Чинний прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб, чия партія Рух за свободу (GS) здобула мінімальну перемогу на парламентських виборах, оголосив, що не зміг знайти партнерів для формування нового уряду. Про це свідчить заява Голоба, яку наводить STA.
Після переговорів із президенткою Наташею Пірц Мусар голова уряду заявив, що Рух за свободу “нетерпляче чекає на перебування в опозиції”. Він назвав потенційну правоцентристську коаліцію “коаліцією шахраїв”, яка проіснує недовго.
“Тому ми з радістю готуємося до роботи в опозиції і вже сьогодні заявляємо, що будемо суворо додержувати принципу законності правової держави і очікуємо цього від усіх інших”, – додав Голоб, який запевнив, що залишиться депутатом.
За підсумками виборів ліберальна партія Голоба Рух за свободу (GS) здобула 29 місць у парламенті, що на одне більше, ніж права Словенська демократична партія (SDS) на чолі з Янезом Яншею.
Чинний прем’єр Голоб запросив лідерів усіх партій, які мають місця в парламенті, крім правої SDS, приєднатися до коаліції, однак домовленостей досягти не вдалось.
Спікером словенського парламенту обрали лідера проросійської антисистемної партії Resni.ca Зорана Стевановича, що ускладнило шанси прем’єр-міністра Словенії Роберта Голоба на формування уряду.
Стеванович заявив, що не вступить у коаліцію ні з Голобом, ні з Яншею, але його партія вважається більш імовірним партнером для останнього.
Як ми вже писали, Зоран Стеванович одразу після обрання заявив про плани відвідати Москву і провести референдум про вихід країни з НАТО.
Додамо, що на парламентських виборах у Словенії 22 березня Права Словенська демократична партія (СДП) та ліберальний Рух Свобода набрали рівну кількість голосів, згідно з даними державної виборчої комісії.
Позначка: Парламент
Вибори в Угорщині: з’явилися остаточні результати
Опозиційна партія Тиса на парламентських виборах в Угорщині здобула дві третини голосів. Про це свідчать дані, опубліковані у суботу, 18 квітня, на сайті Національного виборчого бюро країни.
Так, за результатами підрахунку 100% голосів, партія Тиса на чолі з Петером Мадяром набрала 70,85% і матиме 141 зі 199 місць у парламенті. Правляча коаліція партії Фідес та Християнсько-демократичної народної партії (KDNP) на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном набрала 26,13% голосів, забезпечивши собі 52 місця. Ультраправа Наша батьківщина отримала 3,2% голосів і шість місць у парламенті.
Мадяр, коментуючи у соцмережі Х результати виборів, заявив, що це “безпрецедентна більшість” та “безпрецедентний мандат”, які означають “велику відповідальність”.
Явка на виборах в Угорщині становила 79,56%, що є рекордним показником.
Вибори в Угорщині: явка встановила рекорд
На парламентських виборах в Угорщині у неділю вже до 18:30 за місцевим часом проголосували 77,80% виборців, або 5 856 515 осіб. Про це свідчать дані Національного виборчого бюро (NVI). NVI
На попередніх виборах у 2022 році явка становила 62,92%, тоді як нині вона вже перевищила попередній рекорд у 73,51%, зафіксований у 2002 році.
Аналітики припускали, що до моменту закриття виборчих дільниць явка могла досягти 80%. Дільниці закрилися у 19:00.
Вже за годину почнуть надходити перші результати підрахунків. До парламенту мають обрати 199 депутатів – 106 за мажоритарними одномандатними округами, а 93 – за партійними списками. Остаточно підрахунок голосів повинен завершитись не пізніше ніж 18 квітня.
Нагадаємо, вранці 12 квітня в Угорщині розпочалося голосування на парламентських виборах. Явка виборців значно вища ніж на попередніх виборах.
На початку тижні віцепрезидент США Джей Ді Венс побував в Угорщині із підтримкою Орбана. А президент США Дональд Трамп пообіцяв Угорщині економічне процвітання у разі перемоги партії Орбана.
Зеленський відреагував на голосування важливих законів в Раді
Останні голосуванняу Верховній Раді продемонструвалидієвістьпарламенту.Про це сказав президент Володимир Зеленський під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, який відбувя на Закарпатті, повідомив Укрінформ в четвер, 9 квітня.
“Учора Верховна Рада продемонструвала, що є Верховна Рада України. Дякую. Це дуже важливо, бо є пакет європейський, є пакети Міжнародного валютного фонду, є різні фінансові інституції”,– заявив глава держави.
Він також відзначив, що сьогодні під час засідання представники регіонів мали змогу обговорити проблеми з урядовцями та народними депутатами.
“Гадаю, ви сьогодні спілкувалися з урядовцями, парламентаріями. Я навіть чув, що гучно. Так? Це нормально”, – сказав Зеленський і закликав представників регіональних влад, уряду та Верховної Ради продовжити тісну співпрацю.
