Президент США Дональд Трамп заявив, що не планує перетворення Канади на 51-й штат США. Про це він сказав у інтерв’ю королівському біографу Роберту Гардману для його нової книги про Єлизавету II, повідомляє The Telegraph.
Зазначається, що Гардман закликав американського лідера “залишити Канаду в спокої”, звернувши увагу, що зазіхання на цю країну “засмутять короля Чарльза III”, який наприкінці квітня відвідає США.
“Гадаю, у канадців є 200 років історії, і вся ця тема з “О, Канада” (назва гімну Канади – ред.). Із цим неможливо розібратися за три з половиною роки. Думаю, цього не станеться (йдеться про приєднання Канади до США – ред.)” – сказав Трамп.
Разом з тим, він поставив під сумнів, чи канадці досі визнають британського короля своїм очільником держави.
Позначка: Канада
Канада виділила майже $40 мільйонів на допомогу Україні
Канада направила на втілення різноманітних проєктів гуманітарної допомоги в Україні понад 51 мільйон канадських доларів (близько 39 млн дол. США). Про це у п’ятницю, 3 квітня, заявили у МЗС Канади по завершенні візиту держсекретаря з міжнародного розвитку Рандіпа Сарая до України.
“Держсекретар оголосив про виділення 51,1 млн дол. на допомогу Україні у реагуванні на негайні гуманітарні потреби, водночас сприяючи довготерміновому відновленню та реформуванню”, – йдеться у заяві.
Зазначається, що ці кошти будуть використані на забезпечення населення медичною допомогою, продовольством, житлом, а також нарощування спроможності України надавати інклюзивні державні послуги й підтримувати ветеранів.
“Канада – непохитна у своїй підтримці України не лише під час війни з Росією, а у майбутній відбудові. Працюючи разом з очільниками України, регіональними партнерами у Польщі, громадянським суспільством та приватним сектором, ми допомагаємо закласти фундамент витривалої, міцної та інклюзивної України”, – сказав держсекретар Сарай.
Українцям у Канаді продовжили робочі дозволи
Канада надала українцям, які прибули за програмою CUAET, додатковий рік для подання заяв на продовження дозволів на роботу – до 31 березня 2027 року. Про це повідомила міністерка імміграції Канади Лена Матледж Діаб у середу, 1 квітня.
Згідно з новими умовами, українці та члени їхніх родин, котрі прибули до Канади до 31 березня 2024 року, можуть скористатися можливістю продовження. Також це стосується тих, хто отримав дозвіл на в’їзд до 31 березня 2024 року, але фактично прибув до країни до 31 грудня 2024 року.
Особи, котрі вже отримали дозволи на роботу в межах CUAET, тепер мають час до 31 березня 2027 року, щоб подати заяву на їх продовження строком до трьох років.
Уряд Канади наголошує, що ці заходи є тимчасовими. Вони дозволяють українцям і надалі працювати у країні, водночас передбачається, що багато з них у майбутньому повернуться до України для відновлення країни.
У відомстві також уточнили, що для продовження статусу відвідувача або дозволу на навчання необхідно подавати заяви за стандартними процедурами, а також сплачувати встановлені збори.
Програму CUAET запровадили у березні 2022 року для надання термінової допомоги українцям, які залишили країну через війну. У 2023 році Канада також відкрила шлях до отримання постійного проживання для українців, які мають родичів у країні.
Нагадаємо, Ірландія планує поступово скасувати тимчасові заходи захисту для українських біженців.
Норвегія змінила правила для українських біженців-чоловіків
Україна, Канада, Швеція, Британія подали контрмеморандум проти Ірану
Україна, Канада, Швеція та Великобританія 27 березня спільно подали контрмеморандум проти Ірану у справі, що наразі розглядається Міжнародним судом ООН щодо порушення цією країною Конвенції про міжнародну цивільну авіацію у зв’язку зі збиттям 8 січня 2020 року в небі над Тегераном літака рейсу PS752 авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України”. Про це повідомило Міністерство закордонних справ (МЗС) України.
Наголошується, що подання контрмеморандуму є важливим кроком на шляху до встановлення справедливості для жертв трагедії рейсу PS752 та їхніх родин, а також притягнення Ірану до міжнародно-правової відповідальності за грубі порушення міжнародного права.
Як повідомлялося, 17 березня 2025 року Рада ІКАО підтвердила свою юрисдикцію розглядати спір щодо порушення Іраном Конвенції про міжнародну цивільну авіацію у зв’язку зі збиттям 8 січня 2020 року в небі над Тегераном літака рейсу PS752 авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України” військовослужбовцями Корпусу вартових Ісламської революції.
