Україні потрібно щонайменше 5,4 мільярди євро у межах підготовки до опалювального сезону 2026-2027 року. Про це заявив міністр енергетики Денис Шмигаль під час засідання Ukraine Energy Coordinating Group
Шмигаль назвав підготовку до наступної зими “ключовим викликом”.
“Наші пріоритети чітко визначені: захист енергетичної інфраструктури; прискорення закупівлі обладнання і матеріалів для ремонтів; розвиток розподіленої генерації; масштабна ремонтна кампанія; накопичення газових запасів”, – розповів він.
Міністр відзначив, що українські фахівці вже обстежили вісім виведених з експлуатації теплових електростанцій у Латвії, Литві, Словаччині, Австрії та Хорватії. Та визначили обладнання, яке можна передати в Україну. Тож нині стартує наступний етап – фізична доставка та передача на пошкоджені енергетичні об’єкти.
“Ефективне використання Фонду підтримки енергетики України також є надзвичайно важливим. Наразі необхідний обсяг фінансування становить 829 млн євро”, – додав Шмигаль.
Раніше Зеленський заявив, що графік робіт з реалізації вже затверджених планів стійкості з підготовки до наступного опалювального сезону є жорстким і має бути реалізований усіма місцевими владами до 1 вересня.
Тиждень томуглава держави назвав Київ серед регіонів, які найповільніше готуються до зими.
Позначка: Зима
Урожай 2026: чи не виморозила зима наши поля і сади
Проблеми націоналного масштабу не буде Аграрії, які тримають руку на пульсі, вважають, що сильні морози не матимуть критичного впливу на майбутній врожай.
Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в ефірі телеканалу “1+1”.
За його словами, восени було засіяно понад 5 млн гектарів озимих зернових культур та більше 1 млн гектарів ріпаку. “Попередні результати моніторингу стану озимих не дають підстав говорити про масштабні втрати. В окремих господарствах, переважно у центрально-південно-східних регіонах, де був недостатній сніговий покрив або утворювалася льодова кірка, може виникнути потреба в частковому пересіві. Водночас про проблему національного масштабу не йдеться”, – зазначив заступник міністра. Він додав, що позитивною є і ситуація в секторі овочівництва. За попередніми оцінками, виробництво овочів у літньо-осінній період 2025 року зросло на 20-25% порівняно з 2024 роком. Це дозволило сформувати достатні запаси та зменшити залежність від імпорту у 2026 році. “Порівняно з минулим роком різкого зростання цін на продукти борщового набору не очікується. Можливе лише традиційне сезонне подорожчання навесні через витрати на зберігання. Однак рекордних стрибків, як це було раніше з картоплею чи цибулею, цього року не прогнозуємо”, – підкреслив Висоцький. Водночас в Українському гідрометцентрі звернули увагу на те, що внаслідок дуже теплої погоди у березні активні весняні процеси розпочалися досить рано. Остаточний перехід середньодобової температури повітря через 5 °С тепла в бік підвищення майже на всій території країни відбувся 3 – 11 березня, що на 2-3 тижні раніше середніх багаторічних строків, у Сумській, окремих районах Чернігівської, Черкаської та Харківської областей – 22 – 26 березня, що на тиждень-півтора раніше, ніж зазвичай.
За результатами весняних обстежень посівів озимих культур, які провели метеостанції, визначено, що більшість площ перебувають у доброму та відмінному стані. Лише 12% потребуватимуть пересіву чи підсіву. Мороз знищив навіть бруньки Набагато гірша ситуація – в садах. “За даними відрощування плодових, яке було проведено у першій половині березня, загибель квіткових бруньок абрикосу у Київській та Херсонській областях становила від 13 до 33 %, на Миколаївщині – до 51 %. Загибель квіткових бруньок вишні у Чернігівській, Херсонській та Миколаївській областях становила від 2 до 15 %, бруньок черешні – до 14 – 16 %. За даними Волинського, Сумського, Чернігівського та Миколаївського центрів з гідрометеорології загибель квіткових бруньок яблуні становила від 3 до 14 %. У персика, сливи, груші та винограду пошкоджень не виявлено”, – повідомили синоптики. У свою чергу, і садівники констатують значне пошкодження плодових дерев через лютневі морози.