Як відомо, в останні тижні у Верховній Раді бракувало голосів для ухвалення важливих законопроєктів для продовження фінансування з боку партнерів і продовження євроінтеграції. Але цього тижня ситуація змінилася. Нардепи підтримали низку важливих законопроєктів.
У ЄС вже відреагували і заявили, що рішення Ради допоможуть розблокувати понад 2 млрд євро фінансування, щоб стабілізувати потреби України до літа.
Рада підтримала так званий податок на OLX
Верховна Рада 8 квітня у першому читанні проголосувала за законопроєкт №15111-д щодо оподаткування цифрових платформ.
За рішення проголосувало 234 народних депутата.
Документ є частиною “маяку” МВФ. Ухвалення законопроєкту є обов’язковою умовою для отримання нового фінансування.
У разі цілковитого ухвалення, податкова зможе щороку отримувати дані про обсяги заробітків українців на цифрових платформах, до яких зокрема, належать сервіси зі здачі житла в оренду (наприклад, Booking), таксі (Bolt чи Uklon), продажу речей (OLX) або інші застосунки.
Як писала Судово-юридична газета, документ передбачав, що:
Зауважимо, на початку березня парламентарі провалили голосування за цей документ.
Рада підтримала енергетичну інтеграцію з ЄС
Верховна Рада 7 квітня ухвалила закон №12087-д про об’єднання енергетичних ринків України та Європейського Союзу.
Документ передбачає:
– створення правових засад для об’єднання ринків (market coupling) “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку з європейськими зонами торгівлі (щоб торгівля електроенергією відбувалася узгоджено за цінами і обсягами як на наступний день, так і в той самий день);
– імплементацію європейської моделі готовності до ризиків в електроенергетиці та запровадження механізмів забезпечення потужності;
– врегулювання взаємодії між оператором системи передачі та оператором ринку для забезпечення транскордонного обміну електроенергією;
– розвиток нових гнучких інструментів ринку, зокрема діяльності з агрегації та управління попитом (з’являться нові способи гнучко керувати попитом і пропозицією, зокрема об’єднувати невеликі джерела енергії (агрегація) та контролювати, коли і скільки споживачі використовують електроенергію);
– посилення ролі споживачів через розвиток громадських енергетичних об’єднань та інституту активного споживача.
Окрему увагу приділено безпеці постачання:
Як зазначається, прийняття Закону є важливим кроком у процесі синхронізації національного законодавства у сфері енергетики з правом ЄС, сприятиме підвищенню енергетичної безпеки держави, розвитку конкурентного середовища на ринку електричної енергії та розширенню участі України у європейських енергетичних ринках.
До законопроєкту подали 1358 поправок, з яких 47 було враховано, 1311 – відхилено.
Рада посилила контроль за боржниками
Верховна Рада 7 квітня ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №14005 щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів.
Згідно із законом, судові рішення та інші виконавчі документи зможуть видаватися в електронній формі з цифровим підписом і передаватися до виконання без затримок.
Також передбачено створення оновленої автоматизованої системи виконавчого провадження, яка розподілятиме справи між державними виконавцями, формуватиме документи та надсилатиме їх сторонам. Система дозволить отримувати дані про майно, доходи та рахунки боржників із державних реєстрів.
Окрім цього, посилюється контроль за боржниками: перевірка в Єдиному реєстрі боржників здійснюватиметься автоматично, а у разі внесення до реєстру можуть обмежуватися операції з майном.
Банки зобов’яжуть повідомляти про відкриття та закриття рахунків боржників. Тоді як виконавці отримають ширший доступ до інформації про кошти та операції.
Окремо запроваджується автоматичний обмін даними між реєстрами. Це, своєю чергою, дасть змогу оперативно накладати та знімати арешти з майна.
Раніше Рада ухвалила закон про гармонізацію сфери акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання з вимогами ЄС.
Україна отримала понад 2 млрд євро від ЄС
Зеленський назвав кількість пріоритетних законопроєктів у Раді
Наразі у Верховній Раді зареєстровано 10 пріоритетних законопроєктів, ухвалення яких уможливить виділення Україні зовнішнього фінансування. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами, повідомив Укрінформ в п’ятницю, 3 квітня.
“У мене є список головних законопроєктів, які важливі для отримання фінансування. У середу була зустріч з головою фракції та прем’єр-міністром – ми обговорили ці законопроєкти. Це законопроєкти, які можуть нам принести 360 мільйонів, 380 мільйонів, 400 мільйонів, 440 мільйонів – кожен. Це все пораховано – чіткі суми є. Я вважаю, що депутати всіх партій повинні розуміти вагомість цих законопроєктів для українського бюджету. Таких принципових законопроєктів 10”, – заявив глава держави.