Збиття Boeing 737 під Тегераном трапилось у 2020 році, о 6:14 за іранським часом. Літак було збито ракетами класу земля-повітря, випущеними Корпусом вартових Ісламської революції з бази ППО Ірану. Літак Boeing 737-800 належав авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України”. Загинули усі, хто перебував на борту: 176 осіб, з яких 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Усі члени екіпажу та двоє пасажирів були громадянами України. Серед пасажирів було 24 неповнолітніх, з них 19 дітей до 12 років. Найменша дитина – 2018 року народження. Серед жертв були громадяни Ірану (81), Канади (57), України (2 + 9 (екіпаж)), Швеції (10), Афганістану (13), Великої Британії (4).
Канада запровадила санкції проти 100 танкерів РФ
Канада розширила свій санкційний список, включивши до нього ще сотню танкерів “тіньового флоту” Росії. Про це у четвер, 26 квітня, заявила міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд, повідомляє сайт відомства.
“Щоб ще більше посилити наші зусилля щодо протидії ухиленню Росії від санкцій, Канада додає до свого санкційного списку ще 100 суден з тіньового флоту Росії”, – сказала Ананд.
Вона зазначила, що Росія продовжує покладатися на доходи від нафти та газу для фінансування війни проти України, використовуючи “тіньовий флот” для транспортування санкційних товарів та сировини, включаючи сиру нафту, до країн світу.
Міністерка наголосила, що санкції покликані обмежити можливості Росії фінансувати свої військові зусилля, і перешкодити їй завдавати шкоди цивільному населенню.
“Канада залишається непохитною у своїй відданості суверенітету України та українського народу, який рішуче захищає свої права від руйнівних та агресивних дій Путіна. Доки Росія не припинить свою агресію, Канада продовжуватиме посилювати тиск за допомогою санкцій, у координації зі своїми союзниками та партнерами”, – заявила Ананд.
Загалом Канада запровадила санкції проти понад 600 суден через їхню участь у перевезенні товарів та виробів на користь Росії.
Канада досягла рівня витрат на оборону у 2% ВВП вперше за 30 років
Канада вперше за 30 років змогла досягти встановленого НАТО рівня витрат на оборону у 2% ВВП. Про це повідомляє канадський суспільний мовник CBC News із посиланням на офіційні дані НАТО.
“Канада перетнула політично значущий поріг витрат на оборону у розмірі 2% ВВП”, – йдеться у повідомленні.
Востаннє Канада витрачала на оборону 2% ВВП наприкінці 1980-х років.
“Чинний уряд Канади зміг забезпечити цей показник, додатково виділивши Міноборони 9,3 млрд дол. у черні минулого року, довівши загальні оборонні видатки до 61 млрд канадських дол. (близько 47 млрд дол. США)”, – йдеться у публікації.
Зазначається, що Канаді довгий час бракувало інституційної спроможності ефективно освоювати виділені на оборону кошти, “Міноборони часто доводилося повертати до скарбниці невикористані мільярди”.
ФРН, Канада та США знешкодили міжнародну мережу хакерів
Німеччина спільно з Канадою та Сполученими Штатами під час міжнародної операції відключили дві найбільші у світі ботнети- мережі Aisuru та Kimwolf. Про це повідомляє BILD.
Зазначається, що хакери використовують такі мережі для відключення веб-сайтів. Ці дві ботнети привернули увагу всього світу завдяки своїм особливо вражаючим атакам. Слідчі ідентифікували двох підозрюваних адміністраторів. Влада провела обшуки в їхніх помешканнях у Німеччині та Канаді та вилучила велику кількість доказів. Окрім численних накопичувачів даних, слідчі також конфіскували криптовалюту вартістю п’ятизначну суму.
Як повідомяється, кіберзлочинці заражають пристрої шкідливим програмним забезпеченням без відома власників, а потім використовують їх для атак типу “відмова в обслуговуванні”. Хакери також навмисно перевантажують веб-сайти.
Вважається, що ботнет Aisuru складається з кількох мільйонів заражених пристроїв, таких як маршрутизатори та веб-камери. Він безпосередньо пов’язаний з ботнетом Kimwolf, який також включає кілька мільйонів заражених пристроїв. Крім того, відповідальні особи також здавали ресурси Kimwolf в оренду іншим особам.
Пристрої можуть бути заражені без відома їхніх власників. Шкідливе програмне забезпечення поширюється безпосередньо на підключені до Інтернету пристрої з відповідними вразливостями, такі як пристрої без достатніх функцій безпеки або актуальних оновлень. Слабкі або відсутні паролі ще більше збільшують ризик.
ЗМІ дізналися, як Данія готувалася боронити Гренландію від нападу США
Данія разом зі своїми європейськими союзниками готувалася до ймовірного нападу США на Гренландію через заяви та дії адміністрації Дональда Трампа. Зокрема, повідомляється, що данські військові були терміново перекинуті на острів і мали з собою вибухівку. Про це інформує DR, посилаючись на власні джерела.
