що адміністрація Трампа досі чітко не пояснила цілі військової операції. Це більше, ніж на початку конфлікту -відповідно рівень довіри до офіційних пояснень не зростає, а падає. Люди не розуміють, як довго триватиме конфлікт, не бачать його позитивного впливу ні на безпеку США, ні на економіку.
Але попри загальний скептицизм, американці все ж формулюють конкретні очікування від конфлікту.
Що є важливим для американців щодо війни в Ірані:

Завершити конфлікт якнайшвидше – 92%.

Гарантувати безпеку та свободу іранського народу – 80%.

Назавжди зупинити ядерну програму Ірану – 73%.

Зупинити загрози Ірану іншим країнам – 68%.

Змінити керівництво Ірану на проамериканське – 49%.

Завершити конфлікт навіть зі збереженням нинішнього іранського режиму при владі – 47%

Щодо можливої наземної операції, то 47% американців вважають, що США, ймовірно, доведеться відправити наземні війська до Ірану. 53% думають, що цього вдасться уникнути.
Загальний рівень схвалення військової операції проти Ірану 40%, несхвалення 60%. Але за партійними лініями розподіл вкрай полярний:

Демократи: 8% “за”, 92% “проти”.

Незалежні: 31% “за”, 69% “проти”.

Республіканці: 84% “за”, 16% “проти”.

Загальний рейтинг схвалення Трампа залишається на позначці 40% – там, де він перебуває вже кілька місяців.

Українці визначалися щодо переговорів і виведення ЗСУ з Донбасу

Переважна більшість українців (71%) не вірять, що нинішні перемовини України, США та Росії приведуть до сталого миру, вірять в це лише 25%. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

Більшість респондентів, які не вірять (52%), говорять про відсутність ознак, що Росія готова зупинити війну і недовіру до російської сторони. Інші причини називалися рідше: перемовини та війна вже довго тривають і без результату (14%), влада України робить недостатньо для цього (10%), не вірять у обіцянки та підтримку від Заходу з підтримки миру (10%).

В КМІС зазначають, що зараз українці можуть загалом прихильно ставитися до факту самих перемовин, але розглядають це не як шлях до миру, а як спосіб продемонструвати, що саме Росія є перешкодою для цього.
Крім того, 62% респондентів вважають категорично неприйнятним передати під контроль РФ весь Донбас в обмін на гарантії безпеки. Готові на таку поступку 33%, хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою. Порівняно з серединою лютого 2026 року з 57% до 62% стало трохи більше тих, хто категорично проти. Частка тих, хто був згоден, знизилась з 36% до 33%.
Між кінцем січня і серединою лютого 2026 року відбулося значне зниження частки тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде необхідно: якщо в кінці січня таких було 65%, то в середині лютого – уже 52%, але у березні таку відповідь дали 54% респонденти. Водночас про більш короткий період (декілька місяців – півроку) говорять 28% громадян.

Основний сегмент зниження готовності терпіти війну – це ті, хто був налаштований на обмін контролю над Донецькою областю в обмін на гарантії безпеки. Для тих, хто і раніше відкидав таку вимогу і не очікував швидкого прогресу, мало що змінилося і тому це менше позначається на їх готовності терпіти війну. Опитування проводилося 1-8 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних уряду регіонах України серед 1003 респондентів у віці 18 років і старше.

Лише 7% американців підтримують вторгнення до Ірану – опитування

Більшість американців припускають, що президент США Дональд Трамп відправить війська в Іран, втім абсолютна більшість опитаних не підтримує таку ідею. Про це засвідчило опитування Reuters/Ipsos.
Так, близько 65% американців вважають, що Трамп таки віддасть наказ про введення військ в Іран для проведення наземних операцій, втім, лише 7% підтримують ідею.

Загальна підтримка глави Білого дому серед населення залишилася на рівні 40%, що на 1 пункт більше, ніж у попередньому опитуванні після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого.

Опитування також показало, що 37% американців схвалюють війну, 59% виступають проти. Понад половина респондентів (55%) не підтримують розгортання будь-яких наземних військ, незалежно від масштабу операцій.

Серед республіканців 63% готові підтримати відправку невеликого контингенту спеціальних сил до Ірану, тоді як серед усіх американців цей показник становить 34%. Опитування, в якому взяли участь 1545 дорослих американців з усієї країни, має похибку близько 3 процентних пунктів. Нагадаємо, Трамп вважає, що бойові дії проти Ірану можуть тривати впродовж чотирьох тижнів. Президент США закликав іранських військових скласти зброю, а народ – брати владу у свої руки.