Зеленський наголосив, що за деякі з них треба проголосувати в найближчий місяць.
“Також є ще 5 дуже важливих, завдяки яким ми можемо отримати додатковий мільярд для державного бюджету. Якщо є питання щодо податкових законопроєктів, їх треба спокійно розбирати. Я думаю, що ми це пройдемо. Думаю, парламент показав минулого разу свою працездатність і зараз має показати”, – сказав президент.
Коментуючи те, що народні депутати останнім часом не підтримують саме урядові ініціативи, Зеленський відповів: “Законопроєкти від Євросоюзу або від МВФ не можуть бути депутатськими. Все, що стосується кандидатства України та отримання траншів, – урядове. Це питання не в прізвищах. Від того, що хтось скаже: мені дуже подобається ось цей міністр, а не інший, загальна ситуація не змінюється. Все одно ми повинні ухвалити той перелік законопроєктів. Це наш обов’язок щодо наповнення бюджету та змін в Україні. А якщо комусь не хочеться за це голосувати, то їм треба дати відповідь, як закрити дефіцит бюджету та як забезпечити інший економічний та політичний захист для України, ніж Євросоюз”.
Раніше стало відомо, що Україна ризикує втратити 7 млрд євро від європейських партнерів. Загалом Верховна Рада не встигла до кінця першого кварталу 2026 року виконати 25 структурних заходів, передбачених програмами фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Ukraine Facility. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Також повідомлялося, що Єврокомісія передала Раді список законів, що дозволять Києву отримати фіндопомогу. Ці законопроєкти належать до прострочених торішніх зобов’язань України, пройшли експертизу ЄК і готові до ухвалення.
В Ізраїлі ухвалили закони про смертну кару для палестинців
Парламент Ізраїлю – Кнесет – проголосував за впровадження в країні страти за тероризм. Про це повідомляє німецький таблоїд Bild в Telegram.
Відповідний документ підтримали 62 депутати Кнесета, проголосували за введення страти для терористів, 48 висловилися проти. Один парламентарій утримавсяю. Дев’ять із 120 депутатів були відсутні.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху також проголосував за закон – ініціативу ультраправої коаліційної партії Оцма Єхудіт. Його автори зазначають, що закон передбачає страту саме для тих палестинців, котрі вбивають ізраїльтян з “терористичних” мотивів.
У документі йдеться, що страта загрожує кожному, хто навмисне вбив людину «з метою завдати шкоди громадянину чи жителю Ізраїлю, з наміром припинити існування держави Ізраїль». Вища міра покарання може бути замінена на довічне ув’язнення за “особливих обставин”.
Критики вважають цей закон спрямованим проти палестинців. До початку голосування активісти оголосили про намір оскаржити закон через суд.
Ізраїльська правозахисна організація Асоціація цивільних прав в Ізраїлі заявила, що подала позов до Верховного суду.
Експерти ООН з права та уряд Німеччини також висловили стурбованість. Представник німецького МЗС підтвердив “чітке неприйняття” впровадження страти. Він послався на спільну заяву міністра закордонних справ Йоханна Вадефуля та його колег із Франції, Італії та Великобританії: у ньому чотири міністри назвали ухвалений закон “фактично дискримінаційним”.
В Ізраїлі смертна кара не застосовувалася протягом останніх кількох десятиліть.
Востаннє в цій країні було страчено в 1962 році нацистського злочинця Адольфа Ейхмана.
США тимчасово виключили зі списку цілей двох урядовців Ірану – ЗМІ
США та Ізраїль на найближчі чотири-п’ять днів виключили зі списку цілей для ліквідації главу МЗС Ірану Аббаса Арагчі та голову парламенту країни Мохаммада Багера Галібафа. Про це повідомила газета The Wall Street Journal (WSJ), посилаючись на обізнані джерела.
Мета рішення полягає в тому, щоб представники іранської влади змогли взяти участь у переговорах на високому рівні, якщо вони відбудуться найближчим часом.
Перед цим Вашингтон передав Тегерану мирний план з 15 пунктів. Документ охоплює теми, пов’язані з ракетними та ядерними програмами Ірану, а також питання забезпечення свободи судноплавства в районі Ормузької протоки.
Своєю чергою Тегеран висунув США “дуже високі” вимоги для початку переговорів про припинення вогню, повідомили знайомі із ситуацією джерела.
Тегеран, зокрема, вимагав зняти всі санкції проти країни, гарантувати невідновлення бойових дій, дозволити Ірану зберегти ракетну програму без обмежень, а також стягувати плату за проходження суден через протоку Ормузького.
Американські чиновники вважають вимоги Ірану нереалістичними та зазначають, що вони ускладнюють досягнення угоди з Тегераном.
Раніше ЗМІ повідомляли, що вже наприкінці цього тижня представники США та Ірану можуть зустрітися у столиці Пакистану.