Про це власник ТОВ “РОСТ-Р” з Чернівецької області Алік Рябий зазначив у коментарі журналу “Садівництво по-українськи”. “Мені розповіли колеги, що до 90% дерев постраждали у деяких садах у Вінницькій області. Пошкоджені гілки, тонкі прирости і навіть стовбури. Симптоми почали “вилізати” у відлигу, яка прийшла після морозу, – маленькі пагони відразу почорніли. Причому постраждали не так зерняткові, як кісточкові, – черешня і абрикос. Якщо минулого року мороз знищив квітки, то цього – навіть бруньки”, – сказав він і додав, що коли в січні перевіряли бруньки і пагони всіх культур, під шкіркою вони були зелені, живі, хоча зазвичай вже у листопаді плодоносні гілки тверді й сухі. Коріння також залишалося активним і ганяло сокорух. В результаті, коли були сильні морози, вони вдарили саме по деревах, які погано впали у сплячку, і пошкодили їх. Чого чекати від сезону полуниці Ціна на полуницю цього сезону очікується десь приблизно на рівні з минулим. Утім, виробники не відкидають і невеликого зниження її, однак усе залежатиме від того, чи не буде заморозків під час цвітіння ягоди.
Про це зазначив співвласник фермерського господарства “Гарден Біо” з села Маща на Рівненщині Віталій Мельник у коментарі AgroPortal.ua.
Він нагадав, що минулого року рання полуниця на Закарпатті померзла, тому був дефіцит. Однак цього року, з огляду на високу минулорічну ціну, у багатьох господарствах виділимли більше площ під цю ягоду.
Зараз полуниця вже розвивається приблизно так само, як і минулого сезону. Теплі дні на початку весни пришвидшили її вегетацію, але якісь прогнози на врожай можна буде робити, коли почнеться масове цвітіння. Адже від цвітіння до першої ягоди проходить місяць.
Фермер також нагадав про те, що на Великдень вже спостерігалися приморозки. На більшості території країни вони були незначними, але в окремих регіонах в деяких господарствах вони таки завдали шкоди.
За словами Мельника, на випадок заморозків аграрії знають, як захищатися – вже минулого року, коли навесні підморозило, плантації ягоди накривалди агроволокном. Проте, каже він, поки що можна сподіватися на те, що не буде заморозків під час цвітіння ягоди.
Він пояснив, що заморозки від кінця квітня й до середини травня – особливо небезпечні, адже вони завдають шкоди тим, хто не готовий до цього. І тоді вже формується ціна сезонної ягоди. Бо на ранню полуницю завжди є своя ціна, свій попит. А сезонно вже буде визначатися ціна пізніше від того, наскільки сильно опуститься температура. Тому ще всі очікування попереду.
До слова, Мельник нагадав, що великодні заморозки вже негативно вплинули на малину, адже вона почала раніше вегетувати, а місцями спостерігалося до мінус 3-4°C, що могло пошкодити молоді пагони.
Однак зарано говорити, що все пропало – є ще достатньо часу для відновлення, і щоб почати збирати малину навіть наприкінці липня. Адже минулорічний досвід показав, що справжня проблема може виникнути, коли вимерзає малина в середині травня, оскільки в такому випадку відставання від стандартного сезону йде мінімум на місяць.
Галина Гірак
Зеленський назвав регіони, які найповільніше готуються до зими
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь премʼєр-міністерки Юлії Свириденко про реалізацію планів стійкості областей та міст. Про це глава держави повідомив у Telegram у вівторок, 14 квітня.
“Загалом у роботі вже 368 обʼєктів – це стосується передусім оновлення захисту. Бачимо, на жаль, відставання частини регіонів від графіка, який був визначений для конкретного результату до початку нового опалювального сезону. Є питання до робіт у Львівській, Волинській, Одеській областях та в Києві”, – написав Зеленський.
Президент повідомив про відновлення селекторних нарад за участю урядовців, керівників областей та громад, правоохоронців і військового командування, що відповідає за прикриття обʼєктів.
“Завдання загальнодержавне – повністю реалізувати затверджені плани стійкості у визначений термін. Це захист людей, і відповідальність за це буде персональною в кожному регіоні”, – зазначив глава держави.
Зеленський наголосив, що важливо, аби енергосистема працювала стабільно та без обмежень. “Вдячний усім, хто забезпечує захист і збільшення генерації. Розраховуємо також на нові домовленості з нашими партнерами щодо постачання обладнання для енергообʼєктів – це має бути досягнуто вже цього тижня”, – сказав президент.
Шмигаль назвав шість ключових напрямків підготовки до зими
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що провів засідання штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці з фокусом на підготовку до наступної зими.
“Виокремили наступні шість ключових напрямків: ремонтна кампанія та відновлення роботи електростанцій; будівництво захисту на об’єктах електроенергетичного комплексу; відновлення об’єктів генеруючих потужностей та мережевого обладнання київського енерговузла; залучення гуманітарної допомоги від партнерів для розвитку енергетичних хабів; розвиток когенерації; моніторинг виконання рішень штабу”, – зазначив він.
На засіданні також проаналізували графіки ремонтних робіт та поточний стан інфраструктури на об’єктах генерації.
“Завдання для всіх дотичних служб та відомств чітке: зробити все необхідне, аби якомога швидше відновити обладнання та потужності всюди, де це технічно можливо. Важливо забезпечити максимальну міцність, використовуючи зокрема інструменти децентралізації, встановлення додаткових потужностей, зокрема когенерації”, – повідомив Шмигаль.
Уряд виділив другий транш на підготовку до зими
У неприфронтових областях України 245 об’єктів критичної інфраструктури будуть захищені в межах підготовки до наступної зими. Для цього уряд виділив 9,2 млрд грн на виконання Планів стійкості регіонів, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у п’ятницю, 27 березня.
“Це другий транш фінансування планів стійкості. Із загальної суми 5,2 млрд грн буде спрямовано Агентству відновлення на захист великих енергетичних обєктів. Ще 3,5 млрд отримають регіони – на будівництво захисних споруд для розподільчих підстанцій, трансформаторів, газорозподільних станцій та інших об’єктів критичної інфраструктури. Також 528 млн отримає АТ Укрзалізниця для посилення захисту власних обʼєктів”, – написала вона.
За словами Свириденко, виділені кошти покриють 30% потреби в фінансуванні визначених об’єктів і частку заборгованості по вже розпочатим роботам.
“Готуватись до зими маємо вже зараз. Робимо це в межах реалізації Планів стійкості регіонів. Пріоритети – захист енергообʼєктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення додатковими джерелами живлення об’єктів тепло- і водопостачання, а також децентралізація теплопостачання”, – зазначила очільниця уряду.
Вона нагадала, що минулого тижня уряд виділив 12,85 млрд грн прифронтовим областям на перші роботи з підготовки до наступної зими в межах планів стійкості. Кошти спрямували на 209 об’єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і Київській області. Першочергові роботи там уже розпочаті.
У Києві зима стала найхолоднішою за 15 років
Середньомісячна температура повітря у Києві за усю зиму становила -4,0°С, що на 1,5°С нижче кліматичної норми. Про це повідомила Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського у вівторок, 3 лютого.
Останній раз подібна холодна зима у столиці була у 2010-2011 рр. з температурою -4,2°С.
Зимові місяці, окрім грудня, у Києві були холоднішими за норму. Найбільше від’ємне відхилення мав січень – (-4,4°С). Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського Найбільш холодним днем зими було 10 лютого, коли температура знизилась до -20,2 ºС, а найтеплішим – 10 грудня, коли температура повітря підвищилась до +9,3 ºС.
Як зазначається, опадів цієї календарної зими випало 112 мм, що становило 91 % кліматичної норми.
Енергосистема України була збережена, попри атаки РФ – ЗСУ
Цьогорічна зима стала одним з найважчих випробуваннях для системи протиповітряної оборони України: протягом трьох зимових місяців Повітряні сили Збройних сил України (ПС ЗСУ) у взаємодії із Силами оборони України відбили 14 масованих комбінованих атак противника. Про це йдеться в Telegram-каналі ПС ЗСУ в понеділок вранці, 2 березня.
“За грудень-січень ворог здійснив 7 масованих ударів із застосуванням ракет та дронів різних типів. Протягом лютого інтенсивність атак зросла удвічі – Україна витримала ще сім масштабних обстрілів. Ворог комбінував пуски ударних БпЛА та ракет різних типів, намагаючись ускладнити повітряну обстановку, перевантажити систему ППО та виснажити ресурси”, – мовиться в повідомленні.
Ворог системно нарощує застосування як штатної балістики (ракети Іскандер-М), так і ракет, що заходять на ціль по балістичній траєкторії, зокрема, типів Кинджал, Циркон, Х-22/32, С-300/С-400.
“Загалом за три місяці агресор випустив понад 700 ракет різних типів. Попри ці виклики, українське небо встояло”, – наголошується в повідомленні.
Утім, ворог готує нові атаки, “проте кожна одиниця нашої ППО перебуває у стані повної бойової готовності”, наголосили в ПС.
“Українська армія нині є однією з найсильніших і найдосвідченіших у світі, втім, наші захисники все ж потребують допомоги партнерів, зокрема регулярного постачання ракет для ППО, авіації та іншого озброєння, аби захистити українські міста від російської балістики, крилатих ракет та дронів”, – резюмували в Повітряних силах.
Чи потрібно мити вікна взимку – корисні поради
Прибираємо бар’єр Переважна більшість господарів звикли чекати настання березня або навіть середини квітня, щоб вперше за весь рік почистити скло. Побутує хибна думка, що про догляд за вікнами впродовж зимових місяців можна просто не згадувати. Проте це зовсім не відповідає дійсності. Насправді саме взимку підтримувати чистоту склопакетів дуже важливо, адже це робить оселю теплішою.
Забруднені віконні шибки працюють як бар’єр, що блокує суттєву частину природного сонячного випромінювання – того безкоштовного тепла, яке здатне дарувати сонце. Тож ідеально чисті вікна не лише забезпечують більше денного світла в кімнатах, а й сприяють підвищенню внутрішньої температури на кілька градусів. Окрім того, регулярний догляд допомагає розв’язати ще одну актуальну проблему – появу конденсату та розповсюдження плісняви.
Спеціальні осушувачі повітря, безумовно, допомагають у боротьбі з вологістю, проте миття скла – це значно швидший та економніший метод. Конденсат зазвичай виникає у ті моменти, коли прогріте повітря всередині приміщення контактує з холодною поверхнею скла, через що на ньому осідає волога. Ситуація суттєво погіршується, коли вікна брудні: шар пилу затримує мікрокраплі води, що стає ідеальним підґрунтям для появи спор грибка. Варто врахувати ще один надзвичайно вагомий аргумент: зимовий клінінг подовжує термін експлуатації конструкцій, адже регулярне очищення дозволяє вчасно виявити дрібні пошкодження або дефекти рами. Як помити вікна за низької температури Під час роботи в холодну пору необхідно врахувати певні нюанси. Насамперед варто пам’ятати, що звичайні мийні засоби на водній основі миттєво замерзають, утворюючи льодяну кірку на поверхні. Щоб цього не сталося, потрібно або використовувати професійну хімію, або попередньо нагріти мікрофіброву серветку на батареї та працювати саме нею.
У той час, коли на вулиці мінусова температура, мити вікна ззовні звичайною водою – дуже невдале рішення. Набагато зручніше застосовувати спиртовмісні рідини, які залишаються рідкими навіть на холоді. Їх можна придбати в магазині або виготовити самостійно, змішавши 1 частину спирту та 3 частини чистої води. Чимало людей також успішно використовують для цих цілей автомобільний “склоомивач-незамерзайку”.
Також для ефективного видалення криги готують спеціальний розчин: дві чайні ложки кухонної солі на склянку води. Цим засобом обробляють обледенілий склопакет і ретельно витирають його насухо. Таку суміш найзручніше наносити за допомогою пульверизатора, тоді зайва рідина не стікатиме по рамах, а розхід засобу буде мінімальним. Після цього скло очищають спеціальним гумовим водозгоном (склізом), який часто входить до комплекту щіток. Якщо такого інструмента у вас немає, то, як варіант, можна скористатися м’якою серветкою, що добре поглинає вологу. Важливі поради щодо безпеки та комфорту Заздалегідь, перед початком миття вікон, підготуйте все приладдя, щоб воно було під руками. Це дозволить виконати роботу максимально оперативно, не охолоджуючи кімнату та не піддаючи себе ризику застудитися. Одягайтеся тепло, проте обирайте зручний одяг, що не обмежує рухів. Взуття обов’язково має бути неслизьким. А краще взагалі уникати підйому на підвіконня – значно безпечніше працювати щіткою з телескопічною ручкою.
Якщо ви все ж використовуєте під час миття вікон воду, уважно стежте за її температурою: вона має бути кімнатної температури або лише злегка теплою. Використання гарячої води під час цих робіт суворо заборонено, оскільки склопакет може просто тріснути від перепаду температур. Найбільш розповсюджені помилки при прибиранні Знаючи, як діяти ефективно, потрібно згадати й про те, чого робити категорично не можна у тому випадку, якщо прагнете отримати ідеально чисті та відполіровані вікна без розводів:
– виконувати цю роботу у сонячний день – сонце надто швидко висушує засіб, залишаючи плями;
– протирати скло сухою ганчіркою – дрібні частинки бруду та піску можуть діяти як абразив і подряпати поверхню;
– використовувати сумнівні засоби – лише якісна перевірена хімія гарантує відсутність нальоту;
– порушувати послідовність – ніколи не залишайте чищення рам на кінець, інакше забрудните скло під час фінального етапу;
– працювати брудним інвентарем – ганчірки та губки потрібно постійно промивати чистою водою або вчасно замінювати;
– неправильно полірувати – використовувати паперові рушники, які можуть залишати ворс – краще для цієї задачі підходить якісна м’яка мікрофібра. Поширені запитання Звідки на вікнах береться бруд? На вікнах зовні пил осідає переважно з забрудненого повітря, а плями від води виникають внаслідок дощу та снігопаду. Крім того, на вікнах часто з’являється пташиний послід і рештки дрібних комах.
Зсередини, особливо на кухонних вікнах, на скляних поверхнях накопичується жир. Тому рідину для миття вікон слід обирати таку, яка не лише очистить, а й знежирить. За якої погоди краще мити вікна? Краще це робити не в сонячні дні, а тоді, коли сонце ховається за хмарами. Адже сонячні промені викликають швидке висихання води, що призводить до появи водяних плям. Мороз теж не сприяє миттю вікон. Вода замерзає, і підвищується ризик розтріскування скла. Вона також може проникати у важкодоступні місця, в тому числі й ущільнення. Внаслідок цього вікна можуть розгерметизуватися і втратити теплоізоляційні властивості. Тому влітку краще мити вікна у похмурі дні, а взимку – коли температура піднімається вище 0 градусів за Цельсієм. Коли потрібно мити рами? Саме з рам потрібно починати мити вікна, щоб на наступному етапі не забруднити скло. Якщо ж цю послідовність порушити і залишити миття рам на кінець, велика вірогідність того, що буде забруднене вже вимите скло під час фінального етапу.
Оксана Тарасенко
Сніг, дощ і ожеледиця: синоптики про погоду в Україні
В Україні найближчими днями очікуються мокрий сніг і дощ, місцями ожеледиця та налипання мокрого снігу, подекуди туман; температура в більшості регіонів коливатиметься близько нуля. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на Укргідрометцентр.
Вітер західний, південно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі та вдень у вівторок становитиме від 2° морозу до 3° тепла (вночі на сході країни 0-5° морозу, вдень на Закарпатті та у південній частині 3-8° тепла).
У столиці 24 лютого невеликий мокрий сніг та дощ. На дорогах ожеледиця. Вітер переважно західний, 5-10 м/с. Температура вночі близько 0°, вдень 1-3° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, за весь період метеорологічних спостережень 24 лютого в Києві найвища температура вдень була 15,8° тепла в 1990р., найнижча вночі 20,7° морозу в 1888р.
Вже у середу очікується невеликий мокрий сніг та дощ, на крайньому півдні, вночі і на сході країни помірні опади, подекуди налипання мокрого снігу, ожеледь. Вночі та вранці у більшості центральних та південних областей місцями туман. На дорогах країни, крім півдня, місцями ожеледиця.
Вітер переважно північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі та вдень від 2° морозу до 3° тепла, вдень на Закарпатті та у південній частині 1-6° тепла.
У Києві 25 лютого невеликий мокрий сніг та дощ. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі та вдень близько 0°.
Помірні опади та ожеледиця: погода на початку тижня
На початку тижня у більшості регіонів України очікуються мокрий сніг та дощ, місцями значні опади й ожеледиця на дорогах. Найскладніші погодні умови прогнозують на заході та півночі країни. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на Укргідрометцентр.
Так, у понеділок вночі у західних, північних, Вінницькій області, а вдень по всій Україні, крім сходу та південного сходу, очікується помірний мокрий сніг та дощ. На Закарпатті та в Карпатах значні опади.
У північних, Вінницькій, вночі і у західних, вдень і в Черкаській та Полтавській областях налипання мокрого снігу, подекуди ожеледь. На дорогах країни, крім крім півдня та південного сходу, ожеледиця.
Вітер переважно південно-західний, 7-12 м/с, в Карпатах пориви 15-20 м/с.
Температура вночі становитиме 1-6° морозу, на північному сході, Черкащині та Кіровоградщині прогнозують 7-12° морозу. Тоді як у західних, Житомирській, Київській, Вінницькій області від 2° тепла до 3° морозу. Вдень від 3° морозу до 2° тепла, на заході та у південній частині країни 2-7° тепла.
У Києві синоптики попередили про мокрий сніг, місцями з дощем, налипання мокрого снігу, на дорогах ожеледиця. Вітер південно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі та вдень близько 0°.
Як інформує Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського, найвища температура вдень 23 лютого в Києві була зафіксована в 2016 році і склала 11,9° тепла, найнижча вночі – 21,7° нижче нуля в 1945 році.
Вже у вівторок, 24 лютого, невеликий, у західних і південних областях помірний мокрий сніг та дощ, подекуди налипання мокрого снігу. На дорогах місцями ожеледиця.
Вітер переважно південно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі та вдень від 3° морозу до 2° тепла. Вночі на сході країни 1-6° морозу, вдень на заході та у південній частині країни 2-7° тепла.
У столиці невеликий мокрий сніг та дощ, на дорогах подекуди ожеледиця. Вітер південно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі та вдень близько 0°. Нагадаємо, на Харківщині бабак Тимко IV під час прогнозування весни побачив свою тінь, тому за повір’ям зима триватиме ще шість тижнів. У Франції зафіксовано рекорд: 36 днів поспіль йдуть дощі