Продовольство

В ООН попередили про ризик продовольчої катастрофи

Проблеми з постачанням енергоресурсів через перекриття Ормузької протоки почали впливати на світові ціни на продукти харчування. Про це повідомляє ФАО.

За даними організації ООН, індекс продовольчих цін у березні зростає другий місяць поспіль і становить 128,5 пункту, що на 2,4% більше, ніж у лютому, та на 1% вище за показник рік тому. Подорожчання зафіксоване у всіх основних групах товарів – зернових, м’ясі, молочній продукції, рослинних оліях і цукрі.

Аналітики зазначають, що це пов’язано як із ринковими факторами, так і з подорожчанням енергоносіїв на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході.

Головний економіст ФАО Максімо Тореро попередив, що у разі тривалого блокування судноплавства через Ормузьку протоку світ може постати перед різким прискоренням продовольчої інфляції протягом року. За його словами, це може спричинити ланцюгову реакцію, подібну до наслідків пандемії COVID-19.

Він також наголосив, що через зростання вартості енергоносіїв і добрив зменшуються ресурси для аграрного виробництва, що може вплинути на врожайність у поточному та наступному роках.

ФАО повідомляє, що від 20% до 45% експорту основних сільськогосподарських матеріалів проходить морським шляхом через Ормузьку протоку. У разі скорочення цих постачань можливе зниження врожайності та подальше зростання цін на продукти.

Окрім того, країни Перської затоки забезпечують близько 20% світових поставок нафти і скрапленого природного газу, а також значну частку виробництва добрив.

Разом з тим, попри зростання, індекс продовольчих цін ФАО залишається нижчим за пікові значення березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Нагадаємо, ескалація конфлікту довкола Ірану може призвести до різкого погіршення глобальної продовольчої ситуації: за оцінками Всесвітньої продовольчої програми ООН, до 45 млн осіб ризикують опинитися в умовах гострої нестачі їжі, тоді як загальна кількість тих, хто постає перед перебоями постачання, може зрости до 363 млн.
Іран відповів на погрози Трампа

Продовольство у світі дорожчає через війну в Ірані

Світові ціни на продовольство в березні порівняно з лютим зросли на 2,4%. Зростання триває другий місяць. Про це йдеться звіті, опублікованому 3 квітня Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).

“Тією чи іншою мірою зросли значення індексів цін на всі групи товарів – зернові, м’ясо, молочну продукцію, рослинні олії та цукор, що обумовлено як ринковою кон’юнктурою, так і реакцією на підвищення цін на енергоносії у зв’язку з ескалацією конфлікту на Близькому Сході”, – ідеться в доповіді. Порівняно з показником березня 2025 року ціни зросли на 1%. Утім, це на 19,8% нижче від пікового рівня, зафіксованого в березні 2022 року.
Індекс цін на зернові в березні порівняно з лютим зріс на 1,5%, у річному вираженні – на 0,6%. Таке зростання пояснюється підвищенням котирувань усіх основних зернових культур, за винятком рису. Світові ціни на пшеницю зросли на 4,3% через погіршення оцінок стану врожаю в США на тлі побоювань, пов’язаних із посухою, а також прогнозованого скорочення посівних площ в Австралії через очікуване зростання цін на добрива.

Індекс цін на рослинні олії в березні на 5,1% перевищив значення лютого і на 13,2% показник березня 2025 року. Зростання триває третій місяць поспіль. Воно зумовлене підвищенням котирувань на пальмову, соєву, соняшникову та ріпакову олії. Світові ціни на пальмову олію досягли максимального рівня з середини 2022 року, перевищивши ціни на соєву олію, які останнім часом зросли несуттєво. Водночас зміцненню світових цін на соняшникову та ріпакову олії сприяли подальше скорочення пропозиції в Чорноморському регіоні та очікуване підвищення попиту на вихідну сировину на тлі більш високих світових цін на енергоносії.

Індекс цін на м’ясо минулого місяця зріс порівняно з лютим на 1%, у річному вираженні – на 8%. Це пов’язано насамперед із різким підвищенням цін на свинину під впливом підвищення котирувань у ЄС у зв’язку з очікуваною активізацією сезонного попиту. Котирування яловичини збільшилися помірно, ціни на баранину та м’ясо птиці дещо знизилися. Зменшення цін на останнє стало наслідком зниження котирувань у Бразилії на тлі значної пропозиції та стабільного імпортного попиту. Поставки до ключових країн-імпортерів на Близькому Сході були перенаправлені через Червоне море.

Індекс цін на молочну продукцію в березні порівняно з лютим підвищився на 1,2%, але в річному вираженні був нижчим на 18,7%. Зростання відзначено вперше з липня 2025 року внаслідок подорожчання сухого знежиреного молока, вершкового масла і сухого незбираного молока. Ціни на сир знизилися.

Індекс цін на цукор у березні був на 7,2% вищим за лютневий показник і досяг максимального рівня з листопада 2025 року. Але він був на 21% нижчим, ніж у березні 2025 року. Зафіксоване в березні зростання було переважно зумовлене підвищенням світових цін на сиру нафту. Побоювання, пов’язані з тим, як ескалація конфлікту на Близькому Сході може вплинути на торгівлю цукром, також сприяли підвищенню цін.

Нагадаємо, бойові дії на Близькому Сході призвели до подорожчання енергоносіїв і добрив, створивши загрозу глобального дефіциту продовольства.

Україна відстає від торішніх темпів сівби на 28%

Станом на 23 березня українські аграрії засіяли ярими зерновими та зернобобовими культурами 180,113 тис. га у 16 областях, що становить 3% від прогнозу на нинішній рік. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Темпи робіт за минулий тиждень суттєво пришвидшилися: засіяно 126,76 тис. га, що майже втричі перевищує показник попереднього звітного періоду (53,36 тис. га).
Разом з тим, нинішні показники на 28% поступаються темпам минулого року, коли на аналогічну дату було засіяно 250,4 тис. га.
Нині у країні ячменем засіяли 86,1 тис. га (11,4% від плану), горохом – 51,2 тис. га (19%), пшеницею – 20,5 тис. га (11%) та вівсом – 20,8 тис. га (15%). Сівба технічних культур – соняшнику, сої та цукрових буряків – станом на 23 березня ще не розпочалася.
За темпами сівби лідирують Одеська (39 тис. га), Миколаївська (32,3 тис. га), Рівненська (20,8), Волинська (17,2 тис. га) і Тенопільська (15,6 тис. га) області.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.

Посівна в Україні стартує із затримкою

В Україні розпочинається весняна посівна кампанія. Через глибше промерзання ґрунту та триваліший сніговий покрив у частині регіонів польові роботи стартують дещо пізніше, однак аграрії вже входять у активну фазу, маючи запаси пального, насіння та інших ресурсів. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
За його словами, можливе зростання вартості пального наразі не має критичного впливу на економіку виробництва. Пальне у структурі собівартості окремих культур може становити 10-15%, тому навіть за умов його подорожчання вплив на кінцеву собівартість продукції оцінюється лише на рівні 1-2%.
Традиційно посівна кампанія розпочинається у південних регіонах – Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях і поступово просувається на північ.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Крім того, більшість озимих культур успішно перезимували. У більшості регіонів втрати не перевищують 3-5%, а подекуди їх немає взагалі. Водночас у кількох областях ситуація дещо складніша. Зокрема, у Кіровоградській області можливі втрати до 30-40% посівів озимих, у Вінницькій – до 20-30%, у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській – до 10-20%.
“Навіть у регіонах із більшими втратами це не становить загрози для діяльності господарств, адже озимі культури зазвичай займають лише 20-30% структури посівів. У перерахунку на загальний обсяг виробництва втрати будуть значно меншими”, – пояснив Висоцький.
Він запевнив, що на національному рівні погодні умови цієї зими не створюють загроз для продовольчої безпеки.
Водночас держава продовжує реалізовувати програми підтримки аграріїв. Ключовим інструментом залишається пільгове кредитування за програмою Доступні кредити 5-7-9%, яку продовжено до 31 березня 2027 року, а для прифронтових регіонів – до 31 грудня 2027 року. Це дає аграріям можливість залучати необхідне фінансування для проведення посівної та подальших польових робіт.
Крім того, продовжують діяти й інші програми підтримки, зокрема гранти на закладку садів і теплиць; підтримка будівництва овочесховищ; програми розвитку зрошення; спеціальні інструменти підтримки для прифронтових регіонів.
Важливим фактором відновлення залишається розмінування земель. За минулий період розміновано близько 30-40 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.

Війна в Ірані розганяє ціни на продовольство

Світові сільськогосподарські ринки фіксують різке зростання цін на продукцію. Ціни на пальмову та соєву олію стрімко зросли, тоді як котирування пшениці наблизилися до дворічного максимуму. Про це повідомляє Bloomberg.

Головною причиною паніки стала ескалація ситуації на Близькому Сході. Бойові дії призвели до подорожчання енергоносіїв і добрив, створивши загрозу глобального дефіциту продовольства.

Перебої з постачанням сирої нафти підвищують привабливість біопалива з сільськогосподарських культур. Це закономірно стимулює попит на рослинні олії та кукурудзу.

Фактичне закриття Ормузької протоки, котра є одним із ключових маршрутів торгівлі добривами, спричинило різкий стрибок цін на поживні речовини для рослин. Фермери по всьому світу поспіхом намагаються сформувати запаси перед посівною.

Побоювання щодо продовольчої безпеки в умовах війни можуть спровокувати до активної закупівлі базових продуктів харчування, насамперед пшениці.

На цьому тлі пальмова олія подорожчала на 10%. Це найзначніший внутрішньоденний стрибок із 2022 року, коли Індонезія тимчасово зупиняла експорт.

Чиказькі ф’ючерси на соєву олію, яка є найближчим замінником пальмової, зросли на 5%. Ці котирування підвищуються вже одинадцятий день поспіль, що є найтривалішою серією безперервного зростання з 2008 року.

Ф’ючерси на пшеницю додали понад 3% після рекордного з 2024 року стрибка минулої п’ятниці. Кукурудза подорожчала більш ніж на 2%, також зросли ціни на соєві боби.

Аналітик Futures International Джо Девіс зазначає, що ринки зернових та олійних культур нині повністю слідують за динамікою цін на енергоносії. Будь-яка ескалація війни з Іраном і надалі тягнутиме за собою зростання цін на аграрну продукцію.

Паніка перекинулася і на азійські торговельні майданчики. На Далянській товарній біржі в Китаї найбільш торговані ф’ючерси на соєвий шрот злетіли на 6% – до 3066 юанів за тонну. Ціни на пальмову й ріпакову олію, а також шрот досягли максимально допустимих денних лімітів зростання.

На думку Девіса, хоча більшість фермерів уже зафіксували ціни або закупили все необхідне на 2026 рік, справжні фінансові проблеми можуть накрити галузь наступного року, якщо судноплавство в Ормузькій протоці найближчим часом не відновлять.

Нагадаємо, ціна на газ у Європі підскочила до понад 800 доларів за 1 тис. кубометрів.

Тоді як вранці нафта Brent підскочила до майже 120 доларів за барель, хоча перед початком війни в Ірані вона коштувала трохи більше 70 доларів. Таких цін не спостерігалося з початку російського вторгнення в Україну в 2022 році.

У Кенію доставили 2600 тонн українського продовольства

До Кенії прибула перша партія продовольства обсягом 2618,15 тонни у рамках гуманітарної ініціативи Президента України Food from Ukraine. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.
Загальний обсяг партії продовольства складає понад 3600 тонн.
Вантаж доставлено у координації зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН, яка забезпечуватиме його подальший розподіл серед найбільш уразливих категорій людей, зокрема біженців у таборах Дадааб і Какума. Реалізація проєкту відбулася за сприяння Словенії та Австрії.
Офіційна церемонія передачі вантажу пройшла у порту Момбаса за участі посла України в Республіці Кенія Юрія Токаря, посла Республіки Словенія Крістіни Радей (за сумісництвом у Кенії), представників WFP у Кенії.
В МЗС наголосили, що Україна послідовно продовжує реалізацію ініціативи Food from Ukraine у взаємодії з міжнародними партнерами та профільними організаціями системи ООН.

У РФ зростає ризик нестачі продовольства – розвідка

Криза на ринку агротехніки у Росії перейшла в системну фазу і може напряму вплинути на виробництво продовольства. Занепад агросектора підвищує ризик дефіциту продовольства на внутрішньому ринку РФ та зростання цін. Про це у четвер, 26 лютого, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Представники галузі визнають, що проблеми мають довготривалий характер і пов’язані з технологічним відставанням, яке вже створює ризики зниження врожайності.
Продажі сільськогосподарської техніки скоротилися на 25%. Зношеність машинно-тракторного парку перевищує 50%, тоді як коефіцієнт оновлення становить лише 3,5% при нормативі 10%. За оцінками ринку, агросектору бракує близько 62 тис. тракторів і 34 тис. комбайнів, що свідчить про структурний дефіцит технічної бази.
Фінансова ситуація також погіршується. Висока облікова ставка щороку зменшує доходи галузі на 5-8 млрд доларів. Рентабельність рослинництва у 2025 році знизилася до 15-16% проти 40% у 2020-му, а виробництво зерна стало збитковим. Експортні мита додатково скорочують прибутки на 2-3 млрд доларів щороку.
Державна підтримка агросектора залишається низькою. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, частка субсидій у доходах фермерів у Росії становить лише 1-2%, тоді як у Євросоюзі вона сягає 13-15%. Це обмежує можливості аграріїв інвестувати в оновлення техніки.
“Поточна модель регулювання фактично вилучає ресурси з галузі через мита й податки та не стимулює модернізацію. У поєднанні з експортними обмеженнями це підриває прибутковість виробництва і конкурентоспроможність аграріїв”, – зауважили у СЗР.
У розвідці вважають, що у середньостроковій перспективі це підвищує ризик дефіциту продовольства на внутрішньому ринку РФ та зростання цін.
Напередодні у Путіна відреагували на рекордний дефіцит бюджету, назвавши його “поточними складнощами”.
Економіка Росії повторює сценарій пізнього СРСР – розвідка

Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС

Україна стала одним з провідних постачальників продовольства та кормів до країн Європейського союзу, частково замінивши експорт з Росії. Цю інформацію оприлюднила Рада ЄС. Вони підкреслили, що Україна може стати ще важливішим партнером для ЄС у сфері диверсифікації білків. Рада ЄС також обговорила останні події у торгівлі сільськогосподарською продукцією та підкреслила необхідність захисних заходів для продовольчої безпеки країн ЄС. Оновлена торговельна угода між Україною та ЄС, яка набула чинності 29 жовтня, спрямована на спрощення регулювання продовольчої галузі та подальшу співпрацю.

Світові ціни на продовольство знизилися – ООН

У жовтні світові ціни на продовольчі товари знизилися, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Індекс продовольчих цін ФАО впав на 1,6 відсотка порівняно з вереснем, досягнувши значення 126,4 пункту. Ціни на зернові також зменшилися на 1,3 відсотка, зниження стосується всіх основних видів зерна. Вартість пшениці та рису скоротилася на 1 відсоток та 2,5 відсотка відповідно. Ціни на м’ясо знизились на 2 відсотки через падіння цін на свинину та м’ясо птиці, але зростання цін на яловичину спостерігалося завдяки попиту на продукцію з Австралії. Ціни на молочну продукцію знизились на 3,4 відсотка, особливо через падіння цін на вершкове масло внаслідок збільшеного постачання з Європейського союзу та Нової Зеландії. Ціни на цукор скоротились на 5,3 відсотка, досягнувши найнижчого рівня з грудня 2020 року. Ціни на олії зросли на 0,9 відсотка внаслідок різних факторів, включаючи затримки зі збиранням урожаю у Чорноморському регіоні. Крім того, прогнозується зростання виробництва зернових на 4,4 відсотка до 2025 року, що стане історичним рекордом, а запаси зерна збільшаться на 5,7 відсотка.

В Україні скоротилося виробництво агропродукції на понад 18%

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні-липні 2025 року знизився на 18,5% проти аналогічного періоду торік. Про це повідомляє Держстат.
Це зумовлено насамперед скороченням випуску продукції рослинництва.
Серед основних причин називають:

сезонність виробництва продукції рослинництва;

несприятливі погодні умови, наслідком яких стало більш пізнє збирання зернових та олійних культур і зниження їх врожайності.

Згідно з розрахунками, з початку року індекс сільськогосподарської продукції становив 81,5% до січня-липня торік. За видами продукції найбільше постраждало рослинництво – скорочення до 74,5%, тоді як тваринництво продемонструвало стабільніший результат – індекс становить 95,3%.
Як зазначається, спад більше зачепив сільгосппідприємства – де за сім місяців виробництво скоротилося до 77,7% від минулорічного рівня. Тоді як у господарствах населення показники вищі – 89,7% минулорічного обсягу за цей період.
Значне падіння обсягів сільгосппродукції зафіксували на Хмельниччині (46,3% від відповідного показника торік) та на Донеччині (47,8%).
Та, разом з тим, окремі області демонструють зростання сільськогосподарського виробництва. Зокрема, у Запорізькій, Закарпатській та Одеській областях аграріям вдалося перевищили рівень минулого року. Тоді як абсолютним лідером стала Миколаївщина, – там індекс сільгосппродукції сягнув 106,7%.