Росія, схоже, під час “великоднього перемир’я” 11-12 квітня накопичила боєприпаси для двох великих серій ударів по Україні. Про це свідчить щоденний звіт Інституту вивчення війни (ISW).
“Російські військові, ймовірно, накопичили дрони та ракети, щоб провести велику серію ударів по Україні в обраний ними момент, а “великоднє перемир’я” принесло непропорційно велику користь Росії, оскільки російська тактика ударів базується на перевантаженні та виснаженні українських засобів ППО”, – зазначають аналітики.
Армія Росії також могла попередньо накопичувати безпілотники та ракети для своєї найбільшої на сьогодні повітряної атаки протягом 23 і 24 березня, під час якої вона запустила по Україні майже 1000 безпілотників і ракет.
Аналітики вказують на схильність РФ вдаватися до таких масштабних ударів у “гострі моменти мирних переговорів з Україною”. Зокрема, до або після двосторонніх чи тристоронніх переговорів із залученням США.
Як відомо, в ніч на 16 квітня РФ завдала ударів по Дніпру, Києву та Одесі. Унаслідок атаки на Київ загинули четверо людей, ще понад 50 постраждали.
На додачу до цього, відомо, що в Одесі вісім жертв та понад 16 поранених внаслідок ворожої атаки.
Позначка: Запаси
Євросоюз розпочав закачування газу в ПСГ
Країни Європи офіційно розпочали кампанію закачування газу до підземних сховищ (ПСГ). Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в понеділок, 13 квітня.
Вказано, що мінімального значення за сезон відбору – 27,66% – запаси газу в ПСГ сягнули за підсумками газової доби 31 березня. Після цього розпочалося збільшення запасів.
Наразі середній рівень запасів у підземних сховищах Європи підвищився до 29,34% за підсумками газової доби 11 квітня, свідчать дані асоціації європейських операторів газової інфраструктури Gas Infrastructure Europe (GIE). Це на 13% пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років.
Єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен 23 березня у спеціальній заяві закликав європейських газовиків якнайшвидше розпочати закачування.
“Уже зараз необхідно вжити заходів щодо підготовки до зими, причому скоординовано. Початок закачування в сховища якомога раніше дасть змогу скористатися тривалішим періодом закачування й адаптуватися до ринкових умов, щоб пом’якшити тиск на ціни й уникнути ажіотажу наприкінці літа”, – заявив він.
Раніше ЗМІ повідомили, що Євросоюз наростив імпорт скрапленого російського газу в першому кварталі 2026 року. Це відбулось на тлі скорочення глобальних постачань через війну на Близькому Сході.
Перед цим в ЄС схвалили повну відмову від газу Росії до кінця 2027 року.
Литва переносить від кордону з Білоруссю стратегічні запаси
Литва до 2027 року планує перенести склади, на яких зберігаються аварійні запаси продовольства, палива та інших товарів подалі від кордону з Білоруссю. Про це повідомив Національний центр з управління кризовими ситуаціями (NKVC) Литви, передає LRT.
За словами керівника Бюро планування NKVC Аурімаса Гушчюса, NKVC вивезе склади з прикордонних районів.
“Звичайно, процеси будівництва та проєктування тривають роками, але 2027 рік – це вже фінальний етап перенесення запасів із небезпечних зон”, – зазначив він.
За його словами, 60% запасів, що зберігаються на складах поблизу білоруського кордону, вже перевезено до центральної частини Литви.
“Запаси цивільного захисту, якими управляє Департамент пожежної та рятувальної служби, будуть перевезені у 2027 році, після того, як у центральній та північній частині Литви будуть побудовані два нові склади”, – заявив NKVC Аурімас Гушчюс.
Державний резерв використовується у надзвичайних ситуаціях або кризових ситуаціях, а також у разі мобілізації або оголошення надзвичайного стану чи війни.
За даними Державної аудиторської служби, у період з 2022 по 2025 рік на накопичення та управління запасами було витрачено 12,6 млн євро. Сума коштів у запасі, а також види, кількість та місця зберігання запасів є секретною інформацією.
