Продукти харчування

Держстат оцінив рівень інфляції в березні

За підсумками березня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 1,7% з 1,0% у лютому та 0,7% в січні. Про це повідомив Держстат у четвер, 8 квітня.
У березні 2025 року зростання цін становило 1,5%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками березня цього року зросла до 7,9% із 7,6% за підсумкам лютого та 7,4% за підсумками січня.
Зазначається, що в березні-2026 базова інфляція зросла до 1,5% з 0,7% у лютому та із 0,4% у січні. З урахуванням того, що в березні-2025 базова інфляція становила 1,4% у річному вимірі вона незначно зросла до 7,1% із 7% за підсумками лютого та січня.
За даними Держстату, на споживчому ринку в березні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,3%, на 9,5% у річному вимірі.
Найбільше за місяць (на 7,7%) подорожчали яйця. На 4,8-0,8% зросли ціни на продукти переробки зернових, соняшникову олію, фрукти, хліб, рибу та продукти з риби, яловичину, овочі, безалкогольні напої, сало. Водночас на 1,0-0,1% знизилися ціни на цукор, макаронні вироби, рис, свинину, м’ясо птиці, масло.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися у березні на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,3%.
Одяг і взуття подорожчали за місяць на 12,0%, зокрема, одяг – на 12,0%, взуття – на 11,8%.
Ціни на комуналку (житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива) за місяць зросли на 0,2%, у річному вимірі – підвищення на 1,7%.
Ціни на транспорт зросли у березні на 6,4% головним чином через подорожчання палива та мастил на 13,2% і проїзду в залізничному й автодорожньому пасажирському транспорті на 8,2% і 6,0% відповідно. Подорожчання за рік – 13,4%.
У сфері зв’язку ціни зросли за місяць на 2,5% в основному через підвищення тарифів на мобільний зв’язок на 3,8%. 14,9% подорожчання у річному вимірі.
Послуги освіти подорожчали за місяць на 0,1%, за рік – на 14,4%.
Ціни у сфері охорони здоров’я за місяць зросли на 0,5%, за рік – на 2%.

Продовольство у світі дорожчає через війну в Ірані

Світові ціни на продовольство в березні порівняно з лютим зросли на 2,4%. Зростання триває другий місяць. Про це йдеться звіті, опублікованому 3 квітня Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).

“Тією чи іншою мірою зросли значення індексів цін на всі групи товарів – зернові, м’ясо, молочну продукцію, рослинні олії та цукор, що обумовлено як ринковою кон’юнктурою, так і реакцією на підвищення цін на енергоносії у зв’язку з ескалацією конфлікту на Близькому Сході”, – ідеться в доповіді. Порівняно з показником березня 2025 року ціни зросли на 1%. Утім, це на 19,8% нижче від пікового рівня, зафіксованого в березні 2022 року.
Індекс цін на зернові в березні порівняно з лютим зріс на 1,5%, у річному вираженні – на 0,6%. Таке зростання пояснюється підвищенням котирувань усіх основних зернових культур, за винятком рису. Світові ціни на пшеницю зросли на 4,3% через погіршення оцінок стану врожаю в США на тлі побоювань, пов’язаних із посухою, а також прогнозованого скорочення посівних площ в Австралії через очікуване зростання цін на добрива.

Індекс цін на рослинні олії в березні на 5,1% перевищив значення лютого і на 13,2% показник березня 2025 року. Зростання триває третій місяць поспіль. Воно зумовлене підвищенням котирувань на пальмову, соєву, соняшникову та ріпакову олії. Світові ціни на пальмову олію досягли максимального рівня з середини 2022 року, перевищивши ціни на соєву олію, які останнім часом зросли несуттєво. Водночас зміцненню світових цін на соняшникову та ріпакову олії сприяли подальше скорочення пропозиції в Чорноморському регіоні та очікуване підвищення попиту на вихідну сировину на тлі більш високих світових цін на енергоносії.

