Норвегія переконує Брюссель прибрати вимогу мораторію на видобуток нафти й газу в Арктиці з оновленої арктичної стратегії ЄС. Це дозволить блоку зменшити свою енергозалежність від диктаторських режимів пише Politico.
Зазначається, що розширення конфлікту на Близькому Сході вже підвищило ціни на нафту й скоротило поставки. На цьому тлі прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере заявив, що Європа потребує стабільних енергетичних партнерів.
“У такі непередбачувані часи Норвегія має бути надійною”, – сказав він на щорічній конференції Offshore Norge в Осло 13 березня.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія стала найбільшим постачальником трубопровідного газу до Європи. За словами глави норвезької нафтогазової компанії Equinor Андерса Опедала, весь газ, який видобуває Норвегія, йде до Європи, а 90–95% нафти також постачають на європейський ринок.
ЄС зараз переглядає свою арктичну стратегію – громадське обговорення завершується 16 березня, оновлену версію документа очікують до літа. Чинна політика блоку зобов’язує ЄС домагатися міжнародного мораторію на видобуток нафти й газу в Арктиці.
Раніше російський диктатор Володимир Путін заявляв, що РФ захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади
Позначка: Арктика
Канада виділить понад $25 млрд на військові бази в Арктиці – Карні
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив про плани інвестувати понад 25 мільярдів доларів у військові об’єкти в Арктичному регіоні в межах зобов’язання суттєво збільшити видатки на оборону до 2035 року. Про це повідомляє Financial Times.
“Канада бере на себе повну відповідальність за захист нашого суверенітету в Арктиці. Після десятиліть обмежених і фрагментарних інвестицій на півночі новий уряд Канади діє з масштабом амбіцій, гідним цього величезного регіону та його народів”, – зазначив він.
Як повідомляється, Канада спрямує більшу частину з 35 мільярдів канадських доларів (25,7 мільярда доларів США) на створення “баз передового розгортання” в арктичних громадах Єллоунайф, Інувік та Ікалуїт. Ці заходи мають дозволити канадським збройним силам захищати регіон самостійно, не покладаючись на допомогу союзників.
Питання безпеки Арктичного регіону піднялося в оборонному порядку денному Оттави через загрози з боку Росії. Також на рішення вплинула експансіоністська риторика президента США Дональда Трампа та кліматичні зміни, які роблять північні території більш доступними.
Як зазначив прем’єр, кошти спрямують на модернізацію аеродромів, будівництво нових або перепрофілювання існуючих ангарів, створення сховищ для боєприпасів і палива. Також передбачено зведення житла для військових, складів та розвиток інформаційних технологій.
Кошти були передбачені планом модернізації системи Norad ще у 2022 році, проте раніше Оттава не уточнювала, як саме і де вони будуть витрачені. Уряд Карні також пообіцяв збільшити загальні витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року.
НАТО розпочало навчання в Арктиці
НАТО розпочало щорічні навчання в Арктиці у понеділок, цього разу приділивши особливу увагу ролі цивільного населення у підтримці військових під час конфліктів. Військові маневри відбуваються на тлі напруженості через спробу президента США Дональда Трампа взяти під контроль Ґренландію, що є територією іншого члена НАТО – Данії. Про це пише Reuters 9 березня.
Навчання Cold Response зосереджені на обороні Європейської Арктики, де країни НАТО – Норвегія та Фінляндія – мають спільний кордон із Росією. Цьогоріч вони триватимуть до 19 березня.
Маневри стали частиною місії НАТО Arctic Sentry, яка спрямована на посилення присутності Альянсу в полярному регіоні та зменшення напруженості через суперечку з Трампом щодо Ґренландії.
Цього року в навчаннях візьмуть участь близько 25 тисяч військових із 14 країн, зокрема США та Данії, переважно на півночі Норвегії та у Фінляндії. Очікується, що США залучать близько 4 тисяч військових.
Перед початком навчань американські військові вивели один ескадрильйон винищувачів F-35 з маневрів. Представник Корпусу морської піхоти США у Європі зазначив, що причини такого рішення можуть бути різні, зокрема глобальне перенаправлення сил через ситуацію на Близькому Сході.
Норвегія оголосила 2026 рік роком “загальної оборони”, приділяючи особливу увагу готовності цивільних, підприємств та державних установ до війни та надзвичайних ситуацій.
У четвер військові проведуть сценарій, що перевірятиме здатність лікарень на півночі Норвегії приймати велику кількість поранених, яких умовно евакуюють із фронтової лінії у Фінляндії.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що збирається “щось зробити з Гренландією”, інакше її захоплять Росія або Китай, а Вашингтон не хоче мати таких сусідів.
