В Україні готують закон про альтернативну цивільну службу для релігійних організацій, члени яких не можуть брати до рук зброю під час війни. Про це повідомив голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, передає Укрінформ.
“Як ми знаємо, під час війни обмежується багато свобод, але не обмежується свобода совісті. Чи достатньо робиться, щоб захистити цю свободу, і чи всі правові механізми задіяно? Я думаю, що ні. Тому ми зараз працюємо з колегами з міністерств економіки та юстиції над проєктом закону про альтернативну невійськову цивільну службу, яка навпрост стосується Свідків Єгови”, – пояснив Єленський.
Він вважає, що ухвалений 1991 року Закон “Про свободу совісті та релігійні організації” був величезним проривом, проте, не враховує реалій війни.
“Закон не пристосований до воєнного часу і пристосований до строкової служби, якої зараз немає. Випрацювати закон про альтернативну невійськову службу для нинішнього часу й такої війни – надзвичайно складно. Сам концепт прав людини, в тому вигляді, в якому він існує зараз, з’явився після Другої світової війни. Тоді суспільно-політичний і морально-ціннісний простір, який приймає цей концепт, не знав такої війни, яку зараз знає і витримує Україна”, – додав Єленський.
Разом з тим, на його думку, попри відсутність правової бази для альтернативної невійськової служби, Україна все ж дотримується стандартів свободи совісті.
“Українська держава намагається це зробити для священнослужителів, які не можуть брати в руки зброю, для керівників релігійних організацій, які повинні утримувати свої релігійні громади. Я думаю, що Україна достатньо гідно проходить цей час з огляду на дотримання стандартів у сфері дотримання свободи совісті”, – наголосив Єленський.
Позначка: Альтернатива
ЄК передала Раді список законів, що дозволять Києву отримати фіндопомогу
Брюссель запропонував Києву альтернативну можливість отримати бюджетну поміч на тлі вето угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, накладеного на основний пакет фінансової допомоги ЄС. Пропозиція також має створити позитивний імпульс у відносинах з ЄС. Про це йдеться в листі єврокомісарки Марти Кос на адресу спікера парламенту Руслана Стефанчука, повідомляє Європейська правда.
Видання перевірило автентичність документа у двох незалежних одне від одного джерел.
У розлогому листі на двох сторінках комісарка Кос уникає згадки про угорське вето на початок виділення Україні допомогу на суму 90 млрд. Утім, вона наголошує, що саме Верховна Рада може допомогти Україні одержати необхідне фінансування, та пропонує ВР ухвалити перелік з 11 законів, які долучає до листа.
“Ці реформи сприяють просуванню України на шляху до членства і є частиною Ukraine Plan. Їхнє ефективне та оперативне ухвалення дозволить залучити для України фінансування до 4 млрд євро”, – наголошує єврокомісарка.
Законопроєкти належать до прострочених торішніх зобов’язань України, пройшли експертизу Єврокомісії і готові до ухвалення у редакції, про яку відомо профільним комітетам ВР.
Деякі з них необхідно ухвалити якнайшвидше, щоб виділені кошти “не згоріли”.
У разі їхнього ухвалення виділення коштів не потребуватиме одностайності в ЄС: Орбан заблокувати їх не зможе.
У листі Кос окремо йдеться, що цього разу на кону не лише фінансування. У ситуації, коли парламент різко знизив ефективність роботи, Україна стикнулася з потребою підтвердити державам-членам ЄС свою готовність проводити реформи і лишитися у групі лідерів серед держав-кандидатів.
ЄС чекає на ухвалення законів зі списку на наступних засіданнях, що заплановані наступного тижня.
У пакеті з 11 законопроєктів Марта Кос окремо виділила закони про виконання та цифровізацію судових рішень, а також про декларації про доброчесність суддів, які “допоможуть зміцнити довіру до системи правосуддя серед”, зміни в закон про держслужбу, реформи в енергетичному секторі та у залізничному секторі.
За добу сім ударів: РФ цілеспрямовано атакує залізницю
Упродовж останніх 24 годин російські військові завдали сім ударів дронами, спрямованих на об’єкти залізниці. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі увечері в п’ятницю, 30 січня.
“Росія цілеспрямовано б’є по наших логістичних шляхах – це свідомий терор проти людей і цивільної логістики. За останні 24 години ворог завдав сім ударів дронами по об’єктах залізниці”, – зазначила Свириденко.
Атаки були здійснені на залізничну інфраструктуру станції Синельникове. Унаслідок обстрілів пошкоджено вагони електропоїздів під час відстою, вантажні вагони, локомотиви, колії, електромережі, адміністративні й виробничі будівлі. Жертв і постраждалих немає.
