Останні голосуванняу Верховній Раді продемонструвалидієвістьпарламенту.Про це сказав президент Володимир Зеленський під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, який відбувя на Закарпатті, повідомив Укрінформ в четвер, 9 квітня.
“Учора Верховна Рада продемонструвала, що є Верховна Рада України. Дякую. Це дуже важливо, бо є пакет європейський, є пакети Міжнародного валютного фонду, є різні фінансові інституції”,– заявив глава держави.
Він також відзначив, що сьогодні під час засідання представники регіонів мали змогу обговорити проблеми з урядовцями та народними депутатами.
“Гадаю, ви сьогодні спілкувалися з урядовцями, парламентаріями. Я навіть чув, що гучно. Так? Це нормально”, – сказав Зеленський і закликав представників регіональних влад, уряду та Верховної Ради продовжити тісну співпрацю.
Як відомо, в останні тижні у Верховній Раді бракувало голосів для ухвалення важливих законопроєктів для продовження фінансування з боку партнерів і продовження євроінтеграції. Але цього тижня ситуація змінилася. Нардепи підтримали низку важливих законопроєктів.
У ЄС вже відреагували і заявили, що рішення Ради допоможуть розблокувати понад 2 млрд євро фінансування, щоб стабілізувати потреби України до літа.
Позначка: Законопроект
Офіс призову. На мобілізацію чекають зміни
Вже найближчим часом в Україні буде змінено процес мобілізації. Реформа має торкнутися як самої системи призову, так і роботи територіальних центрів комплектування. Чиновники кажуть, що документ вже готовий, але дозовано розповідають про зміни. Чого чекати українцям – далі у сюжеті. “Офіс призову” чи “Офіс комплектування” Інформацію про те, що законопроєкт про зміни щодо мобілізації вже готовий сьогодні підтвердив секретар Комітету з нацбезпеки Верховної Ради Роман Костенко
“Я його дивився “, – сказав нардеп для Радіо NV і додав, що, на його думку, йдеться не про глибокі реформи, а радше про окремі рішення.
Зокрема, серед обговорюваних ідей – передача частини функцій ТЦК поліції.
“Ми будемо це розглядати. З цим мають прийти до нас, і це буде не тільки комітет розглядати, це буде розглядати вся Верховна Рада, бо там потрібні зміни до законів”, – зазначив він в ефірі Радіо NV.
Костенко також каже, що замість ТЦК буде “Офіс призову” чи “Офіс комплектування”.
“Точно буде слово “офіс””, – додав він.
Водночас нардеп зауважив, що ситуацію ускладнюють і неправомірні дії окремих представників ТЦК, які, зокрема, сприяють зростанню недовіри до органів, що займаються мобілізацією. Зняття з розшуку В свою чергу голова фракції Слуга народу Давид Арахамія повідомив, що над реформою працює команда Міністерства оборони, а фінальна версія законопроєкту перебуває на завершальному етапі.
Протягом місяця документ передадуть на розгляд профільному парламентському комітету і Раді.
За його словами, реформа мобілізації передбачає зняття двох млн осіб із розшуку, але для них будуть введені нові обмеження.
“Там є і покращення, і, напевно, погіршення. У міністра Федорова певний новий баланс вибудовується як концепція. Там питання, наприклад, два мільйони людей у розшуку ТЦК. Там у нього з розшуку вони всі знімаються, але є певна процедура, що робити далі”, – розповів Арахамія в коментарі Телеграфу.
До ухилянтів будуть застосовані нові заходи примусу, але блокування рахунків серед них немає.
Також планується цифровізація процесів у ТЦК, щоб знизити вплив людського фактору і зменшити кількість конфліктних ситуацій. Очікується, що реформа торкнеться питань бронювання, обліку та взаємодії з громадянами. Чи буде зниження мобілізаційного віку Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса заявив, що зниження мобілізаційного віку в Україні нижче 25 років не планується.
