Президент Чехії Петр Павел розкритикував вихватки президента США Дональда Трампа проти союзників у Європі та Північноатлантичного альянсу. Про це йшлося в його заяві, виголошеній на заході, організованому чеським ЗМІ Seznam Zprávy в Карловому університеті в Празі, повідомляє видання The Guardian.
“Трамп для зниження авторитету НАТО зробив за останні кілька тижнів більше, ніж вдалося Володимиру Путіну за багато років”, – наголосив чеський лідер.
За його словами, НАТО побудовано на принципах стримування та колективної оборони.
“У той момент, коли ми почнемо ставити під сумнів альянс як єдине, згуртоване утворення, готове діяти спільно й дуже рішуче, тоді, звісно, його роль буде втрачена”, – попередив він.
Критика Трампа, здається, не бере до уваги той факт, що НАТО є оборонним альянсом, а “не альянсом, який автоматично надаватиме допомогу у війнах, що ведуться за межами його території”, наголосив Павел.
Він додав, що європейських союзників “з самого початку не поінформували про цілі та хід операції, і, по суті, ніхто навіть не звернувся до них із проханням про співпрацю”.
“Тільки коли війна почала розвиватися, можливо, в несподіваному напрямку, Дональд Трамп заявив, що європейські союзники мусять подбати про безпечну навігацію в Ормузькій протоці, а коли він не дістав позитивної відповіді, то вважав це розчаруванням для всього НАТО”, – пояснив Павел і назвав таке ставлення “несправедливим”.
Позначка: Партнери
Київ кидає виклик союзникам, атакуючи нафтогазову галузь РФ – ЗМІ
Україна ігнорує заклики західних союзників припинити удари по російській нафтогазовій галузі, продовжуючи завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі РФ. Це відбувається на тлі занепокоєння міжнародної спільноти через загрозу подальшого зростання глобальних цін на пальне у світлі геополітичної нестабільності. Про це в неділю, 5 квітня, повідомляє The Telegraph.
Як зауважує видання, минулої ночі українська сторона атакувала стратегічні об’єкти – нафтоналивний порт Приморськ поблизу Санкт-Петербургу та НПЗ Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез у Нижньогородській області, завдавши суттєвих пошкоджень. Попри численні застереження з боку західних партнерів, Київ продовжує реалізовувати свою стратегію “кінетичних санкцій”, спрямованих на економічне ослаблення агресора.
Американські чиновники вже раніше висловлювали стурбованість через ризики, які створюють такі атаки. Особливо в умовах глобальної енергетичної кризи, зумовленої конфліктом у Перській затоці та блокадою Ормузької протоки Іраном.
Глава Офісу президента України Кирило Буданов в інтерв’ю Bloomberg підтвердив існування дипломатичних “сигналів” щодо тимчасового припинення ударів по енергетичному сектору РФ. За його словами, занепокоєння союзників викликане стрімким зростанням цін на енергоресурси, спровокованим масштабною війною на Близькому Сході. Відповідні звернення, за інформацією Буданова, надійшли від кількох країн, але які це саме держави – він не уточнив, як і те, чи буде Україна змінювати свою тактику ударів.
Водночас Україна демонструє прихильність до власної політики безпеки, активно використовуючи новітні розробки вітчизняного озброєння.
На фоні цих подій українські військові продовжують досягати результатів на фронті: лише за одну ніч знищено ворожу техніку на суму 28 мільйонів доларів. Також відзначено прогрес у створенні нових бронемашин Inguar-4. Поки Дональд Трамп висуває ультиматуми Тегерану, а Угорщина залучає армію до охорони газогонів, Україна демонструє готовність діяти самостійно у питаннях національної безпеки.
Володимир Зеленський уже заявив про принцип дзеркальної відповіді на атаки РФ: Україна готова припинити удари по їхній інфраструктурі лише у випадку аналогічного кроку з їхнього боку. Хоча президент висловив сумніви щодо можливості оголошення Росією загальної мобілізації найближчим часом, влада України поки не коментує припущення про навмисне ігнорування закликів союзників.