Як зауважила прем’єр-міністерка, задля безпеки Укрзалізниця змушена зберігати обмеження руху між Дніпром та Запоріжжям. Наразі всі поїзди, що мали вирушати із Запоріжжя, відправляються з Дніпра. Для пасажирів вечірніх рейсів організовано автобусні трансфери, які забезпечує Запорізька обласна військова адміністрація.
Раніше повідомлялося, що Укрзалізниця анонсувала запровадження особливого режиму руху на окремих ділянках, зокрема у прифронтових регіонах та там, де зафіксована підвищена активність російських військ.
На Дніпропетровщині скасували низку поїздів: УЗ назвала причину
В Херсоні пояснили, чому не можуть відновити ТЕЦ
Російські воєнні злочинці практично день-у-день обстрілюють ТЕЦ, тому нині відновити її роботу неможливо. Місцева влада тепер шукає альтернативні способи опалення для жителів міста. Про це заявив заступник голови Херсонської ОВА Олександр Толоконніков в ефірі Єдиних новин.
За його словами, через обстріли і 470 багатоквартирних будинків, підключених до мережі ТЕЦ, тепер без централізованого теплопостачання у Херсон.
“Ми розглядаємо кілька варіантів допомоги, щоб окрім ТЕЦ люди мали змогу чимось опалювати свої оселі”, – розповів чиновник.
Він додав, що соціально незахищеним верствам населення вже передають електрообігрівачі, а також калорифери.
Нині триває робота над альтернативними способами подачі централізованого тепла, деталі яких поки що не розголошують з міркувань безпеки.
Толоконніков додав, що 45 населених пунктів прибережної зони й досі без електроенергії.
“Там ми поки не можемо підключити, бо постійно “прильоти” туди, де ми тільки відпрацювали. Буває, що влучало, де саме працюють електрики, й люди, які поїхали на роботу, отримували поранення. Тому поки що там неможливо підключити, поки безпекова ситуація не дозволяє”, – пояснив службовець.
Соратник Путіна виступив проти війни в Україні – ЗМІ
Колишній заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак відкрито висловив незгоду з війною в Україні, відмовившись виконувати прямі накази на початку повномасштабного вторгнення в Україну. Він запропонував альтернативний курс дій, включаючи припинення воєнних дій та внутрішні реформи в країні. Про це у четвер, 18 грудня, повідомило видання The New York Times.
У публікації зазначається, що на другий день після початку вторгнення Дмитро Козак публічно заявив про свою незгоду з цілями військових дій. Розмова з Путіним, що проходила з увімкненим гучномовцем, зробила інших високопосадовців свідками цієї демонстрації непокори. Козак був готовий піти на ризик, навіть зважаючи на можливі арешт або розстріл.
ЗМІ повідомляє, що в перші дні конфлікту він намагався домогтися припинення вогню через дипломатичні переговори, залучаючи представників України та США. У січні 2022 року Козак також брав участь у багатоетапній зустрічі в Парижі, спрямованій на вирішення конфлікту мирним шляхом. Він попереджав про наслідки вторгнення, такі як розширення НАТО шляхом вступу Швеції та Фінляндії, санкції та погіршення геополітичної позиції Росії.
Після конфлікту Козак запропонував значні внутрішні зміни – завершити військові дії і здійснити ліберальні реформи, серед яких незалежність судової системи. Ці ідеї стали джерелом протиріч між ним та державним апаратом, однак чиновник продовжує залишатися на посаді в адміністрації президента.
Як резюмує видання, незважаючи на політичну напругу, Козак лишається в Москві, спираючись на давній кар’єрний досвід співпраці з Путіним як гарантію своєї безпеки.
Нагадаємо, Росія готує контакти зі США для уточнення змін у мирному плані Дональда Трампа після узгоджень його деталей з Україною. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков наголосив, що американська сторона раніше проводила відповідні консультації під керівництвом спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа.
Противник війни з Україною. Козак залишає Кремль
Угорщина заблокувала в ЄС альтернативу рішення про “репараційний кредит”
Угорщина заблокувала ухвалення потенційного рішення про випуск єврооблігацій для фінансування України. Відповідну ідею Єврокомісія висунула як альтернативу “репараційній позиці” коштом заморожених активів Росії. Про це повідомляє видання Politico.
Під час засідання послів держав ЄС у Брюсселі у пʼятницю, 5 грудня, Будапешт відхилив ідею випуску спільних облігацій, забезпечених семирічним бюджетом ЄС, для фінансування України.
ЗМІ зауважив, що це “позбавляє ЄС потенційного “плану Б” на випадок, якщо не вдасться знайти спосіб використання заморожених активів російської держави для фінансування кредиту Києву в розмірі 165 млрд євро”.
Додамо, що премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер раніше заявив: його країна, де зберігаються заморожені російські активи, може підтримати передачу їх Україні у вигляді так званого “репараційного кредиту”, але для цього Євросоюз має виконати три умови.
