Більшість українців підтримують ідею проведення референдуму щодо мирної угоди, хоча є тенденція до погіршення ставлення до цієї ідеї. Такими є результати опитування, проведеного 1-8 березня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Зазначається, що порівняно з серединою січня 2026 року з 55% до 50% стало менше тих, хто підтримують таку ініціативу. Натомість з 32% до 40% стало більше тих, хто виступає проти.
Під час іншого опитування, яке проводилося в лютому, на запитання, чи готові українці на виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США і країн Європи, 57% українців вважали таку пропозицію категорично неприйнятною, а 36% готові були її схвалити, хоча й переважно неохоче. Зазначається, що ідею референдуму значно більше підтримують ті, хто вже готовий схвалити виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки: серед них 71% позитивно ставляться до ідеї референдуму, проти – 25%. Серед тих, хто категорично проти такої пропозиції щодо Донбасу, 39% підтримують ідею референдуму, 48% виступають проти, 13% не визначились.
За даними опитування, 31% респондентів відповіли, що вони точно взяли би участь у референдумі щодо мирної угоди у разі його проведення. Ще 33% відповіли, що скоріше візьмуть участь. Тобто загалом 64% висловлюють готовність проголосувати, хоча з них лише половина твердо збираються це робити. Третина респондентів (30%) зазначили, що скоріше чи точно ні не візьмуть участь у голосуванні.
Респонденти, які готові підтримати виведення військ України з Донбасу, частіше готові і голосувати на референдумі – 76%. Серед же тих, хто категорично проти такої угоди, голосуватимуть 59%.
При цьому суттєвої різниці між макрорегіонами України, між чоловіками та жінками та між громадянами з різним рівнем освіти у готовності взяти участь в такому референдумі нема.
Жителі малих міст (до 20 тис) і сіл трохи рідше заявляли про готовність брати участь в ньому (60%), ніж жителі міст з населенням більше 20 тис (68-70%). Громадяни 45-59 років частіше (71%) готові брати участь у ньому, старші 60 років – рідше (60%). Люди з дуже низьким рівнем достатку рідше (57%) заявляли про бажання брати участь у такому референдумі, ніж люди з достатком від низького до високого. Двомовні частіше заявляли про наміри брати участь в референдумі (73%), ніж україномовні (63%) та російськомовні (66%).
Водночас на питання в іншому формулюванні – “чи підтримуєте Ви встановлення миру шляхом схвалення угоди з США і Європою, яка передбачає членство України в ЄС в 2027 році, територіальні компроміси, надійні гарантії безпеки та план економічної відбудови?” – позитивно відповіли вже 61% опитаних, 10% негативно, 21% не голосував би. Навіть серед тих, хто категорично проти обміну Донбасу на гарантії безпеки, 54% на такому референдумі готові проголосувати “так”, і лише 14% проголосували б “ні”.
“Отже, можна отримати позитивний результат референдуму з “правильно” сформульованим запитанням. Тобто ми бачимо, що більшість українців відкидають виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки (тим більше коли гарантії від США не виглядає переконливо). Але якщо ці всі моменти не згадуються чи “запаковуються” у гарні слова і акценти, це підвищує можливість отримати схвалення на всенародному волевиявленні”, – йдеться в пресрелізі.
При цьому в КМІС також заявляють про ризик низької явки на такому голосуванні і, як наслідок, відсутності легітимності.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголошує, що наразі невідомо, чи ідея референдуму є реальним сценарієм, який обговорюється і до якого готується політичне керівництво, чи це лише дипломатичний хід України.
“Разом з цим, якщо існує хоча би теоретична можливість проведення референдуму, необхідно також і обговорювати супутні виклики… І наше опитування засвідчує серйозні виклики і ризики щодо такого референдуму. Так, по-перше, сама ідея розділяє суспільство і ми не маємо консенсусу щодо взагалі доцільності його проведення. По-друге, є підстави очікувати на невисоку явку, яка до того ж може бути різною серед окремих груп населення. По-третє, є ризики маніпуляцій на рівні формулювання запитання, яке не буде достовірно відображати предмет референдуму. Це все разом може підірвати легітимність такого референдуму і якщо ці проблеми не будуть вирішені, то це може створити суттєву кризу в суспільстві після його проведення”, – зазначив він.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних Уряду регіонах України серед 1003 респондентів у віці 18 років і старше. До вибірки включалися внутрішньо переміщені особи, які переїхали з окупованих територій, але не опитування не проводилося серед громадян, які виїхали за кордон.
