Україна відкрила перший аграрний хаб на заході Африки – в Гані – в межах ініціативи Food from Ukraine. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у вівторок, 14 квітня.
За її словами, попри війну, Україна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки. І водночас пропонує нову модель співпраці – не лише постачати зерно, а й створювати нові можливості для партнерів.
“Україна відкрила перший агрохаб на Африканському континенті – у Республіці Гана. У межах ініціативи президента Володимира Зеленського Food from Ukraine запрацював Центр переробки та розподілу продовольства”, – написала вона.
За словами Свириденко, агрохаб створено українським агробізнесом у співпраці з урядом Гани як результат домовленостей, досягнутих під час конференції Food from Ukraine у листопаді 2025 року.
“Це новий формат нашої присутності у світі, коли гуманітарна підтримка поєднується з розвитком партнерства і місцевої економіки. Українську продукцію поєднуватимуть із місцевою, формуватимуть продовольчі набори та забезпечуватимуть їх розподіл. Наступний етап – розвиток переробки, пакування та порціонування безпосередньо в Гані”, – розповіла прем’єр.
Вона уточнила, що до перших наборів вже увійшли рис місцевого виробництва та макаронні вироби, виготовлені в Гані з українського борошна.
“Під час відкриття передали 4000 продуктових наборів найбільш вразливим верствам населення, ганійським вдовам”, – зазначила Свириденко і додала, що Україна розглядає Гану як важливого партнера для гуманітарної підтримки та розвитку торгівлі на західному узбережжі Африки.
Раніше президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Гани Джоном Драмані Магамою. За її підсумками стало відомо, що в цієї африканської країни є інтерес до виробництва різних типів дронів.
Також під час розмови йшлося і про співробітництво в агропромисловому комплексі та створення продовольчого логістичного хабу в Гані.
Україна та Гана готують угоду про оборонну співпрацю
Позначка: Аграрний сектор
У РФ закінчуються гроші на підтримку агросектору – розвідка
Через зростання бюджетного дефіциту Росія скорочує державну підтримку агропромислового комплексу – одного із небагатьох секторів, який влада позиціонувала як стратегічний пріоритет. Про це у суботу, 11 квітня, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається що міністерство сільського господарства РФ підготувало проєкт постанови, що переписує логіку субсидування галузі в бік жорсткої економії.
Документ передбачає скорочення або повне скасування субсидій на агротехнологічні роботи, згортання фінансування заходів з охорони ґрунтів та екологічної безпеки виробництва, а також припинення підтримки проєктів глибокої переробки зерна й молока.
Окремою умовою отримання субсидій у тваринництві, садівництві та молочному виробництві стає обов’язкове агрострахування – вимога, що де-факто відсіює значну частину дрібних виробників, нездатних нести додаткові витрати.
Показовою є доля програми “розвиток галузей і технічна модернізація АПК”: у 2027 році її фінансування скорочується на 28% – з 438 до 316 млн доларів.
Близько 25 млн доларів із вивільнених коштів планують перенаправити на селекцію та насінництво – крок, який галузеві асоціації подають як відповідь на критичну залежність від іноземного насіння цукрового буряку, соняшника та кукурудзи, що сягає 70-90%.
Утім, навіть ця “компенсація” має виразний перерозподільчий характер: за оцінками експертів, основними бенефіціарами перенаправлених коштів стануть великі науково-дослідні центри та агрохолдинги з власною лабораторною базою. Для малих і середніх господарств це означає подальше звуження доступу до державної підтримки на тлі й без того зростаючого фінансового тиску.
У ширшому контексті скорочення видатків на АПК відбиває системну фіскальну кризу, в якій опинилася Росія: обмежений доступ до зовнішніх фінансових ресурсів і роздутий воєнний бюджет залишають дедалі менше простору для підтримки цивільних секторів.
Наслідки такого рішення – зниження інвестиційної активності в агросекторі, скорочення обсягів виробництва та поглиблення розриву між великими гравцями й рештою ринку – проявлятимуться вже в короткостроковій перспективі.