Індекс цін на м’ясо минулого місяця зріс порівняно з лютим на 1%, у річному вираженні – на 8%. Це пов’язано насамперед із різким підвищенням цін на свинину під впливом підвищення котирувань у ЄС у зв’язку з очікуваною активізацією сезонного попиту. Котирування яловичини збільшилися помірно, ціни на баранину та м’ясо птиці дещо знизилися. Зменшення цін на останнє стало наслідком зниження котирувань у Бразилії на тлі значної пропозиції та стабільного імпортного попиту. Поставки до ключових країн-імпортерів на Близькому Сході були перенаправлені через Червоне море.

Індекс цін на молочну продукцію в березні порівняно з лютим підвищився на 1,2%, але в річному вираженні був нижчим на 18,7%. Зростання відзначено вперше з липня 2025 року внаслідок подорожчання сухого знежиреного молока, вершкового масла і сухого незбираного молока. Ціни на сир знизилися.

Індекс цін на цукор у березні був на 7,2% вищим за лютневий показник і досяг максимального рівня з листопада 2025 року. Але він був на 21% нижчим, ніж у березні 2025 року. Зафіксоване в березні зростання було переважно зумовлене підвищенням світових цін на сиру нафту. Побоювання, пов’язані з тим, як ескалація конфлікту на Близькому Сході може вплинути на торгівлю цукром, також сприяли підвищенню цін.

Нагадаємо, бойові дії на Близькому Сході призвели до подорожчання енергоносіїв і добрив, створивши загрозу глобального дефіциту продовольства.

Ціни на злеті: які продукти харчування подорожчають

Дорогий наш хліб Виробники хліба вже готуються до підвищенням цін на свою продукцію. “Українські виробники хліба вже працюють над підвищенням цін на продукцію, проте наголошують, що воно буде поступовим і помірним. Наразі йдеться про підвищення цін на 5%”, – заявив віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко. Про це повідомило Delo.ua.
Фахівець пояснив, що при цьому враховується тяжка фінансова ситуація споживачів та соціальна відповідальність хлібзаводів. Тому наступне після такого підвищення подорожчання буде відносно невеликим. Наприклад, якщо зараз буханець коштує близько 30 грн, то зростання ціни на 5% означатиме збільшення його вартості приблизно на 1,5 грн.
Водночас у галузі не виключають подальшого поступового зростання цін у найближчі місяці – ще на 5%. А протягом року очікується зростання цін на 20%. Це пояснюють постійним збільшенням витрат. І йдеться не лише про подорожчання пального, а й загалом про зростання собівартості, адже збільшуються також ціни на енерогоносії, сировину та логістику.
У березні пшеничний хліб (650 г) коштував у середньому 45-46 грн, а батон (450-500 г) – 34-39 грн. Гречка стає золотою Останнім часом почала дорожчати популярна в Україні крупа – гречана. Зростання цін зумовлене передусім зменшенням обсягів виробництва у минулому році та сезонним скороченням запасів напередодні нового врожаю.
Про це сказав заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в ефірі радіо “Хартія”.
За його словами, гречка – нішева культура, врожайність якої має циклічність: раз на п’ять років відбувається зменшення виробництва через різні чинники, в тому числі й природно-кліматичні. “Зростання цін на гречку має сезонний і циклічний характер. Через менший врожай минулого року та обмежені можливості імпорту запаси на кінець маркетингового року є нижчими. Водночас фізичного дефіциту немає – продукт на ринку присутній. Очікуємо, що вже з новим урожаєм ситуація стабілізується, а ціни вирівняються”, – зазначив Висоцький. За прогнозами, у 2026 році аграрії відреагують на цінову кон’юнктуру збільшенням посівних площ під гречку на 15-20%. Очікується, що валове виробництво буде близьким до рівня внутрішнього споживання (орієнтовно 95%), що дозволить уникнути дефіциту на ринку.
Заступник міністра додав, що поточне зростання цін має тимчасовий характер і є частиною природного ринкового циклу. Уже після надходження нового врожаю ринок гречки повернеться до більш збалансованого стану.
Середня ціна кілограма гречки в супермаркетах станом на кінець березня становила 58,7 грн (у лютому – 49,85 грн). Молочні ріки міліють Можливе також зростання цін на молочну продукцію. Його можуть спричинити такі чинники, як падіння цін на молоко-сировину, високі світові ціни на яловичину, енергетичні ризики та подорожчання палива і добрив. Усе це напевно призведе до збільшення витрат фермерів і, відповідно, – скорочення поголів’я корів.
Про це пише agronews.ua.
До слова, зменшення поголів’я є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила ситуацію. В умовах активізації ворожих атак по прикордонних та прифронтових населених пунктах сільгосппідприємства перевозять корів з Сумської та Дніпропетровської області в безпечніші регіони Західної України. Однак поголів’я корів скоротилося і в Закарпатській та Чернівецькій областях, що, ймовірно, пов’язано з позбавленням від непродуктивних корів.
Для підтримки молочних ферм у такий тяжкий період Асоціація виробників молока запропонувала Уряду запровадити одноразову фінансову допомогу у розмірі 8 тис. грн на кожну корову, незалежно від розміру ферми. Планується залучити для цього міжнародне фінансування. Подібний механізм уже застосовувався 2023 року для підтримки малих ферм – до 100 корів. Нині ж пропонують поширити цю підтримку на всі молочно-товарні ферми. Це питання обговорили на круглому столі в аграрному комітеті Верховної Ради – народні депутати підтримали ініціативу.
За даними Держстату, станом на 1 березня 2026 року у присадибному та промисловому секторі України утримувалося 1 млн 745,5 тис. голів великої рогатої худоба (ВРХ), у тому числі 953,1 тис. корів. За рік поголів’я скоротилося на 337 тис. голів (-16%), у тому числі корів – на 197 тис. голів (-17%). Близько 54% тварин утримується на промислових підприємствах, а 46% – у господарствах населення. Глобальна криза наближається Важко навіть прогнозувати, які ще продукти харчування можуть подорожчати вже найближчим часом. Адже блокування Іраном Ормузької протоки провокує зростання цін на добрива і збільшує витрати фермерів в усьому світі.
Про це попередили у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО). Затяжна криза може вплинути на глобальні ціни на продовольство.
За оцінками цієї організації, якщо криза затягнеться, то у першій половині 2026 року:
– світові ціни на добрива можуть зрости на 15-20%;
– фермери почнуть скорочувати використання добрив;
– частина виробників перейде на менш витратні культури, наприклад, сою.
Головний ризик у тому, що навіть невелике зменшення добрив може призвести до різкого падіння врожаю, особливо в уразливих регіонах.
У ФАО передбачають такі варіанти розвитку подій:
– внаслідок короткої кризи, до 1 місяця, ринок стабілізується за 2-3 місяці і глобальних наслідків вдасться уникнути;
– тривала криза, протягом 3 місяців і більше, може вдарити по посівах 2026 року, зниженні врожайності пшениці, рису та кукурудзи, і посилити конкуренцію з біопаливом.
Головний економіст ФАО Максимо Тореро під час виступу на брифінгу заявив, що світ уже входить у зону ризику, і зростання цін на паливо і добрива створює подвійний удар по агросектору. У підсумку це може призвести до подорожчання їжі по всьому ланцюжку – від поля – до магазину. І наслідки блокування Ормузької протоки відчують не лише фермери, а й споживачі їхньої продукції.
Галина Гірак

Близький Схід: як не наша війна може вплинути на наші споживчі ціни

Чому виникають загрози ціновій стабільності Події на Близькому Сході здатні спровокувати зміну цін на продукти харчування в Україні. Фахівці виділяють кілька ключових каналів впливу:
– енергетична сфера – стрибки вартості нафти, що неминуче веде до здорожчання пального;
– логістичні перепони – небезпека для судноплавства, затримки вантажів та підвищення страхових тарифів.
Про це сказав аналітик “Українського клубу аграрного бізнесу” (УКАБ) Максим Гопка в коментарі для видання Delo.ua.
Експерт зауважив, що поряд із глобальними загрозами існують і суто внутрішні передумови для зростання цін:
– підвищення вартості пального на вітчизняних АЗС;
– девальвація гривні (курс долара зріс на 1,4% за останній місяць).
Через ці обставини збільшуються витрати на транспортування та ціна імпортних складових – насіння, засобів живлення рослин, тари та техніки. Це критично для аграрного сектору, навіть якщо йдеться про внутрішнє виробництво. На скільки та які продукти можуть подорожчати “Найшвидше та найвідчутніше зростання цін торкнеться імпортних і тепличних овочів та фруктів (наприклад, помідорів та огірків, понад 80% яких імпортується з Туреччини)”, – сказав Гопка. За словами аналітика, оскільки ця група товарів реалізується дуже швидко (за кілька днів або тижнів), будь-яка зміна у витратах на логістику, страхування чи валютні коливання миттєво відбивається на цінниках. У цьому сегменті енергетичний та валютний фактори тиснуть одночасно.
Згідно з даними моніторингу EastFruit, у лютому вартість тепличної продукції вже сягнула рекордних позначок. Гуртові ціни на огірки трималися в діапазоні 135-165 грн/кг, тоді як за томати просили від 120 до 140 грн/кг.
Експерти прогнозують, що ціни на овочі можуть зрости приблизно на 10-12% і їх вартість стабілізується лише коли на ринку з’явиться продукція з відкритого ґрунту.
Однак, попри напружену геополітичну ситуацію, значних перебоїв з імпортом продуктів не очікується. Адже більшість харчів українці виробляють самі. А імпортуються – переважно екзотичні фрукти, які надходять з Африки або інших регіонів, а не з країн Перської затоки. Зокрема, популярні ранні томати нам продає Туреччина, де ситуація спокійна, тому конфлікт не впливає на постачання.
Загалом економічні зв’язки України з державами Перської затоки незначні: здебільшого продовольство постачаємо ми, а не отримуємо від них. Тож серйозних проблем з імпортом овочів і фруктів, за словами експерта, очікувати не варто. Але до Великодня ціни на огірки, помідори та ранню зелень можуть на святковий час підскочити на 10-14%. Як зростуть ціни на великодній кошик За словами аналітика УКАБ, ціни на м’ясо та молочні продукти також зростуть, але реагуватимуть на ситуацію з затримкою від одного до трьох місяців. Адже виробничий цикл у тваринництві довший: наявність запасів кормів та тривалі угоди з постачальниками стримують ціни.
Крім того, значна кількість м’яса на ринку наразі не сприяє різкому здорожчанню, хоча перед Великоднем ситуація може змінитися.
Водночас молочна галузь є більш вразливою через високі витрати на електрику під час переробки та необхідність постійного охолодження при перевезенні.
На Великдень очікується несуттєве подорожчання м’ясної продукції: ціни на ковбасні вироби можуть збільшитися на 10-12%. На свята можуть додати в ціні також молочні продукти: ціни на сир, вершкове масло та сметану можуть зрости на 3-5%.
А яйця, які зараз продають у супермаркетах в середньому по 75-85 грн за десяток, можуть на святковий період додати в ціні 10-15%.
Подорожчає і паска, зважаючи на збільшення ціни на борошно та сухофрукти. Порівняно з минулим роком, – десь на 5-10%, до 200-250 грн.
Тобто, окремі категорії продуктів харчування можуть подорожчати найближчим часом через сезонні чинники. Навіть хліб може подорожчати до Великодня на 1,5-2%. Прогнози та невідомі фактори “Спрогнозувати, на скільки саме відсотків зростуть ціни, наразі важко, оскільки на Близькому Сході тривають активні бойові дії із залученням багатьох країн, що робить ситуацію непередбачуваною”,- зауважив Гопка. Поки що уряд очікує на певну стабілізацію паливного ринку, що дає надію на відсутність різких стрибків у найближчі дні. “Однак у перспективі одного-двох місяців цінова динаміка на певні сегменти продуктів харчування в Україні буде залежати від подальшого розвитку подій на Близькому Сході”, – додав він. Варто також враховувати, що конфлікт навколо Ірану ставить під загрозу експорт добрив, що створює дефіцит на світовому ринку та штовхає ціни на продовольство вгору в глобальному масштабі.
Економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі Фокусу також зазначив, що ключовим чинником у цій ситуації є тривалість геополітичної напруги. “Треба розуміти, наскільки довго це триватиме. Якщо конфлікт у Перській затоці завершиться за два-три тижні, українські споживачі майже не відчують його впливу на ціни. Але якщо це затягнеться на два-три місяці, наслідки будуть значно відчутнішими й вартість нафти продовжить зростати. Зараз ми бачимо, що нафта продовжує дорожчати, тому прогнозувати подальший розвиток подій поки складно”, – пояснив експерт. А заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що нинішнє відносно невелике підвищення вартості пального передусім впливає на логістичні компанії, які займаються перевезеннями. Серйозний вплив на ціни на продукти у супермаркетах був би відчутний лише у разі різкого та масштабного стрибка вартості пального.
Однак, за його словами, пальне уже впливає на формування цін на енергетику, адже зараз використовується велика кількість його для роботи генераторів. Це закладається в собівартість, яка буде призводити до зростання цін. Тож фактор енергоносіїв залишається ключовим нині і на недалеке майбутнє у формуванні ціни на продукти харчування.
Галина Гірак

В Польщі заблокували майже 60 тонн агропродукції України

Головна інспекція товарної якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) заборонила ввезення на польський ринок трьох партій української продукції загальною масою майже 60 тонн. Причиною стали помилки в маркуванні. Про це польське відомство поінформувало в соцмережі X.
Заборони впроваджені через “численні порушення в маркуванні товарів, що унеможливлювало їх ідентифікацію та перевірку якості”, заявили в інспекції.
Інспекція в Жешуві (українська історична назва – Ряшів) заблокувала партію пекінської капусти масою 18,56 тонни. В Катовіце – дві партії свіжих курячих яєць загальною вагою 35,7 тонни (604,8 тис. шт.), де помилки стосувалися методу утримання птиці. Інспекція в Кракові заборонила ввезення майже 5 тонн фруктової начинки через відсутність повної інформації про склад інгредієнтів.
Рішення про заборону було прийнято в межах програми Безпечний кордон (Bezpieczna Granica).
За підсумками 2025 року інспекція IJHARS значно посилила нагляд за імпортом, перевіривши загалом 81095 партій агропродукції з третіх країн (проти 78193 у 2024 році).
Україна посіла перше місце за кількістю офіційних заборон на введення товарів в обіг (21 партія). Проте масштаб порушень суттєво зменшився порівняно з 2024 роком, коли було заблоковано 198 партій українського походження.
IJHARS (Inspekcja Jakości Handlowej Artykułów Rolno-Spożywczych) здійснює контроль якості сільськогосподарської та харчової продукції в Польщі: перевіряє відповідність маркування та пакування товарів, що імпортуються з країн поза межами Європейського Союзу.
Програма Bezpieczna Granica є офіційною ініціативою IJHARS із посиленого контролю комерційної якості харчової продукції, що імпортується до Польщі з країн поза межами ЄС.

В Польщі заблокувала майже 60 тонн агропродукції України

З гіркою чи без: скільки грамів різних продуктів міститься у чайній ложці

Чайна ложка як одиниця вимірювання Згідно з міжнародними кулінарними стандартами, одна чайна ложка дорівнює 5 мілілітрам (мл) об’єму. Мілілітр – це одиниця об’єму в межах Міжнародної системи одиниць (SI), котру регламентує International Bureau of Weights and Measures.
Але об’єм ще не є масою, і ось тут починається справжня магія фізики.
Справа у тому, що маса речовини залежить від її густини. Тобто 5 мл води, 5 мл борошна і 5 мл меду обов’язково важитимуть по-різному.
Отже, коли ми відходимо від “еталонної” води, де 5 мл завжди дорівнюють 5 грамам, починаються дуже цікаві нюанси, вкрай важливі для кулінарів, не кажучи вже про професійних кухарів. І незнання цих основ фізики може дуже швидко зіпсувати навіть просту страву.
Адже різні продукти мають різну густину, структуру частинок і навіть вологість. А, отже, й різну масу навіть при однаковому об’ємі.
Пропонуємо ознайомитися з деякими співвідношеннями о’бєму й ваги найпопулярніших харчових компонентів наших блюд.
Цукор-пісок: в одній чайній ложці без гірки міститься приблизно 4–5 грамів цукру, бо кристали досить щільні, але між ними залишається трохи повітря, що й пояснює невелику варіативність значення.
Сіль кухонна дрібна: вона важча за цукор у такому ж об’ємі, бо одна чайна ложка вміщує приблизно 5-6 грамів солі. Це пов’язано з більшою густиною кристалів натрій хлориду та їх компактнішим укладанням.
Борошно пшеничне: тут усе легше, причому буквально. Через значну кількість повітря між частинками одна чайна ложка містить у середньому лише 3-4 грами борошна. Якщо його попередньо просіяти або ущільнити, маса може змінитися.
Какао-порошок є ще більш “повітряним” продуктом. У чайній ложці пудри какао зазвичай міститься приблизно 2-3 грами продукту. Вся справа у тому, що легка текстура зменшує масу при тому самому об’ємі.
Мед, натомість, є абсолютним рекордсменом за вагою серед популярних інгредієнтів. Через високу густину (приблизно 1,4 г/мл) одна чайна ложка меду важить близько 7 грамів. Саме тому мед значно важчий за воду при однаковому об’ємі.
Рослинна олія: її густина трохи менша за густину води, тому в чайній ложці міститься приблизно 4,5 грама олії.
Вершкове масло (розтоплене): за масою воно близьке до олії, коли одна чайна ложка важить приблизно 4,5-5 грамів, залежно від жирності.
Таким чином, одна й та сама чайна ложка може “важити” від 2 до 7 грамів, і це цілком відповідає законам фізики. Об’єм сталий, а маса – ні. І саме густина продукту визначає цю різницю. Чому така різниця? Усе тут легко пояснюється фізикою.
Так, сипучі продукти (борошно, какао) мають багато повітря між частинками.
При цьому кристалічні речовини (цукор, сіль) є щільнішими.
Натомість, рідини з високою густиною (такі, як мед) значно важчі за воду.
Але водночас жири (олія) легші за воду, тому важать трохи менше при тому ж об’ємі.
Наприклад, густина меду приблизно 1,4 г/мл, тому 5 мл меду важать близько 7 грамів. Чи можна повністю довіряти ложці? Чому при виникненні саме цього запитання й починається справжня кулінарна драма?
Спочатку потрібно розібратися з самим цим поняттям. Без гірки – це коли продукт зрівняний по краю ложки. З гіркою ж маса може збільшуватися на 30-100%, залежно від продукту.
Наприклад, чайна ложка солі з гіркою може важити до 8-10 г, а борошна – до 6 г.
У професійній кулінарії зазвичай мається на увазі саме ложка без гірки, якщо не зазначено інше.
То чи можна повністю довіряти чайній ложці, як безсумнівному засобу виміру ваги продуктів на кухні під час приготування не лише кулінарних шедеврів, а й доволі простих повсякденних блюд?
Маємо вас розчарувати, бо коротка відповідь “ні” (якщо у даному випадку йдеться про точні рецептури).
Чому ж все так складно? Різні виробники столових приборів можуть виготовляти ложки, які відрізняються за фактичним об’ємом. Саме тому в лабораторних і професійних умовах використовують мірні ложки, стандартизовані на 5 мл*.
Маленька порада для точності: якщо рецепт критичний (випічка, кондитерські вироби, ферментація), краще використовувати кухонні ваги з точністю до 1 грама.
Але якщо готуєте борщ або маринад, чайна ложка цілком впорається.
Тож одна чайна ложка все ще дорівнює приблизно 5 мл, але кількість грамів залежить від густини продукту (нагадаємо, вода – 5 г, цукор – близько 4-5 г, сіль – близько 5-6 г, борошно – близько 3-4 г, мед – близько 7 г).
Однак, у будь-якому випадку, чайна ложка є не просто прибором для чаювання, а й маленьким вимірювальним інструментом, у котрому прихована ціла фізична історія. Поширені питання: *Чи однакова вага води і рослинної олії міститься у чайній ложці? Ні, бо густина рослинної олії трохи менша за густину води, тому в чайній ложці міститься приблизно 4,5 грама олії. *Чому існує така різниця у вазі продуктів в одній чайній ложці? Усе тут легко пояснюється фізикою. Так, сипучі продукти (борошно, какао) мають багато повітря між частинками. При цьому кристалічні речовини (цукор, сіль) є щільнішими. Натомість, рідини з високою густиною (такі, як мед) значно важчі за воду. Але водночас жири (олія) легші за воду, тому важать трохи менше при тому ж об’ємі. Наприклад, густина меду приблизно 1,4 г/мл, тому 5 мл меду важать близько 7 грамів. *Чи можна повністю довіряти чайній ложці, як безсумнівному засобу виміру ваги продуктів на кухні під час приготування? Ні, тому що різні виробники столових приборів можуть виготовляти ложки, які відрізняються за фактичним об’ємом. Саме тому в лабораторних і професійних умовах використовують мірні ложки, стандартизовані на 5 мл.
Віра Коваленко

Інфляція у продуктовому кошику: як морози та блекаути впливають на ціни

Що дорожчає найбільше Масові знеструмлення внаслідок атак країни-агресора на цивільну інфраструктуру вже серйозно позначаються на витратах українців. Через суворі графіки відключень електроенергії підприємці змушені використовувати генератори, робота яких обходиться недешево. Як наслідок, ці додаткові витрати швидко відображаються на цінниках у торговельних мережах.
Про це повідомляє РБК-Україна.
Отже, суворі обмеження в електропостачанні безпосередньо впливають на формування роздрібних цін. Перехід бізнесу на генератори запускає ланцюгову реакцію зростання собівартості товарів, що зрештою лягає на плечі споживачів. “Використання генераторів найболючіше б’є по секторах із безперервним циклом виробництва”, – пояснює аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка. За його словами, найбільш відчутне підвищення витрат спостерігається у таких сферах виробництва:
– молочна продукція та м’ясо – через необхідність постійного охолодження;
– овочі та фрукти – через використання дорогих сховищ із клімат-контролем, що працюють на дизельних генераторах;
– хлібобулочні вироби – через енергоємний процес випікання.
Протягом останнього місяця вже зафіксовано зростання цін на овочеву продукцію. Вартість м’яса наразі залишається відносно стабільною, однак накопичується ціновий тиск через подорожчання кормів та енергоносіїв для фермерських господарств.
За оцінками експертів, до завершення зими тенденція до зростання цін збережеться. “Молочна продукція та овочі залишаться лідерами з подорожчання, якщо відключення триватимуть. М’ясо та хліб зростатимуть системно – поступово підлаштовуючись під нові витрати на енергонезалежність”, – додає Гопка. Швидкість зростання вартості продуктів напряму залежить від тривалості відключень електроенергії. Чим довше підприємства змушені працювати на генераторах, тим відчутнішою стає інфляція у продуктовому кошику.
Разом із тим, як зазначають Факти, існує ймовірність ще більшого стрибка цін у лютому на ті продукти, зберігання яких потребує електроенергії. Причина полягає у можливому подорожчанні пального. За словами директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, наприкінці січня – на початку лютого роздрібні ціни на пальне в Україні можуть зрости приблизно на дві гривні за літр. Такий сценарій можливий у разі подальшого зростання світових цін на нафту. Подорожчання пального для генераторів призведе до збільшення витрат бізнесу, що, у свою чергу, спричинить нову хвилю зростання цін на продукти харчування. Борщовий набір та фруктова тарілка Більш детально про динаміку цін на овочі та фрукти інформує AgroReview.
За даними видання, лише за останній тиждень суттєво зросла вартість основних овочів і фруктів. Однак овочева продукція все ще залишається доступною за цінами для усіх. Та все ж найбільше подорожчала картопля – її ціна збільшилася майже на 30% і наразі становить 12-14 грн за кілограм, тоді як раніше вона коштувала 9-12 грн/кг.
Серед овочів борщового набору також зафіксовано зростання цін на білокачанну капусту – з 8-10 до 9-11 грн за кілограм. Водночас ріпчаста цибуля, навпаки, подешевшала: зараз її продають по 5-7 грн/кг, тоді як тижнем раніше ціна становила 7-9 грн/кг.
Помітно подорожчала і цвітна капуста – її вартість зросла до 50-60 грн/кг порівняно з попередніми 35-45 грн/кг. Ціни на інші різновиди капусти протягом тижня суттєвих змін не зазнали.
Тепличні томати додали в ціні близько 10 грн і зараз коштують 90-110 грн за кілограм, тоді як раніше їх продавали по 80-100 грн/кг. Діапазон цін на огірки також розширився – з 125-140 до 130-180 грн/кг.
Серед фруктів зафіксовано підвищення цін на груші – з 25-55 до 30-55 грн/кг, а також на виноград – з 70-130 до 80-170 грн/кг. Водночас спостерігається здешевлення цитрусових: апельсини нині коштують 70-110 грн/кг замість 75-120 грн/кг, а мандарини – 65-95 грн/кг проти попередніх 75-185 грн/кг. “Роздрібні ціни демонструють аналогічні тенденції до зростання, що і гуртові. Так, на ринку картоплею торгують по 13 гривень за кілограм, тоді як до Нового року вона коштувала 10 гривень. Загалом овочі борщового набору за минулий рік здешевшали щонайменше на 50%, тож зараз відіграють свої позиції”, – йдеться у публікації. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що у найближчій перспективі в Україні очікується подальше зростання вартості овочів. За його словами, подорожчання городини триватиме щонайменше до моменту надходження на ринок урожаю з відкритого ґрунту. Яєчний лоток В Україні протягом минулого року було помітним суттєве подорожчання відносно доступного білкового продукту, на який завжди є великий і стабільний попит, – курячих яєць. Згідно з офіційними даними, у період з грудня 2024 року по грудень 2025 року ціни на них зросли на 10,8%.
Як повідомляє Держстат, у місячному вимірі (грудень 2025 року до листопада 2025 року) яйця подорожчали на 5,6%. А за підсумками січня-грудня 2025 року приріст цін становив 35,4%.
Однак наприкінці грудня 2025 року відбулося зниження цін на нефасовані яйця категорії С1 – одразу на 0,76 грн за штуку, або на 7,6 грн за десяток. А станом на січень 2026 року середня ціна в основних супермаркетах становить 5,99 грн за яйце або 59,9 грн за десяток.
Протягом 2026 року, за прогнозами експертів, вартість яєць в Україні може суттєво зрости. Економіст Володимир Чиж зазначає, що головними чинниками для подальшого зростання цін стануть значне збільшення витрат на електроенергію та подорожчання кормів. За його оцінками, ціна на яйця може збільшитися ще мінімум на 15%.
Крім того, на вартість яєць суттєво впливають ще й сезонні коливання та логістика. Перед великими святами та у періоди пікового попиту цінова динаміка може змінюватися. Наприклад, з нагоди Великодня у квітні ціни можуть тимчасово зрости, але потім – знизитися влітку.
Галина Гірак

Виробництво продуктів в Україні перевищує попит – Свириденко

У прем’єр-міністра України Юлії Свириденко була зустріч з представниками асоціацій виробників продуктів харчування, під час якої вона заявила, що в Україні виробляється достатньо їжі, і ситуація контрольована. Вона наголосила, що виробничі потужності перевищують внутрішнє споживання. Також було вирішено, що ДСНС надасть допомогу підприємствам, які виробляють базові продукти харчування у разі раптових відключень. Крім того, планується посилити співпрацю з виробниками для створення запасів їжі в разі необхідності. Міненерговугілля та НКРЕКП також мають забезпечити приєднання генеруючих установок виробників продуктів харчування, які ще не були запущені. Уряд дав усі необхідні дозволи для цього. І, нарешті, прем’єр закликала власників магазинів надавати перевагу українським товарів.

Ціни на цукор впали до п’ятирічного мінімуму – ЗМІ

Ціни на тростинний цукор зазнали найбільшого річного падіння за останні роки, на тлі перспективи надлишкових запасів продукту. Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що хоча найактивніший контракт на тростинний цукор у Нью-Йорку зріс на 1,6% у середу, ціни на цей продукт впали приблизно на 22% цього року, що є найбільшим падінням з 2017 року.
Крім цього, ф’ючерси на білий цукор у Лондоні впали на 15%, що є найбільшим річним падінням для продукту з 2018 року.
Як очікується, великі обсяги виробництва цукру у провідного експортера Бразилії та відновлення виробництва у ключового виробника цукру Індії призведуть до того, що пропозиції значно перевищать пригнічений попит.
Водночас, зростання невизначеності щодо обсягів виробництва в Таїланді загрожує зруйнувати частину профіциту цукру.
Виробництво у цій азійській країні відстало від торішнього рівня після затримки переробки цукрової тростини, що спонукало провідного аналітика компанії Covrig Клаудіу Ковріга знизити оцінку врожаю в Таїланді на 400 000-450 000 тонн.