СБУ заочно повідомила про підозру російському генерал-майору Денису Барілу, який у березні 2022 року командував підрозділами РФ під час окупації Ягідного на Чернігівщині. Про це повідомила пресслужба СБУ у понеділок, 13 квітня.
Як встановило розслідування, у березні 2022 року фігурант командував 55-ю окремою мотострілецькою бригадою 41-ї загальновійськової армії центрального військового округу РФ.
З’єднання російського генерала брало участь в окупації селища Ягідне.
Після захоплення громади росіяни під керівництвом Баріла, погрожуючи розстрілом, ув’язнили до підвалу школи 369 цивільних мешканців, зокрема 69 неповнолітніх, серед яких були немовлята.
Потерпілих тримали в антисанітарних умовах підземного приміщення, де на одну особу припадало менше ніж пів квадратного метра площі. У підвалі не було вентиляції, освітлення, водопостачання, каналізації та спальних місць.
Потерпілим забороняли виходити на свіже повітря, не надавали меддопомогу і тримали без достатньої кількості води та їжі.
Унаслідок цього загинуло десять мирних жителів. Тривалий час їхні тіла залишались у підвалі серед живих.
Барілу заочно повідомили про підозру у порушенні законів і звичаєв війни за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
Нині тривають комплексні заходи, щоб знайти його і покарати.
Позначка: Подорожчання
Ціни на злеті: які продукти харчування подорожчають
Дорогий наш хліб Виробники хліба вже готуються до підвищенням цін на свою продукцію. “Українські виробники хліба вже працюють над підвищенням цін на продукцію, проте наголошують, що воно буде поступовим і помірним. Наразі йдеться про підвищення цін на 5%”, – заявив віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко. Про це повідомило Delo.ua.
Фахівець пояснив, що при цьому враховується тяжка фінансова ситуація споживачів та соціальна відповідальність хлібзаводів. Тому наступне після такого підвищення подорожчання буде відносно невеликим. Наприклад, якщо зараз буханець коштує близько 30 грн, то зростання ціни на 5% означатиме збільшення його вартості приблизно на 1,5 грн.
Водночас у галузі не виключають подальшого поступового зростання цін у найближчі місяці – ще на 5%. А протягом року очікується зростання цін на 20%. Це пояснюють постійним збільшенням витрат. І йдеться не лише про подорожчання пального, а й загалом про зростання собівартості, адже збільшуються також ціни на енерогоносії, сировину та логістику.
У березні пшеничний хліб (650 г) коштував у середньому 45-46 грн, а батон (450-500 г) – 34-39 грн. Гречка стає золотою Останнім часом почала дорожчати популярна в Україні крупа – гречана. Зростання цін зумовлене передусім зменшенням обсягів виробництва у минулому році та сезонним скороченням запасів напередодні нового врожаю.
Про це сказав заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в ефірі радіо “Хартія”.
За його словами, гречка – нішева культура, врожайність якої має циклічність: раз на п’ять років відбувається зменшення виробництва через різні чинники, в тому числі й природно-кліматичні. “Зростання цін на гречку має сезонний і циклічний характер. Через менший врожай минулого року та обмежені можливості імпорту запаси на кінець маркетингового року є нижчими. Водночас фізичного дефіциту немає – продукт на ринку присутній. Очікуємо, що вже з новим урожаєм ситуація стабілізується, а ціни вирівняються”, – зазначив Висоцький. За прогнозами, у 2026 році аграрії відреагують на цінову кон’юнктуру збільшенням посівних площ під гречку на 15-20%. Очікується, що валове виробництво буде близьким до рівня внутрішнього споживання (орієнтовно 95%), що дозволить уникнути дефіциту на ринку.
Заступник міністра додав, що поточне зростання цін має тимчасовий характер і є частиною природного ринкового циклу. Уже після надходження нового врожаю ринок гречки повернеться до більш збалансованого стану.
Середня ціна кілограма гречки в супермаркетах станом на кінець березня становила 58,7 грн (у лютому – 49,85 грн). Молочні ріки міліють Можливе також зростання цін на молочну продукцію. Його можуть спричинити такі чинники, як падіння цін на молоко-сировину, високі світові ціни на яловичину, енергетичні ризики та подорожчання палива і добрив. Усе це напевно призведе до збільшення витрат фермерів і, відповідно, – скорочення поголів’я корів.