“Я намагатимуся відповідати настільки відверто, наскільки можна, щодо такого чутливого питання. У нас уже протягом 10 місяців значно краща ситуація стосовно мобілізації і позитивна динаміка, яка дозволяє Силам оборони відчувати себе краще, ніж минулого року”, – пояснив Паліса в інтерв’ю для РБК-Україна.
Також не планується зміна правил виїзду для чоловіків віком 18-23 років.
Паліса додав, що порівняно з 2025 роком покращилися як рекрутинг, так і сама мобілізація. Також вдалося усунути “певні операційні прогалини” щодо мобілізаційного процесу. Однак, попри те що було чимало зроблено, ще більше роботи у цих питаннях попереду, додав Паліса.
Рада підтримала енергетичну інтеграцію з ЄС
Верховна Рада 7 квітня ухвалила закон №12087-д про об’єднання енергетичних ринків України та Європейського Союзу.
Документ передбачає:
– створення правових засад для об’єднання ринків (market coupling) “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку з європейськими зонами торгівлі (щоб торгівля електроенергією відбувалася узгоджено за цінами і обсягами як на наступний день, так і в той самий день);
– імплементацію європейської моделі готовності до ризиків в електроенергетиці та запровадження механізмів забезпечення потужності;
– врегулювання взаємодії між оператором системи передачі та оператором ринку для забезпечення транскордонного обміну електроенергією;
– розвиток нових гнучких інструментів ринку, зокрема діяльності з агрегації та управління попитом (з’являться нові способи гнучко керувати попитом і пропозицією, зокрема об’єднувати невеликі джерела енергії (агрегація) та контролювати, коли і скільки споживачі використовують електроенергію);
– посилення ролі споживачів через розвиток громадських енергетичних об’єднань та інституту активного споживача.
Окрему увагу приділено безпеці постачання:
Як зазначається, прийняття Закону є важливим кроком у процесі синхронізації національного законодавства у сфері енергетики з правом ЄС, сприятиме підвищенню енергетичної безпеки держави, розвитку конкурентного середовища на ринку електричної енергії та розширенню участі України у європейських енергетичних ринках.
До законопроєкту подали 1358 поправок, з яких 47 було враховано, 1311 – відхилено.
Україна наблизилась до “промислового безвізу” з ЄС
Верховна Рада 7 квітня ухвалила закон про гармонізацію сфери акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання з вимогами ЄС. Про це повідомила пресслужба парламенту.
“Прийняття цього Закону є важливим кроком на шляху до укладення Угоди про взаємне визнання результатів оцінки відповідності промислової продукції між Україною та Європейським Союзом (так званий “промисловий безвіз”) та подальшої інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС”, – наголосили у повідомленні.
Документ спрямований на гармонізацію українського законодавства у сферах технічного регулювання та акредитації з нормами ЄС. Його реалізація має на меті підвищення безпеки промислової продукції, зміцнення довіри до національних органів сертифікації та створення умов для розширення доступу українських товарів на ринок ЄС.
Передбачається, що ухвалення законодавчих змін сприятиме виробництву українських товарів відповідно до європейських стандартів безпеки, підвищенню якості продукції на внутрішньому ринку та розширенню можливостей українських виробників для виходу на ринок Європейського Союзу.
Очікується також створення нових робочих місць, що сприятиме зростанню доходів завдяки легшому доступу українських виробників до ринку ЄС.
В Україні ініціюють закон про невійськову службу для віруючих
В Україні готують закон про альтернативну цивільну службу для релігійних організацій, члени яких не можуть брати до рук зброю під час війни. Про це повідомив голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, передає Укрінформ.
“Як ми знаємо, під час війни обмежується багато свобод, але не обмежується свобода совісті. Чи достатньо робиться, щоб захистити цю свободу, і чи всі правові механізми задіяно? Я думаю, що ні. Тому ми зараз працюємо з колегами з міністерств економіки та юстиції над проєктом закону про альтернативну невійськову цивільну службу, яка навпрост стосується Свідків Єгови”, – пояснив Єленський.
