Євроінтеграція

ЗМІ назвали противників вступу України до ЄС

Серед противників швидкої інтеграції України до ЄС називають Францію, Німеччину, Італію та Нідерланди. За даними Politico, що посилається на інформацію від дипломатів і чиновників ЄС, питання розширення Союзу може залишитися поза порядком денним саміту в Нікосії через відсутність консенсусу серед європейських лідерів.

Скептичне ставлення окремих країн зумовлено кількома факторами. Одна з ключових причин – побоювання щодо посилення впливу популістських сил всередині ЄС. Також існує ризик проведення складних референдумів, наприклад у Франції, де цей процес може наштовхнутися на серйозні антиєвропейські настрої. Окрім того, негативний досвід співпраці з Угорщиною, яку часто згадують як “проблемного партнера”, змушує деяких членів ЄС бути обережними.

Серед інших аргументів стурбованість європейських дипломатів щодо можливої негативної риторики, подібної до тієї, що виникла під час вступу нових членів зі Східної Європи у 2000-х роках. Тоді поширювалася ідея про так званого “польського сантехніка”, коли громадян нових країн звинувачували в створенні конкурентного тиску на ринку праці. За словами одного з дипломатів, подібні аргументи можуть прозвучати і стосовно українців.

Попри загальну підтримку України в контексті її боротьби за незалежність і безпеку, низка держав наполягає на тому, що процес вступу до ЄС має неухильно ґрунтуватися на заслугах та виконанні критеріїв, а не на короткостроковій геополітичній мотивації.

Європейські політики також визнають важливість підтримки України у цей критичний час. Як зазначають у Politico, у ЄС намагаються уникати кроків, які можуть послабити позиції Києва чи його президента Володимира Зеленського. Проте більшість країн-учасниць Євросоюзу поки що не готові до дискусій про негайний вступ України до блоку.

На фоні політичних обговорень розглядається ідея прив’язати перспективу членства України до майбутньої мирної угоди з Росією. Однак у короткостроковій перспективі швидка інтеграція викликає значні сумніви.

Уряди Швеції та Данії, хоча і підтримують ініціативу початку переговорів до кінця наступного року, попереджають, що вирішальне рішення буде залежати від позиції найбільших країн-членів ЄС.

Раніше повідомлялося, що в ЄС заблокували ідею прискореного членства України після зустрічі послів ЄС у Брюсселі 4 березня. Там вважають, що треба чітко дотримуватись критеріїв вступу.

Україна отримала від ЄС всі умови для вступу

Вступ України до ЄС не може бути швидким – Мерц

Вступ України до Європейського Союзу не може статися швидко, але це в інтересах Європи. Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на спільній пресконференції з президентом Володимиром Зеленським у Берліні у вівторок, 14 квітня.
“Вступ України до ЄС. Ми підтримуємо цю мету. Ми розуміємо, що це не може статися швидко і в повній мірі, але вступ України до ЄС стане стратегічно важливим кроком для більшої безпеки та благополуччя Європи. Тому я закликаю Україну інтенсивно продовжувати реформи в країні в сферах подолання корупції та правової держави. Тому що ці зусилля окуплять себе. Кожен успіх цієї реформи – це крок в бік Європи, і це в інтересах Європи”, – сказав політик.
За словами Мерца, в майбутньому Україна обов’язково має стати членом ЄС, але для цього не лише українська, але і європейська сторона має провести значну роботу.

“Є ще завдання, які треба виконати по обидва боки, але якщо ми серйозно до цього підходимо, якщо ми хочемо мати спільний простір безпеки, свободи, то Україна, як одна з країн найбільших в Європі, у перспективі має бути неодмінно членом ЄС”, – сказав Мерц.

В ЄК оцінили ухвалення Радою кількох законів

Єврокомісар з питань розширення Марта Кос привітала ухвалення Верховною Радою у вівторок кількох законів, важливих для євроінтеграції України та одержання міжнародної фінансової підтримки. Про це йдеться в її дописі на цю тему вона опублікувала у своєму X.
Кос написала, що вітає “позитивний прогрес” у Верховній Раді, де 7 квітня схвалили серію законопроєктів, пов’язаних з євроінтеграцією та отриманням фінансування від ЄС та МВФ.
“Дякую спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку та прем’єр-міністру Юлії Свириденко за лідерство.
Це допоможе розблокувати понад 2 млрд євро важливого фінансування, щоб стабілізувати фінансові потреби України до літа. І також це свідчення, що Рада далі віддана євроінтеграційному шляху України”, – наголосила Кос.