Як зазначає видання, у разі необхідності військові могли підірвати злітно-посадкові смуги в містах Нуук і Кангерлуссуак, що унеможливило б висадку американських військ під час спроби силового захоплення Гренландії. Крім боєприпасів, у вантажі також були запаси крові для невідкладної допомоги пораненим у випадку бойових дій.
Як зазначається в матеріалі, ще на початку 2025 року Данія активно шукала підтримки на міжнародному політичному рівні. Копенгаген прагнув уникнути загострення відносин із Вашингтоном, проте водночас був готовий протистояти у разі нападу на Гренландію.
Однак у січні 2026 року країна значно прискорила перекидання своїх сил на острів. Причиною стала операція США у Венесуелі, під час якої було затримано Ніколаса Мадуро. Це, за даними джерел видання, посилило побоювання з приводу можливих дій Трампа.
“У найкоротші терміни спершу передовий загін, що складався з данських, французьких, німецьких, норвезьких та шведських солдатів, був перекинутий літаками до Нуука та Кангерлуссуака. Одразу за ними рушили основні сили, до складу яких увійшли бійці Драгунського полку з Хольстебро, елітні спецпризначенці з Єгерського корпусу (Jægerkorpset) та французькі альпійські стрільці, спеціально навчені для ведення війни в умовах екстремального холоду та гірської місцевості”, – йдеться у статті.
Для забезпечення координації в регіоні Північної Атлантики було відправлено данські винищувачі та французький військовий корабель.
Метою розгортання багатонаціонального контингенту в Гренландії передбачалося створити умови, які б змусили США замислитися над наслідками потенційного силового захоплення острова. Одне з джерел наголосило, що це були не просто військові тренування, а серйозна оборонна операція.
Раніше повідомлялося, що Дональд Трамп висловив бажання приєднати Гренландію, Канаду і Венесуелу до складу США.
Канада та США відновили торговельні переговори
Глава МЗС Франції не виключає можливість вступу Канади до ЄС
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро допускає, що Канада колись може приєднатися до Європейського Союзу. Про це він заявив під час конференції “Європа 2026” у Берліні разом зі своїм німецьким колегою Йоганом Вадефулем, передає Politico.
Як пише видання, ця фраза пролунала напівжартома: Барро стверджував, що в умовах зростання геополітичної напруженості ЄС дедалі більше приваблює партнерів далеко за межами своїх кордонів.
“На сьогодні дев’ять країн є офіційними кандидатами на вступ до ЄС. До них можуть приєднатися й інші. Ісландія – за кілька тижнів або місяців. А може, й Канада – у якийсь момент”, – зазначив Барро.
Також повідомляється, що президент Фінляндії Александр Стубб запропонував прем’єр-міністру Канади Марку Карні “подумати” про вступ до ЄС.
Коментарі пролунали на тлі того, як європейські лідери прагнуть посилити геополітичну роль блоку в умовах російсько-української війни, а також війни США на Близькому Сході.
Канада виділить понад $25 млрд на військові бази в Арктиці – Карні
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив про плани інвестувати понад 25 мільярдів доларів у військові об’єкти в Арктичному регіоні в межах зобов’язання суттєво збільшити видатки на оборону до 2035 року. Про це повідомляє Financial Times.
“Канада бере на себе повну відповідальність за захист нашого суверенітету в Арктиці. Після десятиліть обмежених і фрагментарних інвестицій на півночі новий уряд Канади діє з масштабом амбіцій, гідним цього величезного регіону та його народів”, – зазначив він.
Як повідомляється, Канада спрямує більшу частину з 35 мільярдів канадських доларів (25,7 мільярда доларів США) на створення “баз передового розгортання” в арктичних громадах Єллоунайф, Інувік та Ікалуїт. Ці заходи мають дозволити канадським збройним силам захищати регіон самостійно, не покладаючись на допомогу союзників.
Питання безпеки Арктичного регіону піднялося в оборонному порядку денному Оттави через загрози з боку Росії. Також на рішення вплинула експансіоністська риторика президента США Дональда Трампа та кліматичні зміни, які роблять північні території більш доступними.
Як зазначив прем’єр, кошти спрямують на модернізацію аеродромів, будівництво нових або перепрофілювання існуючих ангарів, створення сховищ для боєприпасів і палива. Також передбачено зведення житла для військових, складів та розвиток інформаційних технологій.
Кошти були передбачені планом модернізації системи Norad ще у 2022 році, проте раніше Оттава не уточнювала, як саме і де вони будуть витрачені. Уряд Карні також пообіцяв збільшити загальні витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року.