Арктичний вартовий. Відповідь НАТО Трампу
В НАТО анонсували ініціативу Арктичний вартовий, яка з’явилася на тлі ускладнення відносин США та європейських країн через Гренландію. З неофіційних коментарів представників НАТО можна зробити висновок, що замість принципу “США забезпечують власну безпеку, контролюючи Гренландію”Вашингтону запропонували новий принцип: “НАТО забезпечує безпеку всіх своїх членів, включно зі США, у всій Арктиці, включно з Гренландією”.
Реакція США
Про старт ініціативи Марк Рютте оголосив на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Голова Пентагону Піт Хегсет на неї не приїхав. Реакція Вашингтона на цю ініціативу поки не надійшла. Однак в її організації, ймовірно, брали участь і американські військові, оскільки США були і залишаються провідним членом Альянсу.
У свій нинішній президентський термін Дональд Трамп заговорив про те, що Гренландія має увійти до складу США, ще на початку 2025 року, Але на початку січня 2026 року це питання викликало серйозну міжатлантичну політичну кризу.
6 січня пресслужба Білого дому повідомила, що «президент і його команда обговорюють низку способів досягнення цієї важливої зовнішньополітичної мети, і, звичайно, використання збройних сил США завжди розглядається як один із варіантів, які є у головнокомандувача».
Ці претензії викликали обурення європейських країн, союзників США по НАТО. Президент США згодом пом’якшив свою позицію, заявивши, що після переговорів з Данією, європейськими союзниками і Канадою розглядає можливість укладення угоди.
За словами Трампа, Гренландія потрібна США, щоб забезпечити безпеку Америки на тлі зростаючої активності в Арктиці Росії та Китаю.
Ініціатива, а не операція
«Страж» називають «підходом», «ініціативою», але не операцією. І це відображає певну невизначеність самої його суті.
«Спочатку він (Арктичний страж) об’єднає навчання, такі, як данська „Арктична витривалість“ і норвезьке „Холодна реакція“, у яких візьмуть участь десятки тисяч людей і буде задіяне обладнання для ефективної роботи в арктичних умовах. Це чітко продемонструє те, що ми всі готові спільно сприяти безпеці в Арктиці — і, по суті, загальній безпеці всього Альянсу”, — сказав генсек НАТО Марк Рютте, виступаючи в штаб-квартирі перед початком конференції міністрів оборони.
Це дало підставу багатьом коментаторам говорити про формальне «перейменування» існуючих регулярних навчань.
Рютте з цим твердженням категорично не погодився і пояснив, відповідаючи на відповідне питання, що головною відмінністю буде єдине командування (ініціативу очолює Головнокомандувач об’єднаними силами НАТО в Європі) і єдиний інформаційний простір, зокрема і з застосуванням новітніх технологій.
При цьому ніхто не називає «Арктичний страж» якимось новим структурним підрозділом, до якого будуть приписані певні сили і засоби.
Нарешті, ініціатива не обмежена в часі. Але говорити про те, що вона завершиться після досягнення певного результату складно, оскільки її цілі та завдання не були озвучені публічно.
Говорячи про нову ініціативу, в НАТО нагадують, що альянс уже проводить дві операції з подібними назвами — «Балтійський страж» і «Східний страж».
Перша почалася в січні 2025 року для захисту кабелів на дні Балтійського моря, а друга — у вересні після того, як кілька російських дронів впали на території Польщі.
В НАТО відзначають, що з часу початку операції на Балтиці пошкоджень кабелів більше не траплялося. Великих нальотів безпілотників на країни альянсу останнім часом також не було. Тобто ці операції можна вважати цілком ефективними.
Однак, на відміну від цих двох кампаній, викликаних конкретними інцидентами і спрямованих проти певних загроз, причини початку «Арктичного стража» настільки ж чітко не позначені.
На офіційній сторінці «Арктичного стража» на сайті НАТО йдеться, що приводом для початку цієї ініціативи стала військова активність Росії в регіоні, зростаючі північні амбіції Китаю та російсько-китайське співробітництво. Всі три фактори присутні в Арктиці вже багато років.
ЗМІ дізналися, чому Європа погодилася на нову місію НАТО в Арктиці
НАТО нарощує свою присутність в Арктиці – крок, розрахований не стільки на стримування Росії, скільки на “стримування” президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на дипломатів НАТО, офіційних осіб Альянсу і військових аналітиків.
Значний зсув уваги НАТО до цього регіону, викликаний інтенсивним тиском США після погроз Трампа анексувати Гренландію. Однак цей зсув продиктований насамперед політикою, а не нагальною військовою необхідністю.