Позначка: Мирное соглашение
В Єврокомісії зробили заяву стосовно розширення ЄС
Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос окреслила основні виклики та завдання на шляху країн-кандидатів до вступу до блоку та закликала до повноцінного членства України лише після впровадження всіх реформ. Про це свідчить на Конференції з питань майбутнього розширення ЄС у Таллінні в п’ятницю, повідомляє Укрінформ.
“Лишень кілька років тому загальна громадська підтримка розширення в наших державах-членах становила 37%. Сьогодні, через війну в Україні, вона зросла до 56%. Це великий стрибок. Однак це зростання приховує значні відмінності в нашому Союзі”, – сказала комісарка.
За її словами, геополітичні зміни зробили середовище для розширення набагато більш ворожим.
“Наша модель розширення вимагає часу, стабільності та поступових реформ. Але сьогоднішнє геополітичне середовище нестабільне та часто має примусовий характер”, — сказала Кос.
У цьому контексті вона окреслила п’ять ключових елементів, які необхідно враховувати.
По-перше, жодних спрощень у реформах.
“Боротьба з корупцією та розбудова демократичних інституцій залишаються основою розширення ЄС. Повне членство в ЄС ніколи не може відбуватися на шкоду цим фундаментальним реформам”, – вважає вона.
По-друге, вона застерегла від потенційних “троянських коней”.
“Урок, отриманий з 2004 року, полягає в тому, що нам потрібні гарантії, які забезпечать дотримання правил новими членами та цілісність нашого Союзу, навіть через 5, 10 чи 20 років”, – сказала єврокомісарка.
По-третє, ЄС мусить бути готовим до нових країн-членів.
«Нам потрібно знати, яким буде вплив майбутнього розширення на ключові сфери політики, наш бюджет та наші структури управління. Наші громадяни запитують, що розширення означає для них? Для їхньої моделі соціального захисту? І як це вплине на наші демократичні принципи та верховенство права?», – сказала комісарка.
Четвертий елемент полягає в необхідності набагато швидше здобути схвалення майбутніх громадян ЄС.
“Ми стикаємося із зовнішніми силами, які хочуть підірвати та дестабілізувати Європу, і ми бачимо внутрішні рухи в наших країнах-кандидатах, які помилково зображують процес розширення як глухий кут”, – вважає Марта Кос.
П’ятим елементом є справедливий та сталий мир в Україні та готовність ЄС до нього, наголосила вона.
“Хоча ми не можемо передбачати результат поточних мирних переговорів, ми знаємо, що це створить нову реальність у Європі в цілому. Це ставить важливі питання перед усіма нами: чи готові ми зробити те, що вимагатиме така нова реальність?”, – сказала вона.
У цих дискусіях інтеграція України до ЄС – на тлі виконання мирної угоди та, можливо, далекосяжних гарантій безпеки – безперечно, принесе нові імпульси, вважає єврокомісарка.
Коли це станеться, каже Кос, ЄС має бути готовим подолати потребу в часі для повного впровадження цих фундаментальних реформ та необхідність рішучих дій для забезпечення сталого миру в Україні та Європі.
Вступ до ЄС наперед. Істерика Угорщини
Україна планує підписати зі США рамкову угоду про гарантії безпеки – FT
Україна сподівається узгодити та підписати угоду про гарантії безпеки зі Сполученими Штатами невдовзі після завершення Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на українських посадовців.
За даними видання, підписання окремої угоди про безпекові гарантії виявилося складнішим процесом, однак двоє високопосадовців з України заявили, що сторони розраховують погодити загальний “лист умов”. Документ можуть підписати у Вашингтоні вже після форуму в Давосі.
