Посівна в Україні стартує із затримкою

В Україні розпочинається весняна посівна кампанія. Через глибше промерзання ґрунту та триваліший сніговий покрив у частині регіонів польові роботи стартують дещо пізніше, однак аграрії вже входять у активну фазу, маючи запаси пального, насіння та інших ресурсів. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
За його словами, можливе зростання вартості пального наразі не має критичного впливу на економіку виробництва. Пальне у структурі собівартості окремих культур може становити 10-15%, тому навіть за умов його подорожчання вплив на кінцеву собівартість продукції оцінюється лише на рівні 1-2%.
Традиційно посівна кампанія розпочинається у південних регіонах – Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях і поступово просувається на північ.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Крім того, більшість озимих культур успішно перезимували. У більшості регіонів втрати не перевищують 3-5%, а подекуди їх немає взагалі. Водночас у кількох областях ситуація дещо складніша. Зокрема, у Кіровоградській області можливі втрати до 30-40% посівів озимих, у Вінницькій – до 20-30%, у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській – до 10-20%.
“Навіть у регіонах із більшими втратами це не становить загрози для діяльності господарств, адже озимі культури зазвичай займають лише 20-30% структури посівів. У перерахунку на загальний обсяг виробництва втрати будуть значно меншими”, – пояснив Висоцький.
Він запевнив, що на національному рівні погодні умови цієї зими не створюють загроз для продовольчої безпеки.
Водночас держава продовжує реалізовувати програми підтримки аграріїв. Ключовим інструментом залишається пільгове кредитування за програмою Доступні кредити 5-7-9%, яку продовжено до 31 березня 2027 року, а для прифронтових регіонів – до 31 грудня 2027 року. Це дає аграріям можливість залучати необхідне фінансування для проведення посівної та подальших польових робіт.
Крім того, продовжують діяти й інші програми підтримки, зокрема гранти на закладку садів і теплиць; підтримка будівництва овочесховищ; програми розвитку зрошення; спеціальні інструменти підтримки для прифронтових регіонів.
Важливим фактором відновлення залишається розмінування земель. За минулий період розміновано близько 30-40 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.

В Італії фермери потерпають від навали “банд” рожевих фламінго

На північному сході Італії фермери зіткнулися з несподіваною проблемою – рожевими фламінго, які масово заселяють рисові поля провінції Феррара. Про це у п’ятницю, 11 липня, повідомляє The Washington Times.
Газета пояснює, що ці птахи не поїдають сам рис, а шукають на затоплених полях молюсків і комах. Втім, їхні пошуки завдають значної шкоди рослинам: частина полів була витоптана, через що втрати врожаю досягають 90%.
Фермери вимушені патрулювати поля вдень і вночі, щоб відлякувати птахів, проте зазвичай фламінго просто переходять на сусідні ділянки.
Рожеві фламінго з’явилися у цій частині Італії близько 25 років тому, після посух в Іспанії, де традиційно гніздилися ці птахи. Поки що вони здебільшого обмежувалися заповідними територіями, але тепер почали активно освоювати сільгоспугіддя.
Орнітологи радять фермерам не обмежуватися лише відлякуванням птахів, а застосовувати більш системні методи – наприклад, висаджувати довкола полів високі дерева або знижувати рівень води до 5-10 см, що достатньо для вирощування рису, але замало для комфорту фламінго.

Китай створює “штучні дощі” над посушливими регіонами

Китай посилив заходи з коригування погоди, щоб збільшити кількість опадів у посушливих регіонах на півночі країни, де триває збирання врожаю пшениці. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 30 травня.
За даними Китайське метеорологічне управління (CMA), після того як минулого тижня над зерновим поясом Китаю пройшли довгоочікувані дощі, влада скоординувала дії для посилення опадів.
Серед регіонів, де проводяться роботи, – Внутрішня Монголія, Шеньсі та Шаньсі.
Модифікація погоди передбачає метод “засівання хмар” хімічними речовинами – як із землі, так і за допомогою літаків або дронів. Метою є посилення дощу та снігопадів, а також придушення граду.
Китай заявляє, що має найбільшу у світі програму з модифікації погоди і останніми роками збільшує інвестиції в цю сферу через зростання ризиків для продовольчої безпеки, пов’язаних зі зміною клімату.
За повідомленням агентства Сіньхуа, у 2025 році обсяг наземних операцій зі штучного викликання дощу зріс на 20% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Це призвело до збільшення кількості опадів майже на третину, хоча точних даних не наведено.
За інформацією CMA, за тиждень за допомогою “засівання хмар” вдалося отримати додатково близько 500 мільйонів кубометрів опадів. До інших провінцій, де застосовують технологію, належать Нінся та Ганьсу.
“Технологія модифікації погоди – важлива частина побудови метеорологічної наддержави”, – зазначив цього тижня директор Центру модифікації погоди Лі Цзімін.