Як ми вже писали, Європейський Союз недавно затвердив остаточні правила поетапної відмови від імпорту російського природного газу. Однак очільник угорського МЗС Петер Сіярто заявив, що Угорщина буде оскаржувати у вищому суді Євросоюзу це рішення, бо воно нібито порушує установчі документи Євросоюзу.
ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ
Представники Європейської комісії та Бельгії провели технічну зустріч у п’ятницю, 8 листопада, але не знайшли прориву у питанні передачі заморожених російських активів для підтримки України. Бельгія висловила занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій щодо використання цих активів для фінансування України. Обидві сторони виразили бажання знайти найкраще рішення, але наразі конкретних варіантів ще не висунуто. Європейська комісія надіється на угоду з Бельгією, але визнає, що часу на узгодження рішення дедалі менше.
Вже на фронті: Україна створила заміну DJI Mavic
Україна активно збільшує виробництво своїх безпілотників, замінюючи китайські DJI Mavic. Перші тисячі нових українських дронів вже використовуються на передовій. Це стало відомо завдяки матеріалу Forbes, який висвітлив прогрес української оборонної індустрії у розробці й створенні локальних моделей.
Як зазначає ЗМІ, нові безпілотники поступово витісняють популярні Mavic компанії DJI, які тривалий час використовувались через компактність, високоякісні камери та розумні системи управління.
Проте після того, як DJI припинила поставки своїх продуктів в Україну, виникла потреба в терміновій заміні цих дронів. До того ж використання дронів DJI могло нести безпекові загрози, адже вони потенційно здатні передавати дані виробнику, що неприпустимо в умовах війни.
Українські інженери запропонували низку вітчизняних альтернатив. Наприклад, квадрокоптер Yautja (або Shmavik) компанії Ukropter має розширений радіус польоту, покращену стійкість до перешкод і високу надійність. Інша модель – Zoom від Frontline Robotics – розрахована на складні умови радіоелектронної боротьби. Вона оснащена системою візуальної навігації на основі штучного інтелекту, що дозволяє визначати маршрути навіть без доступу до GPS, і має функцію повернення до оператора при втраті зв’язку.
Фахівці відзначають, що хоча частина компонентів все ще імпортується, частка українських деталей стрімко зростає. Наприклад, Frontline Robotics повідомляє, що імпортованими залишаються лише 15% елементів, здебільшого з Китаю.
Водночас українські виробники вже освоїли виробництво ключових компонентів: двигунів, акумуляторів, контролерів та тепловізорів. Так, завод Motor-G випускає понад 100 тисяч двигунів щомісяця, забезпечуючи стабільні поставки для військових потреб.
Також наголошується, що наступного тижня до України прибуде американська делегація для обговорення спільного виробництва дронів.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський заявив, що Україна в питанні експорту озброєння готова працювати з морськими дронами і деякими артилерійськими системами.
Tomahawk малоймовірні, є інший варіант для Києва – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа ймовірно не вирішить постачати Україні ракети Tomahawk, оскільки більшість запасів цієї зброї призначені для потреб американських ВМС. Цю інформацію повідомив американський чиновник та кілька джерел, посилаючись на агентство Reuters. Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Вашингтон розглядає запит України щодо отримання ракет Tomahawk, які можуть вражати важливі цілі углиб російської території. Проте експерти висловили сумніви у доцільності цього постачання через дальність польоту ракет. Є варіанти розгляду іншої зброї для України або передачі їй європейськими союзниками. Постачання Tomahawk могло б значно збільшити ударні можливості України, дозволяючи завдавати удари по стратегічних об’єктах в Росії. Проте це питання залишається невирішеним через обмежені запаси та високу вартість зброї. Також раніше планувалося передати Україні розвіддані для ударів по енергетичних об’єктах в Росії. Зазначимо, що президент України Володимир Зеленський звернувся до Дональда Трампа з проханням надати Україні ракети Tomahawk, вважаючи, що ця зброя може змінити ситуацію на полі бою.
Підозра в шпигунстві: Берлін зняв депутатську недоторканість з політика АдН
Німецький парламент (Бундестаг) позбавив депутата від партії Альтернатива для Німеччини (АдН) Максиміліана Кра недоторканності. Генеральна прокуратура Дрездена провела обшуки в його офісах та приміщеннях у Берліні, Дрездені та Брюсселі через звинувачення у хабарництві та відмиванні грошей. Його колишній співробітник Цзян Го стоїть перед судом за шпигунство на користь китайської розвідки. Кра відкидає звинувачення і стверджує, що не знав про шпигунство, але його зв’язки з Китаєм викликають питання. Німецьке Федеральне управління захисту конституції визнало партію АдН правоекстремістською, що дає спецслужбам більші повноваження для нагляду. У Німеччині розглядають можливість заборони партії АдН.