Попри дипломатичні зусилля США щодо встановлення енергетичного перемир’я, ситуація залишається напруженою. Україна наразі робить акцент на знищенні логістичних мереж і ресурсної бази противника, демонструючи готовність до рішучих дій задля захисту своїх національних інтересів.
Також глава держави заявив, що поточна ситуація на фронті є найкращою для України за останні 10 місяців.
Латвія надасть Україні €6,8 млн на енергетику та дрони
Уряд Латвії ухвалив рішення про виділення Україні нового пакета допомоги на 6,8 млн євро. Кошти спрямують на зміцнення енергетики, інфраструктури, укриттів, а також розвиток спроможностей у сфері дронів. Про це повідомила міністерка закордонних справ країни Байба Браже на платформі Х у понеділок, 30 березня.
Новий пакет допомоги в обсязі 6,8 млн євро сприятиме зміцненню енергетичної мережі України, укриттів, інфраструктури, соціальної та громадянської стійкості, а також потенціалу у галузі використання дронів.
“Латвія завжди буде на боці України”, – наголосила глава відомства.
До Коаліції укриттів доєднались ще чотири країни
До Коаліції укриттів цивільного захисту для України доєдналися Словацька Республіка, Грецька Республіка, Чеська Республіка, Австрійська Республіка. Про це повідомили у МВС під час другого засідання Керівної ради Коаліції.
Ініціатива передбачає координацію фінансування, обмін досвідом та впровадження сучасних технологій у галузі цивільного захисту.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час засідання зазначив, що за три місяці зими російські війська випустили по Україні понад 700 ракет, майже 19 тисяч ударних дронів та понад 14 тисяч керованих авіаційних бомб.
“Сьогодні важливо обговорити те, що уже зроблено, плани фінансової підтримки Коаліції та майбутні заходи, які забезпечать розширення Коаліції, аби нарощувати спроможності будівництва захисних споруд”, – додав Клименко.
За словами міністра, нині вже провели аналіз понад сотні проєктів будівництва захисних споруд та узгодили зведення семи укриттів у Сумській, Чернігівській, Миколаївській, Дніпропетровській, Одеській та Херсонській областях. Крім того, у 2026 році на облаштування укриттів у школах та дитсадках виділили 6 мільярдів гривень.
Глава відомства наголосив, що Верховна Рада 10 лютого ухвалила закон, який законодавчо закріпив обов’язковість будівництва укриттів у багатоквартирних будинках, гуртожитках, закладах освіти, охорони здоров’я та об’єктах критичної інфраструктури.
Співголова Керівної ради Коаліції, заступник Державного секретаря з питань політики розвитку Міністерства закордонних справ Фінляндської Республіки Пасі Хеллман зазначив, що Коаліція досягла значних результатів.
“Коаліція укриттів цивільного захисту для України вже демонструє відчутні результати – від запуску конкретних проєктів будівництва захисних споруд до розширення міжнародного партнерства. Важливо, що ми не лише декларуємо підтримку, а й реалізуємо практичні рішення, які безпосередньо підвищують безпеку людей”, – зазначив Хеллман.
Коаліція укриттів цивільного захисту була запущена 28 травня 2025 року прем’єр-міністрами України та Фінляндії. Ініціатива базується на Стратегії розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту на період до 2034 року та очолюється МВС та ДСНС України.
Зеленський: Пропонуємо Drone Deal усім партнерам
Україна готова підписати дронову угоду (Drone Deal) з усіма надійними партнерами. Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час виступу в британському парламенті у вівторок, 17 березня.
Голова української держави нагадав, що Україна направила на Близький Схід експертів з “шахедів”, це було зроблено на прохання партнерів, зокрема США.
За його словами, така допомога – це частина дронової угоди, яку Україна пропонувала США і яка залишається на столі переговорів.
“Ми готові запропонувати подібні угоди всім нашим надійним партнерам. Від практичної співпраці у сфері безпілотників до майбутніх оборонних альянсів.
Не думаю, що хтось хоче залишити перевірену війною силу і спроможність України поза своєю безпекою. А якщо хтось і захоче, то це буде нерозумно”, – сказав він.