НАТО офіційно позиціонує свою нову місію Арктичний вартовий (Arctic Sentry) як критично важливу. Дипломатичні зусилля демонструють намір союзників утримати Вашингтон на своєму боці на тлі побоювань, що відмова потурати Трампу в питанні Гренландії може обернутися катастрофою.
Експерти стверджують, що будь-які побоювання з приводу безпеки надто перебільшені, оскільки НАТО більш ніж здатне впоратися з Росією в Арктиці.
Після неодноразових відмов виключити застосування сили для захоплення Гренландії, минулого місяця президент США нарешті відмовився від своєї кампанії з придбання датської території. Цьому відступу сприяла обіцянка Рютте і союзників, що НАТО буде ставитися до безпеки в Арктиці серйозніше.
Але експерти, як і раніше, глибоко скептичні щодо військової необхідності такої витівки. З огляду на здатність США перекинути “тисячі” військових до Гренландії з Аляски “протягом 12–24 годин” і досвід, здобутий на навчаннях Ice Exercises, “мовиться скоріш про комунікаційний розрив”.
Вашингтон посилається на різні майбутні загрози для арктичного острова. Але на практиці “загроза не змінилася з часів холодної війни”.
Співпраця Китаю і Росії в Арктиці залишиться “значною мірою символічною”, вважає професор політології Арктичного університету Норвегії Марк Лантейн.
І Росія все ще “значно поступається” НАТО. З початку повномасштабної війни проти України Москва втратила дві з трьох бригад, дислокованих на Крайній Півночі. На підготовку їх заміни піде “п’ять років або більше”.
Місія Арктичний вартовий спершу переведе існуючі навчання (наприклад, датські Arctic Endurance в Гренландії) під егіду Об’єднаного командування НАТО у Вірджинії.
Сьогодні базі Пітуффік на півночі Гренландії знаходиться близько 150 американських військовослужбовців. І Данія, і Гренландія підкреслили, що відкриті для розміщення додаткових сил США в рамках існуючих домовленостей.
Хоч розміщення більшої кількості військ було б марнотратством, але для деяких союзників витрата грошей і техніки – це чесна угода заради запобігання розвалу Альянсу, йдеться в матеріалі.
Як ми вже писали, практично дві третини німців вважають, що найближчими роками США становитимуть серйозну загрозу для миру у світі.
В Європі масово втрачають довіру до США – опитування
Британія подвоїть війська у Норвегії через загрозу з боку Росії
Кількість британських військових у Норвегії подвоїться протягом наступних трьох років у межах зусиль щодо протидії російським загрозам у Північній Арктиці. Про це інформує BBC.
Міністр оборони Джон Гілі повідомив, що кількість персоналу збройних сил, розміщеного у країні, зросте з близько 1 000 до 2 000 осіб.
Цей крок став відповіддю на зростаюче занепокоєння союзників НАТО щодо діяльності Росії в Арктиці, включно з відновленням старих баз часів Холодної війни та нарощуванням військової присутності в регіоні.
“Вимоги до оборони зростають, а Росія становить найбільшу загрозу безпеці Арктики з часів Холодної війни”, – заявив Гілі.
У межах розширеної присутності 1500 армійців Королівської морської піхоти візьмуть участь у березневих навчаннях НАТО “Холодне реагування”. Великомасштабні маневри по всій Норвегії, Фінляндії та Швеції спрямовані на підготовку союзних військ до дій у суворих арктичних умовах.
У вересні очікується проведення навчань Lion Protector під керівництвом Британії за участю авіаційних, наземних та морських сил кількох європейських країн.
Мета операції – навчити збройні сили захищати критично важливу інфраструктуру від атак та диверсій на території Норвегії, Ісландії та данських проток.
Британія та її союзники по НАТО дедалі більше стурбовані ризиком, який Москва становить для підводних кабелів та трубопроводів після вторгнення в Україну.
За даними Міністерства оборони, за минулі два роки кількість російських підводних човнів у британських водах зросла на 30%. У відомстві заявили, що активність російських підводних човнів у Північній Атлантиці нині повернулася до рівня часів Холодної війни.
Нагадаємо, уряд Великої Британії веде переговори з європейськими союзниками щодо розгортання військових сил у Гренландії, які охоронятимуть Арктику.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що збирається “щось зробити з Гренландією”, інакше її захоплять Росія або Китай, а Вашингтон не хоче мати таких сусідів.
США, Данія та Гренландія почали переговори через вимоги Трампа
США, Гренландія та Данія розпочали дипломатичні переговори з метою подолання кризи, спричиненої претензіями президента Дональда Трампа на арктичну територію. Про це повідомляє Reuters у четвер, 29 січня. У міністерстві закордонних справ Данії зазначили, що метою діалогу є спроба “обговорити, як ми можемо вирішити американські занепокоєння щодо безпеки в Арктиці, поважаючи при цьому червоні лінії Королівства”.
