Зеленський назвав регіони, які найповільніше готуються до зими

Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь премʼєр-міністерки Юлії Свириденко про реалізацію планів стійкості областей та міст. Про це глава держави повідомив у Telegram у вівторок, 14 квітня.

“Загалом у роботі вже 368 обʼєктів – це стосується передусім оновлення захисту. Бачимо, на жаль, відставання частини регіонів від графіка, який був визначений для конкретного результату до початку нового опалювального сезону. Є питання до робіт у Львівській, Волинській, Одеській областях та в Києві”, – написав Зеленський.

Президент повідомив про відновлення селекторних нарад за участю урядовців, керівників областей та громад, правоохоронців і військового командування, що відповідає за прикриття обʼєктів.

“Завдання загальнодержавне – повністю реалізувати затверджені плани стійкості у визначений термін. Це захист людей, і відповідальність за це буде персональною в кожному регіоні”, – зазначив глава держави.

Зеленський наголосив, що важливо, аби енергосистема працювала стабільно та без обмежень. “Вдячний усім, хто забезпечує захист і збільшення генерації. Розраховуємо також на нові домовленості з нашими партнерами щодо постачання обладнання для енергообʼєктів – це має бути досягнуто вже цього тижня”, – сказав президент.

Є завдання: Зеленський провів енергетичну нараду

Президент Володимир Зеленський провів у четвер, 2 квітня, селектор на рівні уряду та областей щодо ситуації в енергетиці. Про це глава держави повідомив у Telegram.

“Уже готуємось до наступної зими та поступово відновлюємо те, що російські удари зруйнували цією зимою. По всій країні затверджені плани стійкості для кожного регіону. Триває і ремонт доріг після зими. Важливо на рівні громад, на рівні влади в областях не втрачати часу. Кожен об’єкт, який має значення, повинен бути захищений”, – заявив Зеленський в телеграм-каналі.

Президент наголосив, що наразі сформовані чіткі завдання для регіонів та основних міст по альтернативній генерації та по відновленню об’єктів. Урядовці забезпечили необхідний ресурс та необхідні рішення, щоб додати в систему когенераційні установки.

“245 об’єктів по всій країні вже в роботі, і ми почали цю роботу, незважаючи на нестачу фінансів: європейський пакет підтримки на 90 мільярдів євро для України досі заблокований. І це проблема, що європейці не можуть знайти рішення і виконати те, що обіцяли. 5 мільярдів із цього пакету мали піти саме на підготовку України до наступної зими та на оперативне відновлення. Розраховуємо, що рішення все ж буде”, – додав глава держави.

Держава допоможе Києву підготуватися до наступної зими – Свириденко

Держава допоможе Києву підготувати житловий фонд до наступної зими.Про це повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко.
“Житлові багатоповерхівки столиці в рамках експериментального проєкту будуть обладнані засобами резервного живлення. Відповідну постанову ухвалили сьогодні на виїзному засіданні Уряду. Держава профінансує закупівлю та встановлення акумуляторів, інверторів і генераторів для забезпечення роботи ліфтів та інженерних систем, а також освітлення місць загального користування”, – зазначила вона.
За словами Свириденко, обладнання закуплять коштом держави. На стороні мешканців залишиться експлуатація: закупівля палива, технічне обслуговування та ремонт. Участь у проєкті є добровільною – рішення ухвалюють співвласники багатоквартирних будинків.
Зазначається, що постанова створює правові підстави для реалізації програми, а також спрощує необхідні для цього дозвільні процедури по будівництву і землевідведенню. КМДА впродовж 30 днів має сформувати перелік будинків, які відповідають критеріям програми, і визначити потребу у фінансуванні. Після цього Уряд прийме окреме рішення про виділення коштів.
Свириденко додала, що програма для Києва реалізовуватиметься як пілотний проєкт. Вивчається доцільність і можливості її розширення на інші міста.
Експериментальний проєкт забезпечення системами резервного живлення багатоповерхівок Києва є складовою планів стійкості регіонів – комплексу заходів для підготовки енергосистеми і ЖКГ до наступного опалювального сезону. Плани стійкості регіонів розроблені Урядом спільно з ОВА і органами місцевого самоврядування, – зазначила вона.
Також Свириденко повідомила, що Київ представив план стійкості на засіданні Координаційного центру. Це останній регіон, чий план підготовки до зими має затвердити РНБО. Документом передбачається захистити 57 об’єктів критичної інфраструктури. Та встановити понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об’єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших до кінця року. Ключовим пріоритетом плану стійкості Києва має стати розвиток розподіленого теплопостачання. У цій частині план потребує доопрацювання. Доручили розробникам плану завершити це до початку квітня 2026. Загальний бюджет плану стійкості Києва – 61,6 млрд грн. З них власні кошти міста становлять 10,6 млрд грн. Потреба в додатковому фінансуванні – 51 млрд грн.