ЄС оцінив ухвалення Радою кількох важливих законів

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова привітала ухвалення Верховною Радою кількох законів, важливих для євроінтеграції України, а також для міжнародної фінансової підтримки. Про це свідчить заява, яку вона опублікувала у своєму X.
За її словами, вона вітає позитивні результати голосування у Раді за закони, важливі для євроінтеграції України.
“Закони про цифровізацію процедур виконання судових рішень, і про об’єднання ринків електроенергії України та Європи розблоковують важливе фінансування через Ukraine Facility.
Чекаю від Ради подальших ухвалених законів”, – резюмувала Матернова.
Як ми вже писали, Верховна Рада 7 квітня ухвалила закон №12087-д про об’єднання енергетичних ринків України та Європейського Союзу.
Рада розгляне частину термінових законопроєктів – Свириденко

Рада посилила контроль за боржниками

Верховна Рада 7 квітня ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №14005 щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів.

Згідно із законом, судові рішення та інші виконавчі документи зможуть видаватися в електронній формі з цифровим підписом і передаватися до виконання без затримок.

Також передбачено створення оновленої автоматизованої системи виконавчого провадження, яка розподілятиме справи між державними виконавцями, формуватиме документи та надсилатиме їх сторонам. Система дозволить отримувати дані про майно, доходи та рахунки боржників із державних реєстрів.

Окрім цього, посилюється контроль за боржниками: перевірка в Єдиному реєстрі боржників здійснюватиметься автоматично, а у разі внесення до реєстру можуть обмежуватися операції з майном.

Банки зобов’яжуть повідомляти про відкриття та закриття рахунків боржників. Тоді як виконавці отримають ширший доступ до інформації про кошти та операції.

Окремо запроваджується автоматичний обмін даними між реєстрами. Це, своєю чергою, дасть змогу оперативно накладати та знімати арешти з майна.

Раніше Рада ухвалила закон про гармонізацію сфери акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання з вимогами ЄС.
Україна отримала понад 2 млрд євро від ЄС

Україна наблизилась до “промислового безвізу” з ЄС

Верховна Рада 7 квітня ухвалила закон про гармонізацію сфери акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання з вимогами ЄС. Про це повідомила пресслужба парламенту.
“Прийняття цього Закону є важливим кроком на шляху до укладення Угоди про взаємне визнання результатів оцінки відповідності промислової продукції між Україною та Європейським Союзом (так званий “промисловий безвіз”) та подальшої інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС”, – наголосили у повідомленні.
Документ спрямований на гармонізацію українського законодавства у сферах технічного регулювання та акредитації з нормами ЄС. Його реалізація має на меті підвищення безпеки промислової продукції, зміцнення довіри до національних органів сертифікації та створення умов для розширення доступу українських товарів на ринок ЄС.
Передбачається, що ухвалення законодавчих змін сприятиме виробництву українських товарів відповідно до європейських стандартів безпеки, підвищенню якості продукції на внутрішньому ринку та розширенню можливостей українських виробників для виходу на ринок Європейського Союзу.
Очікується також створення нових робочих місць, що сприятиме зростанню доходів завдяки легшому доступу українських виробників до ринку ЄС.

ЄК передала Раді список законів, що дозволять Києву отримати фіндопомогу

Брюссель запропонував Києву альтернативну можливість отримати бюджетну поміч на тлі вето угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, накладеного на основний пакет фінансової допомоги ЄС. Пропозиція також має створити позитивний імпульс у відносинах з ЄС. Про це йдеться в листі єврокомісарки Марти Кос на адресу спікера парламенту Руслана Стефанчука, повідомляє Європейська правда.
Видання перевірило автентичність документа у двох незалежних одне від одного джерел.
У розлогому листі на двох сторінках комісарка Кос уникає згадки про угорське вето на початок виділення Україні допомогу на суму 90 млрд. Утім, вона наголошує, що саме Верховна Рада може допомогти Україні одержати необхідне фінансування, та пропонує ВР ухвалити перелік з 11 законів, які долучає до листа.
“Ці реформи сприяють просуванню України на шляху до членства і є частиною Ukraine Plan. Їхнє ефективне та оперативне ухвалення дозволить залучити для України фінансування до 4 млрд євро”, – наголошує єврокомісарка.
Законопроєкти належать до прострочених торішніх зобов’язань України, пройшли експертизу Єврокомісії і готові до ухвалення у редакції, про яку відомо профільним комітетам ВР.
Деякі з них необхідно ухвалити якнайшвидше, щоб виділені кошти “не згоріли”.
У разі їхнього ухвалення виділення коштів не потребуватиме одностайності в ЄС: Орбан заблокувати їх не зможе.
У листі Кос окремо йдеться, що цього разу на кону не лише фінансування. У ситуації, коли парламент різко знизив ефективність роботи, Україна стикнулася з потребою підтвердити державам-членам ЄС свою готовність проводити реформи і лишитися у групі лідерів серед держав-кандидатів.
ЄС чекає на ухвалення законів зі списку на наступних засіданнях, що заплановані наступного тижня.
У пакеті з 11 законопроєктів Марта Кос окремо виділила закони про виконання та цифровізацію судових рішень, а також про декларації про доброчесність суддів, які “допоможуть зміцнити довіру до системи правосуддя серед”, зміни в закон про держслужбу, реформи в енергетичному секторі та у залізничному секторі.

