ЄС спрямує перші кошти з оборонного кредиту у 90 млрд євро для України на закупівлю дронів, роблячи ставку на український ОПК як ключовий елемент постачання для армії. Про це заявив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, передає ЄП у четвер, 16 квітня.
Перші кошти, які надійдуть на підтримку української армії в межах кредиту ЄС на 90 млрд євро, витратять на дрони українського виробництва.
“На 2026 рік Україна запросила оборонну допомогу на загальну суму 28,3 мільярда євро. Перший план постачання продукції зосереджений на дронах від передової оборонної промисловості України”, – зазначив Кубілюс.
тим часом, стосовно наступних планів постачання ЄС “очікує більшої залученості європейської оборонної промисловості”. Нагадаємо, Європейська комісія розраховує надати перший транш кредиту на загальну суму в 90 млрд євро для України у другому кварталі року.
ЄС погодив рішення щодо €90 млрд для України – ЗМІ
Позначка: Допомога
Буде багато дронів. Рамштайн і допомога Україні
У Берліні відбулось засідання Контактної групи з питань оборони України (формат Рамштайн), під час якого обговорюватимуть збільшення військової підтримки України з акцентом на постачання дронів та далекобійних ракет. Учасники Рамштайну обговорили, як постачати Україні більше дронів та ракет.
Рекорд від Лондона
Британія оголосила про найбільший за весь час пакет постачання дронів для України, який включає передачу щонайменше 120 тисяч безпілотників цього року. Новий пакет військової допомоги, який є найбільшим для Британії у сфері постачання БпЛА, включатиме тисячі ударних дронів дальнього радіуса дії, розвідувальних безпілотників, дронів для логістичного забезпечення та морських засобів, які вже пройшли бойове випробування на передовій в Україні. Поставки нових БпЛА вже розпочалися цього місяця.
“Це значне посилення перевірених у боях безпілотників надасть українським силам можливості, необхідні для захисту свого народу та боротьби з російською агресією. Останніми тижнями увага прикута до Близького Сходу – Путін хоче відвернути нашу увагу, але українці продовжують боротися з величезною мужністю, і ніщо не змусить нас відвернутися від них, поки ми не забезпечимо мир”, – заявив міністр оборони Джон Гілі.
На засіданні Рамштайну Гілі також підтвердив, що Британія надасть Україні сотні тисяч артилерійських снарядів та тисячі ракет ППО цього року.
Допомога від Нідерландів
Нідерланди виділяють 248 мільйонів євро на придбання дронів для Збройних сил України, повідомила міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшилгьоз-Зегеріус під час засідання Контактної групи з питань оборони України.Дрони виробляються в Нідерландах та Україні.
“Дрони відіграють вирішальну роль на сучасному полі бою. Українці використовують їх з неймовірною майстерністю, щоб відбивати безперервні російські атаки. І їм це дуже добре вдається. Завдяки плідній співпраці з Україною ми безпосередньо вчимося на цьому. Це також відкриває можливості для нашого бізнес-середовища. Таким чином, тісна співпраця з Україною створює ситуацію, вигідну для обох країн”, – сказала міністерка.
Дрони є ключовим пріоритетом у військовій підтримці України з боку Нідерландів. Нідерланди, серед іншого, зробили внесок у так звану Ініціативу Дронова лінія . В результаті українські солдати на передовій отримали у своє розпорядження сотні тисяч дронів.
Гроші будуть
Держави-члени НАТО протягом 2026 року нададуть Україні військової підтримки на суму 60 млрд доларів, причому ця цифра не включає кошти, що надійдуть українській армії з 90 млрд євро кредиту від Європейського Союзу.
“Ми маємо забезпечити, щоб Україна отримала необхідну підтримку. Усі союзники повинні інвестувати більше, щоб досягти цільового показника в 60 мільярдів доларів на підтримку безпеки та оборони України цього року”, – заявив Рютте.
Він наголосив, що “будь-які кошти, що надходять з кредиту ЄС на підтримку України, повинні бути додатковими до того, що союзники виділяють на двосторонній основі”.
“Ми повинні зосередити фінансування на пріоритетах – протиповітряній обороні, дронах та боєприпасах збільшеної дальності. Це пріоритети”, – підкреслив генсек НАТО.
Він нагадав, що у 2026 році продовжує діяти механізм PURL з закупівлі американської зброї державами-членами НАТО для України.
