Вето – Антикор

Попри вето Орбана: в ЄС продовжують готувати кредит Україні

Європейська комісія ухвалила пакет документів, який включає пропозицію для Ради ЄС щодо виділення Україні 45 млрд євро на 2026 рік в середу, 1 квітня. Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.
У поточному році Києву пропонують надати 45 млрд євро:

16,7 млрд євро спрямують на підтримку держбюджету;

28,3 млрд євро підуть на армію, оборону та виробництво зброї.

“Бюджетна підтримка буде підкріплена суворими умовами, пов’язаними з верховенством права, боротьбою з корупцією, економічною стійкістю та сталістю”, – наголосили в Єврокомісії.
Україна матиме змогу витрачати ці гроші на закупівлю компонентів для дронів за межами Європи, якщо вони необхідні терміново і аналогів в ЄС немає.
Пропозицію має погодити Рада ЄС, після чого Європейська комісія зможе розпочати запозичення на фінансових ринках та здійснити перші виплати.

Попри вето Орбана: ЄС продовжує готувати кредит Україні

16,7 млрд євро спрямують на підтримку держбюджету;

28,3 млрд євро підуть на армію, оборону та виробництво зброї.

ЄК передала Раді список законів, що дозволять Києву отримати фіндопомогу

Брюссель запропонував Києву альтернативну можливість отримати бюджетну поміч на тлі вето угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, накладеного на основний пакет фінансової допомоги ЄС. Пропозиція також має створити позитивний імпульс у відносинах з ЄС. Про це йдеться в листі єврокомісарки Марти Кос на адресу спікера парламенту Руслана Стефанчука, повідомляє Європейська правда.
Видання перевірило автентичність документа у двох незалежних одне від одного джерел.
У розлогому листі на двох сторінках комісарка Кос уникає згадки про угорське вето на початок виділення Україні допомогу на суму 90 млрд. Утім, вона наголошує, що саме Верховна Рада може допомогти Україні одержати необхідне фінансування, та пропонує ВР ухвалити перелік з 11 законів, які долучає до листа.
“Ці реформи сприяють просуванню України на шляху до членства і є частиною Ukraine Plan. Їхнє ефективне та оперативне ухвалення дозволить залучити для України фінансування до 4 млрд євро”, – наголошує єврокомісарка.
Законопроєкти належать до прострочених торішніх зобов’язань України, пройшли експертизу Єврокомісії і готові до ухвалення у редакції, про яку відомо профільним комітетам ВР.
Деякі з них необхідно ухвалити якнайшвидше, щоб виділені кошти “не згоріли”.
У разі їхнього ухвалення виділення коштів не потребуватиме одностайності в ЄС: Орбан заблокувати їх не зможе.
У листі Кос окремо йдеться, що цього разу на кону не лише фінансування. У ситуації, коли парламент різко знизив ефективність роботи, Україна стикнулася з потребою підтвердити державам-членам ЄС свою готовність проводити реформи і лишитися у групі лідерів серед держав-кандидатів.
ЄС чекає на ухвалення законів зі списку на наступних засіданнях, що заплановані наступного тижня.
У пакеті з 11 законопроєктів Марта Кос окремо виділила закони про виконання та цифровізацію судових рішень, а також про декларації про доброчесність суддів, які “допоможуть зміцнити довіру до системи правосуддя серед”, зміни в закон про держслужбу, реформи в енергетичному секторі та у залізничному секторі.

Україна має достатньо грошей, щоб перечекати Орбана – ЗМІ

Завдяки допомозі Міжнародного валютного фонду Україна зможе протриматися щонайменше до початку травня, коли угорський прем’єр Віктор Орбан, в разі ймовірного програшу на виборах, більше не зможе блокувати європейську допомогу Україні. Про це у вівторок, 10 березня, повідомило Politico із посиланням на чотири джерела, знайомі зі станом фінансів Києва.
Раніше існували побоювання, що українська влада, яка цього року стикається з бюджетним дефіцитом щонайменше у 50 мільярдів доларів, почне відчувати брак коштів уже наприкінці березня.
Однак ситуація змінилася після того, як Міжнародний валютний фонд минулого місяця схвалив для України кредит у розмірі 8,1 мільярда доларів. Із цієї суми 1,5 мільярда доларів було виплачено негайно.
Видання нагадує, що у середині грудня лідери Європейського Союзу погодили пакет фінансової підтримки для України обсягом 90 мільярдів євро, щоб допомогти фінансувати її оборону проти російських військ. Однак нещодавно Угорщина заблокувала цю ініціативу, звинувативши Україну у навмисному затягуванні ремонту пошкодженого нафтопроводу Дружба з політичних причин, щоб вплинути на вибори, які можуть усунути від влади чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Київ відкинув ці звинувачення, заявивши, що трубопровід надто пошкоджений, щоб транспортувати важливі поставки російської нафти до Угорщини після атаки безпілотника наприкінці січня.
Тим часом посадовці Європейського Союзу намагаються подолати політичний глухий кут перед самітом лідерів ЄС, який має відбутися наступного тижня.
Однак додатковий фінансовий резерв дає Європейському Союзу більше часу для подолання загроз угорського вето – зокрема після виборів в Угорщині наступного місяця.
Окремо міністр фінансів Нідерландів Елько Гайнен повідомив своїм колегам у вівторок, що його уряд передбачив можливість щорічно надавати Києву 3,5 мільярда євро двосторонньої підтримки до 2029 року. Про це Politico розповіли ще двоє дипломатів.

Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл

Парламент Болгарії у четвер подолав вето президента Румена Радева на закон, котрий дозволяє уряду взяти під контроль нафтопереробний завод Лукойл та продати його у разі потреби, щоб захистити актив від наближення санкцій США. Про це повідомляє Reuters.

