Давання – Антикор

В Європі зросла кількість реєстрацій електрокарів Tesla

Кількість нових реєстрацій електричних автомобілів Tesla у Франції у березні зросла більш як утроє, а ще подвоїлась у скандинавських країнах. Утм, цей показник трохи менший за дворічний рекорд. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на дані різних країн.
У Франції в березні було зареєстровано 9569 нових автомобілів Tesla – на 203% більше, ніж роком раніше.
Цей показник трохи менший за історичний максимум у 9572 автомобілі, зареєстрованих у грудні 2023 року.
У Норвегії, Швеції та Данії реєстрація Tesla зросла на 178%, 144% та 96% до 6150, 1447 та 1784 автомобілів.
Загалом реєстрації автомобілів у першому кварталі зросли на 108% у Франції, на 95% у Норвегії, на 48% у Швеції та на 50% у Данії.

Прем’єр Данії подала заяву про відставку після виборів

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен зустрілася у середу з королем країни Фредеріком X та подала йому заяву про відставку уряду. Про це повідомив королівський палац 25 березня.
“Його величність король прийняв прем’єр-міністра Метте Фредеріксен. Після викладення результатів виборів та парламентської ситуації прем’єр-міністр подала прохання про відставку уряду та запропонувала, щоб представники політичних партій, які пройшли до Фолькетингу (парламент Данії – ред.), отримали можливість висловитися щодо майбутнього формування уряду”, – йдеться у повідомленні.
За інформацією палацу, представникам політичних партій буде запропоновано з’явитися в палаці Амалієнборг сьогодні вдень.

Оголошено результати виборів у Данії

У Данії завершився підрахунок голосів на дострокових виборах в міцевий парламент – Фолькетинг. Зафіксовано невизначений результат, що залишив майбутнє прем’єр-міністра Метте Фредеріксен під питанням, повідомляє Associated Press у середу, 25 березня.
Так, лівоцентристська Соціал-демократична партія Фредеріксен втратила позиції порівняно з останніми виборами 2022 року, як і її два партнери в уряді, що йде у відставку.
Соціал-демократи залишилися найбільшою окремою партією з деяким відривом, але з 21,9% голосів – що помітно нижче за 27,5%, які вони отримали на виборах 2022 року.
При цьому ні лівий, ні правий блок не отримали більшості в парламенті. В результаті “золоту акцію” отримав міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен.
Його центристська партія Помірковані, що має 14 депутатів у парламенті зі 179 місць, може визначити, чи зможе Фредеріксен залишитися на третій термін на чолі Данії.
Сама Метте Фредеріксен заявила, що готова залишитися на посаді глави данського уряду.
“Світ перебуває в нестабільному стані. Навколо нас дмуть сильні вітри. Данії потрібен стабільний уряд, компетентний уряд. Ми готові взяти на себе лідерство”, – сказала вона.
Фредеріксен додала, що сподівалася на кращий результат, але для партії, яка прагне до третього терміну, втрата позицій – це нормально. Вона порівняла нинішній результат з 25,9% голосів, які її партія отримала у 2019 році, коли вона стала прем’єром.
“Я очолюю цю чудову країну вже майже сім років. Ми пережили пандемію; нам довелося мати справу з війною. Нам погрожував американський президент, і за ці майже сім років ми спостерігали падіння на чотири відсотки”, – зазначила вона.
Своєю чергою Льокке Расмуссен закликав суперників зліва і справа відмовитися від деяких позицій, які вони займали під час передвиборчої кампанії, і “приєднатися до нас”.
За його словами, Данія – “це маленька країна з населенням 6 млн людей у світі з населенням 8 млрд, який переживає потрясіння”.
“Ми – одне плем’я. Ми повинні об’єднатися. Ми не повинні бути розділені”, – підкреслив він.
Однак міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, найсильніший правоцентристський суперник Фредеріксен, дав зрозуміти, що він і його Ліберальна партія не мають наміру знову входити до уряду разом із соціал-демократами.

В Данії проходять вибори в парламент

У Данії проходять дострокові вибори у місцевий парламент – Фолькетинг. Про це повідомляє Associated Press у вівторок, 24 березня.
У голосуванні можуть взяти учать понад 4,3 млн осіб. Однопалатний парламент Данії обирається на чотирирічний термін. До його складу входять 179 депутатів – 175 із самої Данії, ще по два – для представників малонаселеної Гренландії та іншої напівавтономної території – Фарерських островів.
Вибори у Данії проходять на тлі небаченого геополітичного тиску з боку США, зокрема погроз американського президента Дональда Трампа захопити Гренландію. Ця тема досі залишається актуальною в Данії, попри війну на Близькому Сході.
Останні опитування громадської думки напередодні парламентських виборів у Данії показали, що соціал-демократи прем’єр-міністра Метте Фредеріксен наближаються до більшості з лівими партіями.