Також очільник Альянсу звернув увагу на непропорційний розподіл витрат на підтримку України державами-членами.
“Дивлячись на саміт НАТО в Анкарі, ми також маємо досягти прогресу в забезпеченні більш справедливого та передбачуваного підходу до підтримки оборонних зусиль України… Це справді проблема: надто мало країн несуть надто великий тягар, і ми маємо це вирішити. Підтримка боротьби України є важливою – як ніколи”, – наголосив Марк Рютте.
Дефіцит Patriot
Президент України Володимир Зеленський заявив, що триваюча війна на Близькому Сході призвела до великого дефіциту постачань для ЗРК Patriot, які захищають українське небо.
Зеленський визнав, що якщо війна на Близькому Сході триватиме, це вплине на постачання зброї Україні – “особливо з точки зору протиповітряної оборони”.
“Ситуація вже в такому дефіциті, що вже гірше не може бути. Але у нас було рішення про деяку кількість ракет, які ми отримуємо. Повільніше, ніж це могло би бути, але ми їх отримуємо”, – сказав президент.
Відповідь Росії
Міністерство оборони РФ 15 квітня опублікувало в телеграм-каналі списки компаній у різних країнах, зокрема в Європі, які, за заявою російської сторони, пов’язані з виробництвом ударних безпілотників для України.
До списку Філії українських компаній у Європі увійшли 11 підприємств, зокрема в Лондоні, Мюнхені, Ризі, Вільнюсі та Празі. У списку Закордонні підприємства, що здійснюють виробництво комплектовання перераховані 10 компаній, деякі з них розташовуються в Мадриді, Венеції та Хайфі.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв, коментуючи заяву Міноборони, написав у соцмережі X, що це “являє собою список потенційних цілей для Збройних сил Росії”. “Коли удари стануть реальністю, залежить від того, що буде далі. Спіть спокійно, європейські партнери!”, — додав Медведєв.
Брюссель тисне на G7 щодо допомоги Україні
Брюссель закликає країни G7 прискорити виплати в межах кредитної програми для України обсягом 45 млрд євро, щоб підтримати фінансову стабільність країни до запуску більшого пакета допомоги. Про це повідомляє Euractiv.
Комісар ЄС з економіки Валдіс Домбровскіс під час візиту до Вашингтона цього тижня має закликати Японію, Велику Британію та США пришвидшити виплати в межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Він також проведе переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом і міністром фінансів України Сергієм Марченком.
Програма ERA була погоджена країнами G7 у 2024 році та передбачає використання доходів від заморожених російських активів, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Загальний обсяг кредиту становить 45 млрд євро, з яких ЄС уже повністю виплатив свою частку – 18,1 млрд євро. Водночас близько 7 млрд євро ще не профінансовані Японією, Великою Британією та США.
У Брюсселі наголошують, що пришвидшення виплат необхідне для покриття фінансових потреб України до запуску ширшого європейського механізму підтримки.
За оцінками Єврокомісії, загальна потреба України у бюджетному та військовому фінансуванні на 2026-2027 роки становить близько 135 млрд євро.
Нині ЄС також працює над залученням близько 45 млрд євро від міжнародних партнерів, однак фактично підтверджено лише близько 15 млрд євро.
Раніше Сибіга повідомив, що угорській стороні вже передали сигнали щодо можливих контактів на рівні президента України Володимира Зеленського та Петера Мадяра.
Сербія спрямувала €60 млн допомоги Україні – посол
Сербія надає Києву гуманітарну, фінансову та матеріальну допомогу під час повномасштабної війни, зокрема у галузі енергетики, надзвичайних ситуацій та постачання ліків. Про це посол України Олександр Литвиненк заявив в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна.
“За чотири роки вони надали до 60 млн євро невійськової допомоги в енергетичній сфері, у сфері надзвичайних ситуацій. Зараз було виділено 2 млн євро на енергетику і 600-700 тис євро на ліки. Для такої маленької країни з 6,5 млн населення це серйозні гроші. І ми їм щиро вдячні за це”, – зазначив Литвиненко.
За його слвоами, Сербія “доволі активно допомагає Україні на тлі інших Балканських країн, звісно, якщо не брати до уваги Румунію”.
Минулого року президент Сербії Александр Вучич на 4-му саміті Україна-Південно-Східна Європа в Одесі заявив, що Україна може завжди розраховувати на гуманітарну допомогу його країни, політичну підтримку та підтримку територіальної цілісності.
