Вже найближчим часом в Україні буде змінено процес мобілізації. Реформа має торкнутися як самої системи призову, так і роботи територіальних центрів комплектування. Чиновники кажуть, що документ вже готовий, але дозовано розповідають про зміни. Чого чекати українцям – далі у сюжеті. “Офіс призову” чи “Офіс комплектування” Інформацію про те, що законопроєкт про зміни щодо мобілізації вже готовий сьогодні підтвердив секретар Комітету з нацбезпеки Верховної Ради Роман Костенко
“Я його дивився “, – сказав нардеп для Радіо NV і додав, що, на його думку, йдеться не про глибокі реформи, а радше про окремі рішення.
Зокрема, серед обговорюваних ідей – передача частини функцій ТЦК поліції.
“Ми будемо це розглядати. З цим мають прийти до нас, і це буде не тільки комітет розглядати, це буде розглядати вся Верховна Рада, бо там потрібні зміни до законів”, – зазначив він в ефірі Радіо NV.
Костенко також каже, що замість ТЦК буде “Офіс призову” чи “Офіс комплектування”.
“Точно буде слово “офіс””, – додав він.
Водночас нардеп зауважив, що ситуацію ускладнюють і неправомірні дії окремих представників ТЦК, які, зокрема, сприяють зростанню недовіри до органів, що займаються мобілізацією. Зняття з розшуку В свою чергу голова фракції Слуга народу Давид Арахамія повідомив, що над реформою працює команда Міністерства оборони, а фінальна версія законопроєкту перебуває на завершальному етапі.
Протягом місяця документ передадуть на розгляд профільному парламентському комітету і Раді.
За його словами, реформа мобілізації передбачає зняття двох млн осіб із розшуку, але для них будуть введені нові обмеження.
“Там є і покращення, і, напевно, погіршення. У міністра Федорова певний новий баланс вибудовується як концепція. Там питання, наприклад, два мільйони людей у розшуку ТЦК. Там у нього з розшуку вони всі знімаються, але є певна процедура, що робити далі”, – розповів Арахамія в коментарі Телеграфу.
До ухилянтів будуть застосовані нові заходи примусу, але блокування рахунків серед них немає.
Також планується цифровізація процесів у ТЦК, щоб знизити вплив людського фактору і зменшити кількість конфліктних ситуацій. Очікується, що реформа торкнеться питань бронювання, обліку та взаємодії з громадянами. Чи буде зниження мобілізаційного віку Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса заявив, що зниження мобілізаційного віку в Україні нижче 25 років не планується.
“Я намагатимуся відповідати настільки відверто, наскільки можна, щодо такого чутливого питання. У нас уже протягом 10 місяців значно краща ситуація стосовно мобілізації і позитивна динаміка, яка дозволяє Силам оборони відчувати себе краще, ніж минулого року”, – пояснив Паліса в інтерв’ю для РБК-Україна.
Також не планується зміна правил виїзду для чоловіків віком 18-23 років.
Паліса додав, що порівняно з 2025 роком покращилися як рекрутинг, так і сама мобілізація. Також вдалося усунути “певні операційні прогалини” щодо мобілізаційного процесу. Однак, попри те що було чимало зроблено, ще більше роботи у цих питаннях попереду, додав Паліса.
Позначка: Законопроекти
Попри вето Орбана: в ЄС продовжують готувати кредит Україні
Європейська комісія ухвалила пакет документів, який включає пропозицію для Ради ЄС щодо виділення Україні 45 млрд євро на 2026 рік в середу, 1 квітня. Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.
У поточному році Києву пропонують надати 45 млрд євро:
“Бюджетна підтримка буде підкріплена суворими умовами, пов’язаними з верховенством права, боротьбою з корупцією, економічною стійкістю та сталістю”, – наголосили в Єврокомісії.
Україна матиме змогу витрачати ці гроші на закупівлю компонентів для дронів за межами Європи, якщо вони необхідні терміново і аналогів в ЄС немає.
Пропозицію має погодити Рада ЄС, після чого Європейська комісія зможе розпочати запозичення на фінансових ринках та здійснити перші виплати.
Попри вето Орбана: ЄС продовжує готувати кредит Україні
Європейська комісія ухвалила пакет документів, який включає пропозицію для Ради ЄС щодо виділення Україні 45 млрд євро на 2026 рік в середу, 1 квітня. Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.