Він вважає, що ухвалений 1991 року Закон “Про свободу совісті та релігійні організації” був величезним проривом, проте, не враховує реалій війни.
“Закон не пристосований до воєнного часу і пристосований до строкової служби, якої зараз немає. Випрацювати закон про альтернативну невійськову службу для нинішнього часу й такої війни – надзвичайно складно. Сам концепт прав людини, в тому вигляді, в якому він існує зараз, з’явився після Другої світової війни. Тоді суспільно-політичний і морально-ціннісний простір, який приймає цей концепт, не знав такої війни, яку зараз знає і витримує Україна”, – додав Єленський.
Разом з тим, на його думку, попри відсутність правової бази для альтернативної невійськової служби, Україна все ж дотримується стандартів свободи совісті.
“Українська держава намагається це зробити для священнослужителів, які не можуть брати в руки зброю, для керівників релігійних організацій, які повинні утримувати свої релігійні громади. Я думаю, що Україна достатньо гідно проходить цей час з огляду на дотримання стандартів у сфері дотримання свободи совісті”, – наголосив Єленський.
Рада розгляне частину термінових законопроєктів – Свириденко
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко обговорила із керівниками комітетів Верховної Ради внесення до порядку денного термінових законопроєктів. Про це глава уряду повідомила в Telegram у понеділок, 6 квітня.
“Для забезпечення стабільного міжнародного фінансування Україна, зокрема в рамках Ukraine Facility та програми МВФ, маємо виконати свою “домашню роботу” для продовження реформ. Ключова роль у цьому – спільна: парламенту та уряду”, – зазначила вона. На зустрічі обговорили ключові норми, необхідні для продовження реформ, виконання зобов’язань України перед партнерами та подальшого просування євроінтеграційного курсу.
“Домовилися, що до порядку денного будуть внесені термінові законопроєкти, щодо яких є порозуміння. Також продовжимо консультації щодо інших документів, які викликають дискусії”, – повідомила Свириденко.
Зеленський назвав кількість пріоритетних законопроєктів у Раді
Наразі у Верховній Раді зареєстровано 10 пріоритетних законопроєктів, ухвалення яких уможливить виділення Україні зовнішнього фінансування. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами, повідомив Укрінформ в п’ятницю, 3 квітня.
“У мене є список головних законопроєктів, які важливі для отримання фінансування. У середу була зустріч з головою фракції та прем’єр-міністром – ми обговорили ці законопроєкти. Це законопроєкти, які можуть нам принести 360 мільйонів, 380 мільйонів, 400 мільйонів, 440 мільйонів – кожен. Це все пораховано – чіткі суми є. Я вважаю, що депутати всіх партій повинні розуміти вагомість цих законопроєктів для українського бюджету. Таких принципових законопроєктів 10”, – заявив глава держави.
Зеленський наголосив, що за деякі з них треба проголосувати в найближчий місяць.
“Також є ще 5 дуже важливих, завдяки яким ми можемо отримати додатковий мільярд для державного бюджету. Якщо є питання щодо податкових законопроєктів, їх треба спокійно розбирати. Я думаю, що ми це пройдемо. Думаю, парламент показав минулого разу свою працездатність і зараз має показати”, – сказав президент.
Коментуючи те, що народні депутати останнім часом не підтримують саме урядові ініціативи, Зеленський відповів: “Законопроєкти від Євросоюзу або від МВФ не можуть бути депутатськими. Все, що стосується кандидатства України та отримання траншів, – урядове. Це питання не в прізвищах. Від того, що хтось скаже: мені дуже подобається ось цей міністр, а не інший, загальна ситуація не змінюється. Все одно ми повинні ухвалити той перелік законопроєктів. Це наш обов’язок щодо наповнення бюджету та змін в Україні. А якщо комусь не хочеться за це голосувати, то їм треба дати відповідь, як закрити дефіцит бюджету та як забезпечити інший економічний та політичний захист для України, ніж Євросоюз”.