Рада ЄС погодила фінансування SAFE для Чехії та Франції
Рада ЄС ухвалила імплементаційні рішення, котрі відкривають доступ до фінансової допомоги в межах програми переозброєння SAFE для Чехії та Франції. Про це мовиться у заяві Ради ЄС у п’ятниці, 10 квітня.
Рішення стало продовженням попередніх пакетів рішень Ради ЄС щодо фінансування. 11 лютого фінансову допомогу погодили для Бельгії, Болгарії, Кіпру, Данії, Іспанії, Хорватії, Португалії та Румунії. 17 лютого – для Естонії, Греції, Італії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та Фінляндії.
Для Чехії передбачено до 2,06 млрд євро, з яких 309 млн євро – аванс. Франція своєю чергою може отримати до 15,09 млрд євро, включно з авансом близько 2,26 млрд євро.
Очікується, що перші виплати можуть надійти країнам у найближчі тижні. Кошти будуть спрямовані на закупівлю сучасного озброєння та посилення оборонної готовності.
Інструмент SAFE ухвалили 27 травня 2025 року в межах ініціативи Readiness 2030, спрямованої на різке збільшення оборонних інвестицій у країнах ЄС.
Програма передбачає фінансування термінових і масштабних інвестицій у європейську оборонно-технологічну та промислову базу (EDTIB) з метою нарощування виробництва, забезпечення своєчасного постачання оборонного обладнання та подолання наявних прогалин у спроможностях.
Участь у спільних закупівлях у межах SAFE також можуть брати Україна, країни Європейської асоціації вільної торгівлі та ЄЕЗ, а також Канада, котра має відповідну угоду. Країни-кандидати та партнери ЄС із безпеки й оборони також можуть долучатися до програми.
Після запуску SAFE Єврокомісія отримала запити від 19 держав-членів. Чехія та Франція подали свої запити 28 листопада 2025 року, а їхні національні оборонні інвестиційні плани були схвалені 25 березня 2026 року.
Орбан пояснив свою пропозицію бути “мишею” Путіна
Премєр-міністр Угорщини Віктор Орбан “не вбачає проблем” у змісті оприлюдненої розмови з російським диктатором Володимиром Путіним. Стиль їхнього спілкування угорський урядовець назвав “звичайним” для міжнародних контактів. Про це повідомляє видання Index.
Віктор Орбан прокоментував ситуацію щодо опублікованого запису розмови з хазяїном Кремля середу, 8 квітня під час ефіру Blikk Talk.
Як відомо, він під час розмови з очільником кремлівського режиму використав алюзію на байку Езопа про мишу і лева. Він заявив, що готовий стати для “лева” Путіна “мишею” і стати йому в пригоді.
Проте Орбан не вважає викладені у ЗМІ деталі компрометуючими та “не бачить підстав для голосних висновків”.
Голова уряду Угорщини запевнив, що подібна манера спілкування між політиками є звичною практикою. За його словами, у відносинах із різними світовими лідерами, включно з президентом США, європейськими партнерами, керівництвом Росії та представниками країн Центральної Азії, буцімто часто використовуються дружні звернення.
Орбан заявив, що в Угорщині не ведеться прослуховування суперників, але додав, що відповідні служби вже з’ясовують, яким чином стенограма розмови з Путіним опинилась у журналістів.
ПРООН допомогла прибрати мільйон тонн завалів в Україні
В Україні за підтримки ПРООН розчистили понад 1 млн тонн завалів, що утворилися внаслідок російських атак. Це дозволило громадам відновити доступ до інфраструктури та розпочати відбудову пошкоджених об’єктів. Про це розповіла директорка Регіонального бюро ПРООН у країнах Європи та Центральної Азії Івана Живкович в інтервʼю Укрінформу.
“Розбір завалів став однією з головних проблем відновлення в Україні, і зараз ПРООН проводить одну зі своїх найбільших глобальних операцій у цій сфері. З 2022 року ми підтримали розчищення понад 1 мільйона тонн завалів у різних областях, що дозволило громадам відновити доступ до публічних просторів і розпочати відбудову тисяч пошкоджених об’єктів”, – зазначила вона.
ПРООН запровадила перший в Україні протокол безпечного поводження з небезпечними матеріалами та підтримала ухвалення нових державних санітарних норм. За підтримки Програми розвитку нині готується до запуску перша лабораторія з тестування азбесту.
