Товари – Антикор

Пачка чипсів розміром з людину: з’явився магазин із гігантськими товарами

У китайському місті Чанша з’явилася незвичайна туристична локація – магазин із гігантськими продуктами, який вже став справжнім хітом серед відвідувачів.
Йдеться про двоповерховий центр Super Snack Busy, де звичні снеки та солодощі представлені у величезному форматі. Тут можна побачити пачки чипсів розміром з людину, гігантські пляшки напоїв та інші “перебільшені” версії популярних продуктів.
Інтер’єр простору спеціально оформлений так, щоб підкреслити масштаб товарів і створити ефект “світу велетнів”. Це робить локацію особливо привабливою для блогерів і туристів.
Формат гігантських товарів – це не лише розвага, а й ефективний маркетинговий хід. Великі об’єкти привертають увагу, викликають емоції та стимулюють відвідувачів ділитися контентом у мережі.
У результаті Super Snack Busy став ще одним прикладом того, як креативні ідеї можуть перетворити звичайний магазин на популярну туристичну атракцію. Фото: threads.com/@rodion.shkurko Товари у Super Snack Busy

В НБУ пояснили пришвидшення інфляції в Україні

Інфляція в Україні пришвидшилася: за рік ціни зросли на 7,9%; за березень – на 1,7%. Головними причинами стали подорожчання пального через конфлікт на Близькому Сході та зростання світових цін на нафту. Про це свідчить відповідне повідомлення на сайті Національного банку.
Підвищення цін на пальне та нафту призвело до зростання вартості транспортних послуг.
Пальне подорожчало на 23,4% за рік. Ціни на заправках зросли – це прямий наслідок бойових дій на Близькому Сході, через які нафтопродукти та газ суттєво додали в ціні на світовому ринку.
Державні тарифи та проїзд зросли на 8,6%. Хоча темпи зростання тут трохи сповільнилися, ціни все одно виявилися вищими за очікування.
Основна причина – подорожчання проїзду в міських маршрутках, а також у міжміському транспорті, що знову ж таки пов’язано з дорогим пальним.
Річне зростання цін на свіжі продукти сповільнилося до 8,4%:

М’ясо: Свинина та курятина дорожчали не так швидко, бо на ринку стало більше імпортної продукції.

Овочі: Борщовий набір коштує вдвоє дешевше, ніж торік. Через теплу погоду запаси зі сховищ почали розпродавати швидше.

Яйця: Дорожчали повільніше, ніж минулого року.

Гречка: Навпаки, подорожчала сильніше, ніж сподівалися, через поганий урожай.

Базова інфляція підвищилася до 7,1%:

Олія: Подорожчала через дефіцит соняшника та зростання цін у світі.

Риба: Стала дорожчою через дорогий імпорт з ЄС та витрати на паливо.

Солодощі та напої: Ціни на них росли повільніше, бо цукор залишається відносно дешевим.

Послуги подорожчали на 12,8%:

Зв’язок: Тарифи зросли через складну ситуацію в енергетиці.

Побут та дозвілля: Через дорогу електрику для бізнесу підняли ціни ресторани, кінотеатри та сервісні центри.

Транспорт: Дороге пальне змусило підняти ціни на таксі, вантажні перевезення та курси водіння.

Непродовольчі товари (одяг, техніка тощо) стали єдиною категорією, де ціни продовжують знижуватися – на 0,5% за рік.
Як ми вже писали, за підсумками березня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 1,7% з 1,0% у лютому та 0,7% в січні.
НБУ пояснив, як війна на Близькому Сході вплине на ціни в Україні

Стало відомо, що українці купують найчастіше в Instagram

За підсумками 2025 року українці витратили на покупки в інтернеті близько 256 мільярдів гривень. Водночас кількість онлайн-підприємців стрімко зростає – лише за три квартали минулого року було зареєстровано понад 18 тисяч нових бізнесів у сфері e-commerce, пише 24 канал.
Така популярність легко пояснюється: онлайн-шопінг економить час, не потребує поїздок до магазинів і дозволяє оформити замовлення буквально за кілька кліків.
Instagram відіграє у цьому процесі особливу роль. Формат “люди продають людям” створює довіру: користувачі бачать реальні приклади використання товарів, стилізації образів чи відгуки.
Найбільшим попитом користуються одяг, взуття та аксесуари, косметика і доглядові засоби, товари для дому, їжа від локальних брендів, дитячі товари, а також digital-продукти – курси, консультації та гайди. Соціальні мережі давно перестали бути лише простором для спілкування – сьогодні це повноцінний канал продажів, де українці активно купують товари та послуги. Особливо популярним для цього став Instagram, який фактично перетворився на вітрину малого бізнесу.