Раніше стало відомо, що Україна ризикує втратити 7 млрд євро від європейських партнерів. Загалом Верховна Рада не встигла до кінця першого кварталу 2026 року виконати 25 структурних заходів, передбачених програмами фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Ukraine Facility. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Також повідомлялося, що Єврокомісія передала Раді список законів, що дозволять Києву отримати фіндопомогу. Ці законопроєкти належать до прострочених торішніх зобов’язань України, пройшли експертизу ЄК і готові до ухвалення.
В Ізраїлі ухвалили закони про смертну кару для палестинців
Парламент Ізраїлю – Кнесет – проголосував за впровадження в країні страти за тероризм. Про це повідомляє німецький таблоїд Bild в Telegram.
Відповідний документ підтримали 62 депутати Кнесета, проголосували за введення страти для терористів, 48 висловилися проти. Один парламентарій утримавсяю. Дев’ять із 120 депутатів були відсутні.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху також проголосував за закон – ініціативу ультраправої коаліційної партії Оцма Єхудіт. Його автори зазначають, що закон передбачає страту саме для тих палестинців, котрі вбивають ізраїльтян з “терористичних” мотивів.
У документі йдеться, що страта загрожує кожному, хто навмисне вбив людину «з метою завдати шкоди громадянину чи жителю Ізраїлю, з наміром припинити існування держави Ізраїль». Вища міра покарання може бути замінена на довічне ув’язнення за “особливих обставин”.
Критики вважають цей закон спрямованим проти палестинців. До початку голосування активісти оголосили про намір оскаржити закон через суд.
Ізраїльська правозахисна організація Асоціація цивільних прав в Ізраїлі заявила, що подала позов до Верховного суду.
Експерти ООН з права та уряд Німеччини також висловили стурбованість. Представник німецького МЗС підтвердив “чітке неприйняття” впровадження страти. Він послався на спільну заяву міністра закордонних справ Йоханна Вадефуля та його колег із Франції, Італії та Великобританії: у ньому чотири міністри назвали ухвалений закон “фактично дискримінаційним”.
В Ізраїлі смертна кара не застосовувалася протягом останніх кількох десятиліть.
Востаннє в цій країні було страчено в 1962 році нацистського злочинця Адольфа Ейхмана.
Уряд погодив три “податкових” законопроєкти
Кабінет Міністрів 30 березня схвалив три законопроєкти, щодо продовження військового збору, оподаткування міжнародних посилок та цифрових платформ. Про це поінформував міністр фінансів Сергій Марченко.
Мова про:
– врегулювання оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та запровадження міжнародного обміну інформацією (DAC7);
– оподаткування міжнародних посилок починаючи з 0 євро;
– продовження дії військового збору після завершення воєнного стану.
“Це частина системної роботи Уряду для детінізації економіки, забезпечення рівних та справедливих умов конкуренції, а також необхідність фінансування ключових потреб держави у післявоєнний період”, – пояснив очільник відомства.
Марченко додав, що питання оподаткування цифрових платформ і міжнародних посилок опрацьовували у тісному діалозі з бізнесом, профільними асоціаціями та експертами. І відзначив, що такі зміни є частиною виконання Україною власних зобов’язань у межах євроінтеграційного курсу.
Зміни до Податкового кодексу та закон про банки щодо цифрових платформ
Законопроєкти передбачають запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до стандартів ОЕСР та Директиви ЄС DAC7.
Пропонується запровадити простий і зрозумілий механізм оподаткування для фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи. Ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 5% (замість 18%, яка діє наразі).
Водночас податковим агентом виступатиме сама платформа, що значно спрощує адміністрування для громадян. Тоді як разові, некомерційні продажі особистих речей не підлягатимуть оподаткуванню, якщо річний дохід від таких операцій не перевищує 2 тисячі євро.
Запропоновані зміни почнуть діяти з 1 січня 2027 року.