Разом з тим, міжнародна організація розширює потужності з переробки через місцеві центри та сприяє перетворенню будівельних відходів на вторинні матеріали, придатні для повторного використання, що зменшує як екологічний вплив, так і витрати на відбудову.
В Україні завдяки сприянню ПРООН встановлено понад 450 МВт генерації
Болгарія попросила допомоги ЄС із втручання Росії у вибори – ЗМІ
Болгарія звернулася до ЄС, просячи дати їй допомогу в боротьбі з втручанням РФ у парламентські вибори, що відбудуться в країні вже цього місяця. Про це пише американське видання Politico.
Болгарські посадовці просили помогти виявити та зупинити кампанії іноземних суб’єктів з маніпулювання громадською думкою через соціальні мережі та пропагандистські вебсайти.
У зверненні Софії містився запит на допомогу від Європейської служби зовнішніх дій. Остання координує роботу служб безпеки з виявлення та аналізу кампаній втручання та запускає механізм, який найчастіше використовується для захисту країн, таких як Молдова, від втручання Москви.
Болгарія також звернулася до ЄС із проханням активувати процес під назвою “Система швидкого реагування” згідно із Законом про цифрові послуги (DSA). Він дозволить посадовцям зустрітися з представниками основних платформ соціальних мереж Meta, Google, TikTok та іншими, щоб виявляти та зупиняти дезінформаційні кампанії.
Один анонімний посадовець, обізнаний із запитом, сказав, що Болгарія “завжди мовчала з цього приводу та заперечувала будь-яке втручання”, але тепер чутливіше ставиться до цього питання.
Міністерство закордонних справ Болгарії на тім тижні створило тимчасовий підрозділ для координації реагування на іноземне втручання та залучило журналіста-розслідувача Христо Грозева до консультування цього підрозділу.
Парламентські вибори відбудуться в Болгарії 19 квітня – вже восьмі за п’ять років, на яких протистоять колишній президент Румен Радєв та лідер правоцентристів Бойко Борисов.
Як відомо, уряд Болгарії пішов у відставку в грудні 2025 року під тиском найбільших за останні десятиліття протестів, спричинених непопулярним проєктом річного бюджету.
Пізніше 18 лютого в Болгарії почав виконання своїх повноважень новий тимчасовий уряд на чолі з Андреєм Гюровим.
У Болгарії затримали 30 людей за купівлю голосів перед виборами
Латвія надасть Україні €6,8 млн на енергетику та дрони
Уряд Латвії ухвалив рішення про виділення Україні нового пакета допомоги на 6,8 млн євро. Кошти спрямують на зміцнення енергетики, інфраструктури, укриттів, а також розвиток спроможностей у сфері дронів. Про це повідомила міністерка закордонних справ країни Байба Браже на платформі Х у понеділок, 30 березня.
Новий пакет допомоги в обсязі 6,8 млн євро сприятиме зміцненню енергетичної мережі України, укриттів, інфраструктури, соціальної та громадянської стійкості, а також потенціалу у галузі використання дронів.
“Латвія завжди буде на боці України”, – наголосила глава відомства.
На Прикарпатті розікрали 1,5 млн на немовлятах
На Прикарпатті викрили схему привласнення понад 1,5 млн грн у перинатальному центрі. Колишня директорка вносила до системи фіктивні дані про лікування важких неонатальних випадків, за які заклад отримував кошти від НСЗУ. Про це повідомив Офіс генпрокурора у п’ятницю, 27 березня.
Як з’ясувалося, колишня директорка (2022–2025 роки) вносила до електронної системи неправдиві відомості про “важкі неонатальні випадки” – передчасні пологи та патології новонароджених. Саме ці послуги є одними з найдорожчих у програмі медичних гарантій.
Відтак, з березня 2023 по січень 2024 року “на папері” пролікували 48 немовлят, хоча жоден випадок не відповідав вимогам медичних гарантій. На підставі фіктивних даних до НСЗУ подавалися звіти, які держава оплачувала.
Екскерівниці голосили підозру за ч. 2 ст. 364 КК України. Також заявили клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 1,5 млн. грн. Суд задовільнив його частково, зменшивши розмір застави до 600 тис. грн.
Нині підозрювана працює в іншому комунальному медзакладі. Їй загрожує до шести років позбавлення волі.