Україна відкрила перший аграрний хаб на заході Африки – в Гані – в межах ініціативи Food from Ukraine. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у вівторок, 14 квітня.
За її словами, попри війну, Україна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки. І водночас пропонує нову модель співпраці – не лише постачати зерно, а й створювати нові можливості для партнерів.
“Україна відкрила перший агрохаб на Африканському континенті – у Республіці Гана. У межах ініціативи президента Володимира Зеленського Food from Ukraine запрацював Центр переробки та розподілу продовольства”, – написала вона.
За словами Свириденко, агрохаб створено українським агробізнесом у співпраці з урядом Гани як результат домовленостей, досягнутих під час конференції Food from Ukraine у листопаді 2025 року.
“Це новий формат нашої присутності у світі, коли гуманітарна підтримка поєднується з розвитком партнерства і місцевої економіки. Українську продукцію поєднуватимуть із місцевою, формуватимуть продовольчі набори та забезпечуватимуть їх розподіл. Наступний етап – розвиток переробки, пакування та порціонування безпосередньо в Гані”, – розповіла прем’єр.
Вона уточнила, що до перших наборів вже увійшли рис місцевого виробництва та макаронні вироби, виготовлені в Гані з українського борошна.
“Під час відкриття передали 4000 продуктових наборів найбільш вразливим верствам населення, ганійським вдовам”, – зазначила Свириденко і додала, що Україна розглядає Гану як важливого партнера для гуманітарної підтримки та розвитку торгівлі на західному узбережжі Африки.
Раніше президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Гани Джоном Драмані Магамою. За її підсумками стало відомо, що в цієї африканської країни є інтерес до виробництва різних типів дронів.
Також під час розмови йшлося і про співробітництво в агропромисловому комплексі та створення продовольчого логістичного хабу в Гані.
Україна та Гана готують угоду про оборонну співпрацю
Позначка: Аграрії
До половини врожаю кісточкових втрачено – Укргідрометцентр
Через аномально теплу погоду весняні процеси в Україні розпочалися раніше, однак березень виявився найсухішим за понад 30 років, що створює ризики розвитку посухи. Про це повідомив Укргідрометцентр у п’ятницю, 3 квітня.
Цьогоріч в Україні активні весняні процеси розпочалися раніше звичайних строків. Перехід середньодобової температури повітря через +5 °С на більшості територій відбувся 3-11 березня, що на 2-3 тижні раніше середніх багаторічних показників.
За результатами обстежень, більшість площ озимих культур перебувають у доброму та відмінному стані. Водночас близько 12% посівів можуть потребувати пересіву або підсіву.
Станом на 31 березня озимі культури відновили вегетацію по всій країні, тоді як на ранніх посівах ярих уже зафіксовано проростання та сходи.
Водночас зафіксовано втрати квіткових бруньок плодових культур. Зокрема, абрикосу – від 13% до 33% у Київській та Херсонській областях і до 51% на Миколаївщині. У вишні втрати становили 2-15%, у черешні – до 14-16%, у яблуні – від 3% до 14%. Пошкоджень персика, сливи, груші та винограду не виявлено.
Як зазначається, достатнє прогрівання ґрунту дозволило розпочати сівбу ранніх ярих культур уже в середині місяця, зокрема в південних та окремих західних областях. Температура ґрунту на глибині 10 см наприкінці березня становила 7-15 °С.
Попри дефіцит опадів, на більшості площ верхній шар ґрунту залишався добре зволоженим. Недостатнє зволоження фіксують у частині південних, західних і Дніпропетровської областей.
Втім, березень став найсухішим з 1991 року. Упродовж місяця спостерігалося швидке висихання ґрунту, тим часом, відносна вологість повітря часто знижувалася до 30% і нижче. За таких умов, у поєднанні з вітрами, можливе формування суховіїв. За відсутності опадів найближчим часом зростає ризик розвитку посушливих явищ.
Нагадаємо, у Києві середньомісячна температура повітря у березні становила 6,7°C, що на 4,2°C вище кліматичної норми.
Додамо, метеорологічна зима, котра розпочалась 24 грудня і закінчилась 28 лютого, тривала 67 днів, що на 25 днів менше за середні багаторічні показники. Підписуйтесь на наші канали та
Українські аграрії отримають 25% компенсацій за техніку
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства затвердило першу виплату року за програмою компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.
Відшкодування на 126,1 млн грн отримають 382 сільськогосподарські товаровиробники, які подали заявки у грудні 2025 року, січні та лютому 2026-го.
Компенсацію нараховано за продукцію 118 вітчизняних машинобудівних підприємств, продукція яких включена до офіційного Переліку Мінекономіки. Це як великі заводи, так і малі та середні виробники з усієї України.
Виплати охоплюють 864 одиниці нової агротехніки, яка вже працює на полях і фермах.
Найактивніше скористалися програмою агровиробники:
Як працює програма
Компенсація 25% надається за сільськогосподарські техніку та обладнання, яка містить не менше 60% українських матеріалів та комплектуючих. Для окремих категорій – комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів – діють спеціальні умови.
Щоб скористатися програмою компенсації 25% вартості, агровиробники мають обрати техніку або обладнання з офіційного Переліку на сайті Мінекономіки, придбати його та подати заявку через уповноважений банк.
Наразі Перелік містить 14 425 позицій від 166 українських виробників.
Україна використала лише половину експортного потенціалу пшениці
Україна за дев’ять місяців маркетингового року експортувала 9,7 млн тонн пшениці, що становить лише 55% від прогнозованого обсягу постачань на міжнародні ринки. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу.
Фахівці зазначили, що нинішня ситуація на ринку пшениці є нетиповою.
“За 75% часу маркетингового року ми відвантажили трохи більше половини експортного потенціалу. Це на 25% нижче показників минулого року. ЄС за рахунок власного врожаю у 144 млн тонн фактично закрив внутрішні потреби, що змусило українських експортерів переорієнтуватися на країни Африки”, – пояснили аналітики.
Протягом минулих чотирьох місяців середньомісячний експорт пшениці тримається на рівні 600 тис. тонн. За збереження таких темпів перехідні залишки на кінець сезону можуть сягнути рекордних 7,0 млн тонн. Цей показник перевищить навіть рівень 2021/22 МР, коли морські порти були повністю заблоковані.
В УКАБ розглядають три сценарії розвитку подій. Перший передбачає стабільні низькі темпи експорту, що призведе до тиску на внутрішні ціни та дефіциту потужностей для зберігання нового врожаю у липні 2026 року. Другий допускає зростання світових цін на тлі війни на Близькому Сході та здорожчання палива, що може частково нівелювати негатив від великих запасів. Третій потребує пришвидшення відвантажень до 2,4 млн тонн на місяць, що складно через пошкодження портової інфраструктури.
“Для реалізації оптимістичного сценарію Україні необхідно щомісяця відвантажувати близько 5,4 млн тонн пшениці та кукурудзи сукупно. Хоча морський шлях залишається доступним, помірний світовий попит і логістичні обмеження роблять це завдання викликом для галузі. У цих умовах перехідні залишки можуть стати для аграріїв інструментом хеджування ризиків на тлі зростання собівартості виробництва”, – додали в асоціації. У портах Чорного моря ціни на продовольчу пшеницю з початку війни на Близькому Сході зросли на 6 дол./т та досягли найвищого рівня із серпня минулого року.
Як повідомлялося, хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем.
Україна відстає від торішніх темпів сівби на 28%
Станом на 23 березня українські аграрії засіяли ярими зерновими та зернобобовими культурами 180,113 тис. га у 16 областях, що становить 3% від прогнозу на нинішній рік. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Темпи робіт за минулий тиждень суттєво пришвидшилися: засіяно 126,76 тис. га, що майже втричі перевищує показник попереднього звітного періоду (53,36 тис. га).
Разом з тим, нинішні показники на 28% поступаються темпам минулого року, коли на аналогічну дату було засіяно 250,4 тис. га.
Нині у країні ячменем засіяли 86,1 тис. га (11,4% від плану), горохом – 51,2 тис. га (19%), пшеницею – 20,5 тис. га (11%) та вівсом – 20,8 тис. га (15%). Сівба технічних культур – соняшнику, сої та цукрових буряків – станом на 23 березня ще не розпочалася.
За темпами сівби лідирують Одеська (39 тис. га), Миколаївська (32,3 тис. га), Рівненська (20,8), Волинська (17,2 тис. га) і Тенопільська (15,6 тис. га) області.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Україна може збільшити посіви ріпаку через війну в Ірані
Україна може наростити площі посіву ріпаку на третину – до 1,5 млн гектарів, якщо конфлікт в Ірані триватиме. Про це заявив Reuters заступник міністра економіки України Тарас Висоцький.
Зростання світових цін на пальне підвищує попит на сировину для біодизелю.
Ціни на пальне різко зросли після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого. Це спричинило побоювання стосовно подальшого подорожчання, якщо війна триватиме.
Україна є одним із провідних виробників і експортерів ріпаку в Європі. Основними покупцями є країни ЄС, котрі використовують його для виробництва олії та біодизелю.
“Якщо ця ситуація триватиме, то так, аграрії збільшать площі під ріпак і можуть досягти 1,5 млн гектарів восени, що на 400 тис. гектарів більше, ніж зараз”, – зазначив Висоцький. Водночас він визнав, що “так швидко збільшити площі посівів на таку кількість упродовж одного року складно”.
За словами заступника міністра, у фермерів ще є час визначитися, які культури замінити на ріпак. Україна є провідним європейським виробником кукурудзи, пшениці, соняшнику та ячменю. Під зернові та олійні культури відводять понад 20 млн гектарів.
Додаткові 400 тис. гектарів можуть дати щонайменше 1 млн тонн ріпаку. В Україні вирощують озимий ріпак, який сіють восени, а збирають на початку літа наступного року.
Нагадаємо, Україна у січні експортувала 5,0 млн тонн агропромислової продукції, що на 0,8% менше проти грудня 2025 року. Водночас експорт зернових зріс на 13%.
Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України
Міністр економіка сказав, як надовго аграріям вистачить запасів пального
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев заявив, що українські аграрії мають запасів палива на 3-6 тижнів, що дозволить їм провести цьогорічну посівну кампанію без дефіциту пального. Про це повідомив під час години запитань до уряду у Верховній Раді, передає Економічна правда
“Зараз ми знаємо, що на посівну і дизелем, і пальним аграрії забезпечені. Ми спілкувались з ринком – від трьох до шести тижнів є запаси, цього достатньо”, – зазначив Соболев.
Він додав, що запроваджений урядом кешбек на пальне фінансуватиметься за рахунок перерозподілення 3 млрд грн, виділених на програми Мінекономіки.
“Загальний розмір ми зараз оцінюємо приблизно в 3 млрд грн. Вони перерозподіляються з коштів програм Мінекономіки всередині бюджету міністерства”, – пояснив міністр.
Посівна в Україні стартує із затримкою
В Україні розпочинається весняна посівна кампанія. Через глибше промерзання ґрунту та триваліший сніговий покрив у частині регіонів польові роботи стартують дещо пізніше, однак аграрії вже входять у активну фазу, маючи запаси пального, насіння та інших ресурсів. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
За його словами, можливе зростання вартості пального наразі не має критичного впливу на економіку виробництва. Пальне у структурі собівартості окремих культур може становити 10-15%, тому навіть за умов його подорожчання вплив на кінцеву собівартість продукції оцінюється лише на рівні 1-2%.
Традиційно посівна кампанія розпочинається у південних регіонах – Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях і поступово просувається на північ.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Крім того, більшість озимих культур успішно перезимували. У більшості регіонів втрати не перевищують 3-5%, а подекуди їх немає взагалі. Водночас у кількох областях ситуація дещо складніша. Зокрема, у Кіровоградській області можливі втрати до 30-40% посівів озимих, у Вінницькій – до 20-30%, у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській – до 10-20%.
“Навіть у регіонах із більшими втратами це не становить загрози для діяльності господарств, адже озимі культури зазвичай займають лише 20-30% структури посівів. У перерахунку на загальний обсяг виробництва втрати будуть значно меншими”, – пояснив Висоцький.
Він запевнив, що на національному рівні погодні умови цієї зими не створюють загроз для продовольчої безпеки.
Водночас держава продовжує реалізовувати програми підтримки аграріїв. Ключовим інструментом залишається пільгове кредитування за програмою Доступні кредити 5-7-9%, яку продовжено до 31 березня 2027 року, а для прифронтових регіонів – до 31 грудня 2027 року. Це дає аграріям можливість залучати необхідне фінансування для проведення посівної та подальших польових робіт.
Крім того, продовжують діяти й інші програми підтримки, зокрема гранти на закладку садів і теплиць; підтримка будівництва овочесховищ; програми розвитку зрошення; спеціальні інструменти підтримки для прифронтових регіонів.
Важливим фактором відновлення залишається розмінування земель. За минулий період розміновано близько 30-40 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.
Україна скоротила експорт агропродукції у січні
Україна у січні експортувала 5,0 млн тонн агропромислової продукції, що на 0,8% менше проти грудня 2025 року. Водночас експорт зернових зріс на 13%. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу.
Загалом аналітики зафіксували зростання обсягів експорту зернових і зниження обсягів всіх інших видів продукції. Основною продукцією, що нині експортується, є кукурудза.
Структура експорту продукції АПК, за даними УКАБ, у січні має такий вигляд:
В Україні зібрали майже 60 млн тонн зерна
Україна зібрала врожай у 2025 році: 57,6 млн тонн зернових і 17,3 млн тонн олійних культур. Виробництво зернових очікується близько 60 млн тонн, що дозволяє Україні посісти друге місце серед країн Європейського Союзу, випереджаючи Німеччину та Польщу. У виробництві кукурудзи й соняшнику Україна є лідером. Хоча середня врожайність зернових трошки нижча за у ЄС, країна має значний потенціал для підвищення врожайності за рахунок інвестицій та сучасних технологій.