Ракетний потенціал Ірану й досі значний – CNN
Іран зберігає суттєві можливості для ракетних та дронових атак, попри п’ять тижнів інтенсивних ударів з боку США та Ізраїлю. Про це повідомляє телеканал CNN з посиланням на джерела в американській розвідці.
В оцінку розвідки США можуть бути включені пускові установки, що нині недоступні. Наприклад ті, котрі заховані під землею через удари, але ще не знищені.
Значна частина іранської військової інфраструктури прихована в розгалужених мережах тунелів та печер, що ускладнює її знищення.
За словами двох джерел, тисячі іранських безпілотників і досі існують – приблизно 50% можливостей країни щодо безпілотників.
Дані розвідки за останні дні показали, що значна частина крилатих ракет берегової оборони Ірану є неушкодженою.
Іран також активно використовує мобільні платформи запуску, що дозволяє швидко переміщати їх та уникати виявлення.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що можливості Ірану “обмежені”, а більшість ракетної інфраструктури знищена. Проте розвіддані свідчать про складнішу картину: Іран усе ще здатний завдавати ударів.
У США закінчуються цілі для ударів в Ірані – ЗМІ
Стратегічно важливі цілі для ударів в Ірані закінчуються, попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на продовженні атак. Про це мовиться в публікації Politico з посиланням на чиновників з Пентагону.
За словами двох чинних посадовців Міністерства оборони та одного колишнього співробітника адміністрації США, новий графік – про який Трамп оголосив у середу у зверненні до нації – дає мало можливостей для проведення тих повітряних ударів, які необхідні для знищення прихованих запасів балістичних ракет, які він прагне ліквідувати.с
Співрозмовники видання попередили, що така динаміка може дати Ірану досить важелів впливу, щоб відмовитися вести переговори щодо своєї ядерної програми та ситуації з безпекою на Близькому Сході.
При цьому Трамп за жодних обставин “не може просто піти”.
“Якщо він піде, його принизять; а якщо залишиться, ми опинимося в скрутному становищі”, – сказав співрозмовник.
За словами колишнього посадовця адміністрації, проблема полягає в тому, що тепер без наземного вторгнення доступні лишень кілька військових об’єктів, які можна було б атакувати.
Залишки балістичних ракет Тегерана “все важче і важче вразити, тому що ті, що залишилися, ймовірно, знаходяться в укріплених бункерах”, додав співрозмовник.
Одне з джерел видання побоюється, що США будуть змушені завдавати по Ірану марних ударів, а Тегеран збереже контроль над Ормузькою протокою, через яку проходить близько п’ятої частини світової нафти.
США знищили третину ракетних запасів Ірану – ЗМІ
Сполучені Штати можуть з упевненістю стерджувати, що знищили близько третини ракетного арсеналу Ірану після майже місяця військових дій. Про це повідомляє Reuters з посиланням на дані розвідки.
За словами п’яти співрозмовників, США можуть впевнено підтвердити знищення близько третини ракетних запасів Ірану. Статус ще третини залишається під питанням. Зокрема є ймовірність, що внаслідок бомбардувань ракети пошкоджені, знищені, або опинилися під завалами у підземних тунелях та бункерах.
Аналогічна ситуація, зазначило одне з джерел, спостерігається і з безпілотними спроможностями Тегерану. Втім, Іран все ж зберігає значний запас озброєння, і частину пошкоджених або захованих ракет можна відновити після закінчення бойових дій.
Ця інформація контрастує з публічними заявами президента США Дональда Трампа, котрий стверджував, що в Ірану залишилося “дуже мало ракет”. Він також визнав загрозу від залишків ракет та дронів для майбутніх операцій США в районі стратегічно важливої Ормузької протоки.
Метою адміністрації США є ослаблення військового потенціалу Ірану шляхом знищення флоту, ракетного та дронового арсеналу та запобігання створення ядерної зброї. Згідно зі статистикою Центрального командування, американські удари вже вразили понад 10 тисяч іранських військових об’єктів, тоді як 92% великих суден іранського флоту знищено.
Втім, точна кількість знищених ракет і дронів залишається невідомою, частково через труднощі оцінки запасів, які перебували у підземних бункерах до початку війни. За різними оцінками, Іран міг мати від 2,5 до 6 тисяч ракет.
Попри потужні удари США, Іран продовжує застосовувати свої ракети. Лише у четвер країна випустила 15 балістичних ракет по ОАЕ та 11 дронів. Крім того, іранські сили вперше застосували далекобійні ракети по військовій базі США та Великої Британії.
Експерти вважають, що США могли переоцінити ефективність ударів. Іран має понад десяток великих підземних комплексів для зберігання пускових установок і ракет, і деякі з них залишаються активними.
Нагадаємо, в Ірані мобілізували понад понад мільйон жителів країни на випадок наземного вторгнення США.
Що відповів Іран на мирний план Трампа та чи видно кінець війни
МЕА планує вивільнити додаткові запаси нафти
Міжнародне енергетичне агентство обговорює з урядами країн Азії та Європи можливість подальшого вивільнення нафти зі стратегічних запасів у разі потреби. Про це заявив виконавчий директор агентства Фатіх Бірол, передає Reuters у понеділок, 23 березня.
Рішення ухвалюватимуть залежно від ситуації на ринку.
“Якщо це буде необхідно, ми, звісно, це зробимо. Ми аналізуватимемо умови, оцінюватимемо ринки та консультуватимемося з країнами-членами”, – зазначив Бірол.
11 березня країни-члени МЕА погодилися вивільнити рекордні 400 млн барелів нафти зі стратегічних запасів, аби стримати зростання світових цін. Це становило близько 20% загальних резервів.
Бірол зауважив, що конкретного рівня цін на нафту, котрий автоматично запускав би нове вивільнення запасів, не передбачено. Водночас він наголосив, що такі кроки лише тимчасово стабілізують ринок і не є остаточним вирішенням проблеми.
За словами очільника агентства, Азійсько-Тихоокеанський регіон перебуває в епіцентрі нафтової кризи через залежність від постачання енергоресурсів, зокрема через Ормузьку протоку.
Глава МЕА охарактеризував кризу на Близькому Сході як “дуже серйозну” і заявив, що її наслідки перевищують ефект двох нафтових шоків 1970-х років разом із впливом війни Росії проти України на нафтогазовий ринок.
За оцінками Біроля, війна з Іраном призвела до скорочення світових постачань нафти на 11 млн барелів на добу.
“Найважливішим рішенням цієї проблеми є відкриття Ормузької протоки”, – пояснив він, зазначивши, що масштаби проблеми не були належно оцінені світовими лідерами.
Серед можливих заходів агентство розглядає також скорочення споживання енергії, зокрема через зниження швидкісних лімітів або перехід на дистанційну роботу – такі кроки вже застосовували в Європі у 2022 році.
Водночас, за словами Біроля, кожна країна має самостійно визначати оптимальні способи економії пального. Нагадаємо, 19 березня Іран атакував нафтопереробний завод SAMREF компанії Saudi Aramco в порту Янбу. Внаслідок чого відвантаження нафти було ненадовго перервано. Перехід на “дистанційку”. Світ економить пальне
Країни МЕА почали вивільнення аварійних нафтових запасів
Міжнародне енергетичне агентство підтвердило внески країн-членів у колективну акцію з вивільнення нафтових запасів у відповідь на перебої в постачанні з Близького Сходу.
За угодою від 11 березня, країни-члени МЕА вивільнять на ринок понад 400 мільйонів барелів нафти. Перші обсяги з аварійних запасів вже почали надходити.
Загальний обсяг вивільнення запасів переважно складається з сирої нафти, тоді як у Європі внески країн переважно припадають на нафтопродукти. Додатково планується збільшення виробництва в країнах Америки. Деталі розподілу між сирою нафтою та продуктами, а також джерела – державні запаси чи обов’язкові промислові резерви – ще уточнюються.
Загальний внесок країн-членів МЕА становить 426 млн барелів: 280 млн з державних запасів, 119 млн з промислових резервів і 28 млн шляхом збільшення виробництва. З них 301 млн припадатиме на нафту, 125 млн – на нафтопродукти.
Найбільшими внесками відзначилися США (172,2 млн барелів) та Японія (79,8 млн барелів).
Це шоста колективна аварійна акція країн МЕА в історії агентства, заснованого 1974 року. Попередні вивільнення проводили у 1991, 2005, 2011 та двічі у 2022 році.
В МЕА зазначають, що війна на Близькому Сході спричинила найбільші перебої постачання в історії світового нафтового ринку. Агентство наголошує, що ключовим фактором для стабілізації потоків є відновлення регулярного транзиту через Ормузьку протоку, а також належні страхові механізми та фізичний захист судноплавства. Раніше Міністерство фінансів США пом’якшило санкції щодо експорту венесуельської нафти. Цей крок пояснюється прагненням адміністрації Трампа знайти способи збільшити обсяги поставок нафти на світові ринки у зв’язку зі зростанням напруженості у відносинах з Іраном. Трамп про ціну на нафту: Думав, що буде гірше
США почали екстрено вивільняти нафту з резервів
Адміністрація президента США Дональда Трампа почала процес масштабного вилучення нафти зі стратегічних запасів країни, направивши запит щодо 86 млн барелів сирої нафти. Про це повідомив Bloomberg з посиланням на американське Міненерго в суботу, 14 березня.
У заяві відомства сказано, що поставки зі стратегічного нафтового резерву є частиною оголошеного в середу масштабного вивільнення нафти в обсязі 172 млн барелів. Нафта має надійти на ринок вже до кінця наступного тижня.
Згідно з умовами угоди, компанії повинні будуть повернути взяту в оренду нафту Міненерго, додавши до неї додаткові барелі як компенсацію.
Загалом вилучення, як очікується, триватиме чотири місяці і є частиною скоординованої з іншими країнами ініціативи з вивільнення 400 млн барелів. Це покликано знизити ціни на нафту, бензин, дизельне та авіаційне пальне, які різко підскочили в ціні після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану.
Що стосується виділення 172 млн барелів нафти, в Міненерго заявили, що Білий дім вжив заходів щодо поповнення вилучених запасів нафти приблизно на 200 млн барелів протягом наступного року. Там уточнили, що обсяг поповнень буде на 20% перевищувати обсяг вилучень.
В ЄС заявили про достатні запаси газу
В Європейській комісії заявили, що нинішній рівень заповненості газових сховищ у країнах ЄС відповідає середнім історичним показникам. За словами речниці ЄК Анна-Кайса Ітконен, у Брюсселі не очікують проблем із накопиченням запасів газу перед наступним опалювальним сезоном, передає Інтерфакс-Україна у п’ятницю, 13 березня.
“Зараз у нас рівень (запасу газу – ред.) близько 30%, що відповідає середньому історичному заповненню, і ми не вважаємо, що виникнуть проблеми”, – повідомила речниця. Ітконен зазначила, що за необхідності координаційна група може обговорити і гнучкість у підході до заповнення сховищ, яка на прохання держав-членів була закріплена у відповідному регламенті.
“Але ми уважно стежимо за ситуацією. Однак, щодо наповнення сховищ, нині у нас це не викликає жодного занепокоєння. Це також було підтверджено державами-членами, які вчора брали участь у засіданні координаційної групи”, – додала вона.
У відповідь на запитання, чи готова Єврокомісія надати власні пропозиції щодо надзвичайного управління енергетичними кризами, Ітконен зауважила, що такі пропозиції розробляються. Їхнє обговорення відбудеться на різних рівнях, зокрема, на засіданні Ради ЄС з питань енергетики 16 березня. Дискусії мають намір продовжити згодом, втім, вдаватися у подробиці нині зарано, пояснила речниця. Нагадаємо, ціна на газ у Європі впала на 16% після відкриття торгів зранку у вівторок – до 567 доларів за 1 тис. кубометрів.
Перехід на “дистанційку”. Світ економить пальне