У Мінекономіки оцінили темпи посівної кампанії
В Україні станом на 6 квітня засіяно ярими зерновими та зернобобовими культурами 828,3 тис. га, що становить 14% від прогнозу на поточний рік. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що темпи польових робіт за останній тиждень зросли у 1,8 раза: аграрії засіяли 366,9 тис. га проти 281,3 тис. га у попередній звітний період. Водночас поточні показники на 10,5% поступаються темпам минулого року, коли станом на 4 квітня 2025 року було засіяно 926 тис. га.
У Мінекономіки уточнили, що наразі у країні ячменем засіяно 420,9 тис. га (56% від плану), горохом – 186,1 тис. га (68%), пшеницею – 111,1 тис. га (60%) та вівсом – 86,5 тис. га (63%). Сівба кукурудзи та гречки поки не розпочиналася, площа під просом становить 0,3 тис. га.
Крім того, триває сівба технічних культур, якими вже засіяно 60,7 тис. га. Зокрема, соняшником засіяно 18,3 тис. га (0,4% від прогнозу), соєю – 0,05 тис. га (1%), цукровими буряками – 42,3 тис. га (21%).
Як повідомляється, в Україні станом на 4 квітня 2025 року було засіяно 926 тис. га ярих зернових і зернобобових культур, зокрема, ячменю – 551,8 тис. га, пшениці – 116,5 тис. га, гороху – 164,3 тис. га та вівса – 82,3 тис. га, соняшнику – 33 тис. га, сої – 2,6 тис. га, цукрових буряків – 64,8 тис. га.
За прогнозом Мінекономіки, в Україні у 2026 році загальна площа посівів ярих зернових та зернобобових складе 6,002 млн га. Основну частку традиційно займатиме кукурудза – 4,418 млн га. Серед технічних культур під соняшник заплановано відвести 5 млн га, під сою – 2,04 млн га, під цукрові буряки – 197,2 тис. га.
У березні експорт агропродукції у березні зріс на 10,8%
За підсумками березня 2026 року Україна експортувала 5,5 млн тонн продукції агропромислового комплексу (АПК), що на 10,8% більше за показник попереднього місяця. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Зазначається, що після чотирьох місяців стабільних відвантажень активізація експорту в березні спостерігалася за всіма категоріями товарів. Так, експорт зернових культур зріс на 7% порівняно з лютим і становив 3,7 млн тонн. У структурі зернового експорту частка кукурудзи склала 75%, пшениці – 24%, ячменю – 1%.
Експорт олійних культур збільшився на 12% – до 338,8 тис. тонн (соя – 58%, ріпак – 40%, соняшник – 1%). Поставки рослинних олій зросли на 16% і склали 506,8 тис. тонн, де на соняшникову олію припало 84%, соєву – 9%, ріпакову – 7%. Обсяги експорту макухи після вилучення олій зросли на 15% – до 542,6 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%). Найвищий темп зростання (+32%) продемонстрували інші види агропродукції, обсяг реалізації яких склав 474,8 тис. тонн.
“У найближчі місяці очікуємо щонайменше стабільних відвантажень, а то і активізації експорту зернових. До початку нового маркетингового року залишилося 3 місяці, а обсягів, що призначені для експорту, залишається ще в достатній кількості, що загрожує утворенню перехідних залишків”, заявили асоціації.
“Активізація експорту спостерігається щодо всіх категорій товарів після чотирьох місяців сталих відвантажень”, – зазначили УКАБ і додали, активізація відвантажень є критично важливою для звільнення потужностей зберігання перед новим сезоном.
Як повідомлялося, Україна за дев’ять місяців маркетингового року експортувала 9,7 млн тонн пшениці, що становить лише 55% від прогнозованого обсягу постачань на міжнародні ринки.
Україна відстає від торішніх темпів сівби на 28%
Станом на 23 березня українські аграрії засіяли ярими зерновими та зернобобовими культурами 180,113 тис. га у 16 областях, що становить 3% від прогнозу на нинішній рік. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Темпи робіт за минулий тиждень суттєво пришвидшилися: засіяно 126,76 тис. га, що майже втричі перевищує показник попереднього звітного періоду (53,36 тис. га).
Разом з тим, нинішні показники на 28% поступаються темпам минулого року, коли на аналогічну дату було засіяно 250,4 тис. га.