Переговори відбуваються після кількох місяців напруженості між Данією та США, які є засновниками НАТО.
Напередодні держсекретар США Марко Рубіо заявив, що США проводять консультації щодо Гренландії, і що з цього питання відбудуться зустрічі на технічному рівні з посадовцями з Гренландії та Данії.
Нагадаємо, 21 січня під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі американський лідер Дональд Трамп знову заявив про намір США домагатися контролю над Гренландією, при цьому пообіцяв не вдаватися до війстькової сили. Згодом Трамп заявив про укладання “рамкової угоди” щодо Гренландії. За даними ЗМІ, документ передбачає посилення присутності на острові військ НАТО та США. Також Вашингтону можуть бути передані права на видобуток корисних копалин. Керований хаос Трампа: що з війною після “успіху” у Гренландії
РФ не здатна обслуговувати порти в Арктиці – розвідка
За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Москва має проблеми з реалізацією планів з перетворення Північного морського шляху на основну транспортну артерію. Росії потрібно провести значні роботи з днопоглиблення портів, але вона не може це зробити без зовнішньої допомоги. Раніше РФ користувалася послугами іноземних підрядників, але через санкції цей шлях став недоступним. РФ також не створила власних потужностей для проведення днопоглиблення, що створює проблему. Крім того, навіть якщо Китай погодиться долучитися до робіт, він буде визначати, де і які порти будуть розвиватися, що означає втрату контролю Москви над ситуацією. У СЗРУ відмітили, що ця ситуація показує розрив між амбіціями РФ в Арктиці та її реальними можливостями.
Арктика пережила найтепліший рік за 125 років
Арктика пережила безпрецедентний рік кліматичних змін: з жовтня 2024 року по вересень 2025-го середні температури в регіоні були найвищими за 125 років спостережень. Про це йдеться у звіті Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, на який посилається The Guardian.
За даними науковців, Арктика нагрівається у чотири рази швидше, ніж планета загалом. Основною причиною є спалювання викопного палива, яке призводить до накопичення тепла та порушує баланс регіону, що відіграє ключову роль у регулюванні глобального клімату.
У 2025 році максимальна площа морського льоду стала найменшою за 47 років супутникових спостережень. Крім того, регіон зафіксував рекордну кількість опадів, більшість із яких припала не на сніг, а на дощ. Через це площа снігового покриву в червні скоротилася вдвічі порівняно з показниками 60-річної давнини.
Науковці також зазначають, що з 1980-х років найстаріший і найтовстіший морський лід Арктики зменшився більш ніж на 95%. Протягом останнього місяця площа льоду була найнижчою за всю історію спостережень, що свідчить про ймовірне продовження негативної тенденції.
“2025-й був найтеплішим і мав найбільшу кількість опадів за всю історію спостережень – побачити обидві ці події в одному році є надзвичайним. Він дійсно підкреслив те, що чекає на нас у майбутньому” – зазначив дослідник Арктики Метью Дракенміллер.
Зміни вже відчутно впливають на життя людей і тварин. Дощі, що випадають узимку, замерзають на снігу й утворюють крижані бар’єри, які ускладнюють тваринам доступ до їжі, а людям створюють небезпечні умови для пересування.
Втрата морського льоду змушує океан поглинати більше тепла замість його відбиття, що ще більше прискорює глобальне потепління. Окрім цього, льодовиковий покрив Гренландії цьогоріч втратив 129 мільярдів тонн льоду, що в перспективі сприятиме підвищенню рівня моря та становитиме загрозу для прибережних міст упродовж багатьох поколінь.
Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади
Росія і Китай мають “значний розвідувальний інтерес” в Арктиці. Про це заявила Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS), передає The Guardian.
Директор CSIS Ден Роджерс висловив стурбованість з приводу того, що ворожі країни стають все більш сміливими в Арктиці.
“Не дивно, що CSIS спостерігає спроби збору розвідданих, спрямовані як проти урядів, так і проти приватного сектору в цьому регіоні”, – заявив він.
Роджерс зазначив, що агенти CSIS зірвали спроби Росії незаконно придбати канадські товари та технології для використання у війні проти України.
“Цього року CSIS вжила заходів для запобігання цьому, поінформувавши кілька канадських компаній, що європейські підставні компанії, які прагнули придбати їхні товари, насправді були пов’язані з російськими агентами”, – сказав він.
Роджерс також додав, що китайські шпигуни намагалися вербувати канадців, які володіють інформацією та військовим досвідом.