У поточному році Києву пропонують надати 45 млрд євро:
“Бюджетна підтримка буде підкріплена суворими умовами, пов’язаними з верховенством права, боротьбою з корупцією, економічною стійкістю та сталістю”, – наголосили в Єврокомісії.
Україна матиме змогу витрачати ці гроші на закупівлю компонентів для дронів за межами Європи, якщо вони необхідні терміново і аналогів в ЄС немає.
Пропозицію має погодити Рада ЄС, після чого Європейська комісія зможе розпочати запозичення на фінансових ринках та здійснити перші виплати.
ЄК передала Раді список законів, що дозволять Києву отримати фіндопомогу
Брюссель запропонував Києву альтернативну можливість отримати бюджетну поміч на тлі вето угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, накладеного на основний пакет фінансової допомоги ЄС. Пропозиція також має створити позитивний імпульс у відносинах з ЄС. Про це йдеться в листі єврокомісарки Марти Кос на адресу спікера парламенту Руслана Стефанчука, повідомляє Європейська правда.
Видання перевірило автентичність документа у двох незалежних одне від одного джерел.
У розлогому листі на двох сторінках комісарка Кос уникає згадки про угорське вето на початок виділення Україні допомогу на суму 90 млрд. Утім, вона наголошує, що саме Верховна Рада може допомогти Україні одержати необхідне фінансування, та пропонує ВР ухвалити перелік з 11 законів, які долучає до листа.
“Ці реформи сприяють просуванню України на шляху до членства і є частиною Ukraine Plan. Їхнє ефективне та оперативне ухвалення дозволить залучити для України фінансування до 4 млрд євро”, – наголошує єврокомісарка.
Законопроєкти належать до прострочених торішніх зобов’язань України, пройшли експертизу Єврокомісії і готові до ухвалення у редакції, про яку відомо профільним комітетам ВР.
Деякі з них необхідно ухвалити якнайшвидше, щоб виділені кошти “не згоріли”.
У разі їхнього ухвалення виділення коштів не потребуватиме одностайності в ЄС: Орбан заблокувати їх не зможе.
У листі Кос окремо йдеться, що цього разу на кону не лише фінансування. У ситуації, коли парламент різко знизив ефективність роботи, Україна стикнулася з потребою підтвердити державам-членам ЄС свою готовність проводити реформи і лишитися у групі лідерів серед держав-кандидатів.
ЄС чекає на ухвалення законів зі списку на наступних засіданнях, що заплановані наступного тижня.
У пакеті з 11 законопроєктів Марта Кос окремо виділила закони про виконання та цифровізацію судових рішень, а також про декларації про доброчесність суддів, які “допоможуть зміцнити довіру до системи правосуддя серед”, зміни в закон про держслужбу, реформи в енергетичному секторі та у залізничному секторі.
НАБУ провело обшуки в офісі однієї з партій Верховної Ради – ЗМІ
Національне антикорупційне бюро та Спеціальна антикорупційна прокуратура проводять обшуки в офісі однієї з партій. Про це НАБУ та САП повідомили в Telegram.
Джерела Української правди заявили, що мовиться нібито про партію Батьківщина та про офіс в Києві на вулиці Турівській.
У НАБУ повідомили, що разом із САП викрили керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради України на пропозиції неправомірної вигоди кільком народним депутатам, які належать до фракцій, не очолюваних цією особою, за голосування “за” або “проти” конкретних законопроєктів.
Попередня кваліфікація: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 369 КК України).
Деталі обшуків обіцяють оприлюднити згодом.
Як ми вже писали, НАБУ і САП під час спецоперації під прикриттям викрили організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати України.
НАБУ провело обшуки у податковій
Міноборони відреагувало на законопроєкт про дисципліну в армії
Міноборони провело консультації з головами комітетів Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності та з питань нацбезпеки, оборони та розвідки щодо законопроєктів, які викликали суспільний резонанс. Про це повідомила пресслужба відомства у суботу, 6 вересня.
Вказано, що міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до парламенту президентом проєкту закону Про військового омбудсмена.
Водночас Міноборони підтримало позицію парламентських комітетів про необхідність виключення із законопроєкту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору.
“Міноборони вважає, що законопроєкт №13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ. Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості”, – йдеться у повідомленні.
На думку відомства, запропоновані у законопроєкті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання. Це фактично перетворить судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів.
“Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права”, – резюмували в Міноборони.