Рішення ухвалили на тлі санкцій, запроваджених минулого місяця Міністерством фінансів США (OFAC) та Великою Британією щодо двох найбільших російських нафтових компаній – Лукойл та Роснафти, що посилює тиск на главу РФ Володимира Путіна та загрожує операціям компаній у Європі.

Минулого тижня парламент схвалив зміни, котрі дають уповноваженому урядом комерційному менеджеру повноваження контролювати роботу нафтопереробного заводу Лукойл у Болгарії після 21 листопада, коли санкції США набудуть чинності, та при необхідності продати компанію.

Президент Болгарії Румен Радев наклав вето на закон у середу, застерігаючи, що він не містить механізмів захисту від майбутніх фінансових претензій до держави. Однак парламент відхилив його заперечення 128 голосами проти 59. Як ми вже писали, російська нафтова компанія Лукойл, що тепер потрапила під санкції США, продасть свої закордонні активи міжнародному сировинному трейдеру Gunvor.
Зауважимо, що 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснєфть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами.
Лукойл оголосив про продаж іноземних активів

Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу

Президент Болгарії Румен Радев відхилив закон про інвестиції, який передбачав умови для можливого продажу активів російської компанії Лукойл в країні. Згідно з новими правилами, угоди з майном і корпоративними правами компаній, що належать до Лукойлу, могли здійснюватися лише за рішенням уряду та після позитивного висновку Державного агентства Національна безпека. Проте президент вважає, що такий закон ставить уряд у залежність від агентства національної безпеки, що порушує конституцію. Тому він повернув закон на обговорення до парламенту.

ЗМІ: Президент Євроради шукає спосіб обійти вето Орбана щодо вступу України

Президент Європейської Ради Антоніу Кошта намагається допомогти Україні у її зусиллях вступити до Європейського Союзу, незважаючи на опір Угорщини. Він працює над отриманням підтримки від інших країн ЄС для спрощення процесу вступу та подолання блокування з боку Угорщини. Кошта пропонує змінити правила, щоб переговорні етапи на шляху до членства могли розпочинатися за більшістю країн, а не за умовою одноголосної згоди всіх країн ЄС. Це дозволить Україні рухатися вперед навіть у разі опору деяких країн. Комісарка ЄС Марта Кос відвідає Україну для підтримки процесу її наближення до стандартів Європи. Вже навесні наступного року можуть розпочатися переговори про вступ України до ЄС.

ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти плану Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і передачі їх в кредит Україні. Проте Європейська комісія знайшла спосіб обійти вето Орбана шляхом ухвалення рішень кваліфікованою більшістю. План передбачає замороження активів Росії до завершення війни в Україні та компенсації завданої шкоди. Для зміни правил з одноголосного рішення на більшість потрібна згода більшості країн. Наступного тижня лідери ЄС зберуться в Копенгагені для обговорення цього питання. Багато країн підтримують план, але є й ті, які виражають обережність.

Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького

Польський парламент ухвалив новий закон, який регулює надання допомоги українським громадянам, які втекли з України через російську агресію. Закон визначає умови для отримання фінансової підтримки та легального перебування в Польщі. Ця ініціатива була представлена після того, як президент Польщі ветував попередні зміни у програмі підтримки українців. Закон передбачає, що отримувачі допомоги повинні мати роботу або дітей, які навчаються в школі в Польщі. Також вони повинні забезпечувати частину мінімальної заробітної плати. Поліція буде перевіряти працевлаштування українців, і якщо вони не працюватимуть, виплати можуть бути призупинені. Закон також обмежує доступ українців до медичних послуг у Польщі. Перебування українців у Польщі легалізується до 2026 року. Цей закон допомагає уникнути правових проблем, які можли б виникнути в майбутньому. Попередній міністр закордонних справ України відзначив покращення взаємовідносин з Польщею, а прем’єр-міністр Польщі висловив намір співпрацювати з Україною у створенні систем для збивання ворожих дронів.

У Польщі озвучили умову покращення взаємин з Україною

У президента Польщі Кароля Навроцького наголосили на необхідності врегулювання історичних суперечностей із боку Києва. Про те, що без конкретних дій України в цьому напрямку буде складно досягти прогресу у двосторонніх стосунках, заявив керівник Офісу міжнародної політики при канцелярії президента Польщі Марчин Пшидач в інтерв’ю виданню Sieci у понеділок, 1 вересня.

Пшидач підкреслив, що Польща зробила для України багато, особливо у вирішальні моменти, і зараз має право очікувати відповідних кроків у важливих питаннях. Він зазначив про важливість розблокування місць пам’яті на Волині, назвавши це одним із ключових аспектів: якщо таких дій не буде, покращення відносин стане малоймовірним.

Окремо посадовець наголосив: Польща більше не планує ігнорувати історичну правду. За його словами, навіть ексгумацію на відповідних місцях в Україні можуть проводити інші держави, що викликає нерозуміння серед поляків.

Висловлюючись про недавнє вето президента Польщі щодо закону про підтримку українців та емоційну реакцію Києва, Пшидач зауважив, що Україна повинна усвідомлювати важливість мати союзників, особливо сусідніх, та уникати дій, які можуть їх відштовхувати. Він додав, що українцям варто пам’ятати про ціну польської допомоги і не сприймати її як належну чи гарантовану.

На завершення він наголосив, що Польща має право очікувати певної взаємності у вирішенні важливих для неї питань.

Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у роковини початку Другої світової війни виступив із заявою щодо вимог репарацій від Німеччини.

Через терни до зірок: як залагодити стосунки України та Польщі