Нині у країні ячменем засіяли 86,1 тис. га (11,4% від плану), горохом – 51,2 тис. га (19%), пшеницею – 20,5 тис. га (11%) та вівсом – 20,8 тис. га (15%). Сівба технічних культур – соняшнику, сої та цукрових буряків – станом на 23 березня ще не розпочалася.
За темпами сівби лідирують Одеська (39 тис. га), Миколаївська (32,3 тис. га), Рівненська (20,8), Волинська (17,2 тис. га) і Тенопільська (15,6 тис. га) області.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Україна може збільшити посіви ріпаку через війну в Ірані
Україна може наростити площі посіву ріпаку на третину – до 1,5 млн гектарів, якщо конфлікт в Ірані триватиме. Про це заявив Reuters заступник міністра економіки України Тарас Висоцький.
Зростання світових цін на пальне підвищує попит на сировину для біодизелю.
Ціни на пальне різко зросли після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого. Це спричинило побоювання стосовно подальшого подорожчання, якщо війна триватиме.
Україна є одним із провідних виробників і експортерів ріпаку в Європі. Основними покупцями є країни ЄС, котрі використовують його для виробництва олії та біодизелю.
“Якщо ця ситуація триватиме, то так, аграрії збільшать площі під ріпак і можуть досягти 1,5 млн гектарів восени, що на 400 тис. гектарів більше, ніж зараз”, – зазначив Висоцький. Водночас він визнав, що “так швидко збільшити площі посівів на таку кількість упродовж одного року складно”.
За словами заступника міністра, у фермерів ще є час визначитися, які культури замінити на ріпак. Україна є провідним європейським виробником кукурудзи, пшениці, соняшнику та ячменю. Під зернові та олійні культури відводять понад 20 млн гектарів.
Додаткові 400 тис. гектарів можуть дати щонайменше 1 млн тонн ріпаку. В Україні вирощують озимий ріпак, який сіють восени, а збирають на початку літа наступного року.
Нагадаємо, Україна у січні експортувала 5,0 млн тонн агропромислової продукції, що на 0,8% менше проти грудня 2025 року. Водночас експорт зернових зріс на 13%.
Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України
Україна скоротила заморожування ягід
Рекордні ціни на вишню та перебої з електроенергією вплинули на обсяги замороженої продукції підприємствами України і призвело до втрати додаткової вартості. Ягоду викуповували і заморожували сусідні країни. Про це пише AgroTimes.
Зазначається, що минулого сезону в Україні зафіксували рекордні ціни на вишню, що ускладнило формування значних обсягів замороженої продукції, а блекаути підвищують витрати компаній, адже заморожування потребує стабільного холодового ланцюга.
За словами експертки плодоовочевого ринку АПК-Інформ Ксенії Гусєвої, у середині літа роздрібні ціни на вишню сягали 60-70 грн/кг, а до завершення сезону піднялися до 110-130 грн/кг.Вона припускає, що, ймовірно, це був найвищий рівень за останнє десятиліття.
“Причиною такого стрибка став різкий провал урожайності, місцями до 90%, а також зростання собівартості виробництва. Це вплинуло і на сегмент заморожування ягід. Додатковий чинник ризику – перебої з електроенергією. Заморожування потребує стабільного холодового ланцюга, а блекаути підвищують витрати й втрати”, – зазначила вона для журналу Садівництво по-українськи.
У результаті частину української вишні та малини викуповували сусідні країни, передусім Польща, де ягоду вже заморожували на місцевих потужностях. Це означало втрату частини доданої вартості для українського ринку.
Міністр економіка сказав, як надовго аграріям вистачить запасів пального
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев заявив, що українські аграрії мають запасів палива на 3-6 тижнів, що дозволить їм провести цьогорічну посівну кампанію без дефіциту пального. Про це повідомив під час години запитань до уряду у Верховній Раді, передає Економічна правда
“Зараз ми знаємо, що на посівну і дизелем, і пальним аграрії забезпечені. Ми спілкувались з ринком – від трьох до шести тижнів є запаси, цього достатньо”, – зазначив Соболев.
Він додав, що запроваджений урядом кешбек на пальне фінансуватиметься за рахунок перерозподілення 3 млрд грн, виділених на програми Мінекономіки.
“Загальний розмір ми зараз оцінюємо приблизно в 3 млрд грн. Вони перерозподіляються з коштів програм Мінекономіки всередині бюджету міністерства”, – пояснив міністр.
Посівна в Україні стартує із затримкою
В Україні розпочинається весняна посівна кампанія. Через глибше промерзання ґрунту та триваліший сніговий покрив у частині регіонів польові роботи стартують дещо пізніше, однак аграрії вже входять у активну фазу, маючи запаси пального, насіння та інших ресурсів. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
За його словами, можливе зростання вартості пального наразі не має критичного впливу на економіку виробництва. Пальне у структурі собівартості окремих культур може становити 10-15%, тому навіть за умов його подорожчання вплив на кінцеву собівартість продукції оцінюється лише на рівні 1-2%.
Традиційно посівна кампанія розпочинається у південних регіонах – Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях і поступово просувається на північ.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Крім того, більшість озимих культур успішно перезимували. У більшості регіонів втрати не перевищують 3-5%, а подекуди їх немає взагалі. Водночас у кількох областях ситуація дещо складніша. Зокрема, у Кіровоградській області можливі втрати до 30-40% посівів озимих, у Вінницькій – до 20-30%, у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській – до 10-20%.
“Навіть у регіонах із більшими втратами це не становить загрози для діяльності господарств, адже озимі культури зазвичай займають лише 20-30% структури посівів. У перерахунку на загальний обсяг виробництва втрати будуть значно меншими”, – пояснив Висоцький.
Він запевнив, що на національному рівні погодні умови цієї зими не створюють загроз для продовольчої безпеки.
Водночас держава продовжує реалізовувати програми підтримки аграріїв. Ключовим інструментом залишається пільгове кредитування за програмою Доступні кредити 5-7-9%, яку продовжено до 31 березня 2027 року, а для прифронтових регіонів – до 31 грудня 2027 року. Це дає аграріям можливість залучати необхідне фінансування для проведення посівної та подальших польових робіт.
Крім того, продовжують діяти й інші програми підтримки, зокрема гранти на закладку садів і теплиць; підтримка будівництва овочесховищ; програми розвитку зрошення; спеціальні інструменти підтримки для прифронтових регіонів.
Важливим фактором відновлення залишається розмінування земель. За минулий період розміновано близько 30-40 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.
У Мінекономіки оцінили стан озимих культур
У більшості регіонів України стан озимих культур оцінюється як задовільний, а потенційна втрата чи необхідність пересіву становить менше 10%. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в ефірі телемарафону, передає Інтерфакс-Україна.
За його словами, є декілька регіонів, де ситуація трішки складніша. У Кіровоградській області, де пересіву або відновлення можуть потребувати до 40% площ. На Вінниччині цей показник в Мінекономіки оцінюють в 20-30%, в Одеській, Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях на рівні 10-20% виробничих площ.
На думку Висоцького, аграрії у разі потреби будуть пересівати площі під пшеницею, ячменем та ріпаком для чого використовуватимуть кукурудзу, соняшник, сою або ярий ячмінь.
Серед основних викликів весняної кампанії він виділив ситуацію на ринку енергоресурсів та мінеральних добрив.
“Ми бачимо, що можуть бути коливання на цін на нафтопродукти. Це критичний момент для аграрного сектору, тому що сільське господарство є одним із найбільших споживачів нафтопродуктів, перш за все, дизелю. Сподіваємось, що ситуація врегулюється і буде стабільною”, – зазначив Висоцький.
Він також констатував зростання цін на мінеральні добрива через нестабільність енергетичних ринків. Зокрема, обстріли енергоінфраструктури спричинили дефіцит вітчизняного виробництва добрив, що додатково вплинуло на їхню вартість напередодні польових робіт.
Висоцький наголосив, що насіння для посівної вже придбано в абсолютній більшості підприємств, аграрії мають необхідний запас палива і добрив мінімум на декілька тижнів або місяців, що дозволить розпочати польові роботи без затримок.
Щодо заходів державної підтримки, він нагадав, що пільгові кредити для посівної (до 90 млн грн – ред.) було пролонговано по всій території України до 31 березня 2027 року. Для аграріїв на прифронтових територіях термін дії пільгового кредитування подовжено до 31 грудня 2027 року. При цьому кінцева ставка для позичальників у прифронтових регіонах становить 3%, що є основним напрямом для забезпечення безперервної роботи сектору.