Дорогий наш хліб Виробники хліба вже готуються до підвищенням цін на свою продукцію. “Українські виробники хліба вже працюють над підвищенням цін на продукцію, проте наголошують, що воно буде поступовим і помірним. Наразі йдеться про підвищення цін на 5%”, – заявив віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко. Про це повідомило Delo.ua.
Фахівець пояснив, що при цьому враховується тяжка фінансова ситуація споживачів та соціальна відповідальність хлібзаводів. Тому наступне після такого підвищення подорожчання буде відносно невеликим. Наприклад, якщо зараз буханець коштує близько 30 грн, то зростання ціни на 5% означатиме збільшення його вартості приблизно на 1,5 грн.
Водночас у галузі не виключають подальшого поступового зростання цін у найближчі місяці – ще на 5%. А протягом року очікується зростання цін на 20%. Це пояснюють постійним збільшенням витрат. І йдеться не лише про подорожчання пального, а й загалом про зростання собівартості, адже збільшуються також ціни на енерогоносії, сировину та логістику.
У березні пшеничний хліб (650 г) коштував у середньому 45-46 грн, а батон (450-500 г) – 34-39 грн. Гречка стає золотою Останнім часом почала дорожчати популярна в Україні крупа – гречана. Зростання цін зумовлене передусім зменшенням обсягів виробництва у минулому році та сезонним скороченням запасів напередодні нового врожаю.
Про це сказав заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в ефірі радіо “Хартія”.
За його словами, гречка – нішева культура, врожайність якої має циклічність: раз на п’ять років відбувається зменшення виробництва через різні чинники, в тому числі й природно-кліматичні. “Зростання цін на гречку має сезонний і циклічний характер. Через менший врожай минулого року та обмежені можливості імпорту запаси на кінець маркетингового року є нижчими. Водночас фізичного дефіциту немає – продукт на ринку присутній. Очікуємо, що вже з новим урожаєм ситуація стабілізується, а ціни вирівняються”, – зазначив Висоцький. За прогнозами, у 2026 році аграрії відреагують на цінову кон’юнктуру збільшенням посівних площ під гречку на 15-20%. Очікується, що валове виробництво буде близьким до рівня внутрішнього споживання (орієнтовно 95%), що дозволить уникнути дефіциту на ринку.
Заступник міністра додав, що поточне зростання цін має тимчасовий характер і є частиною природного ринкового циклу. Уже після надходження нового врожаю ринок гречки повернеться до більш збалансованого стану.
Середня ціна кілограма гречки в супермаркетах станом на кінець березня становила 58,7 грн (у лютому – 49,85 грн). Молочні ріки міліють Можливе також зростання цін на молочну продукцію. Його можуть спричинити такі чинники, як падіння цін на молоко-сировину, високі світові ціни на яловичину, енергетичні ризики та подорожчання палива і добрив. Усе це напевно призведе до збільшення витрат фермерів і, відповідно, – скорочення поголів’я корів.
Про це пише agronews.ua.
До слова, зменшення поголів’я є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила ситуацію. В умовах активізації ворожих атак по прикордонних та прифронтових населених пунктах сільгосппідприємства перевозять корів з Сумської та Дніпропетровської області в безпечніші регіони Західної України. Однак поголів’я корів скоротилося і в Закарпатській та Чернівецькій областях, що, ймовірно, пов’язано з позбавленням від непродуктивних корів.
Для підтримки молочних ферм у такий тяжкий період Асоціація виробників молока запропонувала Уряду запровадити одноразову фінансову допомогу у розмірі 8 тис. грн на кожну корову, незалежно від розміру ферми. Планується залучити для цього міжнародне фінансування. Подібний механізм уже застосовувався 2023 року для підтримки малих ферм – до 100 корів. Нині ж пропонують поширити цю підтримку на всі молочно-товарні ферми. Це питання обговорили на круглому столі в аграрному комітеті Верховної Ради – народні депутати підтримали ініціативу.
За даними Держстату, станом на 1 березня 2026 року у присадибному та промисловому секторі України утримувалося 1 млн 745,5 тис. голів великої рогатої худоба (ВРХ), у тому числі 953,1 тис. корів. За рік поголів’я скоротилося на 337 тис. голів (-16%), у тому числі корів – на 197 тис. голів (-17%). Близько 54% тварин утримується на промислових підприємствах, а 46% – у господарствах населення. Глобальна криза наближається Важко навіть прогнозувати, які ще продукти харчування можуть подорожчати вже найближчим часом. Адже блокування Іраном Ормузької протоки провокує зростання цін на добрива і збільшує витрати фермерів в усьому світі.
Про це попередили у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО). Затяжна криза може вплинути на глобальні ціни на продовольство.
За оцінками цієї організації, якщо криза затягнеться, то у першій половині 2026 року:
– світові ціни на добрива можуть зрости на 15-20%;
– фермери почнуть скорочувати використання добрив;
– частина виробників перейде на менш витратні культури, наприклад, сою.
Головний ризик у тому, що навіть невелике зменшення добрив може призвести до різкого падіння врожаю, особливо в уразливих регіонах.
У ФАО передбачають такі варіанти розвитку подій:
– внаслідок короткої кризи, до 1 місяця, ринок стабілізується за 2-3 місяці і глобальних наслідків вдасться уникнути;
– тривала криза, протягом 3 місяців і більше, може вдарити по посівах 2026 року, зниженні врожайності пшениці, рису та кукурудзи, і посилити конкуренцію з біопаливом.
Головний економіст ФАО Максимо Тореро під час виступу на брифінгу заявив, що світ уже входить у зону ризику, і зростання цін на паливо і добрива створює подвійний удар по агросектору. У підсумку це може призвести до подорожчання їжі по всьому ланцюжку – від поля – до магазину. І наслідки блокування Ормузької протоки відчують не лише фермери, а й споживачі їхньої продукції.
Галина Гірак
Позначка: хлеб
В Ірані перебої з хлібом після зупинки поставок зерна з РФ – ЗМІ
Хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем. Глава Торгово-промислової палати Ісламської республіки Самад Хасанзаде пригрозив, що влада вживатиме заходів щодо таких підприємств. Перед цим, на початку березня, Росія тимчасово зупинила постачання зерна до Ірану через зростання ставок фрахту, а також проблем із платежами, повідомили джерела Reuters.
Згідно з оцінкою аналітиків Русагротрансу, основний обсяг пшениці в Іран цього сезону вже поставлено – близько 1,9 млн. тонн з потенційного імпорту в 2,0–2,2 млн. тонн. Утім, Ірану може знадобитися більше пшениці через проблеми з урожаєм.
Ісламська республіка загалом може зіткнутися з дефіцитом продовольства через перекриття Ормузької протоки, каже аналітик Kpler Ішаш Бхану.
За його словами, значну частину сільгосппродукції Іран вирощує сам, але ввозить багато зерна та насіння олійних.
Практично вся кукурудза, а також великі обсяги соєвих бобів та пшениці надходять через Ормузьку протоку.
У разі затяжного конфлікту в дефіциті виявляться також цукор та чай, вважають експерти ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Іран з 3 березнязапровадив повну заборону експорту продовольства та сільгосппродукції, щоб забезпечити населення необхідними товарами.
Міністр сільського господарства Голамреза Нурі Гезелдже закликав громадян країни утриматися від скуповування продуктів.
До початку воєнних дій в Тегерані запевняли, що країна має запас зерна на чотири місяці. Як відомо, 4 березня Тегеран зазнав нових ударів з боку США та Ізраїлю. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомила про масований удар по військовому об’єкту в іранській столиці, де розташовані центральні штаби всіх основних силових структур Ірану.
Зеленський зробив заяву щодо Близького Сходу