За три тижні від початку війни проти Ірану Сполучені Штати та Ізраїль завдали понад 16 тис. ударів по цілях іранського режиму.
Іран вперше підбив американський F-35 – ЗМІ

Відомо, як змінилося ставлення українців до виборів під час війни

В Україні зросла частка громадян, які вважають, що проводити вибори слід лише після повного завершення війни та укладення остаточної мирної угоди. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Так, лише 12% українців підтримують проведення виборів до завершення бойових дій. Цей показник протягом 2025 року залишався на рівні 10-12%.

Ще 13% опитаних вважають, що вибори можливі після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. Водночас у порівнянні з груднем 2025 року таких стало менше – тоді цю позицію підтримували 23% респондентів.

Натомість найбільше зросла частка тих, хто виступає за проведення виборів лише після повного завершення війни. Якщо у грудні 2025 року так вважали 59% опитаних, то станом на березень 2026 року – вже 69%.
Опитування проводилося 1-8 березня методом телефонних інтерв’ю у всіх регіонах України. Було опитано 1003 повнолітніх респондентів на підконтрольній уряду території України.

Опитування показало ставлення українців до референдуму щодо мирної угоди

Більшість українців підтримують ідею проведення референдуму щодо мирної угоди, хоча є тенденція до погіршення ставлення до цієї ідеї. Такими є результати опитування, проведеного 1-8 березня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Зазначається, що порівняно з серединою січня 2026 року з 55% до 50% стало менше тих, хто підтримують таку ініціативу. Натомість з 32% до 40% стало більше тих, хто виступає проти.
Під час іншого опитування, яке проводилося в лютому, на запитання, чи готові українці на виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США і країн Європи, 57% українців вважали таку пропозицію категорично неприйнятною, а 36% готові були її схвалити, хоча й переважно неохоче. Зазначається, що ідею референдуму значно більше підтримують ті, хто вже готовий схвалити виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки: серед них 71% позитивно ставляться до ідеї референдуму, проти – 25%. Серед тих, хто категорично проти такої пропозиції щодо Донбасу, 39% підтримують ідею референдуму, 48% виступають проти, 13% не визначились.
За даними опитування, 31% респондентів відповіли, що вони точно взяли би участь у референдумі щодо мирної угоди у разі його проведення. Ще 33% відповіли, що скоріше візьмуть участь. Тобто загалом 64% висловлюють готовність проголосувати, хоча з них лише половина твердо збираються це робити. Третина респондентів (30%) зазначили, що скоріше чи точно ні не візьмуть участь у голосуванні.
Респонденти, які готові підтримати виведення військ України з Донбасу, частіше готові і голосувати на референдумі – 76%. Серед же тих, хто категорично проти такої угоди, голосуватимуть 59%.
При цьому суттєвої різниці між макрорегіонами України, між чоловіками та жінками та між громадянами з різним рівнем освіти у готовності взяти участь в такому референдумі нема.
Жителі малих міст (до 20 тис) і сіл трохи рідше заявляли про готовність брати участь в ньому (60%), ніж жителі міст з населенням більше 20 тис (68-70%). Громадяни 45-59 років частіше (71%) готові брати участь у ньому, старші 60 років – рідше (60%). Люди з дуже низьким рівнем достатку рідше (57%) заявляли про бажання брати участь у такому референдумі, ніж люди з достатком від низького до високого. Двомовні частіше заявляли про наміри брати участь в референдумі (73%), ніж україномовні (63%) та російськомовні (66%).
Водночас на питання в іншому формулюванні – “чи підтримуєте Ви встановлення миру шляхом схвалення угоди з США і Європою, яка передбачає членство України в ЄС в 2027 році, територіальні компроміси, надійні гарантії безпеки та план економічної відбудови?” – позитивно відповіли вже 61% опитаних, 10% негативно, 21% не голосував би. Навіть серед тих, хто категорично проти обміну Донбасу на гарантії безпеки, 54% на такому референдумі готові проголосувати “так”, і лише 14% проголосували б “ні”.
“Отже, можна отримати позитивний результат референдуму з “правильно” сформульованим запитанням. Тобто ми бачимо, що більшість українців відкидають виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки (тим більше коли гарантії від США не виглядає переконливо). Але якщо ці всі моменти не згадуються чи “запаковуються” у гарні слова і акценти, це підвищує можливість отримати схвалення на всенародному волевиявленні”, – йдеться в пресрелізі.
При цьому в КМІС також заявляють про ризик низької явки на такому голосуванні і, як наслідок, відсутності легітимності.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголошує, що наразі невідомо, чи ідея референдуму є реальним сценарієм, який обговорюється і до якого готується політичне керівництво, чи це лише дипломатичний хід України.
“Разом з цим, якщо існує хоча би теоретична можливість проведення референдуму, необхідно також і обговорювати супутні виклики… І наше опитування засвідчує серйозні виклики і ризики щодо такого референдуму. Так, по-перше, сама ідея розділяє суспільство і ми не маємо консенсусу щодо взагалі доцільності його проведення. По-друге, є підстави очікувати на невисоку явку, яка до того ж може бути різною серед окремих груп населення. По-третє, є ризики маніпуляцій на рівні формулювання запитання, яке не буде достовірно відображати предмет референдуму. Це все разом може підірвати легітимність такого референдуму і якщо ці проблеми не будуть вирішені, то це може створити суттєву кризу в суспільстві після його проведення”, – зазначив він.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних Уряду регіонах України серед 1003 респондентів у віці 18 років і старше. До вибірки включалися внутрішньо переміщені особи, які переїхали з окупованих територій, але не опитування не проводилося серед громадян, які виїхали за кордон.

