В Україні ініціюють закон про невійськову службу для віруючих

В Україні готують закон про альтернативну цивільну службу для релігійних організацій, члени яких не можуть брати до рук зброю під час війни. Про це повідомив голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, передає Укрінформ.
“Як ми знаємо, під час війни обмежується багато свобод, але не обмежується свобода совісті. Чи достатньо робиться, щоб захистити цю свободу, і чи всі правові механізми задіяно? Я думаю, що ні. Тому ми зараз працюємо з колегами з міністерств економіки та юстиції над проєктом закону про альтернативну невійськову цивільну службу, яка навпрост стосується Свідків Єгови”, – пояснив Єленський.
Він вважає, що ухвалений 1991 року Закон “Про свободу совісті та релігійні організації” був величезним проривом, проте, не враховує реалій війни.
“Закон не пристосований до воєнного часу і пристосований до строкової служби, якої зараз немає. Випрацювати закон про альтернативну невійськову службу для нинішнього часу й такої війни – надзвичайно складно. Сам концепт прав людини, в тому вигляді, в якому він існує зараз, з’явився після Другої світової війни. Тоді суспільно-політичний і морально-ціннісний простір, який приймає цей концепт, не знав такої війни, яку зараз знає і витримує Україна”, – додав Єленський.
Разом з тим, на його думку, попри відсутність правової бази для альтернативної невійськової служби, Україна все ж дотримується стандартів свободи совісті.
“Українська держава намагається це зробити для священнослужителів, які не можуть брати в руки зброю, для керівників релігійних організацій, які повинні утримувати свої релігійні громади. Я думаю, що Україна достатньо гідно проходить цей час з огляду на дотримання стандартів у сфері дотримання свободи совісті”, – наголосив Єленський.

Сербія анонсувала відновлення обов’язкової військової служби

Президент Сербії Александар Вучич заявив про намір відновити обов’язкову військову службу у країні. Він не впевнений, чи це буде 75-денний період служби, або інший термін, але наголосив, що це буде корисно для суспільства. Подібні ініціативи виникають через загрозу військової агресії Росії проти України. Подібні розмови також відбуваються в Німеччині, де канцлер Фрідріх Мерц висловив необхідність введення загальної військової служби для молоді, включаючи жінок. Хорватія також планує повернення обов’язкової військової служби.

Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби

Німецький Бундестаг в п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до збройних сил ФРН – Бундесверу. Його ще має схвалити Бундесрат, останнє засідання якого в цьому році заплановано на 19 грудня, але вже в 90 містах Німеччини почались акції протесту проти такої реформи. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Видання посилаючись на ініціативу Шкільний страйк проти призову до армії вказало, що демонстрації були оголошені у великих містах країни: Берліні, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Дрездені та Мюнхені, а також в менших: Дьобльен, Ітцехо, Кемптен і Пірна.
“Ми не хочемо провести пів року свого життя, замкнені в казармах, навчаючись стройовій підготовці та слухняності, навчаючись убивати. Війна не дає жодних перспектив і руйнує”, – йдеться в заяві учнів на сторінці акції Schulstreik.
Деякі представники німецької молоді навіть не проти гіпотетичної окупації з боку Росії.
“Я б волів бути під владою Путіна в Німеччині, ніж воювати в Німеччині”, – наводить ЗМІ заяву одного з німецьких студентів, зроблену ще в жовтні.
Вже тоді в країні почали відбуватися точкові протести серед студентів щодо ідеї відновити обов’язкову строкову службу, яка була скасована у 2011 році.
Німецькі пацифісти також просувають тези, що “Україні варто було б капітулювати, а не оборонятись людськими тілами”, а також що ліпше жити в окупації, ніж померти на війні. Автором ініціативи цієї реформи виступив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Вона передбачає повернення обов’язкової медичної комісії для цілих вікових груп. З 2027 року її повинні будуть проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Наводяться дані, що щороку ця процедура торкнеться приблизно 300 тисяч молодих людей.
Вже з наступного року юнаки, які досягли 18-річного віку, мають заповнити анкету, в якій їм доведеться відповісти на питання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до армії.
Дивіться фото: Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби
Як ми вже писали, німецький Бундестаг під час голосування у п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до Збройних сил ФРН – Бундесверу.

В Раді схвалили нову підставу для відстрочки від мобілізації

Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №13574 щодо 12-місячної відстрочки від мобілізації молоді, яка відслужила за контрактом під час воєнного стану. Про це йдеться в дописі парламенту, опублікованому на його Telegram-каналі.
Право на відстрочку матимуть військовозобов’язані та резервісти віком від 18 до 25 років, що уклали контракт на один рік під час воєнного стану та вже звільнені зі служби.
Протягом 12 місяців після звільнення такі громадяни не підлягатимуть повторному призову на військову службу під час мобілізації, якщо самі не виявлять бажання повернутися на службу.
Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, доповнивши її новою частиною, яка передбачає відповідне право на відстрочку.
Така норма необхідна для врегулювання ситуації, коли молоді військовослужбовці після звільнення з контрактної служби втрачали право на відстрочку та могли бути мобілізовані знову вже наступного дня після постановки на облік, заявили у ВР.
Як ми вже писали, в суботу, 1 листопада, у Резерв+ набув чинності новий порядок оформлення і продовження відстрочок від мобілізації.
В Україні змінили правила оформлення відстрочок