Експорт українських яєць досяг 5-річного максимуму

У березні 2026 року українські виробники експортували 216,2 млн штук яєць, що є рекордним показником за останні п’ять років. Про це повідомив Союз птахівників України з посиланням на дані митної статистики.
Зазначається, що порівняно з лютим 2026 року експорт збільшився на 23%, а порівняно з березнем 2025 року – зріс на 25%. В грошовому еквіваленті виручка в березні 2026 року зросла на 57% до 24 млн доларів США порівняно з березнем минулого року.
Загалом протягом першого кварталу 2026 року на зовнішні ринки було поставлено 579,5 млн штук яєць на загальну суму $66 млн. Фізичний експорт за цей період збільшився на 17%, тоді як грошові надходження злетіли одразу на 74% відносно аналогічного періоду минулого року.
Як повідомляється, основними покупцями української продукції у січні-березні залишалися країни ЄС, чия частка в експорті становила 74%. Найбільші обсяги споживання яєць українських виробників припали на Іспанію (26,1%), Велику Британію (13,1%), Польщу (11,7%) та Ізраїль (8,3%).

Пачка чипсів розміром з людину: з’явився магазин із гігантськими товарами

У китайському місті Чанша з’явилася незвичайна туристична локація – магазин із гігантськими продуктами, який вже став справжнім хітом серед відвідувачів.
Йдеться про двоповерховий центр Super Snack Busy, де звичні снеки та солодощі представлені у величезному форматі. Тут можна побачити пачки чипсів розміром з людину, гігантські пляшки напоїв та інші “перебільшені” версії популярних продуктів.
Інтер’єр простору спеціально оформлений так, щоб підкреслити масштаб товарів і створити ефект “світу велетнів”. Це робить локацію особливо привабливою для блогерів і туристів.
Формат гігантських товарів – це не лише розвага, а й ефективний маркетинговий хід. Великі об’єкти привертають увагу, викликають емоції та стимулюють відвідувачів ділитися контентом у мережі.
У результаті Super Snack Busy став ще одним прикладом того, як креативні ідеї можуть перетворити звичайний магазин на популярну туристичну атракцію. Фото: threads.com/@rodion.shkurko Товари у Super Snack Busy

В НБУ пояснили пришвидшення інфляції в Україні

Інфляція в Україні пришвидшилася: за рік ціни зросли на 7,9%; за березень – на 1,7%. Головними причинами стали подорожчання пального через конфлікт на Близькому Сході та зростання світових цін на нафту. Про це свідчить відповідне повідомлення на сайті Національного банку.
Підвищення цін на пальне та нафту призвело до зростання вартості транспортних послуг.
Пальне подорожчало на 23,4% за рік. Ціни на заправках зросли – це прямий наслідок бойових дій на Близькому Сході, через які нафтопродукти та газ суттєво додали в ціні на світовому ринку.
Державні тарифи та проїзд зросли на 8,6%. Хоча темпи зростання тут трохи сповільнилися, ціни все одно виявилися вищими за очікування.
Основна причина – подорожчання проїзду в міських маршрутках, а також у міжміському транспорті, що знову ж таки пов’язано з дорогим пальним.
Річне зростання цін на свіжі продукти сповільнилося до 8,4%:

  • М’ясо: Свинина та курятина дорожчали не так швидко, бо на ринку стало більше імпортної продукції.
  • Овочі: Борщовий набір коштує вдвоє дешевше, ніж торік. Через теплу погоду запаси зі сховищ почали розпродавати швидше.
  • Яйця: Дорожчали повільніше, ніж минулого року.
  • Гречка: Навпаки, подорожчала сильніше, ніж сподівалися, через поганий урожай.
  • Базова інфляція підвищилася до 7,1%:
  • Олія: Подорожчала через дефіцит соняшника та зростання цін у світі.
  • Риба: Стала дорожчою через дорогий імпорт з ЄС та витрати на паливо.
  • Солодощі та напої: Ціни на них росли повільніше, бо цукор залишається відносно дешевим.
  • Послуги подорожчали на 12,8%:

  • Зв’язок: Тарифи зросли через складну ситуацію в енергетиці.
  • Побут та дозвілля: Через дорогу електрику для бізнесу підняли ціни ресторани, кінотеатри та сервісні центри.
  • Транспорт: Дороге пальне змусило підняти ціни на таксі, вантажні перевезення та курси водіння.
  • Непродовольчі товари (одяг, техніка тощо) стали єдиною категорією, де ціни продовжують знижуватися – на 0,5% за рік.
    Як ми вже писали, за підсумками березня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 1,7% з 1,0% у лютому та 0,7% в січні.
    НБУ пояснив, як війна на Близькому Сході вплине на ціни в Україні

    Держстат оцінив рівень інфляції в березні

    За підсумками березня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 1,7% з 1,0% у лютому та 0,7% в січні. Про це повідомив Держстат у четвер, 8 квітня.
    У березні 2025 року зростання цін становило 1,5%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками березня цього року зросла до 7,9% із 7,6% за підсумкам лютого та 7,4% за підсумками січня.
    Зазначається, що в березні-2026 базова інфляція зросла до 1,5% з 0,7% у лютому та із 0,4% у січні. З урахуванням того, що в березні-2025 базова інфляція становила 1,4% у річному вимірі вона незначно зросла до 7,1% із 7% за підсумками лютого та січня.
    За даними Держстату, на споживчому ринку в березні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,3%, на 9,5% у річному вимірі.
    Найбільше за місяць (на 7,7%) подорожчали яйця. На 4,8-0,8% зросли ціни на продукти переробки зернових, соняшникову олію, фрукти, хліб, рибу та продукти з риби, яловичину, овочі, безалкогольні напої, сало. Водночас на 1,0-0,1% знизилися ціни на цукор, макаронні вироби, рис, свинину, м’ясо птиці, масло.
    Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися у березні на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,3%.
    Одяг і взуття подорожчали за місяць на 12,0%, зокрема, одяг – на 12,0%, взуття – на 11,8%.
    Ціни на комуналку (житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива) за місяць зросли на 0,2%, у річному вимірі – підвищення на 1,7%.
    Ціни на транспорт зросли у березні на 6,4% головним чином через подорожчання палива та мастил на 13,2% і проїзду в залізничному й автодорожньому пасажирському транспорті на 8,2% і 6,0% відповідно. Подорожчання за рік – 13,4%.
    У сфері зв’язку ціни зросли за місяць на 2,5% в основному через підвищення тарифів на мобільний зв’язок на 3,8%. 14,9% подорожчання у річному вимірі.
    Послуги освіти подорожчали за місяць на 0,1%, за рік – на 14,4%.
    Ціни у сфері охорони здоров’я за місяць зросли на 0,5%, за рік – на 2%.

    Продовольство у світі дорожчає через війну в Ірані

    Світові ціни на продовольство в березні порівняно з лютим зросли на 2,4%. Зростання триває другий місяць. Про це йдеться звіті, опублікованому 3 квітня Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).

    “Тією чи іншою мірою зросли значення індексів цін на всі групи товарів – зернові, м’ясо, молочну продукцію, рослинні олії та цукор, що обумовлено як ринковою кон’юнктурою, так і реакцією на підвищення цін на енергоносії у зв’язку з ескалацією конфлікту на Близькому Сході”, – ідеться в доповіді. Порівняно з показником березня 2025 року ціни зросли на 1%. Утім, це на 19,8% нижче від пікового рівня, зафіксованого в березні 2022 року.
    Індекс цін на зернові в березні порівняно з лютим зріс на 1,5%, у річному вираженні – на 0,6%. Таке зростання пояснюється підвищенням котирувань усіх основних зернових культур, за винятком рису. Світові ціни на пшеницю зросли на 4,3% через погіршення оцінок стану врожаю в США на тлі побоювань, пов’язаних із посухою, а також прогнозованого скорочення посівних площ в Австралії через очікуване зростання цін на добрива.

    Індекс цін на рослинні олії в березні на 5,1% перевищив значення лютого і на 13,2% показник березня 2025 року. Зростання триває третій місяць поспіль. Воно зумовлене підвищенням котирувань на пальмову, соєву, соняшникову та ріпакову олії. Світові ціни на пальмову олію досягли максимального рівня з середини 2022 року, перевищивши ціни на соєву олію, які останнім часом зросли несуттєво. Водночас зміцненню світових цін на соняшникову та ріпакову олії сприяли подальше скорочення пропозиції в Чорноморському регіоні та очікуване підвищення попиту на вихідну сировину на тлі більш високих світових цін на енергоносії.

    Індекс цін на м’ясо минулого місяця зріс порівняно з лютим на 1%, у річному вираженні – на 8%. Це пов’язано насамперед із різким підвищенням цін на свинину під впливом підвищення котирувань у ЄС у зв’язку з очікуваною активізацією сезонного попиту. Котирування яловичини збільшилися помірно, ціни на баранину та м’ясо птиці дещо знизилися. Зменшення цін на останнє стало наслідком зниження котирувань у Бразилії на тлі значної пропозиції та стабільного імпортного попиту. Поставки до ключових країн-імпортерів на Близькому Сході були перенаправлені через Червоне море.

    Індекс цін на молочну продукцію в березні порівняно з лютим підвищився на 1,2%, але в річному вираженні був нижчим на 18,7%. Зростання відзначено вперше з липня 2025 року внаслідок подорожчання сухого знежиреного молока, вершкового масла і сухого незбираного молока. Ціни на сир знизилися.

    Індекс цін на цукор у березні був на 7,2% вищим за лютневий показник і досяг максимального рівня з листопада 2025 року. Але він був на 21% нижчим, ніж у березні 2025 року. Зафіксоване в березні зростання було переважно зумовлене підвищенням світових цін на сиру нафту. Побоювання, пов’язані з тим, як ескалація конфлікту на Близькому Сході може вплинути на торгівлю цукром, також сприяли підвищенню цін.

    Нагадаємо, бойові дії на Близькому Сході призвели до подорожчання енергоносіїв і добрив, створивши загрозу глобального дефіциту продовольства.

    Великодній кошик в цьому році подорожчає на понад 14%

    Великодній кошик у 2026 році з традиційним набором продуктів на сім’ю з чотирьох осіб коштуватиме близько 1903,19 грн – на 14,4% дорожче, ніж торік. Про це свідчать прогнози здійснили науковці ННЦ Інститут аграрної економіки.
    “У квітні 2026 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з чотирьох осіб близько 1903,19 грн, тобто на 14,4% дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1663,26 грн”, – ідеться в повідомленні.
    Вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки за традиційним рецептом (700 г борошна, 6 шт. яєць, 150 г вершкового масла, 300 г молока, 400 г цукру, 40 г дріжджів, 200 г ізюму) – складе 266,89 грн/кг, що на 14,6% перевищує вартість паски торік.
    Таке здорожчання науковці пояснюють суттєвим зростанням цін на основні продуктові позиції:

  • яйця (+19,3%),
  • масло вершкове (+6,8%),
  • молоко (+49,6%),
  • борошно (+38,6%),
  • дріжджі (+12,8%),
  • родзинки (+14,1%).
  • Єдиним продуктом, що зазнав здешевлення порівняно з 2025 роком, є цукор (-18%).
    В магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться ще дорожче, адже ціна залежить від складових та оздоблення випічки, зазначають в Інституті.
    Традиційно найдорожчими складовими великоднього кошика залишаються м’ясні продукти. За домашню ковбасу (0,5 кг) доведеться заплатити 287,5 грн (550-600 грн/кг), за буженину (0,5 кг) – 353 грн (687-725 грн/кг). Вартість сала залишилась практично на рівні минулого року – 0,5 кг коштуватиме до 123 грн з розрахунку 220-270 грн/кг.
    Вартість буженини за рік збільшилася на 16,5 %, домашньої ковбаси – на 35,3 %, сала – на 0,4 %.
    Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за:

  • твердий сир (0,5 кг) – 298 грн (539-650 грн/кг),
  • вершкове масло (0,5 кг) – 292 грн (110-120 грн за пачку 200 г),
  • м’який сир (0,5 кг) – 157,5 грн (300-330 грн/кг).
  • Банки продовольства: які продукти харчування видаватимуть вони безкоштовно

    Замість утилізації – благодійність Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства таУкраїнська федерація банків продовольства (УФБП) підписали меморандум про співпрацю, яка передбачає розвиток системи food banking – механізму передачі придатних до споживання продуктів вразливим групам населення. Ця модель вже десятиліттями успішно працює в ЄС та США,де продукти збирають, сортують та розподіляють через благодійні організації.
    Запровадження такої системи має на меті зменшення обсягів утилізації їжі, яка ще придатна для споживання, та передачу її потребуючим. Це допоможе вирішити питання продовольчої безпеки та зменшити навантаження на довкілля. Адже замість того, щоб утилізувати продукти, в яких добігає кінця термін придатності, виробники та торговельні мережі зможуть безкоштовно передавати їх благодійним організаціям. Таким чином буде зменшено обсяги харчових відходів в Україні щонайменше наполовину.
    Зараз вже готується законопроєкт, який має створити податкові та регуляторні умови для впровадження роботи системи продуктових банків. Обговорюється зокрема, пільги для бізнесу та запровадження штрафів за утилізацію їжі, яку можна було б передати потребуючим.
    Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький повідомив, що вже триває робота над цими ініціативами. Їх опрацюють профільні департаменти, інші органи виконавчої влади, після чого текст законопроєкту запропонують для обговорення всім зацікавленим сторонам. Орієнтовно це може відбутися вже на початку квітня. “Ця ідея лежить на перетині усіх напрямків, якими опікується наше велике об’єднане міністерство. Система food banking – це і про економіку, і про сільське господарство, і про екологію. Тому що чим менше відходів, тим краще для економіки, тим краще для сільського господарства і для екології. В ідеалі ми маємо прагнути до 100% раціонального використання. Ми розуміємо, що це амбітна мета, але принаймні проміжна мета у 50% зменшення відходів – це те, що ми маємо закладати в наші стратегії”, – зазначив Висоцький. Які продукти рятуватиме проєкт Коли говорять про харчі, які ідуть на утилізацію, йдеться про значні обсяги їжі. “Щороку в Україні утворюється близько 3 мільйонів харчових відходів – попри те, що значна частина цієї їжі ще придатна до споживання. Водночас мільйони українців потребують гуманітарної та продовольчої підтримки. Ми розробили законопроєкт, який передбачає розвиток в Україні системи банків продовольства – механізму, який дозволяє передавати придатні до споживання продукти від виробників і ритейлу благодійним організаціям замість їх утилізації. Така модель вже багато років успішно працює у країнах ЄС та США”,- пояснив голова правління УФБП Дмитро Шкрабатовський. За його словами, це світова практика, яка дозволяє рятувати продукти, які ще безпечні для вживання, але вже не можуть стояти на полицях магазинів. Для того, щоб придатна для вживання їжа не потрапляла на смітники, пропонується запровадити штрафи за утилізацію продуктів у тих випадках, коли була можливість передати їх на потреби людей.
    Пріоритетними для передачі банкам будуть продукти, які мають тривалий термін зберігання, та товари, що потребують швидкої реалізації через наближення дати “вжити до”. Зокрема, йдеться про такі категорії:
    – бакалія – крупи, макаронні вироби, борошно, цукор, сіль та олія;
    – консервація – м’ясні, рибні та овочеві консерви;
    – продукти з коротким терміном (Day-end) – хлібобулочні вироби, молочна продукція, свіжі овочі та фрукти, які не встигають продати;
    – дитяче харчування – суміші, каші та пюре;
    – напої – вода, соки, чай та кава.
    Важливою умовою буде те, що продукти мають бути безпечними для споживання, у них повинна бути цілісна упаковка та чітке маркування термінів придатності.
    Щороку в Україні утилізують близько 2,7 млн тонн продуктів харчування, значна частина яких могла ще б бути використана. Це при тому, що понад 12,7 млн українців потребують гуманітарної допомоги – значну частину вразливих груп становлять пенсіонери та люди з інвалідністю, крім того, зареєстровано понад 4,59 млн внутрішньо переміщених осіб.
    Тож впровадження системи банків продовольства має стати важливим елементом державної політики у сфері продовольчої безпеки.
    До слова, в Україні системна робота у цьому напрямку почалася ще у 2011 році з появою організації КМБФ Фудбенк (FoodBank Ukraine). Пізніше, у 2019 році, Ростислав Косюра заснував у Львові проєкт “Тарілка”, який продовжує успішно масштабуватися та приносити користь громаді. У 2022 році аналогічний осередок “Тарілки” було відкрито в Херсоні. Активісти херсонського відділення тісно співпрацювали зі львівською командою, переймаючи досвід безпосередньо на місцях через волонтерську діяльність. Коли з’явилися у світі продовольчі банки Нині світова практика демонструє різноманітні підходи до функціонування продовольчих банків, проте найчастіше зустрічаються два основні методи роботи:
    – перший варіант передбачає, що організація бере на себе повний цикл: безоплатне отримання товарів, їхнє складування, перевірку придатності та логістику з подальшою прямою роздачею їжі людям, які цього потребують;
    – другий – функціонує як логістичний хаб, де банк їжі приймає та зберігає продукцію, контролює її якість, але передає не кінцевим споживачам, а партнерським структурам. Це можуть бути державні установи, громадські об’єднання або благодійні фонди, які вже безпосередньо займаються розподілом допомоги серед вразливих верств населення.
    Окрім роботи з продуктами, продовольчі банки займаються залученням фінансових внесків від громадян та бізнесу, щоб покривати видатки на оренду складів та перевезення вантажів. Життєздатність таких проєктів значною мірою тримається на зусиллях волонтерів. Саме добровольці домовляються з постачальниками, займаються фасуванням товарів, стежать за термінами придатності та допомагають із доставкою.
    Історія цього руху розпочалася у 1967 році в американському місті Фенікс. Засновником ідеї став Джон Ван Хенгел. Поштовхом для нього стала зустріч із багатодітною матір’ю, яка намагалася знайти їжу у сміттєвих баках біля крамниці. Допомігши родині, чоловік переконав власників магазину віддавати продукти з пошкодженим пакуванням або близьким терміном реалізації йому, а не викидати їх. Результатом цієї ініціативи стало створення першого у світі банку їжі St. Mary’s Food Bank Alliance.
    Згодом ця концепція здобула популярність у всьому світі. На європейському континенті перший такий заклад відкрився у Франції влітку 1984 року.
    Галина Гірак

    В Польщі заблокували майже 60 тонн агропродукції України

    Головна інспекція товарної якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) заборонила ввезення на польський ринок трьох партій української продукції загальною масою майже 60 тонн. Причиною стали помилки в маркуванні. Про це польське відомство поінформувало в соцмережі X.
    Заборони впроваджені через “численні порушення в маркуванні товарів, що унеможливлювало їх ідентифікацію та перевірку якості”, заявили в інспекції.
    Інспекція в Жешуві (українська історична назва – Ряшів) заблокувала партію пекінської капусти масою 18,56 тонни. В Катовіце – дві партії свіжих курячих яєць загальною вагою 35,7 тонни (604,8 тис. шт.), де помилки стосувалися методу утримання птиці. Інспекція в Кракові заборонила ввезення майже 5 тонн фруктової начинки через відсутність повної інформації про склад інгредієнтів.
    Рішення про заборону було прийнято в межах програми Безпечний кордон (Bezpieczna Granica).
    За підсумками 2025 року інспекція IJHARS значно посилила нагляд за імпортом, перевіривши загалом 81095 партій агропродукції з третіх країн (проти 78193 у 2024 році).
    Україна посіла перше місце за кількістю офіційних заборон на введення товарів в обіг (21 партія). Проте масштаб порушень суттєво зменшився порівняно з 2024 роком, коли було заблоковано 198 партій українського походження.
    IJHARS (Inspekcja Jakości Handlowej Artykułów Rolno-Spożywczych) здійснює контроль якості сільськогосподарської та харчової продукції в Польщі: перевіряє відповідність маркування та пакування товарів, що імпортуються з країн поза межами Європейського Союзу.
    Програма Bezpieczna Granica є офіційною ініціативою IJHARS із посиленого контролю комерційної якості харчової продукції, що імпортується до Польщі з країн поза межами ЄС.

    В Польщі заблокувала майже 60 тонн агропродукції України

    Головна інспекція товарної якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) заборонила ввезення на польський ринок трьох партій української продукції загальною масою майже 60 тонн. Причиною стали помилки в маркуванні. Про це польське відомство поінформувало в соцмережі X.
    Заборони впроваджені через “численні порушення в маркуванні товарів, що унеможливлювало їх ідентифікацію та перевірку якості”, заявили в інспекції.
    Інспекція в Жешуві (українська історична назва – Ряшів) заблокувала партію пекінської капусти масою 18,56 тонни. В Катовіце – дві партії свіжих курячих яєць загальною вагою 35,7 тонни (604,8 тис. шт.), де помилки стосувалися методу утримання птиці. Інспекція в Кракові заборонила ввезення майже 5 тонн фруктової начинки через відсутність повної інформації про склад інгредієнтів.
    Рішення про заборону було прийнято в межах програми Безпечний кордон (Bezpieczna Granica).
    За підсумками 2025 року інспекція IJHARS значно посилила нагляд за імпортом, перевіривши загалом 81095 партій агропродукції з третіх країн (проти 78193 у 2024 році).
    Україна посіла перше місце за кількістю офіційних заборон на введення товарів в обіг (21 партія). Проте масштаб порушень суттєво зменшився порівняно з 2024 роком, коли було заблоковано 198 партій українського походження.
    IJHARS (Inspekcja Jakości Handlowej Artykułów Rolno-Spożywczych) здійснює контроль якості сільськогосподарської та харчової продукції в Польщі: перевіряє відповідність маркування та пакування товарів, що імпортуються з країн поза межами Європейського Союзу.
    Програма Bezpieczna Granica є офіційною ініціативою IJHARS із посиленого контролю комерційної якості харчової продукції, що імпортується до Польщі з країн поза межами ЄС.

    Вчені назвали продукт, який знижує ризик раку кишківника

    Масштабне дослідження показало, що регулярне вживання йогурту може знижувати ризик розвитку колоректального раку, що є однією з найбільш поширених онкологічних хвороб у світі. Про це повідомляє Express.
    За результатами дослідження, вживання лише двох порцій йогурту на тиждень може значно зменшити ризик виникнення цієї смертельної хвороби. У дослідженні, яке тривало кілька десятиліть і охопило понад 150 000 людей, вчені з’ясували, що йогурт має потужний вплив на мікробіом кишечника, допомагаючи утримувати його в здоровому стані. Це допомагає створити бар’єр проти ракових клітин, що знижує ризик розвитку агресивних форм раку.

    Професор біомедицини Джастін Стеббінг із Університету Англії Раскін, який брав участь у дослідженні, зазначив, що зміни в кишечнику, пов’язані з споживанням йогурту, допомагають зменшити ймовірність виникнення онкології, особливо її агресивних форм. Це відкриття є особливо важливим в умовах стрімкого зростання випадків колоректального раку серед молоді. За кілька років кількість пацієнтів віком до 55 років у всьому світі зросла вдвічі.

    Ці дані підтверджують, що зміни в раціоні можуть стати важливим фактором у запобіганні онкології, і йогурт, завдяки своїм корисним бактеріям, відіграє важливу роль у цій профілактиці. Біфідобактерії, які містяться в йогурті, сприяють нормалізації мікробіому, що позитивно впливає на загальний стан організму, зокрема на роботу імунної системи та травлення.

    Згідно з результатами дослідження, люди, які споживають щонайменше дві порції йогурту на тиждень, значно рідше стикаються з агресивними видами колоректального раку, зокрема тим, що виникає у правій частині товстої кишки, що є однією з найскладніших для лікування форм раку.

    Тім Спектор, відомий експерт з харчування та засновник платформи Zoe, також підкреслює важливість йогурту в повсякденному раціоні. Він вживає цей продукт майже щодня, і вважає його важливим елементом підтримки імунітету та здоров’я кишечника.

    Незважаючи на те, що йогурт не є панацеєю від раку, його регулярне вживання може суттєво знизити ризик деяких видів цієї хвороби. Разом із іншими здоровими звичками, це може стати важливим кроком до профілактики онкології та підтримки загального здоров’я.

    Нагадаємо, у колишнього президента Бразилії Болсонару виявили рак.

    Британець вилікувався від раку, перехворівши на COVID-19