Українці відповіли, чи готові взяти участь у повоєнних виборах

Значна громадян України – від 66% до 70% – готові взяти участь у перших повоєнних виборах в Україні. Про це свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова.
Більшість респондентів заявили, що планують брати участь у перших повоєнних виборах органів влади різних рівнів.
Утім, ці показники дещо менше, ніж у червні 2024 року, коли таку відповідь давали від 72% до 76% опитаних.
Проте такий показник все одно вважається досить високим, зазначив керівник проєкту Інформаційна оборона Фонду Відкрита політика, колишній міністр молоді і спорту Ігор Жданов.
“По закордону важко сказати, адже лише у Європі наших виборців, напевно, близько 4 млн. Там треба буде створити багато виборчих дільниць, щоб люди могли вільно проголосувати і участь була високою. Очевидно, що не буде виборів на ТОТ, де неможливо забезпечити їхню чесність, демократичність, конкурентність і прозорість”, – пояснив експерт.
Готовність брати участь у виборах зростає з віком та частіше проявляється серед прихильників вступу України до ЄС.
Участь в парламентських виборах готові взяти від 62% респондентів віком 18–29 років, до 72% респондентів віком 60 і більше років, 73% серед них є прихильники вступу до ЄС і 55% – супротивники вступу.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко зазначив, що на повоєнних виборах домінуватимуть дві теми – безпека та відновлення.
При цьому учасники заходу нагадали, що проведення виборів не слід чекати раніше скасування дії воєнного стану згідно з Конституцією. Опитування Центру Разумкова проводилося з 11 по 18 листопада 2025 року серед 2008 респондентів віком від 18 років у 24 регіонах, підконтрольних уряду. Теоретична похибка не перевищує 2,3%.
Дивіться фото: Українці відповіли, чи готові взяти участь у повоєнних виборах
Зауважимо, що думки українців стосовно мінімально необхідних умов для укладання мирної угоди з РФ розділилися. Найбільше – 33,2% респондентів – вважають необхідним звільнення України від російських військ у кордонах 1991 року.

Українці визначилися зі ставленням до США

Більшість українців – 55% – продовжують добре ставитися до США в цілому, хоча з травня 2025 року показник знизився з 63%. Про це свідчить всеукраїнське опитування, проведене 12-24 лютого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Погано ставляться до США 36% опитаних українців, і цей показник зріс за останні пів року з 29%. Водночас простежується діаметрально протилежне ставлення до жителів і керівництва США, зазначають в КМІС.
До жителів США 83% ставляться добре (погано – 9%), а до керівництва США – 23% (погано – 66%).
Порівняно з травнем 2025 року ставлення до американського населення погіршилося з 90% до 83%.
У регіональному розрізі показники ставлення між макрорегіонами України істотно не відрізняються, лише на сході 40% на питання про загальне ставлення до США відповіли “добре” порівняно із 55-58% в інших регіонах.
Утім, ставлення окремо до жителів США та керівництва США у респондентів на сході України істотно не відрізняються від середніх по Україні.
КМІС з 1994 року проводить дослідження ставлення населення України до деяких етнічних груп, наскільки близьку соціальну дистанцію з кожною з яких респонденти допускають – від 1 (згоден допустити як члена родини) до 7 (не пускав би в Україну). Нині найкраще ставлення в Україні до україномовних українців (2,4), найгірше до росіян-мешканців РФ (6,5).
До американців ставлення спочатку погіршувалося і сягнуло максимуму соціальної дистанції в 5,1 бал в 2006 та 2009 роках, але потім покращувалось і у вересні 2023 року сягнуло мінімуму соціальної дистанції в 3,1 бал. Утім, уже в 2024 році показник погіршився до 4,2.
Станом на вересень 2025 року він становить 4,1 бал, що свідчить про доволі гарне ставлення до американців. Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних уряду регіонах України серед 2004 респондентів у віці 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 640-696 респондентів (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 5,1%.