Кабмін виділив 12,9 млрд грн роботи з підготовки до наступної зими

Уряд виділив 12,85 млрд грн на перші роботи з підготовки до наступної зими в межах планів стійкості регіонів. Рішення ухвалили на виїзному засіданні Уряду в Одесі. Про це 20 березня повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
За її словами, кошти будуть спрямовані на 209 об’єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і Київській області.
З виділеної суми буде профінансований захист 24 високовольтних підстанцій силами Агентства відновлення, на що передбачено 3,5 млрд грн, а ще 9,4 млрд грн спрямували прифронтовим областям і Київщині.
“Ці кошти підуть на захисні споруди для розподільчих підстанцій і інших об’єктів критичної інфраструктури. Ми розпочали підготовку до наступної зими. Пріоритети – захист енергообʼєктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення додатковими джерелами живлення об’єктів тепло- і водопостачання, децентралізація теплопостачання”, – зазначила Свириденко.
Вона також розповіла, що в межах реалізації планів стійкості на перші об’єкти Одеська область отримає 582,3 млн грн, Миколаївська – 280,7 млн грн, Херсонська – 97,5 млн грн.
“Загальна потреба в фінансуванні заходів оцінюється в 278 млрд грн (5,4 млрд євро). Для її покриття Уряд працює над залученням фінансових ресурсів від міжнародних партнерів. Також передбачається співфінансування з боку громад для комунальних об’єктів”, – заявила Свириденко.

Київрада ухвалила план енергостійкості столиці

Київрада на позачерговому засіданні у вівторок, 10 березня, ухвалила план енергостійкості столиці. Рішення підтримали 92 депутати. Про це повідомив мер Віталій Кличко в Telegram.

“І ми повинні реалізувати заходи цього плану. Зокрема, першочергові, необхідні для початку наступного опалювального сезону”, – написав міський голова. Кличко зазначив, що Києву для цього обов’язково потрібна й підтримка держави. “В фінансуванні, в допомозі обладнанням та іншими ресурсами. А також – щодо вдосконалення законодавчої бази та нормативної документації. Щоб мінімізувати терміни бюрократичних процедур та зробити максимально оперативним виконання робіт, аби столиця пройшла наступну зиму”, – заявив мер.

Нагадаємо, 3 березня президент провів засідання РНБО, на якому затвердили плани енергостійкості для всіх областей та найбільших міст, крім Києва. Зеленський розкритикував Київ, заявивши, що місто не було готове до зими на тому ж рівні, що і інші регіони. У січні Зеленський критикував владу Києва через відсутність опалення в багатьох будинках після масованих російських атак.

Стало відомо, скільки грошей потрібно Україні до наступної зими

Україна має залучити понад 5 млрд євро для підготовки до наступного опалювального сезону. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль на брифінгу за результатами засідання РНБО щодо Комплексного плану стійкості українських міст і регіонів, передає Інтерфакс-Україна.
“Загалом президентом і прем’єр-міністром було поставлено завдання опрацювати на наступному “енергетичному Рамштайні” питання залучення понад EUR5 млрд для підготовки України до наступного опалювального сезону”, – зазначив він.
За словами Шмигаля, це завдання, над яким Міненерго буде працювати протягом першої половини березня і вестиме переговори з партнерами.
Міністр додав, що на початок опалювального сезону у сховища має бути закачано щонайменше 13 млрд куб. м газу, приблизно так, як було цього сезону.

Україна має залучити понад 5 млрд евро на підготовку до зими – Шмигаль

Україна має залучити понад 5 млрд євро для підготовки до наступного опалювального сезону. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль на брифінгу за результатами засідання РНБО щодо Комплексного плану стійкості українських міст і регіонів, передає Інтерфакс-Україна.
“Загалом президентом і прем’єр-міністром було поставлено завдання опрацювати на наступному “енергетичному Рамштайні” питання залучення понад EUR5 млрд для підготовки України до наступного опалювального сезону”, – зазначив він.
За словами Шмигаля, це завдання, над яким Міненерго буде працювати протягом першої половини березня і вестиме переговори з партнерами.
Міністр додав, що на початок опалювального сезону у сховища має бути закачано щонайменше 13 млрд куб. м газу, приблизно так, як було цього сезону.

До наступного опалювального сезону підключать 1,5 ГВт когенерації – прем’єр

В Україні до наступного опалювального сезону очікується введення в роботу 1,5 ГВт когенераційних установок, зокрема, близько 400 МВт – державними підприємствами. Про це заявила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко за підсумками засідання РНБО, присвяченого підготовці до опалювального сезону, передає Укрінформ.
“Наразі планується до початку наступного опалювального сезону введення 1,5 ГВт (когенерації – ред.): близько 400 МВт – державними підприємствами, 330 МВт – за результатами раніше проведених конкурсів на будівництво генерації. Решта – це буде бізнес”, – зазначила Свириденко.
За її словами на засіданні РНБО розглядалося питання подальшого спрощення умов для підключення нової генерації, щоб стимулювати бізнес активніше це робити.
Крім того, учасники засідання заслухали плани стійкості регіонів, в тому числі прифронтових громад і великих міст. За словами Свириденко, Київ не подав свого плану стійкості, тому столиці дали тиждень на представлення документа.
Окремо Свириденко зупинилася на захисті енергооб’єктів. Так, свої плани захисту інфраструктури представили Група Нафтогаз, НЕК “Укренерго”, ТОВ “Оператор ГТС України”.
“Є розуміння, що нам треба захищати й підстанції 35 кВ, 110 кВ, 150 кВ на рівні областей. Найбільша частина видатків має бути спрямована на цей захист”, – наголосила вона.

З початку опалювального сезону в Україні через пожежі загинули 848 людей

В Україні 848 людей загинули під час пожеж з початку опалювального сезону. Про це повідомила пресслужба ДСНС у четвер, 19 лютого.

“848 людей, а серед них 23 дітей – саме стільки життів забрали пожежі з початку опалювального сезону в Україні.. Ще 783 людини постраждали, у тому числі 93 дитини”, – йдеться в повідомленні.
За цей період виникло 10 578 займань у будинках та спорудах житлового призначення.

За даними ДСНС:

  • понад 3,5 тис. пожежі сталися через порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації електроустановок;
  • понад 3 тис. – через порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей;
  • понад 2,5 тис. – через необережне поводження з вогнем.
  • Ремонтні бригади ЖКГ та Укрзалізниці отримають доплати – Кулеба

    Уряд підтримав ініціативу Міністерства розвитку громад та територій про додаткові виплати до кінця опалювального сезону для енергетиків, працівників житлово-комунального господарства та залізничників Укрзалізниці, які безпосередньо залучені до ліквідації наслідків російських атак. Про це у власному телеграм-каналі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
    “Розмір доплати – 20 000 грн на місяць. Фінансування експериментального проєкту у 2026 році – з резервного фонду держбюджету. Перші виплати за січень надійдуть вже в лютому”, – повідомив він.
    За словами міністра, механізм отримання коштів максимально простий: через портал Дія формується Єдиний перелік підприємств, що виконують аварійно-відновлювальні роботи, а далі підприємства подають онлайн списків працівників, які працюють в бригадах. Отримувачам доплат надійде повідомлення через Дію чи смс. Перші виплати за січень надійдуть вже в лютому.
    “Ці люди першими виходять на об’єкти після ударів. Працюють у мороз, без світла, часто -під загрозою повторних обстрілів. Саме завдяки їм швидко відновлюються базові послуги, працюють лікарні, школи й критична інфраструктура, оперативно запускається рух поїздів Укрзалізниці. Завдання держави – підтримувати тих, хто тримає життєздатність міст, конкретними, своєчасними і справедливими рішеннями”, – прокоментував віцепрем’єрініціативу власного відомства.
    Як повідомлялося, 22 січня енергосистема України пережила найважчий день з листопада 2022 року.