Лідер М’янми Мін Аун Хлайн наказом замінив на довічне ув’язнення вироки особам, засудженим до смертної кари. Про це повідомляє RFI.
Як відомо, військова хунта на чолі з Хлайном захопила владу у М’янмі у результаті перевороту у лютому 2021 року і відновила страти після десятиліть їхньої відсутності, націлившись на дисидентів, які виступали проти його перевороту, повідомили правозахисні організації.
За даними ООН, до наступного року до смертної кари було засуджено понад 130 осіб, однак остаточні цифри важко відстежити через непрозору та закриту судову систему країни.
Після п’яти років правління на посаді командувача ЗС М’янми, Хлайна призначили президентом країни, що супроводжувалося скасуванням деяких репресивних заходів хунти після перевороту. Ці кроки влада країни рекламує як примирення, однак критики називають їх косметичними заходами, покликаними сприяти ребрендингу.
У комюніке від імені Хлайна зазначено, що “вироки засудженим до смертної кари будуть замінені на довічне ув’язнення”, при цьому імена конкретних в’язнів названі не були.
Зазначається, що амністія у травні 2023 року скасувала смертні вироки 38 окремим ув’язненим, але це не було загальним заходом.
Рішення щодо пом’якшення вироків, оголошене у п’ятницю, було частиною ширшої амністії з нагоди нового року Тінгіан у М’янмі – одного з небагатьох державних свят країни, під час яких регулярно оголошуються накази про помилування.
Згідно із заявою, було заплановано звільнення понад 4 300 ув’язнених, а також 179 іноземних громадян. При цьому усі терміни до 40 років позбавлення волі були скорочені на одну шосту.
За даними Асоціації допомоги політичним в’язням, з моменту державного перевороту з політичних мотивів було затримано понад 30 000 осіб.
Позначка: Смертна кара
В Ірані торік стратили 1639 людей, що є максимумом з 1989 року – правозахисники
Іранська влада стратила у 2025 році щонайменше 1639 людей, що є найвищим показником з 1989 року. Про це повідомляє AFP з посиланням на щорічний звіт організацій Iran Human Rights (IHR) та Together Against the Death Penalty (ECPM).
За даними неурядових організацій, кількість страт в Ірані зросла на 68% порівняно з 2024 роком, коли було страчено 975 людей. При цьому було страчено щонайменше 48 жінок, що є найвищим показником за останні понад 20 років і на 55% більше, ніж 2024 року, коли в Ірані повісили 31 жінку. Зокрема, 21 жінку стратили за вбивство чоловіка або нареченого. Правозахисні організації заявляють, що такі жінки часто перебували у стосунках, в яких зазнавали насильства.
За інформацією НУО, майже половину страчених у 2025 році в Ірані становили засуджені за злочини, пов’язані з наркотиками.
Згідно з доповіддю, майже всі страти через повішення відбувалися у в’язницях, при цьому кількість публічних страт в ІРІ у 2025 році зросла більш ніж утричі – до 11.
Кримінальний кодекс Ірану допускає й інші методи смертної кари, але в останні роки всі відомі страти здійснювалися шляхом повішення. Про більшість страт не повідомляють офіційні іранські ЗМІ.
Створюючи атмосферу страху шляхом виконання в середньому чотирьох-п’яти смертних вироків на день у 2025 році, влада намагалася запобігти новим протестам і продовжити своє хитке правління», – заявив директор IHR Махмуд Амірі-Могхаддам.
Як повідомляється, навіть під час війни проти Ізраїлю та США, що розпочалася 28 лютого, Іран повісив сімох осіб у зв’язку з січневими протестами прти влади: шістьох засуджених за членство у забороненій опозиційній групі «Народні муджахеди Ірану» та чоловіка з ірансько-шведським громадянством, звинуваченого у шпигунстві на користь Ізраїлю.
НУО також наголошують, що смертні вироки загрожують сотням затриманих протестувальників, яким висунули обвинувачення.
Якщо Ісламська Республіка переживе нинішню кризу, існує серйозний ризик, що страти будуть ще ширше застосовуватися як інструмент гноблення та репресій», – йдеться у звіті.
За даними правозахисних організацій, Іран здійснює найбільшу кількість страт на душу населення серед усіх країн світу та найбільшу кількість серед усіх країн, крім Китаю, щодо якого немає достовірних даних.
В Ізраїлі ухвалили закони про смертну кару для палестинців
Парламент Ізраїлю – Кнесет – проголосував за впровадження в країні страти за тероризм. Про це повідомляє німецький таблоїд Bild в Telegram.
Відповідний документ підтримали 62 депутати Кнесета, проголосували за введення страти для терористів, 48 висловилися проти. Один парламентарій утримавсяю. Дев’ять із 120 депутатів були відсутні.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху також проголосував за закон – ініціативу ультраправої коаліційної партії Оцма Єхудіт. Його автори зазначають, що закон передбачає страту саме для тих палестинців, котрі вбивають ізраїльтян з “терористичних” мотивів.
У документі йдеться, що страта загрожує кожному, хто навмисне вбив людину «з метою завдати шкоди громадянину чи жителю Ізраїлю, з наміром припинити існування держави Ізраїль». Вища міра покарання може бути замінена на довічне ув’язнення за “особливих обставин”.
Критики вважають цей закон спрямованим проти палестинців. До початку голосування активісти оголосили про намір оскаржити закон через суд.
Ізраїльська правозахисна організація Асоціація цивільних прав в Ізраїлі заявила, що подала позов до Верховного суду.