Про це пише agronews.ua.
До слова, зменшення поголів’я є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила ситуацію. В умовах активізації ворожих атак по прикордонних та прифронтових населених пунктах сільгосппідприємства перевозять корів з Сумської та Дніпропетровської області в безпечніші регіони Західної України. Однак поголів’я корів скоротилося і в Закарпатській та Чернівецькій областях, що, ймовірно, пов’язано з позбавленням від непродуктивних корів.
Для підтримки молочних ферм у такий тяжкий період Асоціація виробників молока запропонувала Уряду запровадити одноразову фінансову допомогу у розмірі 8 тис. грн на кожну корову, незалежно від розміру ферми. Планується залучити для цього міжнародне фінансування. Подібний механізм уже застосовувався 2023 року для підтримки малих ферм – до 100 корів. Нині ж пропонують поширити цю підтримку на всі молочно-товарні ферми. Це питання обговорили на круглому столі в аграрному комітеті Верховної Ради – народні депутати підтримали ініціативу.
За даними Держстату, станом на 1 березня 2026 року у присадибному та промисловому секторі України утримувалося 1 млн 745,5 тис. голів великої рогатої худоба (ВРХ), у тому числі 953,1 тис. корів. За рік поголів’я скоротилося на 337 тис. голів (-16%), у тому числі корів – на 197 тис. голів (-17%). Близько 54% тварин утримується на промислових підприємствах, а 46% – у господарствах населення. Глобальна криза наближається Важко навіть прогнозувати, які ще продукти харчування можуть подорожчати вже найближчим часом. Адже блокування Іраном Ормузької протоки провокує зростання цін на добрива і збільшує витрати фермерів в усьому світі.
Про це попередили у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО). Затяжна криза може вплинути на глобальні ціни на продовольство.
За оцінками цієї організації, якщо криза затягнеться, то у першій половині 2026 року:
– світові ціни на добрива можуть зрости на 15-20%;
– фермери почнуть скорочувати використання добрив;
– частина виробників перейде на менш витратні культури, наприклад, сою.
Головний ризик у тому, що навіть невелике зменшення добрив може призвести до різкого падіння врожаю, особливо в уразливих регіонах.
У ФАО передбачають такі варіанти розвитку подій:
– внаслідок короткої кризи, до 1 місяця, ринок стабілізується за 2-3 місяці і глобальних наслідків вдасться уникнути;
– тривала криза, протягом 3 місяців і більше, може вдарити по посівах 2026 року, зниженні врожайності пшениці, рису та кукурудзи, і посилити конкуренцію з біопаливом.
Головний економіст ФАО Максимо Тореро під час виступу на брифінгу заявив, що світ уже входить у зону ризику, і зростання цін на паливо і добрива створює подвійний удар по агросектору. У підсумку це може призвести до подорожчання їжі по всьому ланцюжку – від поля – до магазину. І наслідки блокування Ормузької протоки відчують не лише фермери, а й споживачі їхньої продукції.
Галина Гірак
Близький Схід: як не наша війна може вплинути на наші споживчі ціни
Чому виникають загрози ціновій стабільності Події на Близькому Сході здатні спровокувати зміну цін на продукти харчування в Україні. Фахівці виділяють кілька ключових каналів впливу:
– енергетична сфера – стрибки вартості нафти, що неминуче веде до здорожчання пального;
– логістичні перепони – небезпека для судноплавства, затримки вантажів та підвищення страхових тарифів.
Про це сказав аналітик “Українського клубу аграрного бізнесу” (УКАБ) Максим Гопка в коментарі для видання Delo.ua.
Експерт зауважив, що поряд із глобальними загрозами існують і суто внутрішні передумови для зростання цін:
– підвищення вартості пального на вітчизняних АЗС;
– девальвація гривні (курс долара зріс на 1,4% за останній місяць).
Через ці обставини збільшуються витрати на транспортування та ціна імпортних складових – насіння, засобів живлення рослин, тари та техніки. Це критично для аграрного сектору, навіть якщо йдеться про внутрішнє виробництво. На скільки та які продукти можуть подорожчати “Найшвидше та найвідчутніше зростання цін торкнеться імпортних і тепличних овочів та фруктів (наприклад, помідорів та огірків, понад 80% яких імпортується з Туреччини)”, – сказав Гопка. За словами аналітика, оскільки ця група товарів реалізується дуже швидко (за кілька днів або тижнів), будь-яка зміна у витратах на логістику, страхування чи валютні коливання миттєво відбивається на цінниках. У цьому сегменті енергетичний та валютний фактори тиснуть одночасно.
Згідно з даними моніторингу EastFruit, у лютому вартість тепличної продукції вже сягнула рекордних позначок. Гуртові ціни на огірки трималися в діапазоні 135-165 грн/кг, тоді як за томати просили від 120 до 140 грн/кг.
Експерти прогнозують, що ціни на овочі можуть зрости приблизно на 10-12% і їх вартість стабілізується лише коли на ринку з’явиться продукція з відкритого ґрунту.
Однак, попри напружену геополітичну ситуацію, значних перебоїв з імпортом продуктів не очікується. Адже більшість харчів українці виробляють самі. А імпортуються – переважно екзотичні фрукти, які надходять з Африки або інших регіонів, а не з країн Перської затоки. Зокрема, популярні ранні томати нам продає Туреччина, де ситуація спокійна, тому конфлікт не впливає на постачання.
Загалом економічні зв’язки України з державами Перської затоки незначні: здебільшого продовольство постачаємо ми, а не отримуємо від них. Тож серйозних проблем з імпортом овочів і фруктів, за словами експерта, очікувати не варто. Але до Великодня ціни на огірки, помідори та ранню зелень можуть на святковий час підскочити на 10-14%. Як зростуть ціни на великодній кошик За словами аналітика УКАБ, ціни на м’ясо та молочні продукти також зростуть, але реагуватимуть на ситуацію з затримкою від одного до трьох місяців. Адже виробничий цикл у тваринництві довший: наявність запасів кормів та тривалі угоди з постачальниками стримують ціни.
Крім того, значна кількість м’яса на ринку наразі не сприяє різкому здорожчанню, хоча перед Великоднем ситуація може змінитися.
Водночас молочна галузь є більш вразливою через високі витрати на електрику під час переробки та необхідність постійного охолодження при перевезенні.
На Великдень очікується несуттєве подорожчання м’ясної продукції: ціни на ковбасні вироби можуть збільшитися на 10-12%. На свята можуть додати в ціні також молочні продукти: ціни на сир, вершкове масло та сметану можуть зрости на 3-5%.
А яйця, які зараз продають у супермаркетах в середньому по 75-85 грн за десяток, можуть на святковий період додати в ціні 10-15%.
Подорожчає і паска, зважаючи на збільшення ціни на борошно та сухофрукти. Порівняно з минулим роком, – десь на 5-10%, до 200-250 грн.
Тобто, окремі категорії продуктів харчування можуть подорожчати найближчим часом через сезонні чинники. Навіть хліб може подорожчати до Великодня на 1,5-2%. Прогнози та невідомі фактори “Спрогнозувати, на скільки саме відсотків зростуть ціни, наразі важко, оскільки на Близькому Сході тривають активні бойові дії із залученням багатьох країн, що робить ситуацію непередбачуваною”,- зауважив Гопка. Поки що уряд очікує на певну стабілізацію паливного ринку, що дає надію на відсутність різких стрибків у найближчі дні. “Однак у перспективі одного-двох місяців цінова динаміка на певні сегменти продуктів харчування в Україні буде залежати від подальшого розвитку подій на Близькому Сході”, – додав він. Варто також враховувати, що конфлікт навколо Ірану ставить під загрозу експорт добрив, що створює дефіцит на світовому ринку та штовхає ціни на продовольство вгору в глобальному масштабі.
Економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі Фокусу також зазначив, що ключовим чинником у цій ситуації є тривалість геополітичної напруги. “Треба розуміти, наскільки довго це триватиме. Якщо конфлікт у Перській затоці завершиться за два-три тижні, українські споживачі майже не відчують його впливу на ціни. Але якщо це затягнеться на два-три місяці, наслідки будуть значно відчутнішими й вартість нафти продовжить зростати. Зараз ми бачимо, що нафта продовжує дорожчати, тому прогнозувати подальший розвиток подій поки складно”, – пояснив експерт. А заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що нинішнє відносно невелике підвищення вартості пального передусім впливає на логістичні компанії, які займаються перевезеннями. Серйозний вплив на ціни на продукти у супермаркетах був би відчутний лише у разі різкого та масштабного стрибка вартості пального.
Однак, за його словами, пальне уже впливає на формування цін на енергетику, адже зараз використовується велика кількість його для роботи генераторів. Це закладається в собівартість, яка буде призводити до зростання цін. Тож фактор енергоносіїв залишається ключовим нині і на недалеке майбутнє у формуванні ціни на продукти харчування.
Галина Гірак
Саудівська Аравія різко підвищила ціни на нафту для Азії
Саудівська Аравія підвищила квітневі ціни на основний сорт нафти для покупців в Азії максимально з серпня 2022 року. Про це повідомляє Bloomberg.
Причиною стали конфлікт на Близькому Сході і фактичне закриття Ормузької протоки, що спричинило потрясіння на енергетичних ринках.
Saudi Aramco у квітні підвищить ціну на флагманський сорт Arab Light для азійських клієнтів на $2,50 за барель, виходить із прайс-листа, з яким ознайомилося агентство. Опитування трейдерів і нафтопереробників, проведене до початку війни з Іраном, прогнозувало підвищення лише на 80 центів.
Саудівська Аравія та інші виробники нафти в Перській затоці опинилися під перехресним вогнем під час бойових дій між американо-ізраїльськими силами та Іраном. Конфлікт призвів до фактичного закриття життєво важливої Ормузької протоки – водної колії, що зв’язує постачання із Затоки зі споживачами по всьому світу.
Зупинка руху суден через Ормузьку протоку змусила Саудівську Аравію перенаправити постачання нафти до західного порту Янбу, що має вихід до Червоного моря. Aramco має трубопровід пропускною здатністю 5 млн барелів на добу, котрий перетинає країну і веде до Янбу.
Нафтопереробні заводи на Близькому Сходу також починають скорочувати виробництво, оскільки резервуари заповнюються, тоді як можливості для експорту барелів вичерпуються.
“Нафтовий шок” обвалив ринки країн, що розвиваються – ЗМІ
Активи ринків, що розвиваються, фіксують рекордне падіння станом на п’ятницю, 6 березня. Про це повідомляє Bloomberg.
Валюти та акції цих країн готуються закрити найгірший тиждень з часу пандемії коронавірусу в березні 2020 року.
Індекс валют MSCI EM знизився майже на 1,4%, тоді як аналогічний індикатор для акцій впав більш ніж на 6%.
Основною причиною масштабного розпродажу став стрибок нафтових цін.
Інвестори масово йдуть у захисні активи, що призвело до падіння всіх валют країн, що розвиваються, по відношенню до американського долара.
Південнокорейська вона у вівторок, 3 березня, пережила найбільше одноденне падіння з 2009 року, додає ЗМІ.
Під основним ударом опинилися нетто-імпортери нафти, переважно в Азії, через ризики розгону внутрішньої інфляції, що зростають.
Учасники ринку попереджають про ризики примусового скорочення боргового навантаження та ліквідацію позицій.
Інфляція у продуктовому кошику: як морози та блекаути впливають на ціни
Що дорожчає найбільше Масові знеструмлення внаслідок атак країни-агресора на цивільну інфраструктуру вже серйозно позначаються на витратах українців. Через суворі графіки відключень електроенергії підприємці змушені використовувати генератори, робота яких обходиться недешево. Як наслідок, ці додаткові витрати швидко відображаються на цінниках у торговельних мережах.
Про це повідомляє РБК-Україна.
Отже, суворі обмеження в електропостачанні безпосередньо впливають на формування роздрібних цін. Перехід бізнесу на генератори запускає ланцюгову реакцію зростання собівартості товарів, що зрештою лягає на плечі споживачів. “Використання генераторів найболючіше б’є по секторах із безперервним циклом виробництва”, – пояснює аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка. За його словами, найбільш відчутне підвищення витрат спостерігається у таких сферах виробництва:
– молочна продукція та м’ясо – через необхідність постійного охолодження;
– овочі та фрукти – через використання дорогих сховищ із клімат-контролем, що працюють на дизельних генераторах;
– хлібобулочні вироби – через енергоємний процес випікання.
Протягом останнього місяця вже зафіксовано зростання цін на овочеву продукцію. Вартість м’яса наразі залишається відносно стабільною, однак накопичується ціновий тиск через подорожчання кормів та енергоносіїв для фермерських господарств.
За оцінками експертів, до завершення зими тенденція до зростання цін збережеться. “Молочна продукція та овочі залишаться лідерами з подорожчання, якщо відключення триватимуть. М’ясо та хліб зростатимуть системно – поступово підлаштовуючись під нові витрати на енергонезалежність”, – додає Гопка. Швидкість зростання вартості продуктів напряму залежить від тривалості відключень електроенергії. Чим довше підприємства змушені працювати на генераторах, тим відчутнішою стає інфляція у продуктовому кошику.
Разом із тим, як зазначають Факти, існує ймовірність ще більшого стрибка цін у лютому на ті продукти, зберігання яких потребує електроенергії. Причина полягає у можливому подорожчанні пального. За словами директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, наприкінці січня – на початку лютого роздрібні ціни на пальне в Україні можуть зрости приблизно на дві гривні за літр. Такий сценарій можливий у разі подальшого зростання світових цін на нафту. Подорожчання пального для генераторів призведе до збільшення витрат бізнесу, що, у свою чергу, спричинить нову хвилю зростання цін на продукти харчування. Борщовий набір та фруктова тарілка Більш детально про динаміку цін на овочі та фрукти інформує AgroReview.
За даними видання, лише за останній тиждень суттєво зросла вартість основних овочів і фруктів. Однак овочева продукція все ще залишається доступною за цінами для усіх. Та все ж найбільше подорожчала картопля – її ціна збільшилася майже на 30% і наразі становить 12-14 грн за кілограм, тоді як раніше вона коштувала 9-12 грн/кг.
Серед овочів борщового набору також зафіксовано зростання цін на білокачанну капусту – з 8-10 до 9-11 грн за кілограм. Водночас ріпчаста цибуля, навпаки, подешевшала: зараз її продають по 5-7 грн/кг, тоді як тижнем раніше ціна становила 7-9 грн/кг.
Помітно подорожчала і цвітна капуста – її вартість зросла до 50-60 грн/кг порівняно з попередніми 35-45 грн/кг. Ціни на інші різновиди капусти протягом тижня суттєвих змін не зазнали.
Тепличні томати додали в ціні близько 10 грн і зараз коштують 90-110 грн за кілограм, тоді як раніше їх продавали по 80-100 грн/кг. Діапазон цін на огірки також розширився – з 125-140 до 130-180 грн/кг.
Серед фруктів зафіксовано підвищення цін на груші – з 25-55 до 30-55 грн/кг, а також на виноград – з 70-130 до 80-170 грн/кг. Водночас спостерігається здешевлення цитрусових: апельсини нині коштують 70-110 грн/кг замість 75-120 грн/кг, а мандарини – 65-95 грн/кг проти попередніх 75-185 грн/кг. “Роздрібні ціни демонструють аналогічні тенденції до зростання, що і гуртові. Так, на ринку картоплею торгують по 13 гривень за кілограм, тоді як до Нового року вона коштувала 10 гривень. Загалом овочі борщового набору за минулий рік здешевшали щонайменше на 50%, тож зараз відіграють свої позиції”, – йдеться у публікації. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що у найближчій перспективі в Україні очікується подальше зростання вартості овочів. За його словами, подорожчання городини триватиме щонайменше до моменту надходження на ринок урожаю з відкритого ґрунту. Яєчний лоток В Україні протягом минулого року було помітним суттєве подорожчання відносно доступного білкового продукту, на який завжди є великий і стабільний попит, – курячих яєць. Згідно з офіційними даними, у період з грудня 2024 року по грудень 2025 року ціни на них зросли на 10,8%.
Як повідомляє Держстат, у місячному вимірі (грудень 2025 року до листопада 2025 року) яйця подорожчали на 5,6%. А за підсумками січня-грудня 2025 року приріст цін становив 35,4%.
Однак наприкінці грудня 2025 року відбулося зниження цін на нефасовані яйця категорії С1 – одразу на 0,76 грн за штуку, або на 7,6 грн за десяток. А станом на січень 2026 року середня ціна в основних супермаркетах становить 5,99 грн за яйце або 59,9 грн за десяток.
Протягом 2026 року, за прогнозами експертів, вартість яєць в Україні може суттєво зрости. Економіст Володимир Чиж зазначає, що головними чинниками для подальшого зростання цін стануть значне збільшення витрат на електроенергію та подорожчання кормів. За його оцінками, ціна на яйця може збільшитися ще мінімум на 15%.
Крім того, на вартість яєць суттєво впливають ще й сезонні коливання та логістика. Перед великими святами та у періоди пікового попиту цінова динаміка може змінюватися. Наприклад, з нагоди Великодня у квітні ціни можуть тимчасово зрости, але потім – знизитися влітку.
Галина Гірак
У Європі газ подорожчав до максимуму за два місяці
Ціни на природний газ на нідерландському хабі TTF за останні два місяці сягнули найвищого рівня. Про повідомляє профільне видання ExPro, посилаючись на дані торгів.
ЗМІ зазначає, що 13 січня після відкриття торгів на біржі ICE ф’ючерси на газ із постачанням у лютому дорожчали до 32,37 євро за МВт/год.
Ціни на природний газ у Європі зростають другий день поспіль. У порівнянні з попереднім днем ціни зросли на 7%.
Газ у Європі дорожчає під впливом кількох факторів. Зокрема, холодна погода зберігається в більшій частині Європи. Вона сприяє зростання обсягів споживання газу.
Ріст споживання газу провокує більші відбори з підземних сховищ газу, де запаси на 12 млрд куб м менші, ніж торік. Сховища заповнені на 54% проти 66% минулого року.
Другою важливою причиною стало зростання цін на викиди CO2 – до 90 євро за МВт/год, який є максимумом за два з половиною роки. Такий ріст може вплинути на перехід від вугілля до природного газу для генерації електроенергії.
Перебої на французьких атомних електростанціях також збільшують попит на природний газ для генерації електроенергії.
Серед геополітичних факторів зберігається напруга навколо протестів у Ірані. Хоча експорт газу з Ірану обмежений (до Іраку та Туреччини), перебої можуть мати вплив на світовий ринок.
Ціни на природний газ на українському ринку в понеділок 12 січня становили 23 200 – 23 450 грн/тис. куб м у залежності від ресурсу або 36,4-36,8 євро за МВт/год.
Паспортні новації: що може торкнутися кожного українця
Оновлення закордонного паспорта Кабмін 29 жовтня 2025 року затвердив зміни до постанови, яка в лютому 2022-го запровадила тимчасовий порядок продовження терміну дії закордонних паспортів та внесення до них відомостей про дітей.
Арсеній Батагов зростає в ціні: вартість може злетіти вдвічі
Захисник Трабзонспора Арсеній Батагов, згідно з даними Taka Gazete, може зрости в ціні.
Його послугами, зокрема, як стало відомо останнім часом, цікавиться не один клуб із Європи.
Успішна гра українця веде до того, що турецький клуб хоче підняти на нього ціну з 20 до 40 млн євро.
У Трабзонспорі такий крок розглядають у світлі того, що Батагов чудово проявляє себе у виступах в єврокубках. Чим не привід підняти вартість. А у світлі дебюту Батагова за українську національну збірну цінник на нього може показати ще більші цифри.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
Грудневі зміни: субсидії, бронювання, ваучери на житло, зимові канікули
Субсидії по-новому З 1 грудня почнуть діяти оновлені правила призначення житлових субсидій на газ, електроенергію, тепло, воду та утримання житла. Особливість їх в автоматичному продовженні надання субсидій через базу Пенсійного фонду, завдяки чому більшість отримувачів зможуть уникнути повторного подання документів. Експерти зазначають, що завдяки новій системі субсидії стануть більш гнучкими та адресними.
За новими умовами, розрахунок допомоги здійснюватиметься з місяця звернення, а для пенсіонерів – з урахуванням доходів останнього місяця. Сім’ї з дітьми до 14 років отримають додатковий коефіцієнт, який збільшить соціальну норму споживання енергії.
Деякі категорії громадян, котрі опалюють житло твердим паливом або рідким пічним паливом, зможуть претендувати на одноразову виплату до 19,4 тис. грн на сезон. А учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та родинам загиблих захисників ця допомога надаватиметься без урахування доходів. Мобілізація з 1 грудня: бронювання порушників правил У жовтні Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану”, який набуде чинності 4 грудня 2025 року.
Згідно з цим документом, усім установам та підприємствам, визнаним критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, дозволено бронювати військовозобов’язаних, незалежно від кількості заброньованих,
Причому бронювання для таких працівників буде можливим навіть якщо вони порушили правила військового обліку. Кому з переселенців дадуть мільйони на житло Мінрозвитку повідомило, що буде запроваджено нову житлову програму для переселенців, які виїхали з тимчасово окупованих територій. Вона передбачає надання їм ваучерів на 2 млн грн на людину для придбання нового житла.
Прийом заявок на участь у програмі компенсації за втрачене житло на тимчасово окупованих територіях почнеться з 1 грудня.
На першому етапі стати учасниками програми зможуть ті ВПО з ТОТ, які мають окремий статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Йдеться про тих громадян, які з 2014 року стали на захист суверенітету і територіальної цілісності України.
Подати таку заявку можна лише через мобільний застосунок “Дія”, а згодом це можна буде зробити у ЦНАПах або через нотаріуса.
Розгляд звернень проводитимуть комісії за місцем фактичного проживання заявника, що вказаний у довідці ВПО.
Ця допомога спрямована на придбання нового житла для громадян, чия нерухомість залишилася на ТОТ. Її стан чи підтвердження права власності на неї не проводитиметься, однак інформація про житло на ТОТ має бути вказана у заявці.
Головна умова участі у цій програмі – щоб у заявника та його родини не було іншого житла на підконтрольній території України, а також щоб він раніше не отримував державної житлової допомоги. Пенсіонери можуть залишитися без виплат Пенсійний фонд повідомив, що пенсіонери та одержувачі страхових виплат, які тимчасово проживають за межами України або – на тимчасово окупованих територіях, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року. Ті, хто цього не зробить, не зможуть скористатися своїми виплатами.
Таку ідентифікацію можна пройти, зокрема, через відеоконференцзв’язок в органах Пенсійного фонду. “Зимова підтримка” від держави З 15 листопада почала діяти “Зимова підтримка” – програма грошової допомоги для громадян України на суму в 1 тис. грн. Подавати заявку на отримання її можна буде ще до 24 грудня через “Дію”, відділення “Укрпошти” або банки. А використати допомогу можна буде протягом 180 днів, оплативши комуналку, вартість ліків, товарів українських виробників або віддати її на благодійність, зокрема, переказавши на потреби ЗСУ. Однак ці кошти заборонено використовувати на оплату мобільного зв’язку та інтернету.
Також почала діяти програма, за якою окремі категорії українців зможуть отримати одноразову виплату 6 500 грн. Ця допомога доступна для найуразливіших громадян – дітей, які вже отримують державні виплати, людей з інвалідністю та одиноких пенсіонерів.
Заявку на отримання такої допомоги можна до 17 грудня подати онлайн у застосунку “Дія”, або через відділення Пенсійного фонду. Особливості зимових канікул Як повідомляли в Міністерстві освіти і науки (МОН), нинішній навчальний рік в усіх школах країни стартував 1 вересня і закінчиться 30 червня наступного року. Проте тривалість і структура навчального року, розклад і форма організації навчання регулюються педрадами. Саме вони можуть вирішувати, коли саме у тій чи іншій школі будуть зимові канікули.
Місцеві управління освіти можуть лише дати рекомендації стосовно орієнтовних дат, але остаточне рішення залишається за навчальним закладом. Він має право погоджуватися з порадою або обрати інший час для зимового відпочинку школярів. Проте є одна умова: загальна тривалість усіх канікул протягом навчального року не має бути меншою за 30 календарних днів.
Зважаючи на важкий нинішній період через атаки країни-агресора та відключень електроенергії, МОН рекомендує подовжити зимовий відпочинок за рахунок весняних канікул, і вчитися потім по шість днів на тиждень.
Як повідомив УНІАН, у деяких містах уже запланували приблизні дати канікул, але дати канікул відрізняються не лише залежно від області, а й населеного пункту.
Наприклад, у Києві на сайті Департаменту освіти йдеться про те, що школярі почнуть відпочивати з 25 грудня, а повернуться до навчання лише 11 січня 2026 року.
В Івано-Франківську, за повідомленням ZAXID.NET, канікули почнуться ще раніше – з 22 грудня, а почнеться навчання, як і в столиці, – 11 січня.
У Рівному міськрада вирішила, що школярі відпочиватимуть із 20 грудня по 4 січня.
Водночас, деякі області перенесли осінні канікули, щоб за їх рахунок збільшити зимові. Зокрема, так зробили деякі навчальні заклади Полтавської, Одеської, Чернівецької та Кіровоградської областей.
Галина Гірак