Ядерна зброя в Європі. Черга охочих

Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про розширення ядерного арсеналу країни. Також Макрон оголосив, що Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”. Польща та Данія зацікавилися такими ініціативами.
Макрон – перша скрипка
Як зазначив Макрон, його відповідальність полягає в тому, щоб “наше стримування зберегло і надалі зберігало свою руйнівну силу в небезпечному, мінливому та нестабільному середовищі”.
“Саме тому я наказав збільшити кількість ядерних боєголовок у нашому арсеналі”, – сказав французький президент.
При цьому, за його словами, відтепер жодні цифрові дані про французький ядерний арсенал не будуть оприлюднюватися. “Щоб покласти край будь-яким спекуляціям, ми більше не будемо повідомляти про цифри нашого ядерного арсеналу, на відміну від того, що могло бути в минулому”, – зазначив він.
Макрон також підкреслив: “Щоб бути вільним, потрібно викликати повагу, а щоб викликати повагу, потрібно бути сильним”.
“Про це свідчить збільшення нашого арсеналу”, – резюмував він.
Макрон оголосив, що Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”.
У цьому контексті він згадав Німеччину, Велику Британію – єдину іншу країну на континенті, що має ядерні сили, – а також Нідерланди та Польщу.
“Співпраця почнеться зі спільних навчань”, – пояснив Макрон.
Президент Франції заявив, що готовий стати на шлях “розширеного ядерного стримування”, що включатиме “європейський вимір”.
Однак він підкреслив, що “остаточне рішення не буде спільним”, воно “завжди” залишатиметься в руках глави держави.
Данія – за
Данія уклала угоду про стратегічне ядерне стримування з Францією.
“Посилення співпраці сприятиме зміцненню потенціалу стримування Європи. На жаль, це необхідно, оскільки в найближчі роки очікується посилення військової загрози з боку Росії”, – заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
“Сьогодні ми хотіли б підкреслити, що стратегічне співробітництво доповнюватиме, а не замінюватиме нашу співпрацю у сфері стримування в рамках НАТО”, – додала вона.
Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що стратегічне співробітництво не передбачає розміщення ядерної зброї на території Данії.
Польща хоче ядерну зброю собі
Польща веде переговори з Францією та групою “найближчих європейських союзників” про програму вдосконаленого ядерного стримування.
“Ми озброюємося разом з нашими друзями, щоб наші вороги ніколи не наважилися напасти на нас”, – зазначив прем’єр Польщі Дональд Туск.
Близько 50,9% поляків підтримують ідею отримання Польщею ядерної зброї, свідчать результати опитування IBRiS, проведеного на замовлення Radio Zet.
На запитання, чи підтримують вони ідею отримання Польщею ядерної зброї, 20,9% респондентів відповіли “однозначно так”. Варіант “скоріше так” обрали 30 відсотків опитаних.
Загалом 38,6% респондентів висловилися проти цієї ідеї. Серед тих, хто не підтримує рішення про отримання ядерної зброї, 23,5% респондентів відповіли “скоріше ні”, а 15,1% відповіли “точно ні”. Ще 10,5% респондентів не мали думки з цього приводу.

Данія анонсувала зміни для деяких українських біженців

Уряд Данії планує внести зміни до правил проживання для окремих груп біженців з України. Зокрема, чоловіки призовного віку та жителі деяких безпечніших регіонів України більше не зможуть отримати дозвіл на проживання, який наразі надається відповідно до спеціального закону країни. Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії.

Згідно з новими правилами, тимчасовий захист більше не буде поширюватися на чоловіків призовного віку, які щойно прибули до Данії. Українці віком від 23 до 60 років зможуть отримати дозвіл лише за умови наявності документів, що підтверджують звільнення від військової служби. Для молодших осіб захист діятиме лише до їхнього 23-річчя.

Крім того, уряд Данії планує відмовляти у захисті українцям, які прибувають із регіонів, класифікованих у Копенгагені як відносно безпечні. До переліку таких областей входять Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (без міста Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області.