Глави іноземних урядів відвідали одну з пошкоджених Росією ТЕЦ Києва
Міжнародні партнери України разом із представниками українського уряду в день четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ відвідали одну з ТЕЦ у Києві. Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль на своєму каналі в Telegram.
“Сьогодні з нами президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Євроради Антоніу Кошта, президент Фінляндії Стубб, очільники урядів Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Норвегії, Хорватії, Швеції, міністри та інші високопоставлені гості”, – йдеться в його повідомленні.
Шмигаль показав їм наслідки російських ударів і наголосив, що ця ТЕЦ “забезпечувала теплом 500 тисяч людей у Києві”.
“За чотири роки Росія завдала по ній 13 ракетних та дронових атак, з яких 9 – за останні пів року. У січні через черговий удар станція припинили виробляти електроенергію. А на початку лютого сюди прилетіло 5 балістичних ракет — і зупинилося виробництво тепла. Без опалення залишилися понад 1100 багатоквартирних будинків, 118 шкіл та садочків, 18 лікарень”, – додав урядовець.
Посадовець висловив вдячнічть кожній країні, що надає необхідне для відновлення обладнання.
“Українську енергетику цієї зими підтримують понад 40 країн і організацій. У 2025 році через Фонд підтримки енергетики було мобілізовано близько 600 млн євро. За час повномасштабної війни Україна отримала понад 2000 гуманітарних вантажів для енергосектору”, – підсумував Шмигаль.
Як відомо, станом на ранок 24 лютого внаслідок ударів Росії є знеструмлені споживачі у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській та Одеській областях.
Болгарія спорядила Україні 13 пакетів військової допомоги
Болгарія від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році надіслала Києву 13 пакетів військової допомоги. Зокрема найновіший пакет Рада Міністрів Болгарії схвалила 12 лютого. Про це повідомляє Novinite.
Деталі щодо виду, обсягу та фінансової вартості допомоги не розкриваються.
Допомога надається на підставі угоди, підписаної між міністерствами оборони Болгарії та України 5 грудня 2022 року про безкоштовну передачу зброї, техніки та боєприпасів. Угоду ратифікував 48-й Національний парламент Болгарії 16 грудня 2022 року. Саме тоді депутати вирішили не оприлюднювати перелік переданого озброєння.
Хоча повний список не оприлюднено, окремі рішення парламенту та заяви посадовців розкривають деякі елементи допомоги. Так, у 2023 році були передані бронетранспортери з наявним озброєнням, а також списані або надлишкові переносні зенітні ракетні комплекси та різні типи зенітних ракет для посилення ППО України.
Наприкінці 2024 року тодішній виконуючий обов’язки міністра оборони Атанас Запрянов підтвердив, що болгарські самохідні артилерійські системи Гвоздика використовуються в Україні. Крім важкої техніки та боєприпасів, Болгарія передавала каски, бронежилети, медичні набори, зимовий одяг і взуття, а також надавала допомогу українським переселенцям у межах гуманітарної програми.
За даними Міністерства оборони Болгарії, підтримка України здійснюється у стратегічних інтересах країни та відповідає рішенням парламенту.
ЗМІ назвали дату нової зустрічі Коаліції охочих
Президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер у вівторок, 24 лютого, проведуть відеоконференцію Коаліції охочих на підтримку України. Про це повідомила пресслужба Єлисейського палацу у п’ятницю, передає Le Monde.
У повідомленні зазначено, що зустріч “дасть змогу підтвердити прихильність 35 країн-учасниць до України та допомогти створити умови для міцного і довгострокового миру, що гарантуватиме безпеку України та Європи”.
Макрон і Стармер очолюють коаліцію, котра покликана забезпечити гарантії безпеки Києву у разі домовленості з Росією.
Норвегія та Німеччина підписали оборонну угоду
Норвезький та німецький міністри оборони, Торе Сандвік та Борис Пісторіус, підписали історичну двосторонню угоду на полях Мюнхенської конференції з безпеки. Про це інформує пресслужба уряду Норвегії.