Посол України у США Ольга Стефанішина повідомила FT, що Київ і Вашингтон планують укласти в Давосі інший ключовий документ, який стосується економічного процвітання України на 800 млрд доларів. Тоді як робота над угодою про гарантії безпеки триває окремо.
Нині переговори між українською та американською сторонами щодо безпекових домовленостей продовжуються.
Нагадаємо, країнська та американська переговорні команди домовились продовжити роботу на рівні команд під час наступного етапу консультацій у Давосі.
Раніше Дональд Трамп повідомив, що зустрінеться з Зеленським у Давосі, якщо він буде там.
Стало відомо, коли Україна планує підписати безпекову угоду зі США
Україна сподівається узгодити та підписати угоду про гарантії безпеки зі Сполученими Штатами невдовзі після завершення Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на українських посадовців.
За даними видання, підписання окремої угоди про безпекові гарантії виявилося складнішим процесом, однак двоє високопосадовців з України заявили, що сторони розраховують погодити загальний “лист умов”. Документ можуть підписати у Вашингтоні вже після форуму в Давосі.
Посол України у США Ольга Стефанішина повідомила FT, що Київ і Вашингтон планують укласти в Давосі інший ключовий документ, який стосується економічного процвітання України на 800 млрд доларів. Тоді як робота над угодою про гарантії безпеки триває окремо.
Нині переговори між українською та американською сторонами щодо безпекових домовленостей продовжуються.
Нагадаємо, країнська та американська переговорні команди домовились продовжити роботу на рівні команд під час наступного етапу консультацій у Давосі.
Раніше Дональд Трамп повідомив, що зустрінеться з Зеленським у Давосі, якщо він буде там.
Україна планує підписати гарантії безпеки зі США у Давосі – FT
Україна сподівається узгодити та підписати угоду про гарантії безпеки зі Сполученими Штатами невдовзі після завершення Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на українських посадовців.
За даними видання, підписання окремої угоди про безпекові гарантії виявилося складнішим процесом, однак двоє високопосадовців з України заявили, що сторони розраховують погодити загальний “лист умов”. Документ можуть підписати у Вашингтоні вже після форуму в Давосі.
Посол України у США Ольга Стефанішина повідомила FT, що Київ і Вашингтон планують укласти в Давосі інший ключовий документ, який стосується економічного процвітання України на 800 млрд доларів. Тоді як робота над угодою про гарантії безпеки триває окремо.
Нині переговори між українською та американською сторонами щодо безпекових домовленостей продовжуються.
Нагадаємо, країнська та американська переговорні команди домовились продовжити роботу на рівні команд під час наступного етапу консультацій у Давосі.
Раніше Дональд Трамп повідомив, що зустрінеться з Зеленським у Давосі, якщо він буде там.
Умєров повідомив деталі переговорів у США
Українська та американська переговорні команди димовились продовжити роботу на рівні команд під час наступного етапу консультацій у Давосі. Про це повідомив секретар РНБО Рустем Умєров за результатами консультацій у США
“Протягом двох днів разом із Кирилом Будановим та Давидом Арахамією працювали у Сполучених Штатах. З американського боку в консультаціях взяли участь Стівен Віткофф, Джаред Кушнер, міністр армії США Даніел Дрісколл та співробітник Білого дому Джош Груенбаум”, – розповів Умєров.
Так, за його словами, делегації предметно обговорили економічний розвиток та prosperity plan, а також безпекові гарантії для України – “з фокусом на практичні механізми їх реалізації та імплементації”.
Окрім того, українська сторона поінформувала американських партнерів про нещодавні атаки РФ на енергетичну інфраструктуру.
Сторони домовилися продовжити роботу на рівні команд під час наступного етапу консультацій у Давосі.
Канада допустила можливість розміщення своїх військ в Україні
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що Канада може розмістити своїх військових в Україні, якщо буде укладена мирна угода. Він наголосив, що участь у багатонаціональних силах матиме більший ефект, ніж дії самостійно. Канада вже надає підтримку Україні через навчання українських військ у Польщі. Карні також зазначив, що зусилля уряду по нарощуванню військових сил допоможуть Канаді відіграти роль у забезпеченні безпеки України після війни.