Зниження ліміту оподатування міжнародних відправлень
Марченко зазначив, що нині імпорт товарів у посилках до 150 євро не оподатковується ПДВ, що створює нерівні конкурентні умови: українські виробники та ритейл працюють з податковим навантаженням, тоді як іноземні продавці фактично отримують цінову перевагу. Запропоновані зміни передбачають застосування ПДВ до таких товарів незалежно від їх вартості за моделлю, яка вже діє в країнах ЄС.
ПДВ нараховуватиметься автоматично і включатиметься у вартість товару ще на етапі покупки на електронній платформі. Водночас зберігається звільнення від оподаткування для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро (особисті речі та подарунки). Реалізація цих змін дозволить вирівняти умови конкуренції, зменшити обсяги “сірого” імпорту.
Зміни також мають вступити в дію з 2027 року.
Продовження військового збору
За словами міністра, продовження дії військового збору після завершення воєнного стану є “вимушеним кроком, зумовленим війною”. Потреби сектору безпеки і оборони залишатимуться значними, а також необхідністю фінансування відновлення країни. Згідно з оцінками, потреба у відбудові України становить близько $588 млрд.
“Законопроєкти спрямовані на формування справедливого податкового середовища, зменшення “сірого” сектору економіки та гармонізацію українського законодавства з ЄС. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів щодо послідовності України у проведенні реформ та забезпеченні макрофінансової стабільності”, – наголосив глава Мінфіну.
Також він висловив сподівання на підтримку важливих рішень народними депутатами.
Тим часом, законопроєкт про ПДВ для частини ФОПів нині перебуває на стадії узгодження та доопрацювання з ЦОВВ і буде винесено на схвалення вже найближчим часом, заевнив Марченко.
Раніше Міністерство фінансів оприлюднило великий податковий законопроєкт.
Якщо Україна не підвищить податки, то може лишитись без кредиту МВФ
В США пропонують впровадити санкції проти Угорщини
Два сенатори від двох партій США мають намір внести законопроєкт, який передбачає санкції проти високопосадовців Угорщини за блокування допомоги Україні. Ідея виникла на тлі блокувань прем’єр-міністр Угорщини Віктором Орбаномом кредиту в розмірі 90 млрд євро. Про це повідомляє Financial Times.
Документ мають намір внести вже цього тижня. У разі ухвалення, закон Блокування Путіна зобов’яже президента США Дональда Трампа запровадити санкції проти чиновників уряду Угорщини, які причетні до закупівель російської нафти і газу, і які прагнуть заблокувати допомогу Україні.
Авторами законопроєкту є демократка Жанна Шахін і республіканець Том Тілліс – співголови групи спостерігачів НАТО в Сенаті. Обидва політики відкрито висловлювалися з приводу збереження залежності Європи від енергоносіїв РФ.
Тілліс наголосив, що США та їхні союзники мають бути єдиними в підтримці України.
Своєю чергою Жанна Шахін розкритикувала віце-президента США Джей Ді Венса за те, що він “підтримує корумпований уряд, який продовжує фінансувати російську військову машину”. Відомо, що останній, за інформацією у ЗМІ, планує відвідати Угорщину за кілька днів до парламентських виборів.
Шахін додала, що якщо США хочуть покласти край війні в Україні, адміністрація Трампа має застосовувати однакові стандарти до всіх своїх союзників. Вона наголосила, що ніхто, і особливо прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан – “не повинен залишатися безкарним”.
Утім, в проєкті закону Орбан не згадується безпосередньо як об’єкт санкцій. Помічник конгресмена пояснив, що саме адміністрації Трампа належить визначити, які угорські чиновники були причетні до затримки допомоги Україні та збереження залежності Угорщини від російських енергоносіїв.
Зауважимо, що на тлі цих подій Дональд Трамп висловив публічну підтримку Віктору Орбану на тлі парламентських виборів в Угорщині.
Угорські літаки вивозили готівку та коштовності з Росії – ЗМІ