Зміни торкатимуться лише тих, хто прибуватиме до Данії після їх впровадження. Водночас українці, які вже перебувають у країні під тимчасовим захистом, залишаться під його дією. Зазначається, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України.

Передбачаються також зміни в освітньому процесі для українських дітей. Крім того, уряд Данії висловлює бажання, щоб українські біженці, які отримують фінансову допомогу, мали обов’язок працювати.

Нагадаємо, Норвегія пропонує обмежити тимчасовий колективний захист для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Зміни стосуватимуться нових заявників і не вплинуть на тих, хто вже має захист.

Нагадаємо, у країнах Євросоюзу збільшилась кількість біженців з України. Найбільший приріст кількості біженців з України зафікований у Німеччині, Іспанії та Румунії.

Дянія анонсувала зміни для деяких українських біженців

Данія проведе позачергові вибори 24 березня

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен оголосила про проведення позачергових парламентських виборів у країні. Про це повідомляє Politico у четвер, 26 лютого.

“Я запропонувала королю Фредерику провести вибори 24 березня”, – повідомила Фредеріксен під час пленарного засідання парламенту в Копенгагені.

Нинішній парламентський термін мав завершитися не пізніше 31 жовтня, втім, рішення про перенесення дати голосування ухвалили на тлі зростання підтримки правлячої Соціал-демократичної партії, котре виникло після рішучої відмови Фредеріксен задовольнити агресивні претензії президента США Дональда Трампа щодо анексії Гренландії.

Прем’єрка у промові прямо звернула увагу на напруженість у відносинах Копенгагена та Вашингтона і наголосила, що нинішній уряд, який виконує обов’язки до виборів, залишатиметься пильним.

У грудневих муніципальних виборах Соціал-демократи зазнали поразки, проте рейтинги партії зросли після захисту прем’єркою суверенітету країни. Згідно з опитуваннями, Соціал-демократи можуть отримати 22% голосів, майже вдвічі більше, ніж очікується у найближчих конкурентів, партії Зелених.

Фредеріксен не повідомила, з якими партіями вона планує формувати уряд у разі перемоги на виборах, зазначивши, що може повторити партнерство з “політичним центром” або об’єднатися з лівими силами.

Нагадаємо, сенатор США Ліндсі Грем на тому тижні влаштував суперечку з лідерами Данії та Гренландії на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки. Такі дії він вчергове підгарячили побоювання європейців, що апетит США до острова нікуди не зник.
Данія і Швеція відправили військових в Гренландію на тлі погроз Трампа

Данія інвестує 33 млн євро у проєкт для модернізації навчального центру ЗСУ

Україна і Данія запускають спільний проєкт для модернізації одного з навчальних центрів ЗСУ. Данія профінансує оновлення інфраструктури та обладнання для підготовки військових. Про це 24 лютого повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.
Зазначається, що Федоров зустрівся з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном.
“Сьогодні разом із Данією та фондом “Повернись живим” запускаємо інфраструктурний проєкт з модернізації одного з навчальних центрів ЗСУ. Данія інвестує близько 33 млн євро в навчальну інфраструктуру, побутові та санітарні умови, обладнання, дрони для підготовки. Фонд “Повернись живим”, який системно інвестує в навчання та підготовку військовослужбовців, є імплементаційним партнером”, – зазначив Федоров.
Проєкт передбачає комплексне оновлення інфраструктури одного з навчальних центрів ЗСУ. Це дасть змогу підвищити рівень побутового комфорту й безпеки для військовослужбовців, які проходять відповідну підготовку на базі центру.

Данія виділяє понад 25 млн євро на гумдопомогу Україні

Данія 24 лютого оголосила про виділення додаткових 190 млн крон (25,4 млн євро) на гуманітарну допомогу для України. Про це повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ Данії.
Українці переживають надзвичайно холодну зиму, а Путін цинічно використовує холод на свою тактичну користь, здійснюючи систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру та цивільне постачання. Тому Данія надає нову гуманітарну допомогу в розмірі 190 млн крон, яка має допомогти у вирішенні гострої гуманітарної ситуації та забезпечити довгострокову підтримку. Вона має дати надію тим, хто постраждав найбільше, – заяввив глава МЗС Данії Ларс Льокке Расмуссен.
Кошти будуть надіслані через данські організації допомоги громадянському суспільству, Гуманітарний фонд ООН в Україні, Управління верховного комісара ООН у справах біженців, ЮНІСЕФ, Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Данія загалом надала близько 1,3 млрд крон гуманітарної допомоги з початку війни.