В уряді анонсували важливий крок ЄС щодо вступу України

Європейський Союз 17 березня надасть Україні перелік бенчмарків (критеріїв вступу) за останніми трьома з шести переговорних кластерів. Вони будуть передані на додачу до бенчмарків за трьома іншими кластерами, переданими раніше. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка на заході Діалоги з NV, присвяченому євроінтеграції.
“17 березня нам передадуть ці бенчмарки. Далі все залежить повністю від нас – виконати ці вимоги, вони не є надзвичайними”, – повідомив чиновник.
За його словами, мова про третій (конкурентоспроможність та інклюзивне зростання), четвертий (зелений порядок денний і сталий зв’язок) та п’ятий (ресурси, сільське господарство та згуртованість) кластери.
ЄС передав Україні раніше бенчмарки за трьома іншими кластерами: першим (основи вступу до ЄС, Fundamentals), другим (внутрішній ринок) та шостим (зовнішні відносини).
Качка сказав, що передача останніх бенчмарків була запланована на 3 березня, але через обстріли Кіпру та проблеми з авіарейсами дата була відкладена на два тижні.
Віце-прем’єр пояснив, що окрім виконання всіх бенчмарків треба ще 6-7 місяців на написання самого договору про умови вступу в Європейський Союз.
“І якщо це робити послідовно, то тоді ми справді виходимо на 2028 рік на підписання договору про умови вступу.
Але якщо цю роботу робити не послідовно, а паралельно, то ми можемо зекономити рік. Ми можемо над ним працювати вже зараз. І така пропозиція від нас до Європейського Союзу”, – пояснив Качка.
За такого паралельного підходу політична амбіція в 2027 році вступити в Європейський Союз може трансформуватися в раціональне рішення, що в 2027 році Україна підпише, принаймні, угоду про умови вступу в ЄС.
Качка додав, що далі вже для завершення вступу необхідно ратифікація в 27 країнах – це близько 100 різних голосувань, які можуть зайняти ще 1,5-2 роки.
“У Франції, наприклад, це або референдум, або три п’ятих від повного складу обох палат парламенту. В Бельгії це штук 7 ратифікацій в кожній землі, в кожній палаті”, – пояснив Качка.

Вступ в ЄС: у Зеленського зробили заяву щодо строків

Україна розраховує на отримати політичне рішення щодо членства в Європейському Союзі у 2027 році. Про це заявив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква під час зустрічі із делегацією Комітету Європейського парламенту з питань безпеки й оборони (SEDE). Про це у четвер, 5 лютого, повідомляє Офіс президента.
Зазначається, що у зустрічі взяли участь представники Бельгії, Естонії, Ірландії, Німеччини та Франції.
За словами Жовкви, вже в першій половині цього року Україна буде повністю готова до відкриття всіх переговорних кластерів.
Також заступник керівника ОП нагадав, що Україна потребує посилення ППО для захисту від російських атак і розраховує на додаткові ракети. Окрему увагу приділили ініціативі PURL, завдяки якій Україна має змогу закуповувати у США ракети для протиповітряної оборони. Загалом до цієї програми приєдналися вже 24 країни, а їхній загальний внесок становить 5 млрд доларів. Потреби України на цей рік у межах PURL – 15 млрд, триває а робота з партнерами над додатковими внесками.
Окрім того, сторони обговорили підготовку до засідання у форматі “Рамштайн”, що заплановане на 12 лютого.

Міністр оборони Словаччини: Україна ніколи не буде в НАТО

Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк вважає, що Україна ніколи не приєднається до Північноатлантичного альянсу, а також матиме проблеми з євроінтеграцією. Про це він сказав в інтерв’ю інформаційному агентству Словацької Республіки TASR.
Каліняк, який є однопартійцем прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, також скептично висловився щодо Коаліції охочих, яка, на його думку, не зробила нічого суттєвого.
“Вона відрядила якихось солдатів? Ні, не відрядила. Звичайно, що ні”, – заявив Каліняк, додавши, що Київ нібито мав шанс закінчити війну ще в 2022 році.
Також керівник Міноборони Словаччини вважає, що ЄС не повинен втручатися у спільну оборону. Командувати нею має Північноатлантичний альянс, адже два командування не можуть забезпечити оборону.
Раніше прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив про надмірні вимоги до Сербії для вступу в ЄС, тоді як “непідготовлена” Україна отримує активну підтримку великих гравців ЄС.