По дорозі з Італії в Польщу зникли 12 тонн вафель KitKat

Компанія Nestle повідомила про зникнення 12 тонн вафель KitKat, які прямували з Італії в Польщу. Про зникнення заявили в компанії, повідомляє видання The İndependent.
“Ми можемо підтвердити, що 12 тонн продукції KitKat було викрадено під час транспортування між нашою фабрикою в Центральній Італії та пунктом призначення в Польщі”, – повідомили в компанії.
Ідеться про 413 793 батончиків з нової лінійки KitKat.
Нині триває розслідування інциденту та пошук зниклого вантажу.
Зниклі вафлі можуть з’явитися на чорному ринку, а виявити їх можна через перевірку унікального коду партії товару, додали в кмпанії.

В Польщі заблокували майже 60 тонн агропродукції України

Головна інспекція товарної якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) заборонила ввезення на польський ринок трьох партій української продукції загальною масою майже 60 тонн. Причиною стали помилки в маркуванні. Про це польське відомство поінформувало в соцмережі X.
Заборони впроваджені через “численні порушення в маркуванні товарів, що унеможливлювало їх ідентифікацію та перевірку якості”, заявили в інспекції.
Інспекція в Жешуві (українська історична назва – Ряшів) заблокувала партію пекінської капусти масою 18,56 тонни. В Катовіце – дві партії свіжих курячих яєць загальною вагою 35,7 тонни (604,8 тис. шт.), де помилки стосувалися методу утримання птиці. Інспекція в Кракові заборонила ввезення майже 5 тонн фруктової начинки через відсутність повної інформації про склад інгредієнтів.
Рішення про заборону було прийнято в межах програми Безпечний кордон (Bezpieczna Granica).
За підсумками 2025 року інспекція IJHARS значно посилила нагляд за імпортом, перевіривши загалом 81095 партій агропродукції з третіх країн (проти 78193 у 2024 році).
Україна посіла перше місце за кількістю офіційних заборон на введення товарів в обіг (21 партія). Проте масштаб порушень суттєво зменшився порівняно з 2024 роком, коли було заблоковано 198 партій українського походження.
IJHARS (Inspekcja Jakości Handlowej Artykułów Rolno-Spożywczych) здійснює контроль якості сільськогосподарської та харчової продукції в Польщі: перевіряє відповідність маркування та пакування товарів, що імпортуються з країн поза межами Європейського Союзу.
Програма Bezpieczna Granica є офіційною ініціативою IJHARS із посиленого контролю комерційної якості харчової продукції, що імпортується до Польщі з країн поза межами ЄС.

В Польщі заблокувала майже 60 тонн агропродукції України

ЄС почав розслідування проти китайської платформи Shein

Європейський Союз почав офіційне розслідування проти китайської платформи Shein через можливі порушення законодавства ЄС, зокрема продаж нелегальних товарів та використання “залежного” дизайну. Про це повідомляє The Guardian.
Європейська комісія того року вимагала інформацію від компанії, продажі якої швидко зростають в Європі, і тепер почала офіційне розслідування.
Окрім можливого продажу незаконної продукції занепокоєння викликає і функціонування самої платформи.
Розслідування охоплює три ключові напрями роботи сервісу:

механізми запобігання продажу заборонених товарів, як-от схожі на дітей секс-ляльки та зброя,

“залежний” дизайн платформи (елементи дизайну можуть стимулювати залежну поведінку),

рекомендаційні алгоритми, що здатні перевантажувати споживачів комерційними пропозиціями.

У Брюсселі заявили, що компанія співпрацює зі слідством.
Початок розслідування не означає автоматичної заборони діяльності сервісу, блокування продажів у Європі розглядається як останній захід у разі системного порушення норм.
ЗМІ зазначає, що це вже друге подібне розслідування щодо великих онлайн-маркетплейсів у ЄС – наприкінці 2024 року було розпочато перевірку щодо гіганта онлайн-торгівлі Temu.

Товарообіг України у січні досяг $9,9 млрд

Товарообіг України за січень поточного року становив 9,9 млрд доларів, з них імпортовано товарів на суму 6,7 млрд, експортовано – на 3,2 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Державної митної служби України у вівторок, 10 лютого.

“Протягом січня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму 6,7 млрд доларів, а експортували – на 3,2 млрд доларів. При цьому оподаткований імпорт склав 4,4 млрд доларів, що становить 66% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні 2026 року склало 0,50 дол/кг”, – йдеться у повідомленні.

Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України – Китай (1,9 млрд доларів), Туреччина (703 млн доларів), Польща (623 млн доларів). Експортували з України найбільше до Польщі (на 358 млн доларів), Туреччини (на 276 млн доларів), Італії (на 232 млн доларів).
У загальних обсягах ввезених у січні 2026 року товарів 69% склали такі категорії товарів:

машини, устаткування та транспорт – 2,7 млрд доларів (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 14,8 млрд гривень, що складає 24% надходжень митних платежів);

паливно-енергетичні – 1,1 млрд доларів(при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 26,6 млрд грн, що складає 43% надходжень митних платежів);

продукція хімічної промисловості – 869 млн доларів (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 7,1 млрд гривень, що складає 11% надходжень митних платежів).

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари (2 млрд доларів), метали та вироби з них (286 млн доларів), машини, устаткування та транспорт (253 млн доларів).

У січні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 187,1 млн гривень.

В Каспійському морі зазнало аварії іранське судно, що йшло до РФ

Іранське суховантажне судно Caspian Shiva сіло на мілину в Каспійському морі за сім кілометрів від Махачкалінського торговельного порту. Про це повідомило головне управління МНС по Дагестану.
Росморречфлот заявив, що судно дістало пробоїну: вода надходить у трюм та машинне відділення, постраждалих і розливу нафтопродуктів немає.
На допомогу суховантажу відправили два буксири, проте вони не змогли провести рятувальну операцію через шторм.
На борту перебувають 10 членів екіпажу, вони відкачували воду самостійно. Пізніше судно все ж таки відбуксували в порт Махачкали.
Це вже другий інцидент із іранським суховантажем у Каспійському морі з початку місяця: 14 січня під час прямування маршрутом, який використовується для постачання зброї з Ірану до Росії, зазнало аварії судно під назвою Rona. Екіпаж із 14 осіб врятували берегові служби Туркменістану. 116-метрове суховантажне судно Caspian Shiva (IMO 8721428) ходить під прапором Ірану з 2024 року. Раніше він мало назву Absheron і Vostok.
За даними моніторингових сервісів, це судно, як і Rona, неодноразово заходило до порту Астрахані з іранського порту Анзелі.
Між цими точками пролягає основний канал постачання зброї з Ірану в Росію, зазначає CNN. За даними The Wall Street Journal, цим маршрутом Москва одержує сотні тисяч артилерійських снарядів та інших боєприпасів.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Іран звернувся до РФ за допомогою в розробці ядерної зброї.
Іран продав Росії ракет на $2,7 млрд – ЗМІ

Пошта доставляє в РФ підсанкційні товари: Україна звернулась до партнерів

Учасниками поштово-логістичної мережі, через яку в Росію потрапляють підсанкційні товари є щонайменше 10 російських поштових сервісів, які співпрацюють з певними поштовими операторами Німеччини, Франції та деяких інших країн. Про це повідомив радник – уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у Facebook в понеділок, 26 січня.
“Два тижні тому передали відповідні матеріали партнерам… журналістьке розслідування, що так вдало, вчасно вийшло… Готуємо і наші рішення”, – написав посадовець.
Він зауважив, що проведений перший аналіз компонентів ракети Х-101 2026 року випуску, яку Росія використала проти України.
“Попередні висновки: росія і білорусь 2025 року (навчились), є КНР 25 і 24 рік, є США 24 рік і старіше, є Нідерланди, Німеччина, Тайвань, Японія. Не менше 45 іноземних компонентів. Можна зробити багато висновків. Працюємо з партнерами”, – зазначив Власюк. Напередодні журналісти з німецького видання Bild провели журналістське розслідування і відстежили за допомогою GPS-маячків посилки, що були відправленні через мережу, яка пов’язана з екс-співробітниками дочірньої компанії в Німеччині Пошта Росії. Йдеться про сотні тонн відправлень в РФ.
У розслідуванні зазначається, що вагому роль у цій схемі відіграє логістична компанія, що була зареєстрована наприкінці 2022 року та формально має поштову скриньку у місті Кельн.
Усі посилки спочатку надходять на склад поблизу аеропорту Берлін- Бранденбург, після чого прямують через Польщу та Білорусь в Росію.
Під час розслідування журналісти відправили товари, які безперешкодно прибули до Москви. Для відправлення вантажів використовувалися документи пошти Узбекистану, яка офіційно не має права здійснювати діяльність в Німеччині.
У матеріалі уточнюється, що Дмитро В. керує логістичною компанією, яка здійснює відправки вантажів до РФ. Він є колишнім керуючим директором RusPost GmbH, а у 2014 році Пошта Росії доручила йому відкрити дочірню компанію у столиці Німеччини.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України, Дмитро В. звільнився. Але журналісти Bild зафіксували його автомобіль, який регулярно перебував біля складу, куди доставляють зазначені посилки.