Експерти ООН з права та уряд Німеччини також висловили стурбованість. Представник німецького МЗС підтвердив “чітке неприйняття” впровадження страти. Він послався на спільну заяву міністра закордонних справ Йоханна Вадефуля та його колег із Франції, Італії та Великобританії: у ньому чотири міністри назвали ухвалений закон “фактично дискримінаційним”.
В Ізраїлі смертна кара не застосовувалася протягом останніх кількох десятиліть.
Востаннє в цій країні було страчено в 1962 році нацистського злочинця Адольфа Ейхмана.
В Ірані на тлі затишшя духовенство закликає до страт – ЗМІ
У Ірані після хвиль протестів нарешті наступило тривожне затишшя. Проте духовенство уже закликає до страт для затриманих демонстрантів. Високопоставлений священнослужитель під час молитви висловив жорсткі вимоги, навіть загрожуючи президенту США Дональду Трампу. Тим часом Трамп виявив дивовижну м’якість, подякувавши іранському керівництву за те, що вони поки утрималися від страт активістів. Аналітики вважають, що це може означати відмову від військової дії. Але Білий дім залишає вимоги щодо запобігання масових вбивств і страт учасникам протестів. Поки що у Тегерані немає ознак протестів, але тижніве відключення інтернету вже завершилося і місто повернулося до звичної активності.
Колишньому президенту Південної Кореї загрожує страта
Прокурори Південної Кореї вимагають смертної кари для екс-президента країни Юн Сок Йоля. Його звинувачують у “спробі повстання”, коли торік він проголосив воєнний стан в країні. Про це повідомляє південнокорейське інформагентство Yonhap.
Група спеціальних прокурорів, яка веде звинувачення на суді над колишнім президентом, назвала Юн Сок Йоля “ватажком повстання”, який планував залишитися при владі, захопивши контроль над судовою та законодавчою гілками влади.
Прокурори вимагають для колишнього президента смертної кари. Про це представники команди спецпрокурора Чо Ин Сука оголосили під час фінального слухання справи, яке проходить 13 січня в Центральному суді Сеула, столиці країни.
В Китаї стратили колишнього топ-менеджера фінансової компанії
Колишньому генеральному менеджеру China Huarong International Holdings Limited, Баю Тяньхуею, який був засуджений за хабарництво, було виконано страту. Його засудили до смертної кари разом із довічним позбавленням політичних прав і конфіскацією майна. Суд установив, що він надавав допомогу у придбанні проєктів та корпоративному фінансуванні за хабарі на суму близько 1,1 мільярда юанів. Ці злочини були визнані надзвичайно серйозними через велику суму хабарів. China Huarong – велика фінансова компанія в Китаї. Раніше також в Китаї було винесено смертний вирок за хабарі колишньому заступникові голови постійного комітету Народних зборів провінції Хайнань.
ХАМАС стратив 33 людей та пообіцяв боротися з Ізраїлем – ЗМІ
Після укладення режиму припинення вогню в секторі Гази, представники терористичного руху ХАМАС, які були ослаблені, намагаються відновити свій контроль над територією. Вони також заявили про намір продовжувати боротьбу з Ізраїлем. Згідно з ізраїльськими ЗМІ, внаслідок внутрішніх зіткнень загинуло щонайменше 33 людини. Також поширюються відео покарання людей на вулицях Гази, які були підозрювані у спробах підірвати владу терористів. ХАМАС заявив про свою готовність продовжувати боротьбу за свої права, вважаючи окупацію Ізраїлем неприйнятною.
В Ірані стратили сімох засуджених
У суботу в Ірані було стратено сімох людей, які були засуджені за атаки на силовиків та вбивство священника. Один із стратованих в’язнів був звинувачений у вбивстві сунітського священнослужителя у 2009 році. Арабське населення Хузестану висловлює незадоволення через дискримінацію з боку центрального уряду Ірану, а повстанські групи атакують нафтопроводи в цьому регіоні. Протести та війна з Ізраїлем викликали страти в’язнів в Ірані, які є найвищими за останні роки. Активісти підкреслюють, що в Ірані часто використовуються зізнання під примусом та закриті судові процеси. За даними організації Iran Human Rights, за дев’ять місяців 2025 року в Ірані було стратено щонайменше 1000 людей, але ця цифра може бути навіть вищою через недостатню звітність. У 2024 році в Ірані відбулося щонайменше 975 страт, що є найбільшим показником з 2015 року, і щонайменше чотири страти були публічними, а основним методом залишається повішення.
В Конго колишнього президента засудили до смертної кари
Вищий військовий суд у Демократичній Республіці Конго вирішив у відсутності засудити колишнього президента Джозефа Кабілу до смертної кари за державну зраду, воєнні злочини та співпрацю з повстанцями. Уряд обвинувачує Кабілу у співпраці з Руандою та групою M23, яка захопила деякі міста на сході країни. Суд в Кіншасі вирішив арештувати екс-президента та вимагає від нього велику суму компенсації. Партія Кабілу вважає вирок політично мотивованим, а сам Кабіла відкидає звинувачення. Конфлікт у ДР Конго загострився, призводячи до смерті тисяч людей та мільйонам бути бездомними. Україна раніше висловила підтримку суверенітету ДР Конго та закликала до миру та стабільності.
Трамп узаконив застосування смертної кари
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписав указ про відновлення смертної кари за особливо тяжкі злочини у Вашингтоні. Він вважає, що це дієвий інструмент запобігання злочинності. Генеральна прокурорка Памела Бонді підтримує це рішення і навіть планує розширити використання смертної кари на всій території країни. Це рішення протистоїть діючим заборонам у деяких штатах, але отримує підтримку серед населення. Трамп уже раніше пропонував відновити смертну кару, і це не перший раз, коли він робить крок у цьому напрямку.