Як відомо, 4 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №13260, який передбачає жорсткіше покарання для військових за самовільне залишення частини (СЗЧ) в умовах воєнного стану.
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП
Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді ухвалити президентський законопроєкт №13533 щодо НАБУ та САП. Про це свідчить онлайн-трансляція засідання комітету, яку вів народний депутат Ярослав Железняк в середу, 30 липня.
За рішення про рекомендацію Раді ухвалити законопроєкт за основу та в цілому підтримало 19 нардепів.
Комітет розглянув також шість альтернативних законопроєктів і відхилив їх.
Очікується, що парламент розгляне президентський законопроєкт вже завтра – 31 липня.
У Раді назвали день розгляду законопроєкту про НАБУ і САП
Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт щодо посилення повноважень НАБУ та САП 31 липня. Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбук в п’ятницю, 25 липня.
“Засідання Верховної Ради України щодо розгляду невідкладного президентського законопроєкту Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (реєстраційний номер 13533) відбудеться 31 липня 2025 року”, – написав він.
За словами Стефанчука, він запропонує Раді прийняти законопроєкт одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання.
Також спікер додав, що крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи.
У НАБУ та САП забрали незалежність: що це означає
Верховна Рада України підтримала законопроєкт №12414, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За відповідне рішення проголосувало 263 депутата.
Документ вже підписав голова Ради Руслан Стефанчук, наступний, хто це має зробити – президент. За непідтвердженою інформацією, Володимир Зеленський все ж таки поставив свій підпис. Які були повноваження НАБУ – це центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, який попереджав, виявляв, припиняв, розслідував та розкривав корупційні та інші кримінальні правопорушення, віднесені до його підслідності, а також запобігав вчиненню нових.
САП – це самостійний орган прокуратури, який процесуально керує справами НАБУ. Зміни в роботі органів Законопроєкт № 12414 передбачає суттєве посилення ролі Генерального прокурора. Тепер він отримує право:
Окрім цього, як зазначають аналітики Лабораторії законодавчих ініціатив, документ скасовує так звану “виняткову підслідність” у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності НАБУ і САП. Її скасовують повністю – Генеральний прокурор зможе передавати будь-які провадження в будь-якому напрямі.
Також скасовуються більшість положень, що надають САП процесуальну незалежність у топ-корупційних справах. Закриття кримінального провадження щодо підозрюваного (наприклад, після анонсованого аудиту проваджень) щодо інших осіб стане предметом “торгу”, додають аналітики.
“Пропонується надати право підозрюваному спецсубʼєкту – посадовцю категорії “А”, депутату, судді, керівнику великого підприємства з великою часткою державної чи комунальної власності тощо – заявляти клопотання про закриття провадження і стосовно себе. Проте таке клопотання йтиме напряму до Генерального прокурора. Фактично підозрюваному необхідно буде “просто домовитись” з Генеральним прокурором, адже саме він відтепер вирішуватиме долю топ-корупційних та всіх інших справ від їх початку і до завершення”, – говориться в аналізі.
Ще одна зміна – це продовження дії на строк 3 роки після припинення чи скасування воєнного стану всіх додаткових інструментів, передбачених ст. 615 КПК України (особливості розслідування в умовах воєнного стану). Що кажуть у НАБУ і САП Зазначимо, що напередодні працівники СБУ та прокуратури провели щонайменше 70 обшуків щодо 15 співробітників НАБУ. Підставами для цих дій у переважній більшості випадків була участь працівників НАБУ у дорожньо-транспортних пригодах. Проте деяким співробітникам інкримінують можливі зв’язки з Росією.
Паралельно розпочата позапланова перевірка стану охорони державної таємниці, ініційована СБУ. Вона стосується працівників НАБУ, які мають доступ до державної таємниці та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Сьогодні директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко на брифінгу в Києві заявили, що законопроект №12414 фактично руйнує незалежність відомств.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Клименко і Кривонос закликали президента не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето. Реакція Євросоюзу Брюссель попередив Київ, що “незалежність антикорупційних органів – ключ до реформ і фінансової допомоги”.
“НАБУ та САП повинні бути незалежними для боротьби з корупцією та довіри громадськості”, – сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Він нагадав, що ЄС надає мільярди лише за умови прогресу в реформах, прозорості та верховенства права, тому натякає, що це може коштувати Україні підтримки.
“Зберегти досягнення реформ зараз важливіше, ніж будь-коли”, – додав Мерсьє.