У США суттєво впав рейтинг Трампа – опитування

Рейтинг підтримки діяльності президента США Дональда Трампа помітно знизився порівняно з березнем минулого року. Про це повідомляє The Hill з посиланням на опитування проводилося з 27 лютого по 3 березня серед 1000 зареєстрованих виборців.
Зазначається, що близько 44% респондентів заявили, що повністю або радше підтримують те, як президент Трамп виконує свої обов’язки. Це на три відсоткові пункти менше, ніж у березні 2025 року, коли рівень підтримки становив 47%.
Разом з тим 54% опитаних повідомили, що повністю або скоріше не схвалюють діяльність Трампа на посаді президента. Для порівняння, рік тому цей показник був нижчим – 51%.
Щодо окремих напрямів політики, 53% респондентів позитивно оцінюють дії президента у сфері безпеки кордонів; 44% підтримують його імміграційну політику; 41% схвалюють операцію проти Ірану.
Також результати опитування показують, що підтримка операції проти Ірану значно нижча – лише 27%.

Рекордна кількість росіян виступає за мирні переговори – опитування

Підтримка мирних переговорів з Україною серед громадян Росії зросла до 67%, тоді як бажання продовжувати війну знизилося до мінімуму. Про це свідчать результати опитування Левада-Центру.

У РФ зросла до максимального рівня частка громадян, які підтримують мирні переговори з Україною. Водночас кількість тих, хто виступає за продовження війни, знизилася до найменшого показника за весь час спостережень.
Так, 67% опитаних вважають за необхідне розпочати мирні переговори з Україною. За місяць цей показник зріс на 6 відсоткових пунктів і став найвищим за весь час проведення таких опитувань.

Натомість частка тих, хто підтримує продовження військових дій, знизилася до 24%. Це найнижчий рівень з початку спостережень.

Ідею мирних переговорів частіше підтримують:

жінки – 73%,

молодь до 25 років – 79%,

респонденти із середньою освітою або нижче – 73%,

менш забезпечені громадяни – 69-71%,

жителі сіл – 70%,

ті, хто отримує інформацію із соціальних мереж – 71%.

Водночас підтримка продовження бойових дій вища серед:

чоловіків – 31%,

людей віком понад 55 років – 31%,

респондентів з вищою або професійною освітою (27% та 26% відповідно).

більш забезпечених респондентів (27%),

жителів Москви (42%),

тих, хто черпає інформацію з телебачення та вітчизняних відеоплатформ (30% і 31% відповідно).

У Росії дедалі менше громадян стежать за подіями навколо війни проти України. За даними дослідження, у лютому 2026 року за перебігом війни уважно стежили лише 44% росіян. Це найнижчий показник за весь час спостережень.

Найчастіше подіями цікавляться чоловіки – близько половини опитаних, а також люди віком понад 55 років, серед яких цей показник становить 61%. Порівняно високий рівень уваги до війни демонструють жителі невеликих міст із населенням до 100 тисяч осіб та ті, хто отримує інформацію переважно з телебачення.

Водночас значно меншу зацікавленість проявляють жінки, серед яких за подіями стежать 39% респондентів. Найнижчий рівень інтересу зафіксовано серед молоді до 25 років – лише 20%. Також нижчі показники спостерігаються серед мешканців сільської місцевості.

Більшість українців не святкуватимуть 8 березня – опитування

Більшість українців не святкуватимуть 8 березня у 2026 році. Такими є дані всеукраїнського опитування Rating Group.
Святкувати 8 березня цьогоріч висловили намір 45% респондентів. Натомість понад половина опитаних (52%) кажуть, що не будуть відзначати. Для порівняння: п’ять років тому (у лютому 2021-го) 8 березня відзначала абсолютна більшість – 68%.
За даними соціологів, популярність 8 березня знизилася наскрізно серед різних соціально-демографічних категорій населення.
Відносно частіше про святкування говорять респонденти зі сходу (61%) і півдня (51%), а також чоловіки середньої вікової категорії 36-50 років (58%). Водночас жінки цієї ж вікової категорії зазначають про святкування рідше (42%).
Опитування проводилося серед 1000 респондентів 26-28 лютого 2026 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера).