Заступник голови НБУ Володимир Лепушинський заявив, що вУкраїні інфляція у 2026 році може бути на 1,5 – 2,8% більшою через подорожчання пального, спричинене війною на Близькому Сході. Про це він сказав під час дискусії Центру економічної стратегії, повідомляє Національний банк.
За його словами, загалом прямий вплив на інфляцію від зростання цін на паливо в цьому році може бути від 0,5 до 1 відсоткового пункту, а вторинні ефекти – майже вдвічі вищі. Тобто інфляція у 2026 році може бути на 1,5 – 2,8% більшою, ніж якби війни на Близькому Сході не булою
Зокрема, березневе подорожчання палива, спричинене війною на Близькому Сході, додало до інфляції в Україні 0,4 відсоткових пункти (в. п.). Як наслідок розворот інфляційного тренду, який очікувався ближче до середини року, стався раніше. Інфляція у березні прискорилась до 7,9%.
Лепушинський зауважив, що на інфляцію впливає й цілий комплекс інших чинників: деякі її пришвидшують, деякі – стримують. Тому остаточну оцінку НБУ представить в новому макропрогнозі.
Прямий вплив на ВВП України наразі є обмеженим, але вторинні ефекти можуть бути відчутнішими. Йдеться передусім про вичерпання запасів зброї у світі, потрібних Україні, та збільшення доходів росії. Дорожча нафта не вирішить глобально проблеми російської економіки, але дасть додатковий ресурс.
Водночас Національний банк вже відреагував на ризики, зберігши облікову ставку на незмінному рівні у березні, хоча прогнозувалося її зниження. Подальша реакція буде залежати, у тому числі від стійкості інфляційних очікувань. Якщо ризики збережуться, НБУ відтермінує цикл зниження облікової ставки, якщо зростуть – готовий її підвищити.Також НБУ підтримуватиме стійкість валютного ринку.
Позначка: Інфляція
В НБУ пояснили пришвидшення інфляції в Україні
Інфляція в Україні пришвидшилася: за рік ціни зросли на 7,9%; за березень – на 1,7%. Головними причинами стали подорожчання пального через конфлікт на Близькому Сході та зростання світових цін на нафту. Про це свідчить відповідне повідомлення на сайті Національного банку.
Підвищення цін на пальне та нафту призвело до зростання вартості транспортних послуг.
Пальне подорожчало на 23,4% за рік. Ціни на заправках зросли – це прямий наслідок бойових дій на Близькому Сході, через які нафтопродукти та газ суттєво додали в ціні на світовому ринку.
Державні тарифи та проїзд зросли на 8,6%. Хоча темпи зростання тут трохи сповільнилися, ціни все одно виявилися вищими за очікування.
Основна причина – подорожчання проїзду в міських маршрутках, а також у міжміському транспорті, що знову ж таки пов’язано з дорогим пальним.
Річне зростання цін на свіжі продукти сповільнилося до 8,4%:
Послуги подорожчали на 12,8%:
Непродовольчі товари (одяг, техніка тощо) стали єдиною категорією, де ціни продовжують знижуватися – на 0,5% за рік.
Як ми вже писали, за підсумками березня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 1,7% з 1,0% у лютому та 0,7% в січні.
НБУ пояснив, як війна на Близькому Сході вплине на ціни в Україні
Держстат оцінив рівень інфляції в березні
За підсумками березня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 1,7% з 1,0% у лютому та 0,7% в січні. Про це повідомив Держстат у четвер, 8 квітня.
У березні 2025 року зростання цін становило 1,5%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками березня цього року зросла до 7,9% із 7,6% за підсумкам лютого та 7,4% за підсумками січня.
Зазначається, що в березні-2026 базова інфляція зросла до 1,5% з 0,7% у лютому та із 0,4% у січні. З урахуванням того, що в березні-2025 базова інфляція становила 1,4% у річному вимірі вона незначно зросла до 7,1% із 7% за підсумками лютого та січня.
За даними Держстату, на споживчому ринку в березні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,3%, на 9,5% у річному вимірі.
Найбільше за місяць (на 7,7%) подорожчали яйця. На 4,8-0,8% зросли ціни на продукти переробки зернових, соняшникову олію, фрукти, хліб, рибу та продукти з риби, яловичину, овочі, безалкогольні напої, сало. Водночас на 1,0-0,1% знизилися ціни на цукор, макаронні вироби, рис, свинину, м’ясо птиці, масло.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися у березні на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,3%.
Одяг і взуття подорожчали за місяць на 12,0%, зокрема, одяг – на 12,0%, взуття – на 11,8%.
Ціни на комуналку (житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива) за місяць зросли на 0,2%, у річному вимірі – підвищення на 1,7%.
Ціни на транспорт зросли у березні на 6,4% головним чином через подорожчання палива та мастил на 13,2% і проїзду в залізничному й автодорожньому пасажирському транспорті на 8,2% і 6,0% відповідно. Подорожчання за рік – 13,4%.
У сфері зв’язку ціни зросли за місяць на 2,5% в основному через підвищення тарифів на мобільний зв’язок на 3,8%. 14,9% подорожчання у річному вимірі.
Послуги освіти подорожчали за місяць на 0,1%, за рік – на 14,4%.
Ціни у сфері охорони здоров’я за місяць зросли на 0,5%, за рік – на 2%.
НБУ пояснив, як війна на Близькому Сході вплине на ціни в Україні
Зростання цін на паливо на тлі подій на Близькому Сході може додати до інфляції в Україні у 2026 році від 0,5 до 1 відсоткового пункту, а вторинні ефекти здатні збільшити цей вплив ще на 1-2 в.п. Про це повідомив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Поки що наші оцінки справджуються. У березні ми оцінювали зростання цін на паливо на 12-16% місяць до місяця, маємо 14%. Внесок до річної інфляції в березні – 0,4 відсоткового пункту. Непрямі ефекти від цього здорожчання будуть десь у два рази більші та розтягнуті в часі”, – сказав він.
Заступник голови НБУ додав, що якщо спроєктувати далі, то загалом вплив від зростання цін на паливо в цьому році може бути від 0,5 до 1 відсоткового пункту, а вторинні ефекти – ще від 1 до 2 відсоткових пунктів.
Первинний ефект від подорожчання пального поступово трансформується у вторинні – через зростання вартості перевезень із лагом у один-два місяці, а згодом і через підвищення цін на товари та послуги. В аграрному секторі цей процес може бути більш розтягнутим у часі через попередні закупівлі ресурсів за нижчими цінами.
Окремо заступник голови НБУ відзначив, що події на Близькому Сході впливають і на торговельний баланс України через подорожчання газу та нафтопродуктів. У разі збереження високих цін на енергоносії негативний ефект для економіки може становити від 1,5 до 3 млрд доларів на рік, а ще близько 140 млн доларів додатково – через зростання вартості добрив.
Водночас певним компенсуючим фактором можуть стати вищі ціни на аграрну продукцію на світових ринках, що підтримує український експорт. У разі подальшого зростання глобальних цін на продовольство це може частково збалансувати негативні наслідки для економіки.
Серед додаткових ризиків представник НБУ назвав збільшення фіскального простору Росії через дорожчі енергоресурси, а також можливе уповільнення економік країн ЄС, що може негативно позначитися і на економіці України. Разом з тим регулятор працює над синхронізацією санкцій, і вже вдалося синхронізувати низку пакетів ЄС, Канади, Великої Британії, Японії та США. У січневому інфляційному звіті Нацбанк прогнозував уповільнення інфляції до 7,5% наприкінці 2026 року, до 6% у 2027 році та повернення до цільового рівня 5% у 2028 році.
Нагадаємо, Світовий банк прогнозує, що зростання економіки України у 2026 році сповільниться до 1,2%, а у 2027 році очікується його прискорення до 4%. Міжнародний валютний фонд очікую, що війна на Близькому Сході призведе до зростання інфляції та уповільнення світового економічного зростання.
МВФ зробив невтішні прогнози через війну в Ірані
Війна на Близькому Сході призведе до зростання інфляції та уповільнення світового економічного зростання. Про це заявила Голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, передає у понеділок, 6 квітня, Reuters.
Таку оцінку Георгієва зробила напередодні оприлюднення нового прогнозу щодо світової економіки, який фонд планує представити наступного тижня.
За словами Георгієвої, без війни МВФ міг би навіть трохи поліпшити свої прогнози щодо глобального зростання – до 3,3% у 2026 році та 3,2% у 2027 році. Однак тепер, як зазначила очільниця фонду, ситуація розвивається в протилежному напрямку.
“Якби не було цієї війни, ми б побачили незначне підвищення наших прогнозів щодо зростання. Натомість усі шляхи зараз ведуть до підвищення цін та уповільнення зростання”, – пояснила вона.
У МВФ наголосили, що навіть у разі швидкого припинення бойових дій і досить оперативного відновлення наслідки для світової економіки все одно будуть негативними. Йдеться, зокрема, про помірне зниження прогнозу економічного зростання та підвищення прогнозу інфляції.
Водночас Георгієва застерегла, що в разі затягування війни негативний ефект буде сильнішим. За її словами, це означатиме ще відчутніший тиск на ціни та глибше уповільнення глобальної економіки. При чому бідні, вразливі країни без енергетичних резервів постраждають найбільше.
Індекс паски зріс на 12%: ціни на Великдень 2026 року
Напередодні Великодня українські продукти демонструють зростання цін. Найбільше подорожчали яєчно-молочні продукти, сухофрукти та тепличні овочі. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Зокрема за минулий місяць десяток курячих яєць здорожчав у середньому до 86,4 грн (+13% проти минулого року). Відтак, приготування 3-4 середніх пасок за класичним рецептом обійдеться в 357,2 грн, що на 12,2% більше, ніж торік. Основний вплив на подорожчання мали родзинки (+27%), вершкове масло (+13%) та молоко (+11,6%). Цукор і ванілін подешевшали, що частково стримало зростання собівартості.
Щодо цьогорічної вартості великоднього кошика, то бюджетний варіант, який включає паску, десяток крашанок, сіль, хрін і свічку, коштує в середньому 482 грн – на 12,7% дорожче, ніж у 2025 році. Якщо додати твердий сир, ковбасу та гірчицю, кошик вартуватиме 965 грн (+13,8% до минулого року). А максимальне наповнення з кагором, свіжими огірками, томатами та салом збільшить витрати до 1 387 грн, що на 17% дорожче, ніж торік.
М’ясний ринок напередодні свят демонструє відносну стабілізацію без різких стрибків. Традиційний для святкового столу свинячий ошийок додав 3% в ціні за місяць і коштує на 7% більше, ніж торік – 325 грн/кг. Сало залишається відносно стабільним: ціна за місяць не змінилася (0%), але за рік зросла на 15% до 274 грн/кг.
Серед овочів найбільше подорожчали тепличні огірки (+147%) та помідори (+90%). Водночас овочі відкритого ґрунту – капуста, морква та буряк – здешевшали на 74-84% порівняно з минулим роком.
Нагадаємо “індекс паски” за 2016 рік.
В одній із областей заборонили нічні служби на Великдень
За час правління Путіна ціни в Росії зросли удесятеро
За 26 років споживчі ціни в Росії зросли у середньому в 10,3 раза, підрахували експерти проєкту Если быть точным на основі даних Росстату.
Товари та послуги, які на початку 2000 року коштували 100 руб, до кінця 2025 року обходилися приблизно у 1033 руб. Середньорічний темп зростання цін становив 9,4%, тоді як сумарна інфляція за весь період – близько 930%.
Найменший приріст цін зафіксований у Ямало-Ненецькому автономному окрузі – в 8,1 раза. Водночас найвища інфляція спостерігалася в Ульяновській області, де ціни зросли в 13,4 раза, що на третину перевищує середньоросійський показник. Подібна ситуація спостерігалася в Інгушетії (13,3 раза), а також у Калузькій і Курській областях (по 12,8 раза).
Росстат розраховує інфляцію окремо для кожного регіону, після чого формує загальноросійський показник. Водночас, чим більше жителі конкретного суб’єкта витрачають грошей, тим сильніше він впливає на підсумкову цифру. Тому загальноросійський індекс насамперед відображає динаміку цін у найбагатших і густонаселених регіонах – у Москві, Московській області та Санкт-Петербурзі.
Різниця у темпах зростання цін пояснюється кількома факторами. Один із них – так званий ефект низької бази: у регіонах, де на початку 2000-х товари й послуги коштували дешевше середнього по країні, подальше зростання було помітнішим. Зворотна ситуація спостерігалася в північних нафтовидобувних регіонах – Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому округах, а також на Чукотці, де ціни спершу були високими, тому подальше збільшення відбувалося повільніше.
Також важливу роль відіграє галузева структура регіональної економіки: у нафтогазових суб’єктах динаміка цін принципово інша, ніж у аграрних чи промислових. Значення має і географія – що далі регіон знаходиться від логістичних центрів і чим дорожча доставка товарів, то вищі мінімальні ціни і тим повільніше вони вирівнюються.
Нагадаємо, економіка РФ у 2025 році постала перед різким уповільненням промислового зростання, рекордним дефіцитом федерального бюджету та погіршенням фінансового стану приватного сектору.
Економіка РФ на межі прірви
В Україні прискорилася промислова інфляція
Ціни виробників промислової продукції в Україні зросли до 11,2% у річному вимірі, у січні 2026 року в порівнянні з попереднім місяцем вони збільшилися на 3,5%. Про це повідомила Державна служба статистики у Facebook.
У січні 2026 року індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) у порівнянні із останнім місяцем 2025 року збільшився на 3,5%.
У грудні цей показник навпаки продемонстрував скорочення до “мінус” 0,1%.
В річному вимірі також зафіксовано зростання цін виробників до 11,2%.
Зростання цін у січні передусім було зумовлене підвищенням вартості постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря на 6,5%.
У добувній промисловості промислова інфляція у січні зросла на 0,6%, у переробній – на 1,6%.
Держстат оцінив рівень інфляції на початку року
За підсумками січня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 0,7% з 0,2% у грудні та 0,4% у листопаді. Про це повідомив Держстат у вівторок, 10 лютого.
Відомство нагадало, що у січні 2025 року зростання споживчих цін становило 1,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками січня цього року зменшилася до 7,4% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада.
Зазначається, що у січні поточного року базова інфляція також зросла до 0,4% з 0,1% у грудні та 0,3% у листопаді. Але з урахуванням того, що в січні-2025 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція також уповільнилася – до 7,0% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада.
На споживчому ринку в січні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Найбільше (на 14,7%) подорожчали овочі. На 2,6-0,6% зросли ціни на продукти переробки зернових, фрукти, рибу та продукти з риби, соняшникову олію, яловичину, молоко та молочні продукти, хліб, безалкогольні напої.
Водночас на 7,7% подешевшали яйця, на 2,2-0,5% знизилися ціни на свинину, масло, м’ясо птиці, цукор, рис, сало.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,6%.
Одяг і взуття подешевшали на 4,8%, зокрема, одяг – на 5,7%, взуття – на 3,5%.
Ціни на транспорт зросли на 1,2% переважно через подорожчання пального та мастил на 1,4% і проїзду в автодорожньому й залізничному пасажирському транспорті на 1,3% та 1,0% відповідно.
У сфері зв’язку ціни зросли на 4,3%, що пов’язано з підвищенням тарифів на місцевий телефонний зв’язок на 33,0% та мобільний зв’язок на 6,1%.
Нацбанк оновив прогнози щодо інфляції і ВВП
Національний банк України погіршив прогнози щодо рівня інфляції і зростання ВВП на поточний і наступний роки. Про це повідомила пресслужба регулятора в четвер, 29 ічня.
Так, Нацбанк погіршив очікування щодо інфляції на 2026 рік з 6,6% у своєму жовтневому інфляційному звіті до 7,5%, а на 2027 рік – з 5% до 6%.
“Зниження інфляції триватиме й у наступні місяці, передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року. Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми”, – вказано у повідомленні.
За оновленим прогнозом, досягнення цілі інфляції в 5% тепер перенесено з кінця 2027 року на середину 2028 року.
“Монетарна політика НБУ сприятиме обмеженню фундаментального цінового тиску. Однак відкладені ефекти руйнувань в енергосекторі стримуватимуть дезінфляцію. За прогнозом НБУ, інфляція знизиться до 6% наприкінці 2027 року, а у 2028 році – до цілі 5%”, – запевнив регулятор.
У Нацбанку додали, що очікують сповільнення темпів інфляції завдяки скороченню енергодефіцитів, зменшенню зовнішнього цінового тиску, а також нарощуванню врожаїв і поліпшенню ситуації на ринку праці в міру зниження безпекових ризиків.
Водночас регулятор очікує зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році на рівні 1,8%, тоді як у жовтневому Інфляційному звіті йшлося про показник на рівні 2%.
“Нарощування врожаїв та інвестиції у відбудову інфраструктури й оборонний комплекс забезпечать подальше відновлення економіки. Однак ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. З огляду на це реальний ВВП у 2026 році зросте помірно – на 1,8%”, – йдеться в релізі НБУ.
Вказано, що наприкінці 2025 року економіка пожвавилася завдяки активнішому збору врожаїв, у тому числі з огляду на зміщення жнив на IV квартал, а також на тлі нарощування бюджетних видатків. Проте через руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії впродовж останніх місяців НБУ знизив оцінку зростання реального ВВП у 2025 році – до 1,8% з 1,9%.
Щодо прогнозу на наступні роки, то в НБУ очікують пришвидшення економічного зростання – до рівня 3-4% у 2027-2028 роках. Серед факторів, що сприяють поліпшенню: поступове покращення ситуації в енергосекторі та збільшення приватних інвестицій.