Міжнародний валютний фонд погодився скасувати свою вимогу щодо ПДВ для ФОПів. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
“Під час Весняних зборів ми знайшли розуміння в партнерів у тому, що це справді сенситивна тема і не конструктивна ідея, як і казав про це президент Зеленський неодноразово представникам МВФ”, – заявила вона.
Очільниця уряду підкреслила, що під час весняних зборів у Вашингтоні проводили численні консультації з МВФ та європейськими партнерами.
“Будемо й надалі працювати разом над необхідними рішеннями та опрацьовувати інші альтернативні заходи для забезпечення дохідної частини бюджету на 2027 рік”, – зазначила Свириденко.
Позначка: МВФ
Фіндопомога партнерів: відомо, скільки зобов’язань вже виконала Україна
Україна станом на квітень виконала 533 заходи із Матриці реформ, яка загалом містить 510 умов і рекомендацій із 806 заходами в межах різних програм співпраці з міжнародними партнерами. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів у четвер, 16 квітня.
“Україна також отримала повний набір умов за всіма шістьма переговорними кластерами з ЄС. На сьогодні загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію становить 84%, а в межах Плану України для Ukraine Facility реалізовано 81 із 151 кроку”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко за підсумками зустрічей на полях весняних зборів МВФ та Світового банку.
За його словами, Україна також продовжує виконувати умови нової програми розширеного фінансування EFF з МВФ, зокрема нещодавно призначено голову Державної митної служби, а Верховна Рада підтримала продовження сплати 5%-го військового збору ще на три роки після року скасування воєнного стану.
Під час зустрічі з міністрами фінансів країн-партнерів обговорили потребу у фінансовій підтримці України, котра на цей рік становить 52 млрд доларів, з яких надійшло 6,8 млрд доларів.
Міністр фінансів наголосив на важливості продовження пільгового кредитування та залучення інвестицій у критичні сектори української економіки для забезпечення її самодостатності.
Окрім того, Марченко разом з прем’єр-міністром Юлією Свириденко взяв участь у Дев’ятому круглому столі міністрів на підтримку України, ключовою темою обговорення на якому були потреби фінансування державного бюджету на 2026-2027 рр., підтримка енергетичного сектору, який продовжує зазнавати збитків через постійні атаки Росії на критичну інфраструктуру.
Цього року на потреби оборони спрямовується 27,2% ВВП, що на 3,7 млрд доларів більше, ніж у 2025 році.
У МінфінІ зазначили, що Марченко у складі делегації прем’єра також зустрівся з президентом Світового банку Аджаєм Бангою, президенткою Європейського інвестиційного банку Надією Кальвіньо, міністрами фінансів Німеччини та Канади Ларсом Клінгбайлем та Франсуа-Філіппом Шампанем.
МВФ зробив невтішні прогнози через війну в Ірані
Війна на Близькому Сході призведе до зростання інфляції та уповільнення світового економічного зростання. Про це заявила Голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, передає у понеділок, 6 квітня, Reuters.
Таку оцінку Георгієва зробила напередодні оприлюднення нового прогнозу щодо світової економіки, який фонд планує представити наступного тижня.
За словами Георгієвої, без війни МВФ міг би навіть трохи поліпшити свої прогнози щодо глобального зростання – до 3,3% у 2026 році та 3,2% у 2027 році. Однак тепер, як зазначила очільниця фонду, ситуація розвивається в протилежному напрямку.
“Якби не було цієї війни, ми б побачили незначне підвищення наших прогнозів щодо зростання. Натомість усі шляхи зараз ведуть до підвищення цін та уповільнення зростання”, – пояснила вона.
У МВФ наголосили, що навіть у разі швидкого припинення бойових дій і досить оперативного відновлення наслідки для світової економіки все одно будуть негативними. Йдеться, зокрема, про помірне зниження прогнозу економічного зростання та підвищення прогнозу інфляції.
Водночас Георгієва застерегла, що в разі затягування війни негативний ефект буде сильнішим. За її словами, це означатиме ще відчутніший тиск на ціни та глибше уповільнення глобальної економіки. При чому бідні, вразливі країни без енергетичних резервів постраждають найбільше.
Рада розгляне частину термінових законопроєктів – Свириденко
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко обговорила із керівниками комітетів Верховної Ради внесення до порядку денного термінових законопроєктів. Про це глава уряду повідомила в Telegram у понеділок, 6 квітня.
“Для забезпечення стабільного міжнародного фінансування Україна, зокрема в рамках Ukraine Facility та програми МВФ, маємо виконати свою “домашню роботу” для продовження реформ. Ключова роль у цьому – спільна: парламенту та уряду”, – зазначила вона. На зустрічі обговорили ключові норми, необхідні для продовження реформ, виконання зобов’язань України перед партнерами та подальшого просування євроінтеграційного курсу.
“Домовилися, що до порядку денного будуть внесені термінові законопроєкти, щодо яких є порозуміння. Також продовжимо консультації щодо інших документів, які викликають дискусії”, – повідомила Свириденко.
Якщо Україна не підвищить податки, то може лишитись без кредиту МВФ
Міністерство фінансів України презентувало комплексний законопроєкт у межах співпраці з МВФ. Якщо Верховна Рада його не затвердить, то України ризикує не отримати новий кредит від МВФ. Які зміни передбачено в законопроекті та як на них реагує суспільство? МВФ: податки або зупинка фінансування МВФ попереджає про загрозу зупинки фінансування України через зволікання з податковими змінами. Там висловили серйозне занепокоєння щодо подальшої долі кредитної програми на 8,1 млрд дол. Головною перешкодою для отримання коштів стало затягування Верховною Радою критично важливих законодавчих поправок. Згідно з домовленостями, українські парламентарі мали до кінця березня затвердити низку заходів, що передбачають зростання податкового навантаження на бізнес та громадян.
Представниця МВФ в Україні Прісцилла Тоффано відкрито заявила про тривожну ситуацію, оскільки без ухвалення цих непопулярних рішень розблокування наступних траншів залишається неможливим. “Можу сказати, що я стурбована”, – підкреслила вона, коментуючи поточний стан виконання зобов’язань. Попри те, що Київ уже отримав перші 1,5 млрд дол., решта фінансування напряму залежить від запровадження ПДВ для платників єдиного податку та перегляду лімітів на міжнародні посилки.
Ризики посилюються на тлі проблем із допомогою від ЄС, яку блокують Угорщина та Словаччина.
Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний, у разі відсутності коштів НБУ може бути змушений повернутися до прямого кредитування Міністерства фінансів. “Ризик дефіциту коштів є реальним. В гіршому випадку – якщо зовнішня допомога не надійде вчасно або в повному обсязі – НБУ може бути змушений повернутися до прямого монетарного фінансування бюджету. Ми будемо змушені кредитувати Міністерство фінансів, щоб заповнити фінансову прогалину, як це було у перший рік повномасштабного вторгнення. Проте це крайній захід, який несе значні інфляційні ризики для стабільності гривні”, – сказав він. Таким чином, підвищення податків наразі є єдиною передумовою для збереження стабільної зовнішньої підтримки. Що пропонує Мінфін Міністерство фінансів на вимогу МВФ представило масштабний документ, що запроваджує нові правила гри для бізнесу та самозайнятих осіб. Основні зміни стосуються податку на додану вартість для підприємців, термінів сплати військового збору та особливостей оподаткування доходів від онлайн-сервісів.
З 1 січня 2027 р. реєстрація платником ПДВ стане обов’язковою для фізичних осіб-підприємців, чий річний оборот перевищує 4 млн грн, тоді як мінімальний поріг для реєстрації також піднімуть до цієї ж позначки. Для таких платників передбачено перехід на квартальну звітність, а за перші п’ять порушень протягом року діятиме суто формальний штраф у розмірі 1 грн.
Обов’язок сплати військового збору пропонують зберегти навіть після скасування воєнного стану до моменту офіційного завершення реформи Збройних Сил України. Для підприємців першої, другої та четвертої груп платіж буде фіксованим і становитиме 10% від мінімальної зарплати, що у 2026 р. складатиме 850 грн щомісяця. Водночас для платників третьої групи та юридичних осіб запроваджується ставка у розмірі 1% від загального отриманого доходу.
Законопроєкт також пропонує суттєво лібералізувати податки для тих, хто отримує прибуток через цифрові платформи, як-от маркетплейси чи сервіси таксі. Ставку планують знизити з 18% до 5%, а якщо річний дохід не перевищує еквівалент 2000 євро, податок взагалі не стягуватиметься. Важливою умовою цих змін стане налагодження системи автоматичного обміну даними про доходи користувачів між онлайн-сервісами та державою. Україна опинилася за крок до фінансової катастрофи Через критичне зволікання Верховної Ради з ухваленням необхідних реформ Україна може втратити 7 млрд євро. До завершення першого кварталу 2026 р. парламент фактично не встигає виконати 25 структурних заходів, які є обов’язковою умовою для отримання підтримки від МВФ, Світового банку та програми Ukraine Facility. Ситуація загострюється тим, що поточний пленарний тиждень, який є останнім у березні, уже вважається проваленим через відсутність голосів та належної координації між урядом, президентом і депутатським корпусом.
Народний депутат Ярослав Железняк акцентує на повній відсутності стратегії виходу з кризи та відсутності комунікації всередині владної вертикалі. “За весь цей час ніхто навіть не намагався вирішити проблему. Не було жодної комунікації від уряду чи спроб з боку президента зібрати фракцію для координації дій. Наразі немає жодного плану чи стратегії, як вийти з цієї ситуації”, – зазначив він. На його думку, політична дезорганізація всередині монобільшості лише поглиблюється, оскільки депутати більше не відчувають зобов’язань перед керівництвом держави.
На фоні цих внутрішніх чвар голова профільного комітету Данило Гетманцев після складних перемовин із представниками Фонду підтвердив, що ризик зриву співпраці є безпрецедентно високим. “Говорили довго, розмова непроста, оскільки ситуація є надскладною. І справді зрив програми з МВФ (а до нього ми близькі як ніколи) означатиме фінансову катастрофу. Врешті дійшли передбачуваного висновку: обговорювати, збирати голоси та голосувати в Раді будь-яку ініціативу не можна, поки вона в Раді відсутня. Навіть якщо ініціатива на виконання програми з МВФ. Очікуємо на відповідний законопроєкт від уряду”, – сказав він. Таким чином, доля багатомільярдного кредиту наразі повністю залежить від того, чи зможе влада у лічені дні мобілізувати парламент для голосування. Між Сциллою та Харибдою Сприйняття підвищення податків в Україні залишається негативним, оскільки бізнес та громадяни виснажені тривалою війною. У суспільстві домінує думка, що посилення фіскального тиску має супроводжуватися реальною боротьбою з корупцією та скороченням некритичних державних витрат, а не лише навантаженням на сумлінних платників. “Суспільство дуже болісно сприймає будь-яке підвищення податків, оскільки не бачить адекватного скорочення неефективних державних витрат. Люди готові віддавати більше на оборону, але вони хочуть бути впевненими, що ці кошти не будуть витрачені на другорядні проєкти або корупційні закупівлі”, – каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Влада наразі перебуває у складному становищі – між Сциллою та Харибдою. Вона намагається балансувати між соціальною стабільністю та жорсткими вимогами МВФ. З одного боку, популярність рішень є низькою, з іншого – невиконання умов Фонду загрожує зупинкою фінансування, що змусить державу вмикати “друкарський станок” для покриття дефіциту бюджету.
Вікторія Хаджирадєва
Україна ризикує втратити €7 млрд від партнерів – нардеп
Верховна Рада до кінця першого кварталу 2026 року не встигне виконати 25 структурних заходів, передбачених програмами фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Ukraine Facility. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram у понеділок, 23 березня.
За його словами, через невиконання цих пунктів під загрозою опинилося залучення фінансування на загальну суму близько 7 млрд євро. Железняк зазначив, що поточний пленарний тиждень, який є останнім у березні, фактично провалений: засідання Верховної Ради 24 березня скасоване через брак голосів, а потенціал для прийняття рішень 25 та 26 березня відсутній.
Депутат додав, що не бачить перспектив для швидкої зміни ситуації, оскільки політична криза всередині монобільшості поглиблюється. На його думку, депутати фракції Слуга народу більше не відчувають зобов’язань перед президентом, не бачать власного політичного майбутнього у нових проєктах влади та критично оцінюють недієздатність чинного складу уряду.
Нагадаємо, 20 березня Міністерство фінансів оприлюднило так званий великий податковий законопроєкт, який містить норми про обов’язкову реєстрацію платниками податку на додану вартість (ПДВ) спрощенцями з доходами від 4 млн грн на рік, оподаткування посилок з імпортом вартістю до 150 євро, продовження 5% військового збору і після війни, а також запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи та оподаткування в цифрових платформах (Uklon, OLX, тощо).
Згідно з умовами затвердженої наприкінці лютого нової програми EFF обсягом 8,1 млрд доларів, Україна має ухвалити цей пакет податкових заходів вже до кінця березня.
Раніше, 10 березня, Рада відхилила законопроєкт щодо оподаткування доходів через цифрові платформи.
У Києві стартували зустрічі команди МВФ з українською владою
Команда Міжнародного валютного фонду у середу на чолі з главою місії Гевіном Греєм розпочинає зустрічі у Києві з українською владою. Про це повідомила постійна представниця Фонду в Україні Прішила Тофано передає Інтерфакс-Україна.
Як передбачається, обговорення охоплюватиме макроекономічну політику та ключові структурні реформи.
Згідно з програмою розширеного фінансування EFF, Україна повинна до кінця березня ухвалити пакет податкових заходів, що передбачає обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ спрощенців із річним доходом понад 4 млн грн з 1 січня 2027 року.
“Значна частина міжнародної фінансової підтримки передбачає виконання погоджених спільно з партнерами умов та реформ. Саме тому Міністерство фінансів наголошує на важливості послідовного виконання взятих зобов’язань. Це є необхідною передумовою для залучення повного передбаченого обсягу фінансування та забезпечення стабільного функціонування системи державних фінансів”, – прокоментували нинішню ситуацію у Мінфіні.
Україна може втратити кредит від МВФ – ЗМІ
МВФ висловив стурбованість щодо здатності України отримати решту фінансування з пакету на 8,1 млрд доларів через затягування необхідних рішень у Верховній Раді. Про це повідомляє Bloomberg.
У МВФ заявили, що Верховна Рада має час до кінця березня, щоб ухвалити низку законодавчих змін у межах чотирирічної кредитної програми.
Йдеться про підвищення податків для бізнесу та населення. Саме ці кроки є умовою для отримання наступних траншів допомоги. Однак народні депутати досі не змогли ухвалити зміни.
“Можу сказати, що я стурбована” – заявила постійна представниця МВФ в Україні Прісцилла Тоффано.
Як повідомило джерело Bloomberg, співробітники МВФ на чолі з головою місії Гевіном Греєм планують зустрітися з українськими законодавцями з 18 березня, щоб обговорити необхідні зміни, які мають забезпечити подальше фінансування.
МВФ: конфлікт на Близькому Сході призведе до кризи в світовій економіці
В МВФ вважають, що тривалі бойові дії на Близькому Сході можуть негативно вплинути на світову економіку. Які саме ризики існують та як вони позначаться на економіці України? Чому МВФ прогнозує кризу? МВФ попереджає про можливе сповільнення світової економіки та зростання інфляції, якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться. “Якщо новий конфлікт виявиться затяжним, він має очевидний потенціал вплинути на ринок, зростання та інфляцію, ставлячи нові вимоги до політиків”, – сказала директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва. Основною причиною кризи можуть стати перебої у постачанні нафти через Ормузьку протоку та дестабілізація енергетичних ринків через військові дії в регіоні.
За словами Георгієвої, через протоку проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та СПГ, включно з половиною імпорту нафти в Азію та чвертю постачань СПГ.
Блокування іранцями протоки вже призвело до серйозного зростання цін на нафту. У понеділок ціна бареля сировини досягла 120 дол., після чого частково коригувалася на тлі ескалації конфлікту.
В МВФ кажуть, що здорожчання енергоресурсів автоматично прискорює інфляцію у більшості країн світу. “10%-ве зростання цін на енергоносії протягом року додасть 40 базисних пунктів до світової інфляції та уповільнить економічне зростання”, – перерахувала потенційні економічні наслідки Георгієва. За її словами, наслідки можуть проявлятися навіть після завершення конфліктучерез перспективу подальшої невизначеності.
Додатковим фактором ризику є оголошена президентом США Дональдом Трампом тарифна війна. Вона може підірвати стабільність світової економіки. Які є економічні ризики? МВФ наразі прогнозує зростання світової економіки на 3,3% у 2026 р., проте ці цифри можуть бути переглянуті у квітні.
Поєднання тарифів та війни на Близькому Сході створює для світу три головні проблеми.
По-перше, це глобальна інфляція. Дорога нафта через конфлікт та дорогі товари через мита змушують центральні банки тримати високі відсоткові ставки. Це здорожує кредити для бізнесу та гальмує споживання.
По-друге, це руйнування логістики. Закриття шляхів на Близькому Сході та торговельні бар’єри змушують компанії переплачувати за доставку та шукати нових постачальників, що підвищує собівартість усього – від техніки до продуктів.
По-третє, це фрагментація ринків. Замість єдиної глобальної торгівлі світ розпадається на закриті блоки. Це знижує загальну ефективність економіки, оскільки інвестиції тепер ідуть не туди, де вигідно, а туди, де безпечніше політично. Хто вже постраждав найбільше? Війна з Іраном вже спричинила відтік іноземних інвестицій. Найбільше постраждали технологічні сектори Південної Кореї та Тайваню, де інвестори продали акції на мільярди доларів.
Окрім Південної Кореї та Тайваню, значних збитків зазнали й інші великі економіки.
Японія зафіксувала різке падіння індексу Nikkei, оскільки інвестори побоюються дефіциту енергоносіїв через критичну залежність країни від постачань через Ормузьку протоку.
Китайські технологічні гіганти також опинилися під тиском, адже Китай купує близько 90% іранського експорту нафти, і будь-яке порушення логістики б’є по промислових потужностях країни.
В Індії національна валюта впала відносно долара. Для індійської економіки війна означає не лише дороге пальне, а й пряму загрозу інвестиціям у стратегічні об’єкти регіону, зокрема в іранський порт Чабахар.
Навіть країни Перської затоки, такі як ОАЕ, Катар та Саудівська Аравія, відчули відтік капіталу.
США теж відчули удар через падіння акцій техгігантів та зростання внутрішніх цін на пальне, що знову підігріло інфляцію. Фінансовий сектор постраждав від загальної нестабільності на світових ринках.
ЄС зазнав збитків через подорожчання енергоносіїв та логістичний хаос, що вдарило по промисловості Німеччини та Італії. Європейські банки також зафіксували втрати через заморожування інвестиційних проєктів у регіоні конфлікту. Як вплине на Україну? Для України конфлікт на Близькому Сході несе три головні загрози.
По-перше, це економічний удар: стрибок світових цін на нафту понад 115 дол. за барель автоматично піднімає ціни на пальне на українських АЗС, що провокує здорожчання логістики та продуктів харчування. По-друге, виникає гостра конкуренція за військову допомогу, оскільки США та союзники змушені ділити дефіцитні ракети ППО та боєприпаси між двома фронтами.
Найбільшим ризиком є стратегічне посилення агресора. Високі ціни на енергоносії дозволяють Росії отримувати надприбутки для фінансування війни в обхід санкцій. Водночас увага політиків зміщується на події довкола Ірану, що ускладнює просування українських інтересів та отримання нових пакетів фінансової підтримки. Що робити? Глава МВФ закликала країни Азії зміцнювати внутрішню інтеграцію та знижувати торговельні бар’єри, щоб мінімізувати залежність від зовнішніх геополітичних факторів. “Немає сенсу нарікати на те, що відбувається поза вашою компетенцією. Зосередьтеся на тому, що у ваших руках, на тому, що ви можете зробити, щоб ваша країна, ваша економіка були в найкращому стані для цього світу, в який ми вступили”,- наголосила Георгієва. Вона закликала уряди готуватися до “нової норми” та посилювати внутрішні політичні й економічні інституції.
Наразі світові лідери та міжнародні інституції зосереджені на трьох ключових напрямах, щоб стримати глобальну кризу.
По-перше, для стабілізації цін країни G7 та Міжнародне енергетичне агентство розпаковують стратегічні запаси нафти. Це має на меті збити паніку на ринку та компенсувати логістичні перебої. Водночас центральні банки змушені тримати високі відсоткові ставки, щоб зупинити нову хвилю інфляції, спричинену дорогою енергією.
По-друге, держави Азії та Європи терміново диверсифікують торговельні шляхи в обхід зони конфлікту. Уряди Південної Кореї та Японії проводять фінансові інтервенції, щоб зупинити втечу інвесторів і стабілізувати національні валюти.
По-третє, на дипломатичному рівні триває тиск на учасників конфлікту для недопущення великої війни.
Головна мета світу – локалізувати протистояння, оскільки повна зупинка торгівлі через Близький Схід загрожує глобальною рецесією. “Чим швидше ми побачимо кінець цього лиха, тим краще для всього світу”, -наголосила Георгієва. Вікторія Хаджирадєва
Україна має достатньо грошей, щоб перечекати Орбана – ЗМІ
Завдяки допомозі Міжнародного валютного фонду Україна зможе протриматися щонайменше до початку травня, коли угорський прем’єр Віктор Орбан, в разі ймовірного програшу на виборах, більше не зможе блокувати європейську допомогу Україні. Про це у вівторок, 10 березня, повідомило Politico із посиланням на чотири джерела, знайомі зі станом фінансів Києва.
Раніше існували побоювання, що українська влада, яка цього року стикається з бюджетним дефіцитом щонайменше у 50 мільярдів доларів, почне відчувати брак коштів уже наприкінці березня.
Однак ситуація змінилася після того, як Міжнародний валютний фонд минулого місяця схвалив для України кредит у розмірі 8,1 мільярда доларів. Із цієї суми 1,5 мільярда доларів було виплачено негайно.
Видання нагадує, що у середині грудня лідери Європейського Союзу погодили пакет фінансової підтримки для України обсягом 90 мільярдів євро, щоб допомогти фінансувати її оборону проти російських військ. Однак нещодавно Угорщина заблокувала цю ініціативу, звинувативши Україну у навмисному затягуванні ремонту пошкодженого нафтопроводу Дружба з політичних причин, щоб вплинути на вибори, які можуть усунути від влади чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Київ відкинув ці звинувачення, заявивши, що трубопровід надто пошкоджений, щоб транспортувати важливі поставки російської нафти до Угорщини після атаки безпілотника наприкінці січня.
Тим часом посадовці Європейського Союзу намагаються подолати політичний глухий кут перед самітом лідерів ЄС, який має відбутися наступного тижня.
Однак додатковий фінансовий резерв дає Європейському Союзу більше часу для подолання загроз угорського вето – зокрема після виборів в Угорщині наступного місяця.
Окремо міністр фінансів Нідерландів Елько Гайнен повідомив своїм колегам у вівторок, що його уряд передбачив можливість щорічно надавати Києву 3,5 мільярда євро двосторонньої підтримки до 2029 року. Про це Politico розповіли ще двоє дипломатів.