Минулого літа прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сторе та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосили про намір розвивати двосторонній оборонний механізм.
“Це природний розвиток у змінному безпековому середовищі. Ми прагнемо створити рамки, що охоплюють повний спектр двосторонньої оборонної співпраці. Наші країни об’єднані в часи підвищеної невизначеності в Європі, мають спільні інтереси у безпеці, міцне промислове партнерство та спільну відповідальність за зміцнення НАТО і європейської безпеки”, – зазначив Сандвік.
Угода охоплює всі галузі оборони, зокрема:
Зміцнення морської співпраці
Норвегія та Німеччина вже тісно співпрацюють у космічній галузі, морській безпеці, сухопутних операціях, взаємному підсиленні та оборонній промисловості. Центральним елементом є спільна робота з озброєнням, включно з підводними човнами, ракетами та новими танками.
Парламент Норвегії нещодавно затвердив закупівлю двох додаткових підводних човнів, довівши загальну кількість до шести. Після поставки Норвегія та Німеччина матимуть по шість однакових підводних човнів. Країни також співпрацюють у розробці ракет нового покоління дальньої дії (3SM).
Сухопутні сили та спільні танки
Закупівля норвезькими силами німецьких основних бойових танків Leopard A28 також поглиблює співпрацю сухопутних військ.
“Основні бойові танки – це головна бойова система армії та основа наших сухопутних операцій. Оскільки Німеччина також модернізує свої сухопутні війська, ми обмінюватимемося знаннями щодо навчань, тактики та технологій”, – зауважив Сандвік.
Сили Норвегії та Німеччини співпрацюють і в межах німецько-очолюваної багатонаціональної бригади НАТО в Литві, у межах посиленої передової присутності Альянсу.
Промислова та космічна співпраця
Минулого року Норвегія стала другим найбільшим імпортером оборонної продукції після України, закупивши обладнання на суму близько €1,4 млрд. Це сприяє промисловій співпраці та підтримує робочі місця в країні.
Наприклад, норвезька компанія RITEK у Тренделазі збере 37 із 54 замовлених танків Leopard 2 німецької компанії Krauss-Maffei Wegmann.
Норвегія та Німеччина також реалізують спільні технологічні проєкти у космічній галузі.
Президент зустрівся з партнерами в Берлінському форматі
Президент України Володимир Зеленський 13 лютого у Мюнхені провів зустріч із партнерами в Берлінському форматі. Про це повідомив Офіс президента.
Окрема увага була приділена гарантіям безпеки для України та всієї Європи. Президент наголосив, що українці разом з усіма іншими європейцями мають бути впевнені у своєму майбутньому й у тому, що російська агресія більше ніколи не повториться.
Також сторони говорили про важливість продовження підтримки України. Зеленський подякував за ефективну зустріч у форматі Рамштайн і нові внески у програму PURL. Глава держави закликав партнерів підтримувати PURL і повністю реалізувати потенціал ініціативи SAFE для спільного з Україною виробництва зброї.
Сторони узгодили спільні позиції, скоординували подальші кроки та домовилися про наступні контакти в широкому колі. Україна сформує та відправить усім партнерам список потреб для підтримки енергетичної інфраструктури та військової сфери.
Окремо ми попрацюємо над ракетами для ППО та над деякими речами, щоб посилити наших військових. Ми зараз попрацюємо – наші дипломати й військові радники – над цим. Ми хочемо за 10–11 днів, до 24 лютого, – і всі партнери нам погодили, що ми зробимо максимальні пакети підтримки для України. Ми хочемо, щоб були й пакети, і рішення, – зазначив Зеленський за підсумками зустрічі.
Він також поінформував партнерів про зустрічі української, американської та російської делегацій в Абу-Дабі, найголовніший результат яких – повернення додому 157 українців із російського полону. Крім того, сторони обговорили політичні та військові питання і домовилися про наступні переговори найближчим часом.
На зустрічі були присутні Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Європейської Ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, віцепремʼєр-міністр – міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні та міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд.