Сільське господарство

Україна відкрила перший аграрний хаб в Африці

Україна відкрила перший аграрний хаб на заході Африки – в Гані – в межах ініціативи Food from Ukraine. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у вівторок, 14 квітня.
За її словами, попри війну, Україна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки. І водночас пропонує нову модель співпраці – не лише постачати зерно, а й створювати нові можливості для партнерів.
“Україна відкрила перший агрохаб на Африканському континенті – у Республіці Гана. У межах ініціативи президента Володимира Зеленського Food from Ukraine запрацював Центр переробки та розподілу продовольства”, – написала вона.
За словами Свириденко, агрохаб створено українським агробізнесом у співпраці з урядом Гани як результат домовленостей, досягнутих під час конференції Food from Ukraine у листопаді 2025 року.
“Це новий формат нашої присутності у світі, коли гуманітарна підтримка поєднується з розвитком партнерства і місцевої економіки. Українську продукцію поєднуватимуть із місцевою, формуватимуть продовольчі набори та забезпечуватимуть їх розподіл. Наступний етап – розвиток переробки, пакування та порціонування безпосередньо в Гані”, – розповіла прем’єр.
Вона уточнила, що до перших наборів вже увійшли рис місцевого виробництва та макаронні вироби, виготовлені в Гані з українського борошна.
“Під час відкриття передали 4000 продуктових наборів найбільш вразливим верствам населення, ганійським вдовам”, – зазначила Свириденко і додала, що Україна розглядає Гану як важливого партнера для гуманітарної підтримки та розвитку торгівлі на західному узбережжі Африки.
Раніше президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Гани Джоном Драмані Магамою. За її підсумками стало відомо, що в цієї африканської країни є інтерес до виробництва різних типів дронів.
Також під час розмови йшлося і про співробітництво в агропромисловому комплексі та створення продовольчого логістичного хабу в Гані.
Україна та Гана готують угоду про оборонну співпрацю

Україна може збільшити посіви ріпаку через війну в Ірані

Україна може наростити площі посіву ріпаку на третину – до 1,5 млн гектарів, якщо конфлікт в Ірані триватиме. Про це заявив Reuters заступник міністра економіки України Тарас Висоцький.

Зростання світових цін на пальне підвищує попит на сировину для біодизелю.

Ціни на пальне різко зросли після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого. Це спричинило побоювання стосовно подальшого подорожчання, якщо війна триватиме.

Україна є одним із провідних виробників і експортерів ріпаку в Європі. Основними покупцями є країни ЄС, котрі використовують його для виробництва олії та біодизелю.

“Якщо ця ситуація триватиме, то так, аграрії збільшать площі під ріпак і можуть досягти 1,5 млн гектарів восени, що на 400 тис. гектарів більше, ніж зараз”, – зазначив Висоцький. Водночас він визнав, що “так швидко збільшити площі посівів на таку кількість упродовж одного року складно”.

За словами заступника міністра, у фермерів ще є час визначитися, які культури замінити на ріпак. Україна є провідним європейським виробником кукурудзи, пшениці, соняшнику та ячменю. Під зернові та олійні культури відводять понад 20 млн гектарів.

Додаткові 400 тис. гектарів можуть дати щонайменше 1 млн тонн ріпаку. В Україні вирощують озимий ріпак, який сіють восени, а збирають на початку літа наступного року.

Нагадаємо, Україна у січні експортувала 5,0 млн тонн агропромислової продукції, що на 0,8% менше проти грудня 2025 року. Водночас експорт зернових зріс на 13%.
Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України

В Польщі заблокували майже 60 тонн агропродукції України

Головна інспекція товарної якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) заборонила ввезення на польський ринок трьох партій української продукції загальною масою майже 60 тонн. Причиною стали помилки в маркуванні. Про це польське відомство поінформувало в соцмережі X.
Заборони впроваджені через “численні порушення в маркуванні товарів, що унеможливлювало їх ідентифікацію та перевірку якості”, заявили в інспекції.
Інспекція в Жешуві (українська історична назва – Ряшів) заблокувала партію пекінської капусти масою 18,56 тонни. В Катовіце – дві партії свіжих курячих яєць загальною вагою 35,7 тонни (604,8 тис. шт.), де помилки стосувалися методу утримання птиці. Інспекція в Кракові заборонила ввезення майже 5 тонн фруктової начинки через відсутність повної інформації про склад інгредієнтів.
Рішення про заборону було прийнято в межах програми Безпечний кордон (Bezpieczna Granica).
За підсумками 2025 року інспекція IJHARS значно посилила нагляд за імпортом, перевіривши загалом 81095 партій агропродукції з третіх країн (проти 78193 у 2024 році).
Україна посіла перше місце за кількістю офіційних заборон на введення товарів в обіг (21 партія). Проте масштаб порушень суттєво зменшився порівняно з 2024 роком, коли було заблоковано 198 партій українського походження.
IJHARS (Inspekcja Jakości Handlowej Artykułów Rolno-Spożywczych) здійснює контроль якості сільськогосподарської та харчової продукції в Польщі: перевіряє відповідність маркування та пакування товарів, що імпортуються з країн поза межами Європейського Союзу.
Програма Bezpieczna Granica є офіційною ініціативою IJHARS із посиленого контролю комерційної якості харчової продукції, що імпортується до Польщі з країн поза межами ЄС.

В Польщі заблокувала майже 60 тонн агропродукції України

В Ірані перебої з хлібом після зупинки поставок зерна з РФ – ЗМІ

Хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем. Глава Торгово-промислової палати Ісламської республіки Самад Хасанзаде пригрозив, що влада вживатиме заходів щодо таких підприємств. Перед цим, на початку березня, Росія тимчасово зупинила постачання зерна до Ірану через зростання ставок фрахту, а також проблем із платежами, повідомили джерела Reuters.
Згідно з оцінкою аналітиків Русагротрансу, основний обсяг пшениці в Іран цього сезону вже поставлено – близько 1,9 млн. тонн з потенційного імпорту в 2,0–2,2 млн. тонн. Утім, Ірану може знадобитися більше пшениці через проблеми з урожаєм.
Ісламська республіка загалом може зіткнутися з дефіцитом продовольства через перекриття Ормузької протоки, каже аналітик Kpler Ішаш Бхану.
За його словами, значну частину сільгосппродукції Іран вирощує сам, але ввозить багато зерна та насіння олійних.
Практично вся кукурудза, а також великі обсяги соєвих бобів та пшениці надходять через Ормузьку протоку.
У разі затяжного конфлікту в дефіциті виявляться також цукор та чай, вважають експерти ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Іран з 3 березнязапровадив повну заборону експорту продовольства та сільгосппродукції, щоб забезпечити населення необхідними товарами.
Міністр сільського господарства Голамреза Нурі Гезелдже закликав громадян країни утриматися від скуповування продуктів.
До початку воєнних дій в Тегерані запевняли, що країна має запас зерна на чотири місяці. Як відомо, 4 березня Тегеран зазнав нових ударів з боку США та Ізраїлю. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомила про масований удар по військовому об’єкту в іранській столиці, де розташовані центральні штаби всіх основних силових структур Ірану.

Зеленський зробив заяву щодо Близького Сходу

Білорусь продає крадене українське зерно, видаючи його за “своє” – ЦПД

Білорусь разом з Росією бере активну участь у незаконному вивезенні сільгосппродукції з тимчасово окупованих територій України в обхід міжнародних санкцій. У 2025 році звідти було вивезено понад 2 мільйони тонн зернових культур. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України на своєму Telegram-каналі.
“За даними розслідувань обʼєднання колишніх працівників силових структур Білорусі BELPOL, компанії, пов’язані з ексочільником МВС Білорусі В. Наумовим, активно вивозять ріпак та соняшник з тимчасово окупованих територій України.
На білоруських підприємствах крадену сировину змішують з місцевою, легалізуючи її під брендом “Зроблено в Білорусі”, – йдеться у повідомленні.
Подібні схеми існують через відсутність у санкціях прямої заборони на імпорт збіжжя з Білорусі.
“Купуючи “білоруське” насіння, споживачі опосередковано фінансують режим Лукашенка та війну проти України”, – додали у Центрі.

Українські заводи виробили 880 тисяч тонн цукру

У 26 цукрових заводах, які є членами Національної асоціації цукровиків в Україні, вироблено 880 тисяч тонн цукру, що на 100 тисяч тонн менше, ніж у минулому році. Цю інформацію оприлюднила пресслужба Укрцукору 12 листопада. Цукровий вихід становить 14,81%, що на 0,72% вище, ніж минулого сезону. У Вінницькій області, де діє шість заводів, вироблено найбільше цукру – 196 тисяч тонн. У цьому році буряки мають вищу цукристість при обробці, що сприяє підвищенню виробництва цукру.

Посівна-2025: озимими засіяли 94,5% запланованих полів

За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, станом на 11 листопада українські фермери вже засіяли 6194,5 тисячі гектарів озимих культур, що становить 94,5% від прогнозованих площ. Озима пшениця, ячмінь та жито посіяно на великих площах, особливо в Одеській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Сільгоспвиробники вже завершили посів озимого ріпаку на площі понад 1 мільйон гектарів, з найбільшими площами в Одеській, Вінницькій та Миколаївській областях. Також повідомляється, що в жовтні українська агропродукція експортувалася в кількості 4,5 мільйона тонн, що на 20,8% більше, ніж у попередньому місяці. У той же час виробництво гречки в Україні скоротилося на 15%.

Україна наростила експорт агропродукції

У жовтні Україна експортувала 4,5 мільйона тонн агропродукції, що на 20,8% більше, ніж у попередньому місяці. Зростання експорту в цьому місяці пов’язане з прискоренням збирання врожаю, так як через погодні умови цього року було розтягнуто час збирання врожаю сої, соняшнику та кукурудзи. Особливий приріст в експорті продемонстрували олійні культури та продукти їх переробки. Найбільшими покупцями української кукурудзи у жовтні були країни Європейського Союзу, Азії та Африки. Серед них Італія, Туреччина та Корея були найбільшими імпортерами. Усього з початку 2025/26 МР Україна експортувала 1,9 мільйона тонн кукурудзи, з яких більше половини припало на ринок Європейського Союзу.

Україна скоротила виробництво гречки на 15%

Врожай гречки в Україні цьогоріч на 15% нижчий, ніж роком раніше. Про це заявив директор спілки Борошномели України Родіон Рибчинський на форумі Agro2Food Profit у Києві, передає Інтерфакс-Україна в середу, 29 жовтня.

“По гречці, наскільки розумію, вже в цьому році зібрано на 15% менше, ніж в минулому році. Запитання щодо її наявності має адресуватися не до переробників, а до аграріїв, які займаються агробізнесом”, – сказав він, пояснивши, що аграрії самі вирішують, що їм вигідно сіяти.

Відповідаючи на запитання про наявність підстав для росту цін на гречку в цьому році, Рибчинський сказав, що підстав немає, проте ціни будуть зростати.

“Якась газета чи телеграм-канал цього тижня почали кричати, що гречка дорожає. Люди послухали, побігли в супермаркет. Дивляться: гречка продається 25 грн/кг, а завтра буде по 30 грн/кг. Скупили всю. Склади переробних заводів спорожніли. Рітейлери починають запитувати владу “де гречка”. А вона у фермерів, які чекають росту цін до 40 грн/кг і не відпускають товар. Роблять вони так тому, що споживач розкупив усю продукцію по 25 грн/кг”, – пояснив він.

Рибчинський нагадав, що ажіотажний попит на гречку, жито й інші продукти виникає стабільно раз на три-чотири роки та закликав українців не реагувати на штучно створюваний ажіотаж.

У сезоні-2025 аграрії України скоротили виробничі площі під гречкою до 69,1 тис. га проти 90,3 тис. га роком раніше. Станом на 24 жовтня в країні гречку зібрано з 86% виробничих площ із врожайністю 14 т/га, отримано 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн роком раніше.